fbpx
Сьогодні 30/09/2020 04:39
Розбір 13:05 16 Вер 2020

"Народ займався збоченнями, а Богу це набридло": що відбувається в НАН України і хто очолить Академію після смерті Патона

English version here

В Україні гряде оновлення Національної академії наук. Після смерті багаторічного президента НАН Бориса Патона битва за вищу державну наукову організацію лише набирає обертів. Серед 5-ти кандидатів на посаду президента є і дуже незвичайні люди.

Наприклад, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води, який недавно серйозно заявив про те, що Землі насправді всього лише 15 тисяч років, а стандартна наука "вражає туподумством". Що насправді відбувається в НАН України і хто може очолити Академію — у матеріалі "Рубрики".

Битва за титул

Борис Патон очолював Академію наук з 1962 року. Останнім часом через похилий вік (академік помер у серпні 2020 року, йому був 101 рік) виконував обов'язки керівника його колега Володимир Горбулін. За статутом Академії, чергові вибори глави були заплановані на березень 2020 року, але через пандемію коронавирусу перенесені на невизначений термін.

Орієнтовно — на жовтень. Всього є 5 кандидатів на посаду президента. За даними джерела "Рубрики" в Академії, основним претендентом на крісло глави є Анатолій Загородній. Він — віце-президент НАН, директор і завідувач відділом теорії і моделювання плазмових процесів Інституту теоретичної фізики. Йому 69 років і його особисто, ще за життя підтримав Борис Патон.

Анатолий Загородний

Анатолій Загородній

Ще один кандидат — Володимир Семиноженко, вчений, досвідчений політик, колишній віце-прем'єр-міністр. У Семиноженко дуже багата біографія — від сотень статей і книжок з фізики до членства в "Партії Регіонів" і голови парламентського комітету з питань науки. Зараз він є главою Української федерації вчених, членом Президії Федерації роботодавців України. Йому 70 років.

Владимир Семиноженко

Володимир Семиноженко

Також на посаду претендує Сергій Комісаренко, директор Інституту теоретичної фізики. Працював послом України в Ірландії, Великобританії, був віце-прем'єр-міністром з гуманітарних питань. У 2004 році навіть балотувався на пост президента України. Йому 77 років.

Сергей Комиссаренко

Сергій Комісаренко

Наймолодший кандидат на посаду — 55-річний глава ради Нацбанку Богдан Данилишин. Був міністром економіки України, як професор викладав у багатьох вітчизняних університетах, а також в Чехії і Німеччині.

Богдан Данилишин

Богдан Данилишин

При цьому справжню популярність за останні дні отримав 5-й кандидат на посаду глави НАН — директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. Йому 78 років і він автор десятків наукових праць у сфері хімії. Але це не завадило вченому видати відразу кілька резонансних і мало наукових гіпотез.

В інтерв'ю виданню "Граніт науки" Гончарук заявив, що планеті Земля всього лише 15 тисяч років. Про це вченому нібито розповів сам Бог. "Я вам можу сказати, хто побудував піраміди. Так-так, я позавчора про це дізнався. Бог! І зробив він це під час Великого Потопу. Це було 9-е тисячоліття.

У понеділок народ злягався, розбещувався, а на дев'ятий день Богу це набридло і він вигнав Адама з Євою. Але Адам — це штучно створена людина, а був інший, Ісус, насіння Бога. І свята Марія, яка народила його в печері Вифлеємській", — пояснив Гончарук.

Також він заявив, що дельфіни керують людиною за допомогою ультразвуку. "Нещодавно мені потрапила стаття одного професора з Базеля, який оцінював інтелект різних тварин. На першому місці у нього людина, а на другому — дельфіни. Але по-моєму, їх інтелект однаковий, просто той професор не міг так написати.

В одному середовищі два конкуруючих види не витримують, хтось повинен когось прибрати, тому ми живемо в повітряному середовищі, а дельфіни — в водному. Вони керують людиною, вчать, як їх дресирувати треба", — всерйоз підкреслив учений.

При цьому такий дивний підхід до загальносвітових і зрозумілих у науковому середовищі речей не додає Гончаруку балів в гонці за президента НАН. "У нього немає шансів і ніхто голосувати за нього не збирається. Участь у виборах — більше його самодіяльність", — пояснило "Рубриці" джерело в НАН.

В цілому нові вибори пройдуть у форматі таємного волевиявлення. Право голосу мають близько 700 вчених (академіки, члени-кореспонденти) з НАН.

Що відбувається у вітчизняній науці

Як розповів "Рубриці" кандидат технічних наук, заступник директора Інституту газу НАН України Анатолій Сміхула, проблем з наукою в країні дуже багато.

Перша і найголовніша — відсутність фінансування. Держава практично не виділяє гроші як на нові дослідження, так і на модернізацію нинішньої апаратури.

Друга — відтік нових кадрів. "Дуже складно утримати сучасну молоду людину в науці. Частина людей після університету йде працювати в приватні компанії, там зарплати і можливості на порядок вище. Також багато хто просто мігрують в інші країни — Ізраїль або в ЄС. Розумієте, наші професори — це люди, які все життя віддали науці, але отримали від держави зовсім нічого. Бувають різні випадки, звичайно, але найчастіше ці люди працюють всього лише кілька днів на тиждень, отримують мінімальні оклади з бюджету. Іноді ми доходимо до такого абсурду, що умовний касир в АТБ може отримати більше, ніж аспірант в Академії. Тому мотивувати молодих людей неймовірно складно", — розповідає Сміхула.

Третя — "старіння" кадрів. В Академії, університетах і дослідницьких центрах велика частина персоналу — люди похилого віку, які поступово відходять на пенсію. На зміну їм все складніше знаходити фахівців, зі зрозумілих причин. У тій же Академії НАН четверо з п'яти кандидатів на посаду президента старші 65 років.

"Іноземцями дефіцит кадрів в нашій країні ніяк не закриєш. По-перше, вони не завжди вміють працювати на нашому обладнанні і з нашими технологіями. Я це говорю, виходячи зі свого досвіду в сфері вітчизняної атомної енергетики і газовидобутку. По-друге, якщо ми запросимо працювати умовного німецького фахівця, то ми йому повинні запропонувати конкурентну зарплату, що в нинішніх умовах практично неможливо", — підсумував Анатолій Сміхула.

Українська наука, на жаль, переживає на 30-му році незалежності не найкращі часи. Важливо, щоб новий президент Академії НАН зайнявся не тільки модернізацією масштабної установи (а там працює майже 30 тисяч чоловік), а й лобізмом науки на державному рівні. У Кабінеті міністрів і Верховній Раді, особливо перед голосуванням бюджету країни на 2021 рік. Адже тільки виділяючи гідні суми на зарплати вченим і наукові дослідження в Україні, можна досягти реального результату.

2509

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

"якщо ми запросимо працювати умовного німецького фахівця, то ми йому повинні запропонувати конкурентну зарплату, що в нинішніх умовах практично неможливо" Ящо позбавити наших академіків пожиттєвих стипендій, то будуть гроші і для молодих, і для запрошення видатних вчених з-за кордону

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: