Обережно, кліщі! Як убезпечити себе і що робити, якщо підхопили

Кожного травня ми згадуємо про тих, про кого згадувати не хочеться – про кліщів. Зустріти кліща можна не тільки в лісі, парку, сквері чи на дачі, а й навіть на міському газоні. Багато хто думає, що кліщі падають з дерев. Це не так. Кліщі ніколи не заповзають на дерева через особливості будови лапок. Вони також не вміють стрибати та літати. Найчастіше вони знаходяться у траві, на висоті 20–80 см, і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини. Там кліщі сидять і чекають на свою жертву – людину чи тварину, яка неодмінно пройде повз засідку паразитів.

Вчепившись до шкіри чи одягу, кліщ починає повзти вгору, поки не потрапить на ділянку тіла з ніжною шкірою. Живляться кліщі кров'ю людей та тварин, занурившись глибоко в шкіру хоботком. Якщо не помітити кровососа одразу, трапеза може тривати до 12 діб. Напившись досхочу крові і збільшившись у розмірі в декілька разів, кліщ відпадає сам, щоб відкласти у ґрунт яйця. Атаку кліща не завжди вдається відчути, тому що перед тим, як добряче вчепитися, кліщ вприскує у місце укуса фермент, близький по властивості до анестезії. 

Підчепити кліща можна не лише під час перебування на природі, а й і через деякий час після прогулянки, принісши вампіра в дім на одязі або речах. Крім того, вони можуть потрапити до житла людини з букетами квітів, на взутті, часто кліщів приносять собаки, особливо, якщо вони оброблені проти паразитів (у цьому випадку кліщ не присмоктується до тварини, а залишається на шерсті). 

Найчастіше активація кліщів відбувається за температурного режиму від 7 до 20 градусів і високої вологості повітря. Кліщі боятися сонця, тому їх важко зустріти в сонячну і суху погоду. Тож весна і осінь – найгарячіші періоди в активності кліщів. Ідеальним часом нападу для іксодових є ранкові і вечірні години.

Укус кліща може обернутися значною проблемою зі здоров'ям. Ці невеличкі павукообразні комахи є переносниками кліщового енцефаліту, хвороби Лайма (бореліозу), туляремії, марсельської лихоманки. Собаки можуть після укусу кліща захворіти на пироплазмоз. Загалом в Україні є кілька десятків видів кліщів, які переносять 35 різних збудників хвороб. Найбільш розповсюджене захворювання — хвороба Лайма.

Про перших людей з хворобою Лайма в Україні стало відомо тільки у 1994 pоці, а офіційна реєстрація бореліозу ведеться лише з 2000. Випадки цього захворювання реєструються в усіх регіонах нашої країни. За даними Центру громадського здоров'я, протягом 2020 року було зареєстровано 2 745 випадків хвороби Лайма та всього 2 випадки кліщового енцефаліту (для порівняння, у 2019 року ХЛ було зареєстровано майже вдвічі більше). 

• Хвороба Лайма починається з характерного почервоніння на місці присмоктування кліща. "Рум'яні" плями, які розливаються на шкірі концентричними колами, з'являються на першій стадії захворювання, котра може тривати протягом 2 – 32 днів після укусу кліща-переносника – це єдиний специфічний симптом хвороби Лайма. Іншими проявами є головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м'язів, нервової і серцево-судинної системи, навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби ймовірність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. 

• Кліщовий вірусний енцефаліт характеризується головним болем, гарячкою, нудотою, рвотою та порушенням сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках – до летальних наслідків. 
• Марсельська лихоманка – трансмісивне захворювання. Переносником інфекції та її резервуаром є бурі собачі кліщі, які можуть жити на різних тваринах: собаках, рогатій худобі, котах, зайцях, диких кролях. Собачий кліщ рідко кусає людину, тому дуже часто марсельська гарячка виникає у тих осіб, які мають тісний контакт з собаками. Марсельською лихоманкою людина може заразитися випадково – через укуси інфікованого собачого кліща, через кон'юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру рештки убитого кліща при розчухуванні.

Але є і хороші новини – далеко не кожний кліщ може заразити нас бореліозом, кліщовим енцефалітом чи іншими інфекціями.

Андріана Мальська, доцентка кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики, ЛНМУ ім. Данила Галицького, спираючись на рекомендації CDC та WHO, роз'яснює: 

• Кліщ, який повзав по тілу, але не був присмоктаний, вас інфікувати не здатний. 
• Тільки 25% кліщів мають збудників хвороби Лайма і є тільки 1-1.5% шансів, що він цю інфекцію передасть.
• Якщо кліщ був присмоктаний менш ніж 36 годин, ризик захворіти на Лайм-бореліоз дуже низький. Час присмоктування можна визначити за розміром кліща, схема на фото:

• Якщо кліщ був присмоктаний менше 36 годин, в якості профілактики хвороби Лайма рекомендовано одноразову профілактичну дозу антибіотику (препарат і дозу розрахує лікар-інфекціоніст). Профілактику слід розпочинати протягом 72 годин після усунення кліща.
• Відносити кліща в лабораторію не має сенсу, хибних результатів досить багато і навіть якщо кліщ позитивний, це не означає, що він встиг заразити господаря.
• Спостерігайте за наступними симптомами протягом 30 днів після укусу:
  • висип
  • гарячка
  • нудота
  • головний біль
  • біль у м'язах
  • набряклі та болючі суглоби

У разі їх появи, необхідно негайно звернутись до лікаря.

• Що стосується кліщового енцефаліту, для його профілактики існує вакцина ФСМЕ-ІМУН Pfizer, дія якої розрахована на три роки. Вакцина призначена для дорослих і дітей, старше 1 року".

1. Перш ніж іти на прогулянку в місця, де є висока трава та кущі, нанесіть на відкриті ділянки тіла спеціальні засоби, які відлякують кліщів – репеленти. Аерозоль для обробки одягу повинен містити альфациперметрин.

2. Будьте напоготові навіть вдома. Туризм і кемпінг – не єдині способи наразитися на укус. Ризик "підхопити" кліща існує навіть на подвір'ї багатоквартирного будинку.

3. Хоч у містах комунальники і обробляють від кліщів паркові зони, зайвий раз ризикувати не слід – намагайтеся триматися центру доріжок, не контактуючи з травою.

4. Перебування на сонці може значно знизити ризик зараження від кліщів. У личинок кліщів зовнішній шар досить пухкий, тому вони швидко втрачають вологу. Як результат, кліщ не в змозі вижити більше 8 годин в середовищі з вологістю менше 80%. Зазвичай паразити скупчуються в тінистих листяних, вологих місцях. Водночас варто також пам'ятати про небезпеку сонячного удару.

5. Виїжджаючи на природу, одягайте світлий одяг, на ньому виявити кліща буде легше. Носіння закритого одягу позбавить від потрапляння кліща на шкіру. Не дозволяйте дітям гратися та бігати по високій траві без захисного одягу та репелентів.

6. Після прогулянки перевіряйте себе та своїх дітей щодо наявності кліщів, особливо під пахвами, навколо вух, всередині пупка, в підколінній ямці, між ногами, навколо талії та на волосистій частині голови.

7. Приймайте душ після повернення з прогулянки на природі. 

8. Удома одразу слід змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

9. Перевірте також ті речі, які принесли з прогулянки — простирадла, взуття, сумки тощо.

10. Проведіть обробку своїх хатніх улюбленців, згідно з вказівками ветеринара. Зазвичай собачі кліщі не переносять хвороби, якими може заразитися людина, однак в окремих випадках кліщ може потрапити до будинку на тварині. Тому слід обов'язково перевіряти собак після кожної прогулянки.

11. Щоб позбавити двір від кліщів, слід прибирати листя, кущі та іншу рослинність, яка може стати "домом" для кліщів. Дізнайтеся про можливі способи обприскування від кліщів на власному подвір'ї. 

Якщо, незважаючи на всі перераховані вище заходи, кліщ таки вкусив вас, необхідно одразу ж звернутися до лікувального закладу для його видалення. Якщо немає можливості звернутись до лікаря, Андріана Мальська розповідає, як видалити кліща самостійно:

1. Використовуйте пінцет, петлю з ниткою або спеціальний "кліщодер", який можна придбати у ветеринарній аптеці. Ціль – захопити голівку кліща якнайближче до шкіри. Основне – це витягнути кліща якнайшвидше. НЕ застосовуйте – лак для нігтів, вазелін, олію чи тепло, щоб його витягнути.
2. Тягніть стабільно догори із однаковим тиском. Не викручуйте ривками – ви можете відірвати голову і вона залишиться всередині шкіри. Якщо ж так сталося, то витягніть залишки чистим пінцетом, якщо не вдається, то залиште їх там, нехай шкіра загоїться.
3. Після того, як витягнете кліща, протріть ділянку укусу спиртовмісним антисептиком, чи промийте водою з милом.
4. Після видалення руки теж слід ретельно вимити з милом.

Кліщі впадають у сплячку лише за тривалих мінусових температур та значної товщі снігу – наразі зими стали тепліші, тож випадки, коли власники звертаються до ветеринарів з проханням про допомогу зняти кліща із собаки і в грудні-січні, почастішали.

Піроплазмоз або бабезіоз собак – це достатньо важке захворювання, яке викликає важкі проблеми зі здоров'ям вихованця. Фахівці рекомендують: продовжуйте захищати вашого улюбленця весь рік, незважаючи на сезон.

Якщо собака живе у будці, потрібно обов'язково проводити регулярне прибирання вигульної території, згрібати і знищувати листя, косити траву, часто змінювати підстилку в будці. А арсенал захисту проти кліщів дуже різноманітний. Профілактичні заходи включають в себе від найпростішого огляду і вичісування після прогулянки до обробки спреєм або краплями, носіння спеціального нашийника і прийому таблеток.

На жаль, немає засобу, який би давав 100% захист, але ви можете комбінувати засоби – наприклад, краплі та нашийник, пігулки та спрей. За більш детальною консультацією звертайтеся до фахівців ветеринарної медицини. 

Є омана, що кліщі небезпечні для собаки і людини, але не для кішки. Так, кішки хворіють рідше, ніж собаки. Але їх захворювання у той же час складніше діагностуються, а значить, гірше лікуються. Через укус кліща кішка може захворіти пироплазмозом, гемобартонеллезом (інфекційної анемією), тейлеріозом і навіть хворобою Лайма. У групі ризику, в першу чергу, знаходяться тварини, що гуляють надворі. Однак навіть якщо ваша кицька жодного разу не покидала межі квартири, розслаблятися не варто – ви можете випадково організувати доставку паразита додому – наприклад, на одязі. Щоб захистити своїх пухнастиків від небезпеки, варто обробляти їх так само, як і собак.