В Україні дозволили відключати населення від комунальних послуг за борги. Що це означає

Верховна Рада ухвалила, а президент підписав закон, який дозволяє відключати населення від постачання комунальних послуг (природного газу, води, опалення та електрики) через борги на період дії карантину і протягом 30 днів з дня його скасування.

Там, щоправда, прописаний виняток – що споживачів, які живуть у т.зв. "червоних" зонах карантинних обмежень відрізати від компослуг під час обмежень не можна, — однак загальної суті то не змінює: в Україні повернулись до відключення населення від комунальних послуг за борги.

У таких випадках кажуть, що "країна здригнулась": про це написали десятки ЗМІ, а мережа палає — одні, за звичкою, кленуть владу на чому світ стоїть, а інші задаються питаннями, а що робити, якщо будинок має спільну систему газо/водо/тепло/енергопостачання, невже тоді через кількох боржників відключатимуть весь будинок; як бути незахищеним групам населення; чи виправданий такий підхід до боротьби з боржниками — і подібне.

"РУБРИКА" розбиралась із цими та іншими питаннями разом з народним депутатом від "Батьківщини", міністром з питань ЖКГ у 2007-2010 роках Олексієм Кучеренком та експертом з питань ЖКГ Андрієм Нікончуком.

Чи відключатимуть цілі будинки

"Попри відсутність в Україні розумної й продуманої тарифної політики, механізми покарання боржників мають бути однозначно — інакше ті, хто своєчасно сплачує за надані послуги, платитимуть за тих, хто цього не робить", — пояснює логіку прийняття законопроекту Олексій Кучеренко.

Водночас він запевняє: відключення всього будинку від якоїсь послуги через кількох боржників є практично нереальним, а тому сумлінним платникам боятись нічого— "Одна справа, коли депутати голосують і кажуть: "відмикайте", а інша – реальність: що можна зробити, а що – ні".

"Практично" — бо надавачі певних послуг можуть вдатись до хитрощів, і таки відрізати від них будинки. Але під іншими приводами.

"В теорії газовики можуть відмикати від послуги конкретних споживачів. Але на практиці реалізувати це майже нереально — люди банально не пускають їх до квартир. Тоді вони можуть вдатись до хитрощів. Скажімо, можуть сказати, що є підозра на витік газу, під цим приводом перекрити його подачу до всього будинку — а потім заявити, що відновлять її за певних умов. Погашення боргу, звісно. І такі прецеденти є — купа будинків воює з газовиками місяцями й роками", — розповідає Кучеренко.

При цьому він зауважує, що наразі в Україні склалась така ситуація, що газовики мають право взагалі не постачати переважній кількості будинків газ— "Бо немає договору на утримання внутрішньобудинкових мереж".

"Ті мережі, які є, вони, по суті, нічийні. Звісно, в цьому винні законодавці, які не врегулювали ситуацію. Але наразі так", — зазначає він.

А от щодо електро- та водопостачання, заспокоює Кучеренко, перейматись не варто — оскільки можливість відключення конкретних споживачів є.

"По теплу чи будуть реальні відключення – важко сказати. Найімовірніше – ні. Бо весь будинок відмикати ніхто не ризикне", — продовжує Кучеренко, зауважуючи, що наразі найбільш критичною ситуація з боргами є саме у теплопостачанні.

Своєю чергою Андрій Нікончук нагадує, що процедура відключення боржників від послуг ЖКГ загалом є досить складною, оскільки "визнати споживача боржником може лише суд": "Якщо комусь там здалось, що ви боржник, якщо хтось вам накручує борг — до рішення суду ви боржником не є".

"Лише тоді, коли заборгованість буде підтверджена в судовому порядку, споживача можна вважати боржником. І лише тоді можна буде намагатись, у разі наявності технічної можливості, відключити його від послуг. Але виключно боржника — бо його сусіди, які вчасно сплачують "комуналку" страждати не повинні", — наголошує він.

Загалом же ситуація не є такою страшною, як здається, ще й тому, що відключення від послуг ЖКГ є багато в чому політичним рішенням — і тут вже важливо, чи готові до таких кроків міські влади, впевнений Кучеренко.

"Якщо облгази й обленерго можуть діяти жорстко, бо є приватними, то теплокомуненерго й водоканали є комунальними, вони "ходять" під мерами. І ці мери можуть не дозволяти їм діяти жорстко щодо своїх виборців — зі зрозумілих причин", — пояснює нардеп.

Як бути незахищеним категоріям населення

Для вирішення проблеми накопичення боргів за ЖКГ незахищені категорії населення можуть покладатись лише на субсидії, каже Андрій Нікончук.

Його думку поділяє й Олексій Кучеренко. Щоправда, зауважує він, на практиці — з різних причин — скористатись субсидіями вдається не всім, хто цього потребує.

"Критерії отримання субсидій не можна назвати поганими — вони дійсно спрямовані на те, аби люди, що мають в них потребу, отримували ці субсидії. Проте є випадки, коли люди не можуть отримати цю допомогу через, скажімо, те, що в їхній квартирі прописані діти [однак фактично там не проживають — ред.], які не підпадають під категорію незахищеності. Однак це не знімає необхідності ретельного розбору кожного конкретного випадку, оскільки мова йде про людські долі", — зазначає він.

Водночас Кучеренко зазначає, що проблема з оплатою за послуги ЖКГ незахищеними категоріями населення є болючою й складною, оскільки в її суті лежать "три різні проблеми, які не потрібно плутати": "Це: непрозора тарифна політика і несправедливі, багато в чому, тарифи; низькі доходи значної категорії людей; субсидії й критерії їхньої видачі. І коли ці проблеми поєднуються, виникає заплутаний клубок протиріч".

Борги — це проблема. Однак не критична

Проблема боргів полягає в тому, що вони вимивають оборотні кошти з підприємств-надавачів послуг, що призводить до того, що вони не мають змоги своєчасно та ефективно їх використовувати, пояснює Андрій Нікончук.

"Гроші підприємствам потрібні тут і зараз. Бо якщо десь, умовно, відбувається прорив, вони ж не можуть сказати, що коли будуть гроші, тоді й відремонтуємо. Через це доводиться недофінансовувати щось інше", — зазначає він.

Зі свого боку, Олексій Кучеренко запевняє, що занадто драматизувати ситуацію не варто. Оскільки хоч борги, які, за його словами, у 2021 році зросли порівняно з 2020-м приблизно на 5 млрд гривень, і б'ють по підприємствах-надавачах послуг, "ті постійно якось викручуються".

"Вони заганяють все це в схему. Тобто, замість того, щоб вести свою діяльність прозоро, підприємства викручуються. Теплокомуненерго не вилазять з боргів перед "Нафтогазом", але опалювальні сезони і ремонтні роботи все одно проводять. Тому ж "Нафтогазу" всі заборгували величезні гроші, але якось він знаходить можливість виплачувати величезні премії й зарплати своєму керівництву", — розповідає нардеп.

Що буде з тарифами

А от тарифи на послуги ЖКГ зростуть. Що, найімовірніше, призведе і до зростання боргів за них.

За прогнозом Андрія Нікончука, тарифи на тепло- і водопостачання зростуть на 30-70%. Водночас, за його словами, спрогнозувати, на скільки зросте тариф на газ, складно, але що зросте — це безумовно.

Своєю чергою, Олексій Кучеренко розкрив одну з таємниць майбутнього опалювального сезону, розповівши, що в ОПУ розпорядились не підвищувати тарифи на тепло: "Ціну на газ для теплокомуненерго підвищили, але в ОПУ усно заборонили міським головам піднімати тарифи на тепло. Мовляв, робіть, що хочете, але тарифи не підвищуйте".

Щоправда, зауважує він, як це реалізувати, хто покриє збитки, "у президента не сказали".