Кінгу й не снилося: що відбувається із кладовищами домашніх тварин у Києві

У Києві немає жодного офіційного кладовища для домашніх тварин. Ба більше: на всю Україну існує лише один офіційний колумбарій (місце для поховання урн з прахом, — ред.) для тварин. Це при тому, що у нас живуть мільйони домашніх улюбленців. Для багатьох людей коти, собаки, хом'яки, папуги та інші тварини стають повноцінними членами родини, які заслуговують на належну останню шану. 

Водночас важливий й екологічний аспект цього питання. 

У Києві передбачено облаштування міського кладовища для тварин на земельній ділянці по вулиці Пухівській. 

Поки його немає, у столиці "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" проводить кремацію тіл померлих тварин. Проте наразі тут немає індивідуальної кремації й прах тварини власникам не віддають. 

Паралельно існує чимало комерційних структур, які надають послуги з поховання домашніх улюбленців. 

"Облаштування міського кладовища для тварин у складі колумбарію з надмогильником на земельній ділянці по вул. Пухівська буде організоване по завершенню процесу землевпорядкування, за надходження бюджетних видатків, спрямованих на фінансування завдань та заходів «Київської міської цільової програми контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020-2023 роки»", — відповів на запит "Рубрики" виконувач обов'язків першого заступника директора Департаменту міського благоустрою КМДА Олександр Байбаков.

В.о. директора комунального підприємства "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" (КП "КМЛВМ") Наталя Мазур роз'яснює: "Ми вже майже закінчили процедуру землевпорядкування, але вплинула війна. Поруч знаходяться стратегічні об'єкти й наразі ми не можемо продовжувати будівництво. Та сподіваюся, що на якомусь етапі ми зможемо поновити роботи. Я як ветеринарна лікарка дуже хотіла б, щоб це були паралельні процеси, тому що ми розуміємо, що тварини в місті є і вони також гинуть".

Водночас вона наголошує: це не буде кладовище в тому розумінні, як ми до нього звикли. Передбачається лише кремація та облаштування колумбарної стінки. Кладовище займатиме приблизно трохи більше гектара землі.

"Але, звісно, там буде місце, куди люди зможуть прийти й побути з домашніми улюбленцями наодинці вже після того, як їх кремують", — говорить чиновниця.

"Наразі ви бачите хаотичні поховання. Але ми з вами живемо в місті й ми не можемо забруднювати навколишнє середовище. Я розумію, що це наші домашні улюбленці, але поруч з нами живуть інші люди, ми користуємося водою, тут граються наші діти. Також хтось може закопати тварину на 30 сантиметрів, хтось на 40, це небезпечно. Тому хаотичні поховання заборонені. Для поховань мають бути відведені спеціальні місця, — каже Наталя Мазур. — Також тварин піддають кремації, і цей варіант правильний і законодавчо, і в аспекті дотримання санітарно-епідеміологічних норм".

"Київська міська лікарня ветеринарної медицини" поки що пропонує тільки загальну кремацію (тобто разом з іншими тваринами) і потім не віддає власнику тварини урну з прахом. Власник може сам відвезти померлу тварину до лікарні, або ж працівники приїдуть і заберуть її. Послуга кремації домашніх тварин платна, вартість її у КМЛВМ орієнтовно півтори тисячі гривень залежно від ваги тварини. 

Також до обов'язків лікарні належить забирання тварин з вулиць, які загинули під колесами автівки чи з інших причин. 

"Якщо ж власник хоче отримати урночку з прахом, він може дізнатися з інтернету телефони приватних фірм, які займаються індивідуальною кремацією", — радить в.о. директора КМЛВМ. 

Представників цієї сфери ринку досить багато, але чимала частина з них не надто охоче йде на контакт із медіа.

Більшість підприємців інформують на своїх сайтах про незаконність поховань тварин під землею і попереджають власників, що ці послуги надаються під їхню відповідальність.

Одні підприємці кажуть, що частіше запитують саме про кремацію, інші ж навпаки говорять, що ця послуга дуже непопулярна. Про зменшення звернень каже і в.о. директора "Київської міської лікарні ветеринарної медицини" Наталя Мазур:

"Наразі попит менший, звісно. Важко сказати, з чим це пов'язано. Точно знаю, що багато людей з тваринами виїхали. Сподіваюся, що люди не закопують тварин, тому що ми також проїжджаємо повз стихійні кладовища, і я не бачу там стрімкого збільшення нових поховань".

Ціни на поховання тварини під землею різні: може бути тисяча гривень, а може бути й чотири. Порівняно з часом до великої війни, вони значно зросли (орієнтовно на 80%) через зростання вартості пального, яке великою часткою формує ціну в разі кремації. 

"Зараз послуги крематорію подорожчали й коштують приблизно 800 гривень суто за кремацію та оформлення документів. Але вартість у фірм може бути іншою залежно від побажань власника тварини: хтось хоче, щоб собачку піддали кремації в труні, хтось хоче попрощатися, по-різному буває", — коментує "Рубриці" директор Ритуального дому "Спокій" Фелікс Чехович.

Щодо поховання тварин у землю він розповідає: "Офіційного кладовища немає, тому ховають на імпровізованих, але це на страх і ризик власника тварини. Буває, що і пам'ятники роблять для тварини, і навіть за п'ять тисяч доларів може бути пам'ятник. Поховання собачки, якщо вона важка і це велика яма, може обійтися у три-чотири тисячі гривень. Тому що це виїзд, витрати на пальне, роботу людини".

Місцева влада, а саме виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, відповідно до ст. 30 та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 

• вирішують питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та поховання трупів тварин;
• визначають територію для розміщення відходів відповідно до законодавства;
• контролюють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами тощо.

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за дотриманням згаданих вище Правил здійснюють установи державної служби ветеринарної медицини.

Цю інформацію на запит "Рубрики" надав виконувач обов'язків першого заступника директора Департаменту міського благоустрою КМДА Олександр Байбаков. 

Також у відповіді йдеться:

"Заборона викидати трупи собак та котів у контейнери для збору сміття чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях також визначена рішенням Київської міської ради від 25.10.2007 № 1079/3912…

Порушення вимог щодо поводження з відходами, у тому числі відходами тваринного походження, їх видалення або захоронення, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, а також ветеринарно-санітарних норм тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України".

У системі столичних електронних петицій з'являються петиції як від захисників місць поховань тварин, так і від тих, кого вони не влаштовують. На момент підготовки матеріалу жодна з них не отримала потрібної для розгляду кількості голосів.

Що каже на це закон? Відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу", наявні місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха, інформує виконувач обов'язків першого заступника директора Департаменту міського благоустрою КМДА Олександр Байбаков.

Виконувачка обов'язків директора КМЛВМ Наталя Мазур підтверджує:

"Просто зносити стихійні поховання ніхто не буде. Якщо все ж таки буде плануватися перепоховання тварин, це буде певна процедура: трупи потрібно ексгумувати, провести дезінфекцію в ґрунті. 

Але ми також розуміємо, що поховані не просто тварини, а члени родин. І якщо щось буде плануватися, я наполягатиму, що це питання потрібно буде обговорювати. Але коли запуститься наше кладовище, думаю, ви погодитеся, що всі поховання повинні бути в одному місці".

Одне з найбільших стихійних кладовищ домашніх тварин у Києві знаходиться на вулиці Сверстюка. Нещодавно архітектурне бюро Aranchii Architects з власної ініціативи розробило і представило проєкт ревіталізації цієї зони. Він передбачає створення лінійного парку Сверстюка, а в ньому кафе, дитячу зону, амфітеатр та кладовище домашніх тварин.

"Концепт кладовища — модульна конструкція з капсул для поховання, розрахована на вісім тисяч тварин", — ідеться в матеріалі, присвяченому цьому проєкту. Засновник бюро Дмитро Аранчій зазначив, що проєкт має спонукати людей до думок на тему міста. 

У Департаменті міського благоустрою КМДА зазначили, що проєкт Aranchii Architects до них не надходив. Не знає про нього і Наталя Мазур, але вона проти кладовищ у парках, вважаючи, що це місце печалі й воно має бути відокремленим простором.

Існують також рішення, які надають праху улюбленої тварини нового життя. 

Одне з них — поміщення праху кремованої тварини в біоурну. Такі урни виготовляють з біорозкладного матеріалу, туди додають паросток дерева чи куща, землю і закопують у ґрунт. Звичайний догляд дозволяє перетворити прах померлого улюбленця в дерево. 

2020 року в Україні з'явився виробник власних запатентованих біоурн, але станом на 2023 рік контакти цієї організації не активні. 

Також прах улюбленця можна перетворити на пам'ятний діамант. Це справжній дорогоцінний камінь, вирощений з праху тварини. Послуга ця дуже недешева.

Раніше в багатьох медіа згадувалося селище Бабаї на Харківщині як єдине, де працює офіційне кладовище для тварин. Та станом на середину липня 2023 року воно вже не працює. Про це "Рубриці" повідомили у Височанській селищній раді (Бабаї входять до цієї громади). 

Перший в Україні офіційний колумбарій для тварин теж у цих краях — у Харкові. Він працює і попит на його послуги дуже високий, розповідає начальниця відділу прилаштування тварин та надання послуг населенню КП "Центр поводження з тваринами" Єлизавета Литвиненко:

"Зараз люди більш відповідально ставляться до поховання тварини. Тварина ж усе одно є частиною родини. Звичка закопувати тварин у лісі залишилась, на мій погляд, ще в людей старшого віку. А ті, хто молодші, більш відповідальні: багато хто замовляє індивідуальну кремацію, а прах або вдома зберігає, або закопує в себе на дачі під кущем троянди".

У Харкові є законна можливість попрощатися з твариною як з повноцінним членом родини. Фото надане КП "Центр поводження з тваринами"

Тут також є загальна та індивідуальна кремація. Ціна індивідуальної кремації фіксована, бо на одну тварину закладена так само фіксована кількість палива, — це 1650 гривень. А вартість загальної кремації вже залежить від ваги померлої тварини і орієнтовно становить від 450 до 1000 гривень. Як і в Києві, у разі загальної кремації прах тварини власнику не віддають, адже його неможливо відділити від праху інших тварин.

У разі індивідуальної кремації власник отримує прах тварини в урні чи спеціальному пакуванні. Він може тримати його у себе або ж орендувати комірку в колумбарії. 

Вартість оренди комірки: на місяць — 57 грн, на рік — 684, на 10 років — 3600 грн.

"У мирний час у нас було відчинено 24/7, і люди, коли хотіли, тоді і приходили до своєї тварини. Зараз, на жаль, відвідати колумбарій можна тільки в робочий час нашого підприємства", — каже Єлизавета Литвиненко.

Вона каже: щоб гідно попрощатися з улюбленцями, їх везуть до Харкова з Дніпра, Кривого Рогу та навіть Києва. 

"Люди, які не хочуть порушувати закон, витрачають цей час, щоб привезти тварину і кремувати її, бо ніде більше не можна. Тож попит дуже добрий, і якщо якесь місто зробить у себе таку установу, воно матиме і гарний дохід", — підсумовує начальниця відділу харківського "Центру поводження з тваринами".

Подібне рішення давно планують втілити в Одесі. Як повідомила за запит "Рубрики" керівниця Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Марина Савченко, на сьогодні Департамент працює над розробкою проєкту для визначення кошторису будівництва такого комплексу.

"Першою чергою передбачається будівництво павільйону термічної установки для утилізації трупів тварин, огородження суцільним парканом з облаштуванням місць (комірок) для захоронення урн з прахом після кремації", — йдеться у відповіді. Другою чергою має бути благоустрій скверу для екопоховань. Відповідно до міської цільової програми, цього року мають розробити проєкт комплексу. 

Відповідно до офіційних правил поховання домашніх тварин у Великій Британії, розроблених тамтешньою Агенцією з охорони довкілля, дрібних домашніх тварин можна ховати у землю і навіть на своєму задньому дворі чи в саду. 

Якщо йдеться про більшу тварину, як-от коня, то головне — дотримуватись інструкцій, щоб не було ризику забруднення ґрунтових вод. Ці інструкції чітко розписані й оприлюднені на офіційному сайті. 

Загальнодержавних єдиних правил поховань домашніх тварин тут немає, але кожен штат чи адміністративна одиниця меншого масштабу врегульовує це питання самостійно.

Є штати, у яких ховати тварин у землю на задньому дворі можна. Наприклад, такий дозвіл діє в Каліфорнії, Флориді, Іллінойсі, Нью-Йорку, Джорджії тощо. Є штати, у яких більш бажаним методом є кремація. 

"У деяких штатах заборонено ховати будь-яку тварину на приватній території. У деяких штатах дозволено ховати домашніх тварин на задньому дворі власників, за умови, що це не загрожує здоров'ю людей чи довкіллю. Є також місцевості, які вимагають ховати домашніх тварин на певній ділянці власності. В інших випадках також можуть призначати певну глибину поховання. Будь-яке недотримання цих правил може призвести до вжиття суворих заходів проти власників — як-от штрафи чи інші санкції", — йдеться в огляді однієї з фірм, яка надає ритуальні послуги для людей та їхніх домашніх улюбленців. 

У багатьох інших країнах, як-от Франції, Німеччині, Австрії, Швейцарії тощо також є кладовища домашніх тварин, і їх дозволено ховати під землею. У Франції минулого року дискутували, чи можна ховати домашніх улюбленців на кладовищі разом із людьми.

У 2015 році у німецькому Ессені відкрили перше таке кладовище: тут можна ховати кремовані останки людей разом із домашніми тваринами. Відтоді ця практика набула більшого поширення в Німеччині. Зокрема 2017 року на кладовищі найсхіднішого міста Німеччини Герліца дозволити ховати домашніх тварин поруч із тими, хто їх любив та навіть писати ім'я тварини на надгробку покійної людини. Але при цьому домашня тварина має бути кремована, і не може бути жодної церемонії її похорону.