"Кенгуруші" проти швидкої моди: як волонтери допомагають знайти новий дім непотрібним речам

Вікторія Губарева

Швидка мода — поняття, яке з'явилося нещодавно. Зараз кожна компанія намагається знайти спосіб продати свій продукт у якомога більших кількостях. "Швидкою" таку моду називають тому, що деякі бренди одягу обрали "конвеєрну" політику: щомісяця або навіть щотижня вони створюють нові колекції недорогих речей. Наприклад, у магазині H&M нова колекція з'являється кожні 2-3 тижні, а тренди тепер затримуються не на рік, не на сезон, а менше, ніж на місяць. Невелика вартість речей і політика модних гігантів змушують нас купувати все більше і більше речей, і відповідно, більше їх викидати — майже 30% ваги всіх неорганічних відходів, які ми викидаємо, становить текстиль. 

Така поведінка та політика брендів несе велику загрозу навколишньому середовищу на всіх рівнях виробництва, використання та доставки одягу:

• Згідно з дослідженнями, від 1960 до 2015 року текстильні відходи у світі збільшилися на 811%.
• При цьому небезпечнішими стали й матеріали, з яких виготовляють речі. Наприклад, під час прання речей з поліестеру виділяється мікропластик, який потім потрапляє у водойми та вбиває водну фауну. Окрім того, мікропластик уже навіть встигнув опинитися всередині нас, людей. 
• А ще, виготовляючи непотрібні речі, які через декілька місяців відправляться на звалище, ми марно втрачаємо величезну купу ресурсів. Для того, щоб отримати звичайну бавовняну футболку, використовують 7 тисяч літрів води, а процес, коли бавовняна пряжа перетворюється на тканину, супроводжується виділенням 394 мільйонів тонн CO2 на рік і становить 10% від усіх викидів вуглекислого газу.

Водночас із цим існує й інша проблема. Доки одна частина населення так нерозумно використовує ресурси планети та купує непотрібні речі, інша частина відчайдушно їх потребує. На щастя, в Україні існують організації, які звернули на це увагу та вирішили питання "Куди це все подіти?" та "Що вдягнути?"раз і назавжди. 

Євгенія Озкан має двох дітей, і декілька років тому вона зіштовхнулась із проблемою: виявилось, що у п'ятирічного та дворічного синів занадто багато речей, і було б добре комусь їх передати. Чому? Тому що діти зростають швидко, а їхні речі, майже нові, залишаються непотрібними. У якийсь момент речей у будинку Євгенії  стало настільки багато, що вдома було не пройти.

Євгенія Озкан із волонтеркою. Фото з Facebook-сторінки "Кенгуруш"

Перше рішення, яке спало на думку жінці, — передати речі безкоштовно через OLX, але з цим не вийшло. Від охочих поступало занадто багато прохань поміряти, перефотографувати, подивитись з різних боків на товар, який вони і так можуть отримати безкоштовно, і від варіанту з OLX довелось відмовитись. 

Наступним варіантом стали дитячі будинки, але і тут Женю спіткала невдача, бо тільки 23 з 260 закладів з усієї України, куди вона звернулась, їй відповіли, що готові взяти речі. Інші або відмовляли брати вживаний одяг і казали, що підходить тільки новий: з етикетками та чеками, або просили допомогу грошима. 

Передати речі у 23 дитячі будинки все ж таки вдалося. Тож задача позбутись від одягу ніби була виконана. На той цей час друзі та родичі Жені вже знали про її ініціативу, і на дівчину почали буквально сипатись речі. Згодом дзвонити почали навіть незнайомі люди. Місця вдома вже знову не вистачало — спочатку в ролі складу виступав гараж подруги, а коли й там закінчилося місце, Женя вирішила взяти приміщення в оренду і зробити зі своєї ініціативи маленький соціальний проєкт. Так почався "Кенгуруш", який вирішив проблему тих, кому нема куди діти речі, та тих, кому цих речей не вистачає.

Дуже швидко проєкт маштабувався, і Євгенії почали телефонувати не тільки ті, хто хотів віддати речі, а й ті, хто хотів їх отримати. В основному це були родини з сіл, де не вистачає речей. Тож жінка почала відправляти речі точково, окремим людям, яким був потрібен одяг. 

Слідом за одягом "в хід" пішли й інші речі. Наприклад, у когось після ремонту залишилась зайва фарба для стін, хтось розбирав речі на балконі та знайшов стратегічний запас склянок, а хтось переїжджав в іншу країну та не хотів везти з собою постільну білизну та посуд — усе це знадобиться комусь іншому. Тож усі ці речі також відправляють до "Кенгуруші". Іноді люди відправляють навіть продуктові набори, які після перевірки строків зберігання та за умови їх придатності потім відправляються тим, хто цього потребує. 

Фото з Facebook-сторінки "Кенгуруш"

За два роки існування проєкт настільки масштабувався, що зараз щотижня "Кенгуруш" відправляє 1,5-2 тонни одягу, побутових товарів, їжі та ліків родинам з усієї України. Речі, які були непотребом, що займав вільне місце вдома та заважав, можуть врятувати комусь життя, зігріти, допомогти зекономити гроші для того, щоб витратити їх на їжу. 

На всі речі, що є у "Кенгуруші", розписана черга, і щоб розподіл був справедливим, в одне і те саме село речі відправляються не частіше, ніж раз на півтора місяця. Усі речі завантажують у вантажівку із місткістю до 5 тонн, а жителі села тим часом готують приміщення та кличуть людей, щоб розібрати привезене. Таку операцію вже робили близько 40 разів, розвозячи речі по 60 різних містах та селах.

Фото з Facebook-сторінки "Кенгуруш"

Проте жоден проєкт не може існувати без фінансування, і Євгенія вирішила продавати частину речей, які отримує. У Києві за адресою проспект Миру, 15А є магазин, у якому виставлені на продаж найкращі речі. Їх залишають за принципом брендовості. Наприклад, якщо принесуть штанці Dolce & Gabbana та LC Waikiki, то перші залишаться на продаж, а другі відправляється безкоштовно до нових хазяїв. Ще один орієнтир — мода. Наприклад, ніхто не буде купувати штани із низькою посадкою — такі, розуміло, до магазину не потраплять. У "Кенгуруші" стверджують: людина, яка не звертає увагу на бренд, може прийти до магазину і повністю одягнути дитину за 200 гривень. Наприклад, дитячі штанці крутого бренду коштуватимуть 60-100 гривень, звичайного — 35-50. Є в магазині речі й для дорослих. 

Як здати речі, які мені більше не потрібні?

Свої речі до "Кенгуруші" може відправити кожен охочий у декілька способів:

• "Новою Поштою" у 251 відділення в Києві (0674581003, Озкан Євгенія).
• "Укрпоштою": ГО "Кенгуруш", 02105, Київ.
• Передати на таксі або принести особисто: проспект Миру, 15А в Києві з вівторка до неділі з 10:00 до 20:00.

У "Кенгуруші" приймають дитячий та дорослий одяг і взуття, засоби догляду за дітьми, іграшки, книги, посуд, дрібну техніку, коляски, набори для різних видів спорту. Серед продуктів — крупи, печиво, цукор, чай, каву тощо. Також до громадської організації можна відправити медикаменти з придатним строком використання, канцелярію, будівельні матеріали, подушки та ковдри. 

При цьому є декілька умов: за доставку сплачує відправник, а речі мають бути чисті. 

Фото з Facebook-сторінки "Кенгуруш"

Які ще є варіанти?

✅ Фонд "Карітас"

Що можна віддати? Будь-який одяг, взуття, посуд, та іграшки. 

Кому передадуть речі? Багатодітним родинам, сиротам, переселенцям, людям з інвалідністю.

Куди нести речі? 

• В регіонах України є понад 30 відділень організації
• Контейнери "Карітас" розташовані на заправках ОККО

Але перш ніж передати речі, заповніть анкету на сайті. 

✅ Платформа "REюZ"

• Що можна віддати? Буквально будь-що, якщо це щось у справному стані. "REюZ" — це сторінка на Facebook, де ви можете розмістити своє оголошення за умови, якщо готові безкоштовно віддати річ. 
• Кому передадуть речі? Річ може дістатись будь-кому, хто відгукнеться на ваше оголошення.
• Куди нести речі? Нести речі нікуди не потрібно. Про відправлення речей або їхню передачу новому власнику ви домовляєтесь безпосередньо з ним. 

✅ Інтерактивна мапа благодійних організацій helpmap.io

На ній позначені адреси і найменування найближчих установ, яким потрібне різне: від іграшок до взуття та одягу.

↓Читайте також

Новий тренд — перешивати речі з шафи. Як працює апсайклінг

Є проблема: куди дівати старі гаджети? Знайшли рішення