В очікуванні нових змін кордонів у Європі: Ірландія та Brexit
Північна Ірландія на референдумі Brexit підтримала рішення залишитися в ЄС. Розбираємо, що тепер буде, які позиції відстоюють ЄС та Великобританія, і навіть що це означає для України
Фото Reuters
Острів Ірландія в очікуванні змін. Північна Ірландія на референдумі Brexit здебільшого підтримала рішення залишитися в ЄС, особливо регіони прикордонні з Республікою Ірландія. У той же час більшість населення густонаселеної Англії підтримала вихід з ЄС, таким чином визначивши подальшу долю усього Сполученого Королівства. Це викликало незадоволення у Шотландії та особливо Північної Ірландії, де почали хвилюватися щодо майбутнього кордону з Республікою Ірландія, який у складі ЄС був де-факто відсутній. Перед Великою Британією постало завдання визначити особливості нового кордону двох частин Ірландії таким чином, щоб задовольнити вимоги ірландського населення, яке здебільшого не бажало виходу з ЄС.
Результати референдуму Brexit за регіонами. Більшість Північної Ірландії – за ЄС. Джерело: BBC
Що відбувається?
Нещодавно, 14 листопада 2018 року, Європейська комісія заявила про досягнення консенсусу із дипломатами Великої Британії, щодо переговорів про цілі Угоди про вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу та Європейського Співтовариства з атомної енергії, як це передбачено статтею 50 Договору про Європейський Союз. Угода встановила умови виходу Великої Британії з ЄС, гарантуючи, що цей процес відбудеться належним чином, легально зупинивши діяльність договорів та законодавства ЄС для Сполученого Королівства.
Важливою частиною угоди став пункт про забезпечення відсутності «жорсткого кордону» між Республікою Ірландія та британською Північною Ірландією. У протоколі про Ірландію та Північну Ірландію були викладені зобов'язання Великої Британії не пригнічувати прав ірландців, які були розписані у Белфастській угоді («Страсноп'ятничній угоді») 1998 року, а також продовжувати підтримку співробітництва півночі та півдня Ірландії. Це передбачає можливість продовження угод про Єдиний імміграційний простір («Common Travel Area») між Ірландією та Великою Британією, а також збереження єдиного ринку електроенергії на острові Ірландія. Президент Європейської ради та колишній Прем'єр-міністр Республіки Польща Дональд Туск оголосив про екстрену зустріч лідерів ЄС у Брюсселі 25 листопада, у ході якої буде завершено та формалізовано Угоду про вихід Сполученого Королівства з ЄС та підтверджена політична декларація щодо майбутніх відносин Британія – ЄС.
Тож дипломати вже все владнали? Усі проблеми вирішені?
Угоди угодами, а їхнє втілення на практиці – це не так просто. Обидві сторони, Ірландія та Сполучене Королівство, хочуть уникнути «жорсткого кордону» – фізичних перевірок чи інфраструктури між Північною Ірландією та Ірландією, але дотепер не змогли погодитись з тим, як це зробити. Ключовою частиною переговорів було суперечливе питання про прикордонний «бекстоп» (backstop): забезпечення відкритосты кордону на острові Ірландія, у випадку, якщо Велика Британія не зможе домовитися про формат нової єдиної угоди з ЄС. Сполучене Королівство та Ірландія довго були частиною спільного ринку та митного союзу ЄС, тому продукти, що курсували з півдня на північ Ірландії, не потребували перевірки щодо стандартів та не проходили митницю. Однак після Brexit усе це що може змінитися, оскільки дві частини Ірландії перебуватимуть у різних митних та регуляторних режимах, що буде означати обов'язкову перевірку товарів на кордоні. Уряд Сполученого Королівства не хоче, щоб це сталося, і у ЄС також заявили, що не бажають жорсткого кордонного режиму, – але поточні вимоги Великої Британії щодо питань виходу зі складу ЄС, у тому числі з митного союзу та єдиного ринку, ускладнюють переговорний процес. Урешті-решт, щоб задовольнити британські вимоги, ЄС доведеться піти на унікальний прецедент, що де-факто залишить країну у єдиному ринку, а де-юре виключить. Подібна ситуація вже відбувалася із Швейцарією, яка не є членом ЄС, але підписала Шенгенську угоду, але Сполучене Королівство взагалі не входило до Шенгенської зони, тож для британців доведеться створювати нові механізми співпраці.
Які позиції ЄС та Сполученого Королівства щодо ірландського «бекстопу»?
Сторони здебільшого погодилися про те, що «бекстоп» був потрібен ще раніше, однак погляди на його імплементацію різні. У Європейському Союзі запропонували «бекстоп», за яким Північна Ірландія залишатиметься в митному союзі ЄС, єдиному ринку та системі ПДВ ЄС, у той час як решта території Сполученого Королівства буде працювати за новими умовами. Головний переговірник від ЄС Мішель Барньє постійно наголошував, що ця особлива угода може застосовуватися тільки стосовно Північної Ірландії. Звичайно, такі пропозиції викликали протест у британської сторони – адже ЄС фактично пропонував Сполученому Королівству «розділити» власний суверенітет шляхом створення окремих районів з різним митним режимом у мережах однієї країни. По суті, новий кордон країни було б прокладено посередині Ірландського моря. Товари, які б надходили у Північну Ірландію з інших регіонів Сполученого Королівство, перевірялися б відповідно до вимог ЄС. Крім того, будь-який окремий статус для Північної Ірландії на відміну від решти Сполученого Королівства розглядається англійцями як потенційно шкідливий для єдності країни в цілому. Через це Прем'єр-міністр Сполученого Королівтсва Тереза Мей неодноразово відхилила пропозиції ЄС, заявивши, що це загрожує конституційній цілісності держави. Напроти, вона запропонувала в цілому залишити Велику Британію неофіційно прив'язаною до митного союзу ЄС протягом «обмеженого часу» навіть після 2020 року.
У решті-решт вищезгаданий договір від 14 листопада зупинився на форматі «бекстопу» наближеного до європейського варіанту: в обмін на «м'який кордонний режим» Північна Ірландія залишатиметься пристосованою до деяких правил єдиного ринку ЄС, якщо до кінця перехідного періоду (в грудні 2020 року) Лондон не зможе запропонувати ЄС інших задовільних умов. Це означає, що англійські товари, які надходять у Північну Ірландію, будуть перевірятися відповідно до стандартів ЄС. Північна Ірландія, в решті-решт, важлива для Британії скоріш символічно, ніж економічно, однак для багатьох у регіоні таке рішення здається державною зрадою. Особливо незадоволені представники Демократичної юніоністської партії, яка домінує у органах влади Північної Ірландії та намагається зберігати курс на єдність з Англією. Представники ДЮП неодноразово заявляли, що вони не приймуть додаткового митного режиму для Північної Ірландії, незалежно від того, з британського він буде боку, чи з європейського. Один з лідерів партії Найджел Доддс заявив, що міг би «провести екскурсію для Місіс Мей через весь перелік її обіцянок щодо майбутнього Північної Ірландії, але вона все одно не послухає». Тереза Мей стикається з реальним ризиком того, що її угода з ЄС не пройде через Палату громад Сполученого Королівства: опозиція, а також члени її власної партії, заявили, що незадоволені угодою та будуть голосувати проти. Якщо Парламент Сполученого Королівства не підтримає ірландський «бекстоп», то країна залишиться без офіційної угоди з ЄС, а також без нормалізованого перехідного періоду виходу з ЄС. Це зробить процес Brexit важким, хаотичним, із ризиком ізоляції Сполученого Королівства від сусідніх ринків. Крім того, це змусить ЄС та уряд Ірландії зробити важкі рішення щодо майбутнього ірландського кордону та ірландських товарів. Уряд Ірландії вже заявив, що готовий формалізувати особливий режим для товарів з Півночі, та буде боротися за відсутність «жорсткого кордону» так чи інакше.
Як на все це реагують у суспільстві?
Панічно. Відповідно до статистики, приблизно 10% населення Сполученого Королівства має право на отримання паспорту Республіки Ірландія (народилися на острові, або мають батьків ірландської етнічності). Через це зросла «умовна ціна» ірландського паспорту – більше $300 зараз, та можливе зростання до $80,000 після Brexit. Лист 1000 видатних представників північноірландського суспільства до Прем'єр-міністра Республіки Ірландія призвав південних братів «не кидати Північ напризволяще». Велика кількість бізнес-лідерів Північної Ірландії шоковані можливістю того, що панівна партія ДЮП саботує рішення Терези Мей щодо угоди з ЄС. Деякі роблять навіть раніше немислимі пропозиції: чи може суспільна думка у регіоні, який здебільшого був противником Brexit, ще повернеться до вимог возз'єднання з Республікою Ірландія? Як влучно відмітив експерт-колумніст Belfast Telegraph Ед Карран: «Коли навіть юніоністи починають звертатися за ірландськими паспортами, невже так дивно, що націоналісти та республіканці починають вважати, що настрої у суспільстві змінюються?»
Що це означає для України?
Ми бачимо, що Україна – не єдина держава, від якої вимагають особливих режимів для окремих районів країни. Також бачимо, наскільки важко буде вийти з ЄС, при цьому не залишившись без нормальних економічних відносин із сусідами. Все це важливо враховувати у стратегії нашої країни щодо подальшої європейської інтеграції. Поки що питання кордону в Ірландії залишаються об'єктом жартів у мережі Інтернет, але якщо угода Терези Мей з ЄС дійсно провалиться у Парламенті Сполученого Королівства, це може призвести до непередбачених катастрофічних результатів: як економічної ізоляції Великої Британії, так і певного «дріфту» Північної Ірландії до ЄС, можливо навіть нового референдуму щодо об'єднання двох частин острову Ірландія. Вихід Сполученого Королівства з ЄС може також призвести до «розв'язаних рук» у Республіки Ірландія щодо приєднання до загальноєвропейських ініціатив, до яких вона раніше не входила з огляду на угоду про «м'який кордон» з Великою Британією: наприклад, Ірландія може нарешті приєднатися до Шенгенської зони.
Не забуваймо, що Ірландія – найбільш відомий, але не єдиний фронт переговорів щодо Brexit. Особливо запеклі переговори ідуть стосовно британської бази у Гібралтарі. Як і у випадку з Північною Ірландію, вихід британців з єдиної митної зони ускладнює життя та промисли місцевого населення, особливо рибалок. Через це Європейська комісія підписала із Великою Британією окремий Протокол про Гібралтар, який передбачає тісну співпрацю між Іспанією та Великою Британією стосовно регіону та стосується адміністративного співробітництва між компетентними органами в ряді галузевих сфер.
