“Ми просто віримо, що всі тварини у притулку бездомні тимчасово”, або Історія харківського притулку

Попри все, харків'яни продовжують жити та працювати. Підтримують один одного і тих, хто не може попросити про допомогу. Так, харківський КП "Центр поводження з тваринами" навіть під вогнем не припиняє своєї роботи: надає притулок хвостатим безхатькам, знаходить їм новий дім, а також лікує тварин із тяжкими пораненнями, яких привозять із деокупованої Харківщини. 

2022 рік почався для КП "Центр поводження з тваринами" з добрих і приємних речей: стартували нові благодійні акції для тих, хто вирішив взяти додому тварину із притулку. Було відновлено "День відкритих дверей" (майже 2 роки через ковідні обмеження притулок було зачинено для відвідування). Собаки з притулку брали участь у зимових гонках Winter Dog Fest 2022. У день Святого Валентина школярі та небайдужі харків'яни приносили вихованцям притулку валентинки. 

У притулку дуже раділи, що нарешті тут знову буде тісно від гостей — волонтерів, школярів та тих, що хоче провести свій час з бездомними тваринами, а хвостаті нарешті отримають свою порцію уваги та любові. Але, як каже один з працівників притулку…

"На болотах вирішили інакше. Ми навіть не уявляли, що розпочнеться буквально через кілька днів".

24-го лютого звичне життя харківського притулку для тварин було зруйновано. З цього моменту почалась гонитва задля виживання та продовження функціонування підприємства. 

Як каже речниця притулку Ольга Голубєва, перший місяць після початку вторгнення був найважчий. "Центр поводження з тваринами" розташований на околиці міста біля аеропорту, який росіяни постійно намагалися розбомбити.

"Ракети та снаряди літали прямо над нашими головами, підвалів у нас немає — сховатися ніде".

Тоді притулок фактично припинив діяльність — не працювала ветклініка, готель, ритуальні послуги для тварин. Але потрібно було годувати, лікувати та прибирати у майже 600 тварин, що перебували в притулку. В той час там працювала тільки необхідна кількість людей — щоб швидко впоратись з роботою та повернутись додому.

"Це все страшно. А як інакше? До такого складно звикнути. Хтось вже звик та навіть не звертав уваги, коли ракети прилітали за 200-300 метрів від притулку. Наші фахівці з догляду за тваринами приїздили годувати тварин та прибирати вольєри навіть коли у лютому, в 100 метрах від притулку був бій — наші захисники підбили колону ворожої техніки, зупинивши й розгромивши її.

Прямо навпроти наших воріт палав ворожий танк. Але ми не могли залишити наших тварин, тому що від нашої роботи залежить життя живих істот, які самі не можуть про себе подбати", — згадує Ольга Голубєва.

Березень 2022 став найстрашнішим місяцем для всіх харків'ян. Північні райони міста — Північна Салтівка, район Жуковського, П`ятихаток — росіяни просто поливали вогнем. До війни тільки на Салтівці проживало понад 460 000 людей (це більше, ніж населення Маріуполя). Звичайно, там жили не тільки харків'яни, а й їхні хатні улюбленці. Не у всіх була можливість евакуювати своїх тварин. "Центр поводження з тваринами" надав домівку багатьом чотирилапим з цих районів. 

Водночас фахівці служби вилову тварин розшукували та привозили у притулок котів та собак з пораненнями та вибуховими травмами.

Уламкові поранення у тварин під час бойових дій не рідкість. Тим тваринам, яких знайшли, привезли до притулку та надали допомогу, просто пощастило, вважає Ольга Голубєва.

"Навіть не хочеться думати, скільки котів та собак загинуло від голоду, травм, холоду". 

Один з тих, кого вдалося врятувати — пес на ім'я Шард. У квітні минулого року до харківського міського притулку для безпритульних тварин його привезли небайдужі люди. Вони знайшли собаку в одному з найнебезпечніших районів міста — на Салтівці. І не пройшли повз тварину, котра була поранена та потребувала допомоги.

У собаки була сильно травмована передня лапа. При огляді стало зрозуміло, що поранення старе і почалися незворотні процеси в тканинах, а на рентгенівському знімку видно уламки від снаряда. На жаль, кінцівку врятувати не вдалося, її ампутували.

Пес Шард

"Ми назвали його Шард (в перекладі з англійської «уламок», — ред.) — це доброзичливий та спокійний пес. Він не схожий на типового вуличного собаку. Він любить людей і не виявляє агресії", — розповідає Ольга Голубєва.

Харківські ветеринарні хірурги зберегли Шарду життя. А шанс на нову щасливу долю він отримав вже у Львові, куди його забрали волонтери. 

Після деокупації населених пунктів Харківщини до притулку стали частіше привозити тварин із тяжкими пораненнями. Постало питання другої операційної.

"Іноді може бути 7-8 операцій за день, іноді може бути дві, але капітальні. Поки проходить ця складна операція, інші тварини чекають на допомогу. Ми зрозуміли, що потрібен другий кабінет, де паралельно рятуватимуть інших тварин", — пояснює Ольга.

Лабораторія Харківського міського притулку для бездомних тварин

Завдяки допомозі від спонсорів, волонтерів та меценатів Харківському міському притулку вдалося зробити та облаштувати додаткову операційну і стаціонар для тварин. Нова операційна обладнана всім необхідним для проведення хірургічних операцій: нові хірургічні столи, безтіньові лампи, обладнання для стерилізації інструментів. В новому стаціонарі може бути одночасно розміщено 14 тварин. Тепер харківський міський притулок для бездомних тварин має змогу допомогти більшій кількості собак та котів, що опинилися у скруті та потребують лікування.

Під час повномасштабного вторгнення притулку вперше за більш ніж 10 років функціонування довелося просити про допомогу у небайдужих людей по всьому світу. На щастя, його почули. Притулок для безхатніх тварин отримує допомогу від небайдужих людей та меценатів з України, Польщі, Німеччини та США. Але більше допомагають все ж таки українські благодійники.

Тут раді кормам, медикаментам, старим килимам для утеплення будок для тварин та грошовим переказам, адже притулок має сплачувати комунальні послуги, купувати паливо для авто підприємства та генераторів. Наразі у притулку утримується з пів тисячі тварин (коти та собаки). Перед війною було 600 тварин, але навесні волонтерам вдалося евакуювати частину собак та котів до Дніпра, де в той час було набагато безпечніше, ніж у Харкові.

Приблизно до кінця літа волонтери з Польщі та Німеччини перевозили тварин до Європи.

"Ми намагалися налагодити співпрацю з притулками Європи, але давайте адекватно дивитись на це питання. Притулки Європи не гумові, вони не можуть прийняти більше тварин, ніж можуть утримувати. А від початку війни в країни Європи було евакуйовано тисячі тварин з усіх міст України. Тому меценати з Європи приїздили до нас, та їхнім висновком стало: «Вас не потрібно евакуювати, вам треба допомагати утримувати тварин у вашому притулку»", — говорить Ольга Голубєва. 

Сам притулок не тільки навчився отримувати допомогу, а й допомагає іншим. Окрім роботи з тваринами, співробітники притулку працювали в місті — прибирали з вулиць наслідки ворожих обстрілів, закривали вікна в зруйнованих квартирах харків'ян. Підприємство не пройшло повз ініціативи з окопними свічками для військових — у притулку приймають пусті бляшанки й передають їх волонтерам для виготовлення окопних свічок. 

Також притулок ділиться кормами та медикаментами для тварин з опікунами та годувальниками бездомних котів у Харкові. У найгарячіший час притулок для тварин надав свої медикаменти для однієї з клінік Харкова для людей. Деякі медикаменти підходять для людей та тварин однаково. Таким чином безпритульні тварини допомогли людям. 

"Багато тварин в місті залишились покинутими. Ми, звичайно, не беремося судити людей, що кинули кота або собаку, адже у всіх на те свої причини. Тим паче коли був лише початок повномасштабної війни. Страх, паніка. З самого початку ми допомагаємо в перетримці тварин переселенцям з окупованих територій, повертаємо додому тих, кого знайшли власники, які мусили тікати з окупованих територій Харківської області та шукаємо нових хазяїв для котів та собак, що залишилися самотніми", — розповідає про роботу притулку Ольга Голубєва.

Цього року притулок став також і буферною зоною для бездомних тварин з зони бойових дій та їх новим життям в Європі. Волонтери з Польщі та Німеччини вивозили собак та котів з-під обстрілів та перевозили їх до країн Європи. 

Кіт Мартін, що перетнув океан

Кіт Мартін, що дивом вижив на Північній Салтівці, дістався аж до Америки. Фото кота побачила на сторінці притулку Марина, що вже довгий час живе в США. Жінка вже давно допомагала притулку: шукала спонсорів у штатах, перераховувала гроші на благодійний рахунок притулку і навіть надіслала спеціальний інвалідний візок для собаки з травмою хребта.

Переглядаючи анкети вихованців, Марина побачила кота з Північної Салтівки з помаранчевим сердечком на носику. Це була любов з першого погляду. Завдяки працівникам притулку і волонтерам кількох країн, Мартін знайшов новий дім за океаном і став "громадянином США".

Щоб знайти своїм вихованцям нові родини, у Харківському міському притулку для бездомних тварин користуються соціальними мережами та маркетплейсами. З досвіду притулку, Фейсбук, Інстаграм та  OLX добре показують себе в цьому плані. Крім того, є офіційний сайт, де є база з тваринами, що шукають дім.

В мирні часи в притулку був "День відкритих дверей", коли кожен містянин міг приїхати до притулку, провести час з котами, погуляти з собаками та обрати собі нового члена родини. На підприємстві впевнені, що скоро і ця добра традиція відновиться, щойно ЗСУ виженуть окупантів-руйнівників з нашої землі.

Але навіть зараз, під час війни, новий дім знаходять десятки тварин закладу. Світлини щасливих "хвостиків" та їхніх нових опікунів Харківський міський притулок регулярно публікує на своїх сторінках у соцмережах. На питання, в чому секрет такої великої кількості щасливих історій, Ольга Голубєва відповідає:

"Секрету ніякого немає. Ми просто віримо, що всі тварини у притулку бездомні тимчасово. І рано чи пізно всі вони знайдуть нових господарів". 

↓Читайте також

Захистити дику природу в Україні: прості рішення для небайдужих

Каністерапія та реабілітація військових: як це працює?