У чому проблема?
Кожен десятий дорослий стикається з захворюваннями нирок. І більшість згадує про нирки та сечовий міхур лише тоді, коли з'являються серйозні симптоми: біль у попереку, набряки, часті чи болючі позиви до сечовипускання. І дарма — багато захворювань можна попередити або вчасно вилікувати, якщо знати їхні ознаки та правила профілактики.
Яке рішення?
Про проблеми нирок і сечового міхура і про те, як зберегти їхнє здоров'я, уникнути каменів, інфекцій чи інших захворювань, "Рубрика" поговорила з лікаркою-нефрологинею Тетяною Буграк.
Як це працює?
Що потрібно знати про сечовидільну систему
До сечовидільної системи належать: нирки — права і ліва, відповідно два сечоводи, сечовий міхур і сечівник.
Нирки, кожна розміром приблизно з кулак, розташовані по обидва боки хребта трохи нижче грудної клітки. Тетяна Буграк розповідає: попри невеликі розміри, нирки виконують багато важливих функції, проте основними є видільна, секреторна та регуляція водного балансу.
Анатомічна модель нирки. Фото: depositphotos
Функція ж сечового міхура — це накопичення сечі та її виділення назовні, сеча утворюється постійно, адже нирки невтомно працюють протягом доби. Сеча накопичується в сечовому міхурі, стінки сечового міхура розтягуються і відправляється імпульс в мозок, який дає людині відчуття потреби відвідати вбиральню. У нормі кількість походів у туалет на добу становить у чоловіків 4-7 разів, а у жінок — до 9 разів.
Які симптоми можуть вказувати на проблеми з сечовим міхуром та нирками?
При нормальному сечовипусканні вас не мають турбувати:
- больові відчуття;
- нетримання сечі;
- терміновість позиву (оскільки він контролюється волею людини);
- відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
- проблеми відтоку сечі.
І якщо негаразди з сечовим міхуром проявляються переліченими вище гострими симптомами, то порушення ниркових функцій зазвичай виникають непомітно. Гострі проблеми нирок можуть проявлятися болем, набряками, відсутністю сечі чи навпаки збільшенням її кількості, водночас ознакою хронічної хвороби нирок іноді може бути лише загальна слабкість та нудота.
За словами нефрологині, нирки болять тільки тоді, коли є запальний процес або порушення відтоку сечі, в обох випадках біль може бути різним — тупий безперервний чи гострий періодичний, різної інтенсивності від легкого тиску в попереку до "ниркової коліки". Найчастіше біль в нирці плутають з болем в хребті, проте ниркові болі не залежать від зміни положення тіла, нахилів тулуба, не посилюються при сидінні.
"Люди звикли думати, що проблеми з нирками — це завжди біль в поперековій ділянці. Але це не так. Саме тому захворювання нирок можуть бути дуже підступними, адже часто не супроводжуються болем, а отже не викликають занепокоєння у пацієнтів", — коментує Тетяна Буграк.
У практиці лікарки пацієнти часто, не відчуваючи змін, не обстежуються профілактично, а до лікаря звертаються вже коли захворювання дуже запущене. Тому уваги потребують будь-які симптоми, які викликають дискомфорт, і це стосується не тільки нирок.
Як допомогти ниркам
Одним з найбільших "ворогів" нирок є високий артеріальний тиск, адже нирки — це орган, який складається з дрібних судинних клубочків. При високому тиску ці клубочки пошкоджуються і вже не відновлюються.
Також для нирок дуже небезпечний цукровий діабет, тривалий прийом високих доз знеболювальних, гломерулонефрит, системні захворювання сполучної тканини, рецидивуючі пієлонефрити, полікістоз.
"Цей список можна продовжувати дуже довго. У багатьох випадках погіршення роботи нирок є саме наслідком інших захворювань. Але першим пунктом я зазначила саме підвищений тиск, бо це те, що може тримати під контролем кожна людина. Цей момент не потребує особливих навичок. Тому наступного разу, коли у вас болітиме голова, перш ніж випити таблетку, поміряйте свій артеріальний тиск. І якщо він вище за норму, обовʼязково зверніться до лікаря", — наголошує Тетяна Буграк.
Лікарка-нефрологиня Тетяна Буграк. Фото з архіву експертки
Що ще можна зробити, щоб вберегти нирки:
- не вживати безконтрольно ліки (тут і знеболвальні, і антибіотики, і вітаміни та БАДи);
- правильно харчуватись, у раціоні повинна бути достатня кількість овочів та фруктів з підвищеним вмістом вітаміну А: морква, солодкий перець, зелень петрушки, кропу, а також тих продуктів, які мають сечогінну дію — гарбуз, кавун, диня, яблука та сливи;
- обмежити вживання повареної солі — не більше 5 г на добу;
- пити достатньо води.
Норма води може різнитися для кожної людини, вона залежить від тілобудови, активності та наявності супутніх захворювань. Лікарка звертає увагу: є ситуації, коли велика кількість води може нашкодити, а саме при значних проблемах з нирками, серцем, печінкою, при прийомі ліків які затримують рідину. Тож якщо ви маєте якісь хронічні захворювання, про кількість води, яка буде на користь саме вам, варто проконсультуватися зі своїм лікарем. Але для здорової людини норма води становить 4% від маси тіла.
Звісно, частину води можна замінити іншими напоями, проте треба враховувати — всі вони мають додаткові речовини. В основному це вуглеводи, адже зазвичай напої солодкі, тому їхня надмірна кількість — це вже не про користь.
Тетяна Буграк наводить приклад: свіжозібраний березовий сік, який часто радять при хворобах нирок, дійсно містить багато вітамінів і мікроелементів, які є корисними для нирок та для організму загалом. Проте коли цей сік консервують, проварюючи та додаючи цукор і лимонну кислоту, він з корисного напою перетворюється на десерт, який жодним чином не може замінити воду.
Нефрологиня зауважує — у жодному разі не можна чисту фільтровану воду заміняти мінералізованими, особливо лікувальними водами з багатим мікроелементним складом, адже це теж матиме наслідки для організму.
Камені у нирках
Отже, нирки — це природні фільтри, які щодня очищують наш організм від різних речовин, які виводяться із сечею.
Проте іноді в сечі накопичується надмірна кількість відходів, зокрема солей і мінералів. При високій концентрації ці речовини починають формувати крихітні кристали, які з часом збільшуються й утворюють камені. Цей процес нагадує утворення накипу в чайнику, коли після випаровування води мінерали осідають і створюють твердий шар.
Основні причини утворення каменів:
- неправильне харчування: надлишок солі, білків або щавлевої кислоти (міститься в шпинаті, шоколаді, горіхах);
- дегідратація: недостатня кількість води в організмі підвищує концентрацію сечі, що сприяє утворенню кристалів;
- захворювання: наприклад, така хвороба, як подагра, може значно підвищити ризик каменеутворення;
- вживання певних препаратів.
"Саме на вживанні препаратів хочу окремо наголосити, адже неконтрольоване вживання вітамінів, зокрема препаратів кальцію, вітаміну С, високих доз вітаміну D, без попереднього лабораторного визначення рівнів, може призвести до каменеутворення та пошкодження нирок", — акцентує Тетяна Буграк.
Ниркові камені. Фото: depositphotos
Як відчуваються камені?
- біль: найчастіше він відчувається в області попереку або нижче ребер;
- кров у сечі: це може бути ознакою того, що камінь рухається сечовивідними шляхами і пошкоджує їх;
- часте і болісне сечовипускання.
Що робити? Якщо вас турбують подібні симптоми, обовʼязково зверніться до лікаря. Самодіагностика, а тим більш самолікування, неприпустимі. Тільки лікар може визначити причини, поставити точний діагноз і призначити правильне лікування.
Про цистит
Часті, болючі позиви до сечовипускання, що трапляються до 4-5 разів на годину — це ще й одна з ознак циститу — запалення сечового міхура.
Цистит проявляється:
- підвищенням температури;
- болем у нижній частині живота;
- зміною кольору сечі;
- частими позивами до туалету;
- печінням і відчуттям неповного спорожнення сечового міхура.
Певно, кожній жінці доводилося чути, що цистит виникає, якщо "посидіти на холодному", але насправді, найчастішою причиною циститу є кишкова паличка. Через особливість будови сечостатевої системи у жінок він виникає в рази частіше, ніж у чоловіків.
Джерелом інфекції також може стати незахищений статевий акт, неправильне підмивання або користування туалетним папером, а також пісок, який із нирок відійшов у сечовий міхур. А якщо в міхур потрапляють камені, їхні гострі краї можуть травмувати слизову оболонку, і це теж полегшує проникнення інфекцій. Іноді цистит — це плата за звичку мочитися під час купання чи плавання у водоймі. Наприкінці процесу сечівник розслабляється, пропускає в себе частину води, що обертається запаленням.
Але це зовсім не означає, що тепер можна переохолоджуватись. Холод не є першопричиною циститу, але він провокує зниження опірності організму, активізуючи вже наявні інфекції.
Щоб захистити себе, потрібно:
- дотримуватись особистої гігієни;
- підтримувати імунітет;
- носити правильне спіднє: наприклад, тісна білизна може порушувати кровообіг в органах малого таза, а носіння стрінгів сприяти перенесенню бактерій із зони ануса до уретри.
Хоча холод не викликає цистит, він може спровокувати:
- часті позиви до сечовипускання: це реакція організму на зміну температури в області тазу;
- неприємні відчуття: дискомфорт, легкий біль.
Це симптоми зимового діурезу — на морозі кровоносні судини шкіри звужуються, зменшуючи потовиділення. Таким чином, надлишок рідини виводиться через нирки, що збільшує утворення сечі. Такі відчуття на холоді є нормальним явищем, вони швидко минають і не є ознаками захворювання. Натомість якщо ви спостерігаєте тривалий ниючий біль внизу живота, часте і болісне сечовипускання, кров у сечі — потрібна фахова допомога. Інакше гострий цистит може перейти в хронічний.
"Причин переходу циститу у хронічну форму є декілька, серед них, мабуть, на першому місці самолікування, коли пацієнти відчувши неприємні симптоми за порадами друзів чи інтернету купують ліки, а відчувши покращення, різко припиняють їх приймати. Особливо це стосується антибіотиків, неправильний прийом яких призводить до антибіотикорезистентності", — говорить Тетяна Буграк.
Щоб подолати цистит, треба звернутися до лікаря, здати аналізи і дотримуючись рекомендацій, правильно його пролікувати. Іноді лікування може бути тривалим, з використанням підтримуючих препаратів, тому потрібно набратись терпіння.
Ще більше корисних рішень!
Профілактика
Які аналізи варто здавати регулярно для перевірки здоров'я нирок і тих органів, що з ними повʼязані? Тетяна Буграк радить:
- Здоровій людині без скарг на сечовидільну систему достатньо один раз на рік здати загальний аналіз крові та сечі, які покажуть, чи варто призначати додаткові обстеження.
- Людям з обтяженим спадковим анамнезом, коли близькі родичі мали захворювання нирок, які можуть успадковуватись, наприклад полікістоз нирок, потрібно регулярно робити ще й УЗД нирок.
- Пацієнтам, які вже стоять на обліку у нефролога чи пацієнти з цукровим діабетом, повинні обстежуватись частіше, з періодичністю, яку визначатиме лікар, який веде спостереження.
