Любов деяких редакцій до гарячих заголовків та емоційне пересмикування працюють на той самий когнітивний ефект, якого домагається російська пропаганда: розбираємо три показові приклади останніх тижнів щодо тематики відносин Україна-ЄС.
Так повелося, що ми сприймаємо росію основним джерелом і транслятором масштабної дезінформації, спрямованої проти України, Європейського Союзу, цілого Заходу і всього, що більш цивілізоване за валянки. В 99,9% випадків так і є — саме кремль націлює свої ІПСО на дискредитацію євроінтеграції України, дезінтеграцію самого ЄС і демонізацію західних урядів. Когнітивний рівень не поступається важливістю й інтенсивністю бойовим діям на землі — росія давно зрозуміла, що стилет і стилос у сучасних умовах однаково разючі.
Та що, як найбільш небезпечними й деструктивним операціями є не прямо чи опосередковано поширені наративи ворогом, а вимощені благами намірами прагнення вітчизняних журналістів рясно інформувати співвітчизників про будь-які оперативні зміни на всіх фронтах? І не просто ділитися вивіреними й достовірними фактами, а підганяти їх під власні гіпотези, щоб тримати аудиторію в тонусі, а своє охоплення — на піку.
Останні кілька тижнів видались багатими на ілюстрації цієї тези. Причому настільки показовими, що російським пропагандистам не довелося й напружуватися. Частину роботи за них виконали українські медіа — щоправда, без злого умислу, а переважно з любові до гарячих заголовків.
Фаталістичні заголовки про 21-й пакет санкцій
Наприклад, щодо 21-го пакету санкцій, який "може стати останнім". Саме в такій конотації новину інтерпретували наші медіа (тут, тут, тут і отут), якщо читати їхні заголовки. Чи варто говорити про розкрутку тези про відмову ЄС від санкційного тиску російською пропагандою?
Російська пропаганда одразу розкрутила тезу про відмову ЄС від санкційного тиску. Скриншот однієї з публікацій
Появі цього наративу в українському медіа просторі можна завдячувати публікації Financial Times, але винне не першоджерело. Бо в цьому тексті йдеться про "новий підхід до санкцій проти Росії після того, як Греція затримала великий пакет заходів ЄС для захисту судноплавного магната" й "пошук способів пришвидшити затвердження більш цілеспрямованих фінансових обмежень, щоб країни-члени мали менше можливостей використовувати право вето на переговорах". Щоправда, про це написали й наші медіа, але з фаталітичними заголовками.
Клікбейт. Ілюстративне зображення: Pixabay
Нові правила отримання тимчасового захисту: як позитивна складова новини відійшла на другий план
30 липня Рада ЄС ухвалила рішення, яке, якщо відкласти емоції, закрити соцмережі та прочитати документ, має цілком вловиму позитивну складову: механізм тимчасового захисту для людей, що виїхали з України через російську агресію, продовжено до 4 березня 2028 року. Водночас із 5 серпня нові заявники, на яких поширюється український військовий обов'язок, мусять підтвердити або факт його виконання, або наявність законної підстави для звільнення чи відтермінування. Це не стосується тих, хто вже має тимчасовий захист.
Здавалося б, елементарна репортерська схема породжує цілком тверезий заголовок "ЄС продовжив захист українців, але запровадив додаткову умову". Трохи довше, трохи менш драматично, зате приблизно відповідає дійсності. Можна додати саспенсу й інтриги — "ЄС продовжив захист українців… з додатковою умовою". Однак чимало медіа у своїх заголовках пішли іншим шляхом.
Біженці без житла та повернення чоловіків в Україну: як клікбейти в українських медіа створюють негативний образ ЄС
4 серпня "Ґвара Медіа" вже фіксувала маніпуляцію про те, що ЄС нібито відмовлятиме військовозобов'язаним українцям у тимчасовому захисті з 2027 року. Що не завадило рівненському "Радіо Трек" 12 серпня сколихнути інтернети заголовком "В країнах ЄС українцям масово відмовляють у тимчасовому захисті через «Резерв+»". Сам матеріал визнає, що ЄС продовжив тимчасовий захист до березня 2028 року, але оперує свідченнями про труднощі, з якими стикаються українці за кордоном через довільне трактування міграційними офіцерами в країнах перебування статусу військовозобов'язаного. Приводом для узагальнення стало зростання частоти відмов у наданні тимчасового захисту в Чехії, Іспанії, Польщі та Румунії, а за версією ТСН з Радіо Свобода — і Бельгії. Чого все одно замало для впевненої характеристики про "масовість", але цілком достатньо для страшилки про цинічний ЄС, в якому не раді українцям. До речі, маніпуляція ця з подвійним дном — випадки в національній юрисдикції Праги чи Мадрида узагальнюються до рівня союзного Брюсселя, хоча він команди на червоне світло не давав.
Буквально в кожному матеріалі з теми йдеться про типові кейси, в яких міграційні офіцери виносять різні вердикти в однакових справах. За всіма ознаками відбувається підміна понять — те, що є доказом неузгодженості й ексцесу виконавця, трактується як прояв вивіреної політики з самого верху. Зрештою, Європейська комісія пообіцяла в найближчі тижні представити країнам-членам апдейт оперативних рекомендацій щодо нових правил надання тимчасового захисту українцям.
Варто визнати, що тексти виявляються значно обережнішими за заголовок: часто категоричність якраз і закінчується на клікбейті — далі йде тверезіший виклад матеріалу, де сумлінно й різносторонньо пояснюються деталі. Проблема в тому, що більшість читачів орієнтується на інформацію не з третього абзацу, а з першого речення, заголовка, push-повідомлення або Telegram-підводки. Тобто в центрі його уваги "ЄС відмовляє українцям", а не "продовжує захист з урахуванням статусу".
Підміна понять у заголовках провокує некоректний висновок — "Європа закривається від українців". Ілюстративне зображення: Pixabay
Історія з українками: проблема існує, але спосіб подачі поступово змінює сприйняття
Наступний етап інформаційної ескалації — історія з "Резервом+" для українок. 12 серпня на Facebook-сторінці TravelMama Club оприлюднено пост-застереження для охочих отримати прихисток в Іспанії — українським жінкам без застосунку "Резерв+" і відмітки прикордонника про вибуття з України Мадрид очікуваного не надасть. Допис став вірусним настільки, що Центр протидії дезінформації мусив виходити зі спростуванням — йдеться про перевірку військового статусу в нових заявників на тимчасовий захист після 31 липня 2026 року, які вже "мають чинні військові обов'язки відповідно до українського законодавства" в гендерно нейтральних формулюваннях.
Скриншот-спростування Центру протидії дезінформації
Все ж наявність проблеми визнали на рівні МЗС, яке підтвердило офіційний характер вимоги "Резерв+" щодо жінок через нові правила для українців у контексті їхнього військового обов'язку/обліку. Водночас ситуація настільки непевна, що акцентувати виключно на негативі безвідповідально. Десь між Сціллою і Харибдою пройшла "Європейська правда", вказуючи й на збереження права країн-членів ЄС вимагати "Резерв+", і на опції послаблення перевірки, й на можливості пройти її альтернативно.
Скриншот однієї з публікацій про нові правила тимчасового захисту
Маємо доволі рідкісну для сучасного інформаційного простору ситуацію: факт не вигаданий, проблема існує, але спосіб її подачі поступово змінює сприйняття самої події. На тлі повідомлень про вимогу мати "Резерв+" тим, хто навіть не перебуває на обліку, читачеві зовсім не обов'язково дочитувати, що рішення Ради ЄС насправді продовжує дію механізму захисту ще майже на рік. Це і є та сама інформаційна математика, в якій кожне наступне повідомлення формально спирається на попереднє, але загальний результат дедалі менше нагадує першоджерело.
Справедливість вимагає визнати, що українці і за спокійніших часів масово не читали рішення Ради ЄС, не відкривали EUR-Lex, не слухали брифінги речників Єврокомісії, вже не кажучи про опанування тонкощами різниці між імплементаційним рішенням Ради й директивою та рекомендаціями. Аби донести важливу і правдиву інформацію до читача, працюють журналісти. Утім, повідомлення на кшталт "ЄС змінив правила", "у ЄС масово відмовляють у захисті", "Резерв+" вимагають у жінок" далекі від істини. Водночас, читаючи їх, українець робить висновок — "Європа закривається від українців".
І ось тут клікбейт починає працювати на той самий когнітивний ефект, якого домагається російська пропаганда. При цьому журналісти не написали неправди, не стали російськими агентами, не отримали таємних інструкцій з Луб'янської площі і зовсім не хотіли дискредитувати Євросоюз. Просто за алгоритмом тривога, обурення і страх приносять медіавинагороду значно швидше й краще, ніж точність. Важко порівняти небезпеку від двох стратегій — замовчувати реальні проблеми і провокувати розголос їх перебільшенням.
Європейська комісія справді змушена готувати додаткові операційні тлумачення. МЗС України справді отримувало повідомлення про випадки, коли в окремих країнах у жінок просили дані з "Резерв+". Різні країни-члени ЄС справді застосували нові правила не однаково. Та завдання "четвертої влади" не зводиться до поверхової констатації обмеження, а вимагає простого пояснення: хто кому за яких умов і з яких причин може відмовити і як спробувати уникнути зайвих клопотів.
У випадку з тимчасовим захистом це особливо важливо, бо рішення ЄС містить дві складові — явно добру і потенційно неприємну. Якщо виносити із загальної конструкції лише другу, ми отримуємо вже не пояснення європейської політики, а її емоційну інтерпретацію. А слідом прийдуть російські наративи про втому Європи від України, зумисне закриття дверей перед українцями, повний хаос у стані українських партнерів і відсутність будь-яких перспектив на краще.
Завершальний важливий момент, пов'язаний з реакцією офіційного Києва. Інформація, яка зародилася з цілком добрих намірів, після кількох клікбейтних ітерацій починає працювати проти власної країни. Початкове заспокоєння силами ЦПД і МЗС завершилося визнанням проблеми. Байдуже — під тиском беззаперечних фактів чи роботи медіа — Україна справила враження неготової до відстоювання інтересів власних громадян.
