Коротко про 15 новинок, вартих вашої уваги. Обирайте собі за смаком
Цьогорічний Книжковий Арсенал буде присвячений вже не сьогоденню, як кілька останніх, а різним "Проектам майбутнього". На нас чекає цілий букет заходів про виклики і можливості, які несе світу розвиток технологій. І, звісно, маса книжкових новинок. Нагадуємо, якщо любите художню літературу, то читайте цей огляд, а якщо ваша стихія – наук-поп і все для накопичення знань – то поїхали:
Логічно почати цей список з книжки Адлера, адже, опанувавши її, ви зможете отримати значно більше користі від прочитання всіх інших. Автор описує різні читацькі техніки для кожного виду літератури, щоб текст не просто пасивно проходив крізь вас, а стимулював до думання. Однак це не типова праця із жанру how-to, адже видатний філософів та популяризатор науки ХХ століття не лише розкладає по поличках процес читання книги, а й розбавляє це все розмислами над роллю "великих книг" у нашому житті та для суспільства. Окремий важливий її момент – обгрунтування ролі гуманітарної освіти як необхідного елементу стійкої демократії.
Мабуть, найбільш концептуальна, і тому важлива новинка Арсеналу серед нон-фікшн книг. Світова інтелектуальна зірка Харарі з'явилась після виходу бестселлеру "Homo sapiens", перекладеного на 30 мов, в якому він аналізує історію людства від первіснообщинного ладу до товариств із обмеженою відповідальністю. В "Homo deus" ізраїльський історик вже зазирає в майбутнє, намагаючись на основі наявних трендів показати можливі варіанти розвитку суспільства. Тут вам і проблема непотрібності людей через автоматизацію виробництва, і зміна людської природи через розвиток штучного інтелекту та біоінженерії, і можливість встановлення цифрової диктатури та багато іншого. Читання таких книг є чудовою пігулкою від футурошоку, тому не пропустіть.
Ще одна книга про якусь людину, і знову не sapiens. Річ про тих, хто є рушієм сучасної економіки – так званий "креативний клас". І це не лише хіпстери з макбуками в коворкінгах, а всі ті, хто продукує економічну цінність в процесі творчої діяльності. Однак "Homo creativus" не тільки про них. Значна увага в ній приділяється і сучасним містам, де цей креативний клас проживає. Автор пояснює важливість поваги до різноманітності життєвих стилів, коректного ставлення до представників секс-меншин і мігрантів, толерантності для залучення талановитих людей, без чого сучасне місто ризикує перетворитися на Детройт. Книга не нова – вийшла в 2002 році – але час продемонстрував, що Флорида правильно розпізнав фундаментальний зсув на ринку праці, тому його робота однозначно заслуговує на увагу.
Якщо мова вже зайшла про міста, то слід згадати про важливу працю в галузі урбаністичних студій. Гел – практик, який вже півстоліття займається покращення міських просторів в сторону їх більшої зручності для мешканців. Тому книга є чимось на кшталт ілюстрованого каталогу його проектів разом з поясненням того, яким "напильником" треба обробляти індустріальні міста, щоб перетворити їх в комфортні та інклюзивні території.
Ще одна книга, великою мірою присвячена містам, але зі значно ширшим контекстом. Шведські топ-управлінець та реформатор пояснюють, як за допомогою ефективного використання державних активів можна вирішити купу проблем із фінансуванням публічного сектору економіки, при цьому не скорочувати видатки, не підвищувати податки та не збільшувати державну заборгованість. Автори стверджують, що "сукупні статки міст, закладені в державних активах, у кілька разів перевищують статки урядів тієї чи іншої країни. Втім, ці багатства лишаються непрозорими, і на них зазвичай не звертають жодної уваги". Ще до перекладу книги українською переказ її основних моментів публікував VoxUkraine, тому є можливість завчасно прийняти рішення про її придбання.
Звичним є те, що автобіографії та мемуари більше читають представники старшого покоління, ніж молодь. Однак книжку Нобелівського лауреата з фізики треба прочитати всім і якомога раніше. Адже це – шедевр в жанрі власного життєпису, подібного якому автор цих рядків не зустрічав. По іншому й бути не могло – Фейнман був занадто неординарною і дотепною особистістю, прекрасно розбирався у фізиці, зломі сейфів, грі на барабанах та у тому, як цікаво прожити життя. Абсолютний must read для того, щоб зрозуміти важливість допитливості та гумору для наповнення кожного дня сенсом.
"Наш формат" спіймав кураж на книгах про поведінкову економіку, і це не може не тішити. За Нобелівськими лауреатами Канеманом, Акерлофом та Шиллером видавництво випускає переклад вже другої книги останнього володаря Нобеля з економіки. Перша книжка Талера "Поштовх" була присвячена "лібертарному патерналізму" – підходу до проблем, коли ми не вирішуємо щось за людей і не силуємо їх робити потрібні на нашу думку речі, а підштовхуємо до певного вибору за допомогою стимулів. В "Поведінковій економіці" мова йтиме в цілому про ірраціональність та упередження, які зумовлюють нашу нездатність часто приймати рішення, обгрунтовані обрахуванням вигід і витрат.
та
"Ваш капіталізм зламався, несіть новий" – проголошують Стігліц та Райх на сторінках своїх книг. Головний пункт їх критики сучасної економічної системи, в першу чергу у США – все більш наростаючий розрив у доходах між верхнім 1% та рештою населення. А разом з економічною нерівністю з'являється нерівність у доступі до прийняття політичних рішень, зменшується вертикальна соціальна мобільність, внаслідок чого, як пише Стігліц, "Америка – більше не країна можливостей". І хоча це може здатися пустим розганянням паніки, та ряд досліджень свідчать про зворотне: нерівність зростає, і вона погано впливає на демократію. Однак автори ні в якому разі не пропонують заміняти капіталістичну систему плановою. Головна мета їх праць – показати, що саморегульований механізм ринку не працює через існуючі інститути – вплив політичних еліт та монополій.
та
Якщо Стігліц і Райх пишуть про схожі речі, то Сілвер з однієї сторони та Тетлок з Гарднером з іншої… також пишуть про ті ж самі речі, попри відмінності в назвах та анотаціях до їх книг. У них сходяться думки стосовно того, що більшість прогнозів є хибними і взагалі неможливими. І Сілвер, і Гарднер з Тетлоком відстоюють тезу про обмеженість наших пізнавальних можливостей, вибірковість при відборі інформації через когнітивні викривлення. Різниця в тому, що книга першого – більш глибоко підходить до питання сприйняття інформації нами і взагалі формування картини світу, тоді як праця Тетлока і Гарднера – популярніша і відстоює думку про здатність кожного навчитися прогнозувати із певним ступенем вірогідності.
Ця книжка – одна з серії бестселерів Вілана з "голими" науками та сферами життя, серед яких також є статистика і гроші. Як це прийнято в наукпопі, професор Чиказького університету з гумором та на зрозумілих кожному приклада пояснює базові концепції "похмурої науки", як її назвав шотландський історик Томас Карлейл і неправильно переклав КСД. Він показує, що економіка – доступна і потрібна всім дисципліна, "95% якої – всього-на-всього здоровий глузд, якому надали складного вигляду за допомогою термінології та математики", як про це виразився ще один популяризатор економічної науки Ха-Джун Чанг.
Ще одна книга українського автора, яка безперечно заслуговує на увагу. "Плинні ідеології" – це два століття історії ідей: від Великої французької революції до комунізму. Єрмоленко робить смілий крок, який відрізняє його працю від звичного аналізу політичних ідеологій – він намагається розглядати їх не лише в протистоянні, а й у постійній взаємодії та перетіканні однієї в іншу, що і окреслює як "плинність". А це дуже відповідає сучасним тенденціям, коли праві політичні партії апелюють одночасно до традиційних цінностей та підвищення соціальних стандартів, як Національний фронт у Франції чи Ліга Півночі в Італії.
Центральне питання книги колишнього помічника голови Європейської ради: "Що керує Союзом і чому він взагалі кудись рухається?". Ван Мідделаар намагається примирити 2 конкуруючі погляди на його природу – з однієї сторони як на федерацію або спробу нею стати, з іншої – як об'єднання повністю суверенних держави, типу СОТ чи ООН, які кооперуються задля задоволення своїх індивідуальних інтересів. Взамін цього він пропонує розглядати Європу як поєднання 3 сфер: зовнішньої (сукупність європейських держав), внутрішньої (юридична "Спільнота", яка бере свій початок з 1951 року) та проміжної (відносини між державами-членами). За це концептуальне осмислення Європи книга отримала Європейську книжкову премію в 2012 році.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.