fbpx
Сьогодні
АртРубрика 21:00 28 Вер 2021

Пінзель з психотерапевтичним ефектом: навіщо йти на виставку "Катарсис"?

У столиці триває виставка, що об'єднує роботи скульпторів, між життями яких пройшло 3 століття: що спільного в українських художників і чому варто подивитися на їхні твори? Розповідає “Рубрика”

English version here

У Києві зараз проходить досить особлива виставка — з іконами, різьбленими на дереві, від скульптора, що не є іконописцем. Цікава комбінація? Далі — більше. Дві з представлених робіт виставляються у Києві вперше, а деякі — взагалі ніколи не виставлялись перед публікою. А ще робота одного з авторів є у колекції Папи Римського Франциска. Це робота Олександра Животкова — самобутнього митця, нашого сучасника, який експериментує з нетрадиційними матеріалами. Інші два героя виставки — Йоган-Георг Пінзель та Франциск Олендзький — галицькі скульптори, що працювали у вісімнадцятому столітті. Роботи першого бачив кожен, хто хоч раз бував у Львові та бачив вершника на Соборі Святого Юра, а другий — таємничий герой українського мистецтва, адже з його біографії майже нічого не відомо.

виставка

виставка

Різний час, різний стиль — одна техніка

Три автори — Йоганн-Георг Пінзель, його учень Франциск Олендзький і наш сучасник — Олександр Животков. Твори трьох художників, таких різних за часом, стилістикою і спрямуванням, поєднує вибір техніки — це різьба по дереву, а також смислове поєднання. Усі роботи звернені до церковної тематики. Янголи Пінзеля та Олендзького чимось схожі між собою за стилістикою — у роботах учня вбачається направляюча рука вчителя. А от роботи Олександра Животкова — геть особливі, його важко з кимось сплутати. 

Цікава й сама локація: "Хлібня" Софії Київської 300 років тому була збудована в якості пекарні. З роками будівлю перебудовували. Тут була і консисторія — такий орган управління єпархією, і Штаб оборони Києва у радянські часи, нині тут — виставкові зали. 

виставка

Чому катарсис і в чому тут терапевтичний ефект?

Катарсис як процес можна сприймати відразу з трьох точок зору: релігійної, ніби очищення, естетичної — як насолода від мистецтва, та фізичної — як полегшення після сильного чуттєвого навантаження. Кураторка проекту Тетяна Волошина розповідає нам, що людство охарактеризувало це почуття у часи стародавньої Греції, і споглядання виставлених робіт змусить кожного, хто відвідає виставку, пережити катарсис, очиститись, вивільнити емоції та вирішити свої внутрішні конфлікти таким чином. Організатори називають це своєрідною арт-терапією та наголошують на тому, що виставка має терапевтичний ефект.

Словами арт-критикині Наталії Мандри, мова йде про передачу афекту, душевного хвилювання, "укладеного в капсулі тіла". Вона пояснює, що напруга не може тривати вічно, і найкраще з можливих її завершень — катарсис. Момент, у якому замикається філософія і богослов'я, — очищення душі від шкідливих пристрастей мистецтвом — стає співзвучним очищенню душі в християнській релігійній ідеї. 

"Думаю, мова йде не так про натхнення іконою, як, скоріше, про потрапляння на ту ж частоту. Не так про подібність, як про деяку спорідненість: образа, або його предтечі, ще на етапі їх зародження в глибинах психіки", — пояснює вона. 

Замість автора із глядачами спілкуються його роботи

До речі, сам автор ніяк не коментує скульптури та панно. "Рубрика" поспілкувалась з кураторкою Олександра, засновницею Stedley Art Foundation Стеллою Беніаміновою — ми намагались зв'язатись із художником, але за словами Стелли, події 2014 року так вразили художника, що він зовсім перестав спілкуватись із пресою: "Він каже, що все за нього скажуть його роботи", — розказала нам куратора по телефону. 

До речі, на виставці присутні роботи Животкова із серії "Київ.2014". Одна з них, "22 січня" приурочена до першого пострілу, коли Сергія Нігояна убили на Майдані — хлопця з Дніпра, вірменина, який приїхав у Київ на свою Голгофу. А тоді куля вбила білоруса. За ним — українця. Ці троє хлопців пішли від нас, виборюючи нашу незалежність. Ще одна робота "18 лютого" присвячена подіям, коли почалися масові вбивства. 

"Це вражаючі абстрактні твори. Животков — художник, який пережив ХХ століття всередині себе і він не міг, як Пінзель чи Олендзький, зображати реалістичні образи", — сказала кураторка Олександра Животкова. 

виставка

В експозиції є роботи Животкова, створені ним в різні часи, 2010-го, 2020 року. Це роботи "Оранта", "Спас", "Богородиця", "Древо життя", три твори із серії "Врата". І хоча деякі з робіт, здається, зовсім абстрактні, впізнавані образи чітко вимальовуються в кожній з них. 

виставка

Колекція Папи Римського

Роботи Животкова зберігаються у музеях та приватних колекціях, успішно продаються на відомих аукціонах, таких, наприклад, як Sotheby's. Це цікавий факт, але значно більше вражає те, що одна з робіт Животкова — дерев'яне розп'яття 2 на 3 метри — стоїть в холі Університету Папи Римського — Латеранського університету в Римі. 

Скульптура з'явилась там у 2019 році, коли кураторка Олександра Животкова, Стелла Беньямінова подарувала роботу Святішому Отцю Франциску на знак подяки від усього українського народу за постійну підтримку Папи Франциска постраждалим від конфлікту, що триває в Україні, зокрема, шляхом ініціативи "Папа для України". У рамках зазначеної ініціативи було зібрано 16 мільйонів євро, що були виділені особисто Папою і пожертвувані різними парафіями з усієї Європи та використані для допомоги понад 800 тисячам осіб, які постраждали від російської агресії на сході країни. 

Тоді Понтифік не тільки освятив розп'яття, а й висловив бажання, щоб воно прикрашало гол "Його університету" та зупинився навпроти нього у роздумах — певне, вражений символічним змістом такого вчинку та чаруючою силою витвору, за який він сердечно дякував меценатці.

папа римський

Таємничі символи і знаки 

Роботи Животкова суцільно вкриті різними символами — літери, хрести, стрілки. Деякі з них прочитати неможливо, тож кураторка проекту Тетяна Волошина пояснила нам, що деякі символи взагалі належать лише Животкову, хоча і мають культурне підгрунтя:

"Кожен може сприймати це по-своєму, в міру своєї культурної обізнаності", — каже вона.

Наприклад, якщо пильно придивлятися до панно під назвою Текум Веніам, можна помітити, що воно вкрите текстами книги Екклезіаста — частини іудейського Священного писання. Текст майже непомітний — розвидіти символи зможуть лише ті, хто знає, що шукати. До речі, цікавим фактом є ще й те, що панно виконано на папері, хоча візуально його фактуру неможливо відрізнити від інших дерев'яних скульптур. 

виставка

Спробувати розібратись у символізмі та впевнитись, що роботи дійсно змушують відчути катарсис, встигне кожен, адже виставка триватиме у "Хлібні" Софії Київської з 11 серпня 2021 року до 5 січня 2022 року. Вона відображає цьогорічну тему фестивалю "МИ. Між минулим і майбутнім" і є синтезом скульптурного мистецтва різних епох.

Дивіться також наше відео:

 

1
3850

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: