Таємниці, злети та падіння: найщиріші книги про знаменитостей

Також на сайті "Нашого Формату" ви можете придбати ці книжки зі знижкою 10%, ввівши при оформленні замовлення промокод RubrykaNF. Знижка доступна до 9-го серпня. 

Чи є тут поціновувачі "Друзів"? Серіал має мільйони шанувальників по всьому світу, як і один з його акторів — Метью Перрі, який зіграв Чендлера. Його шанувальники чекали на безкомпромісно чесну і зворушливу книжку, з якої можна добряче пореготати й поплакати водночас.

Ця книжка, "Друзі, коханки і велика халепа", — незабутні мемуари. Тут актор ділиться історіями витівок на знімальному майданчику та розмовами зі знаменитостями, а також розповідає про підступну природу залежності. У книжці ви знайдете історії про славу та багатство (галасливі вечірки, приватні літаки), кохання та секс (вгадайте, у яку зірку він був закоханий), але найбільш шокуючою є тяжка боротьба із залежністю Перрі — він проходив детоксикацію цілих 65 разів.

Він розкриває деталі того, як це почалося, хто йому допоміг і як він пережив найгірші падіння. А ще він розлого розповідає про спокій, який віднайшов у тверезості, і ділиться враженнями від повсюдності "Друзів". Метью пригадує історії про акторів цього ситкому й інших зірок, які зустрілися йому на шляху. Перрі щиро, самосвідомо, яскраво і з коронним почуттям гумору змальовує боротьбу із залежністю, яка переслідувала його все життя, і пояснює, що підживлювало її, хоча й здавалося, що в нього було все.

Цитата:

"Неможливо віддати те, чого не маєш. Мене майже безперервно мучать настирливі думки: «я неповноцінний, я не маю значення, я занадто нав'язливий». Вони мені заважають. Я потребую кохання, але не довіряю йому. Якщо припиню грати роль, грати свого Чендлера, і покажу себе справжнього, ти можеш мене помітити. Ба навіть гірше, помітити і покинути. А такого я не витримаю. Не переживу. Більше не зможу. Це перетворить мене на порошинку і знищить.

Отже, я покину тебе першим. Нафантазую, що з тобою щось не так, і повірю в це. І піду від тебе. Але ж не може з ними усіма бути щось не так, Метсо. Який тут спільний знаменник?"

Ернест Гемінґвей — надзвичайна та неординарна людина, яку вважають найвидатнішим американським прозаїком. Викривальний погляд на його життя та творчість зробила Мері Дірборн у своїй праці "Гемінґвей". Ця біографія дає найбагатший і найдосконаліший на сьогодні портрет складного, загадкового й унікального американського митця, чиї ті самі неконтрольовані демони, що надихали й рухали ним усе життя, зрештою знищили його.

Авторка детально аналізує листи Гемінґвея, щоденники та архівні матеріали. Мері Дірборн намагається пояснити внутрішній світ надзвичайної та водночас недосконалої людини. Вона розкриває суть трагедії письменника, який змінив очікування від літератури, спосіб мислити та робити життєвий вибір для багатьох людей.

Цитата:

"Алкоголь відігравав свою роль майже в усіх численних нещасних випадках в Ернестовому житті — від випадкового смикання за ланцюг, через що на голову йому впав віконний люк, до передостаннього струсу мозку, коли він послизнувся і впав на палубі «Пілар», розбивши голову до крові…З віком алкоголь не тільки погіршував йому здоров'я, а й сприяв занепаду його творчих сил. «За річкою, в затінку дерев» став плодом і його душевного розладу, і алкоголізму". 

Якою була експрезидентка Литви Далі Грибаускайте у повсякденному житті? Які таємниці приховує та що стало причиною її успішного лідерства? Що доводило її до сліз, кому вона дарувала фіалки й чому так любила королівський синій колір? Керівниця пресслужби президентки та головна радниця зі зв'язків з громадськістю та комунікацій Дайва Ульбінайте десять років працювала з Далею Грибаускайте. У своїй праці вона не лише розкриває залаштунки політичного життя, а й те, якою була президентка у буденності. У книзі розповідається, чому "Сталеву Магнолію" проклинав путін і хвалив Трамп, чим вона здобула повагу наймогутніших лідерів світу.

Волелюбна, прямолінійна, справедлива, з блискавичною реакцією і впевненим голосом — такою запам'ятали литовську президентку. Запам'ятайте її разом з книгою "Велика президентка маленької країни" і ви!

Цитата:

"З вагомими аргументами ти міг завітати будь-коли — не було необхідності окремо запитувати про дозвіл. Однак після ухвалення рішення ліпше не перечити — Даля Грибаускайте була непохитна. І це не сліпа впертість, а радше принципова позиція. Позаяк шлях до ухвалення рішення завжди був довгим. Президентка бажала суперечки, навіть сутички. Інколи, задля отримання найкращого результату, вона зіштовхувала лобами двох радників з однієї галузі, а коли з'являлися дві різні думки, вирішувала самостійно. Однак, коли ми самі вірили у свою ідею, переконували і президентку".

Річард Фейнман, педагог, лауреат Нобелівської премії з фізики, у прямому сенсі процвітав у епатажних пригодах. Фізика була сенсом його життя, тому він з легкістю перетворював кожну свою лекцію на захопливу гру. Утім особистість Фейнмана настільки неординарна й багатогранна, що заслуговує не меншої уваги, ніж його наукові досягнення. Фізик-теоретик, художник-портретист, віртуозний барабанщик і жартівник, який полюбляв розігрувати друзів та колег, часто сам потрапляв у кумедні ситуації… Ніхто краще за нього не розповість про неймовірно-божевільні пригоди, на які науковця штовхала невгамовна цікавість.

У своїй книжці "Ти ви жартуєте, містере Фейнман!" він розповідає про досвід обміну ідеями щодо атомної фізики з Ейнштейном і Бором, ділиться ідеями щодо азартних ігор з Ніком Греком та як зламати незламні сейфи, що охороняють найпотаємніші ядерні секрети. Коротко кажучи, у цій книжці описаний Фейнман у всій своїй ексцентричності — горюча суміш високого інтелекту, необмеженої цікавості та шаленої нахабності.

Цитата:

"Потім прийшла інша думка: зараз мене верне від фізики, але ж раніше вона давала мені задоволення. Чому вона мені подобалася? Бо я грався з нею. Робив те, що мені подобається, не оглядаючись на те, наскільки це важливо для розвитку ядерної фізики, просто робив те, що давало інтерес і радість. Якось у старших класах я помітив, що струмінь води з крана стає вужчим, і мені стало цікаво, що визначає його форму. Виявилося, що це досить легко зробити. Я не мусив цього робити, це не мало значення для майбутнього науки, хтось уже зробив це до мене. Але мені було однаково, я винаходив усякі штуки і грався з ними у своє задоволення".

Девід Рокфеллер народився в одній із найзаможніших сімей Америки — він був молодшим сином нащадка Standard Oil Джона Д. Рокфеллера-молодшого та відомої покровительки сучасного мистецтва Еббі Олдріч Рокфеллер. Постать та доля кожного члена цієї родини — унікальна. Протягом останніх тринадцяти років банкір був главою сім'ї Рокфеллерів. Він багато подорожував світом, зустрічався з найвпливовішими світовими політиками — від Двайта Ейзенгавера до Фіделя Кастро, був відомий своїми потужними політичними зв'язками та глобалістськими поглядами.

 У своїх мемуарах Девід Рокфеллер розповідає нам справді щиру історію свого надзвичайного та насиченого життя.

Цитата:

"Інакше кажучи, бізнесмена тішить і виконання запланованого, і досягнення важливих цілей, і створення чогось значного, що цінуватимуть не лише сучасники, а й нащадки. Окрім мотивів отримання прибутку й особистої втіхи, я наголошував, що підприємці приймають певні рішення, зважаючи не лише на бухгалтерські звіти про прибутки, а й на потреби своїх робітників і всієї громади".

У світі небагато дизайнерів, які зуміли залишити такий незгладимий слід у світовій культурі, як це зробив Томмі Гілфіґер. З моменту створення своєї першої колекції три десятиліття тому він був синонімом американського стилю, але його доля не завжди була такою однозначною. Томмі, який виростав одним із дев'яти дітей у робітничій сім'ї в Ельмірі, штат Нью-Йорк, страждав на дислексію, не закінчив навчання та постійно ворогував з батьком. Тим не менш, цей мрійник мав своє дизайнерське бачення та невпинну волю втілити його в реальність.

У вісімнадцять років він відкрив власну крамницю одягу. Протягом десятиліть тріумфу та потрясінь Томмі залишався наполегливим оптимістом. У книжці "Американський мрійник" Томмі Гілфіґер разом із письменником Пітером Ноблером розповідає про своє життя, про ідеологію та історію створення бренду. Це більше, ніж просто мемуари ікони моди — це дорожня карта для побудови бренду. Томмі заводить нас залаштунки кожного рішення і кожної помилки. Це історія дизайнера, розказана його власними словами, з чесністю, гумором і невгамовною спрагою до життя та стилю. Томі Гілфіґер довів — інколи потрібно мріяти про велике, щоб досягти успіху.

Цитата:

"На відборі в дитячу футбольну команду я не дотягував до мінімальних 40 кілограмів на зважуванні. Товариш поклав мені в кишені камінці, але все одно було замало, тому, поки я стояв на вагах, інший товариш ухопився за мої штани, щоб іще додати ваги. Звісно, коли роздавали форму, моя виявилася завеликою, та я однаково тішився, що вдягну її. Тренерові Міккі Коллінзу, що приятелював з моїм батьком, стало розуму не виставляти мене на справжнє побоїще, бо там грали такі кремезні чуваки, що живим би я звідти не вийшов. Я грав у далекому захисті й молився, щоб ніхто із хлопців не пробіг попри мене.

Та я обожнював вбиратися у форму! Це ж так круто — чепуритися до гри, як справжній профі. Я викладав усе обмундирування на ліжку, щоби бути готовим до тренування після школи або до наших недільних ігор. У моїй голові засів такий образ: великі підплічники, ігрова футболка-джерсі із пришитим номером і літерами, футбольні штани на шнурівці з великими підкладками на колінах і стегнах, шиповки й шолом Riddell із кльовою маскою для обличчя. Реальність же була такою: підплічники були мені завеликі, моя голова й шия тонули в шоломі, вага маски, певно, дорівнювала моїй вазі. Утім я поринав у мрії, вдаючи із себе професійного гравця".

Чому варто звернути увагу на цю добірку? По-перше, нова книжка — це завжди гарна ідея. По-друге, такі книжки відкриють для вас секрети успіху та мудрість, які стоять за успішними людьми. По-третє, чи не чудовий подарунок для друга чи колеги? Тому зберігайте добірку й не забудьте вчасно скористатися промокодом!