Щоб стати світовим гравцем, Україні потрібен свій “Реал Мадрид” у надрокористуванні

У чому проблема?

Українські надра досить багаті та привабливі для інвестицій, але для розвитку галузь потребує більше уваги від держави. Нині в Україні триває реформа надрокористування. "Європейська Бізнес Асоціація" (ЄБА) провела першу зустріч-дискусію "Mining Day" за участі представників влади та бізнесу, щоб підбити її проміжні підсумки й створити простір для діалогу щодо надровидобування.

Найголовнішими викликами воєнного часу, за словами представників галузі, є

• проблеми з енергопостачанням, 
• високі ризики для міжнародного інвестування, 
• логістичні проблеми (відсутність доступу до портів та ускладнене залізничне сполучення).

Є й виклики не пов'язані з війною. ЄБА провела опитування серед 39 членських компаній, що провадять діяльність у галузі надрокористування. На запитання про необхідні стимули для розвитку надрокористування бізнес відповів:

Представники бізнесу, які взяли участь у дослідженні ЄБА, зараз оцінюють реформу надрокористування на 6,26 бала з десяти. Вітчизняне регуляторне середовище оцінили на "задовільно" 63% опитаних. При цьому голова комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зізнався, що його ці цифри не лякають, а надихають, оскільки він очікував гіршої оцінки.

Він зазначив, що в умовах війни держава забезпечила своєю реформою певну практичну стабільність для бізнесу. На думку Олега Бондаренка, продовження інвестицій у галузь і продовження розвитку галузі — також результат цієї реформи.

"Утім, фактично чверть опитаних залишається незадоволеними. Відповідно, є багато над чим працювати парламенту і виконавчій владі. Ми здійснюємо цю роботу, на мій погляд, системно і послідовно, — зазначив голова профільного парламентського комітету. — Але під час подальшого руху нам потрібно виокремити проблеми регулювання, які мають бути вирішені на рівні законів, які потребують удосконалення підзаконними актами, які потребують належного і відповідального виконання законодавства всіма учасниками процесу, в тому числі й суб'єктами надрокористування".

Також, вважає Олег Бондаренко, бізнес має розуміти перетин інтересів у галузі надрокористування: держави, громадськості та власне бізнесу.

Яке рішення?

Водночас для більшості (82%) опитаних представників бізнесу галузь надрокористування є інвестиційно привабливою, а ресурсний потенціал України вони оцінюють на 7,85 бала за десятибальною шкалою.

Голова комітету з питань надрокористування при "Європейській Бізнес Асоціації", керівник з розвитку бізнесу Геологічної Інвестиційної Групи Дмитро Кащук навів вражаючі приклади:

"Минулого року на аукціоні ціна міді зросла у 420 разів! А недавно Держгеонадра провела аукціон на пісок і ціна зросла у 217 разів".

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець зазначив:

"Реформа на сьогодні створює всі передумови для того, щоб галузь надрокористування України розвивалася за європейськими стандартами: щоб у інвесторів були рівні можливості та вільний доступ до цього ринку. А громадськість мала прозорий доступ до інформації та забезпечувала відповідний громадський контроль".

Ця робота, за словами міністра, триває за чотирма основними напрямками: цифровізація, дерегуляція, модернізація та прозорість. Держава прагне зробити Державну службу геології та надр України сервісною службою.

"Реформа триває. Ми ще повністю не пройшли шлях до корінної трансформації. Тому нам важливий дуже конструктивний діалог з усіма стейкхолдерами, щоб розуміти запит, проблеми та ті труднощі, з якими вони стикаються", — додав Руслан Стрілець.

Наприкінці свого виступу міністр наголосив: "Питання надрокористування для мене особисто — це, вибачте, але виснаження природних ресурсів. Я вірю в те, що тут зібрався свідомий бізнес, який розуміє, що не буде європейських правил без розуміння принципів сталого розвитку. Тому, з одного боку, ми повинні застосовувати стримувальні механізми, з іншого боку, ми готові зробити правила прозорими".

Чимало представників бізнесу, які взяли участь у дискусії, зазначили, що оптимальним рішенням з боку держави буде вироблення політики в галузі надрокористування.

Як це працює?

"У своїй стратегії держава повинна визначитися, що їй потрібно. Залучити максимальну кількість інвесторів і диверсифікувати розробку різних родовищ. Чи, можливо, сфокусуватися на глибокому переробленні цих корисних копалин або лише на сумі інвестицій, тобто залучати максимально великі інвестиції. Варто зазначити, що одночасно всі ці речі робити неможливо, а це означає, що потрібно взяти фокус", — звернув увагу заступник директора з інвестицій "Umgi" Микола Шевченко.

Голова комітету з питань надрокористування при "Європейській Бізнес Асоціації" Дмитро Кащук також наголосив, що галузь надрокористування — це великі довготривалі інвестиції, які мають значний кумулятивний ефект для всієї економіки й формують ВВП в довготерміновій перспективі.

Опитування ЄБА показало, що найбільший потенціал в Україні та світі, на думку бізнесу, мають такі корисні копалини як титан, літій, рідкоземельні елементи, вуглеводні (нафта, газ, конденсат) та залізна руда. Це матеріали будівельної групи та критична сировина за класифікацією Європейського Союзу. Більше про цю класифікацію та українські перспективи "Рубрика" писала в у своєму нещодавньому матеріалі.

Голова профільного парламентського комітету Олег Бондаренко висловив сподівання, що визначення "критична сировина" та "стратегічна сировина" також з'являться в українському законодавстві. Це допоможе державі визначитися з пріоритетами розвитку галузі й інтегруватися в європейський ринок.

Міністр Руслан Стрілець також наголосив, що реформа надрокористування має на меті досягнення стратегічних цілей нашої країни. Йдеться про нашу інтеграцію до Європейського Союзу, зокрема включення України до сировинної стратегії ЄС до 2030 року як одного з ключових партнерів.

За словами представників бізнесу, відкриття інформації про критичні матеріали допоможе визначитися з пріоритетами розвитку галузі.

"Інформація по критичних мінералах має гриф «для службового користування». Ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів, оскільки від цього залежить прийняття стратегічного рішення, чи дивитися в напрямку цих мінералів", — зазначив зокрема Микола Шевченко.

Критична сировина — це великі вкладення і велика конкуренція на світовому рівні, наголосив генеральний директор "Umgi" Андрій Горохов.

"Ми робимо акцент сьогодні на критичні матеріали. Це проєкти від 300 мільйонів до мільярдів доларів чи євро для того, щоб вибудувати цей процес. І якщо на сьогодні в незалежній Україні 30+ років немає успішного операційного гравця в критичних матеріалах, нашого «Реал Мадриду», це означає, що ми щось недостатньо робимо як спільнота", — поділився міркуванням генеральний директор "Umgi".

Андрій Горохов продовжив: "В українців є прислів'я «гуртом і батька легше бити». А тут треба виграти не локальну конкуренцію, а міжнародну, підняти сотні мільйонів доларів чи мільярди доларів, щоб вийти на операційний грошовий потік і на окупність. Тому якщо ми дивимося з боку інвестора, то треба дивитись до кінця. Треба розуміти, яку прибутковість треба запропонувати західному інвестору, щоб він сказав «так»".

Якщо ми не можемо назвати інвесторові високі цифри, зазначає Андрій Горохов, то мають бути інші стимули чи запобіжники від банкрутства:

"Певна підтримка країни, але не виходячи з якихось особистих інтересів, а виходячи дійсно з прозорої стратегії, яка підтримана суспільством, яка не грає в інтересах одного гравця, а грає на користь будь-якого інвестора і взагалі суспільства".

Модератор другої дискусійної панелі "Mining Day", регіональний директор "NEQSOL Holding Україна" Володимир Лавренчук поділився ідеєю одного з учасників зустрічі: нині в Україні дуже добре працює програма "Є-оселя", то, можливо, варто запровадити і "Є-надра"?

"Ми як бізнес для себе прекрасно розуміємо, що потрібно з погляду залучення інвестицій. Це податкові стимули, часткове можливе субсидування, регуляторні полегшення. Не менш важливе в цій ситуації є дострокове кредитування для бізнесу на прийнятних умовах. Вагому роль відіграло б страхування воєнних ризиків в проєктах надрокористування в Україні", — перерахував Дмитро Кащук. Інші учасники зустрічі висловили подібні побажання, деталізувавши їх.

"У нашої країни є переваги з погляду того, що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам", — наголосив заступник директора з інвестицій "Umgi" Микола Шевченко. Частина з цих переваг — результати реформи, яка й далі триватиме.

Микола Шевченко перерахував:

"Україна виглядає досить непогано, тому ми теж інвестуємо в неї", — пояснив заступник директора з інвестицій "Umgi".

Під час панельних дискусій "Mining Day" представники видобувного бізнесу розповідали також про свої проєкти — що шкодить і що сприяє роботі. Як вдається не тільки виживати, а й розвиватися попри воєнні виклики, розповіли й представники BGV Group Management — інвестиційної компанії, що розвиває бізнеси та проєкти зокрема і в секторах видобутку та перероблення. 

Член ради директорів "BGV Group Management" Сергій Войцеховський, розповів, що група займається розробкою двох проєктів, пов'язаних із видобутком графіту. Це Балахівське родовище графіту, яке розташоване в Кіровоградській області, та Зарічне родовище на півночі Одеської області.

Чому графіт? Сергій Войцеховський дав пояснення для широкої аудиторії, не заглибленої в тему надр:

"Якщо ви уявите собі елемент живлення, то він складається з анода і катода, і ось анод на 95% складається з графіту. Елементи живлення — це не про умовні батарейки для ліхтариків, ідеться про ринок електромобілів і ринок, пов'язаний з energy storage (системами зберігання енергії)", — зазначив Сергій Войцеховський.

Графіт віднесений до переліку критичної сировини ЄС. Сергій Войцеховський навів актуальну і прогнозовану світову статистику. Зараз 80% ринку видобутку графіту — це Китай.

Китай відповідно тримає лідерство і на світовому ринку батарей.

Кількість гігафабрик (заводів з виробництва акумуляторів), які заплановано збудувати в Китаї до 2050 року, у два з половиною рази перевищуватиме всі світові потужності. Це близько 4,5-4,6 тисяч гігават. Наразі Китай має близько 1000 гігават.

Другий блок світового ринку батарей — це Північна Америка, переважно Канада і Сполучені Штати. Вони прогнозовано до 2050 року матимуть близько одного гігавата.

Третій блок — вся Європа, тут також йдеться про цифру в орієнтовно один гігават до 2050 року.

Відповідно до експертних прогнозів, за найближчі три роки ринок батарей збільшиться у 5,4 раза.

"Ми декілька років займаємося графітом і ретроспективно аналізували такі експертні прогнози. Так от, вони ніколи не збувалися. Тобто ринок розвивався швидше, ніж прогнозували експерти", — зазначив Сергій Войцеховський.

Настільки стрімкий розвиток зумовлюють кілька трендів — декарбонізація економіки, пов'язаний із нею перехід на електричну тягу тощо.

"Наш Балахівський проєкт («Balakhivka Graphite Project») — це достатньо особлива історія у світовому масштабі, тому що прогнозні ресурси цього родовища становлять приблизно 500 мільйонів тонн. Тобто це дуже велике родовище", — пояснив член ради директорів "BGV Group Management".

До першого кварталу наступного року "BGV Group Management" планує завершити техніко-економічне обґрунтування цього проєкту. Відтак буде готовим будувати фабрику і виробляти продукт з більшою доданою вартістю. Цей продукт зможе замінити для Європи постачання з Китаю.

Завод, який запустила BGV Group Management, забезпечує у Житомирській області до 200 робочих місць. Підприємство працює на базі Жеревського родовища площею 63,2 га, запаси його становлять 46 млн метрів кубічних породи. Орієнтовні інвестиції у розвідку та запуск потужностей підприємства на сьогодні сягають близько 22 млн доларів.

"Офіційно ми запустили завод у роботу вже через пів року повномасштабної війни. Це було про сміливість інвесторів та команди, адже ми запустили підприємство за 45 км від кордону з Білоруссю та за 150 км до активних бойових дій", — почав розповідь про унікальний кейс ТОВ "Гранітний кар'єр" його директор Олександр Толкач. 

До слова, на "Рубриці" ви можете відвідати онлайн-екскурсію підприємством.

"Це був доволі складний проєкт. Складний передусім з погляду організації будівництва. Це роботи з будівництва і монтажу дробарно-сортувальної лінії заводу, роботи з будівництва власної залізничної інфраструктури завдовжки близько трьох кілометрів, роботи з підготовки до експлуатації самого родовища", — перерахував директор заводу. 

Олександр Толкач розповів також, що для запуску підприємства довелося долати чимало викликів великої війни. Безпосередньо перед завершенням робіт з облаштування заводу із Туреччини морем мали надійти системи відвантажування вагонів. Проте почалася широкомасштабна війна і порти закрили. 

"Мабуть, ми здивували своїх турецьких партнерів. Тому що вирішили все ж доставити системи автомобільним шляхом із Туреччини у прикордонний Житомирський регіон. І це було в перші місяці війни, під час активних обстрілів, коли невелика частина області взагалі була під окупацією, — пригадує Олександр Толкач. — Зміна узгодженого логістичного ланцюга значно вплинула на терміни та вартість доставки, але врешті системи були доставлені, відвантажені й встановлені".

ТОВ "Гранітний кар'єр" має власну залізничну інфраструктуру з автоматизованою системою навантаження вагонів.

"Українці — незламні і працюють за будь-яких умов. Одним з наших підрядників було підприємство із Харківщини. Їхня команда, перебуваючи під постійними обстрілами у максимальній близькості до «нуля», продовжувала виготовляли наше замовлення і виконала всі договірні зобов'язання", — зазначив директор "Гранітного кар'єру".

Завдяки повній реконструкції та модернізації підприємство виробляє високоякісну щебеневу продукцію на високотехнологічному шведському обладнанні. За рік воно може переробити понад 1,5 млн тонн гірничої маси. Наразі "Гранітний кар'єр" працює орієнтовно на третину можливостей. Але в планах — збільшувати обсяги виробництва, розширювати команду. 

Олександр Толкач додав: "Розглядаємо варіанти використовувати власний щебінь для виробництва продукції з доданою вартістю (бетонні та модульні конструкції, тротуарна плитка). Попереду — багато роботи, а головне — попереду відновлення країни. Це не може не мотивувати".

"У чому ваш секрет?" — поцікавився в директора ТОВ "Гранітний кар'єр" засновник видання NADRA.info Володимир Бойко, почувши ці приклади та цифри.

"Ми виходили з критерію оптимальності: орієнтувалися на оптимальну ціну, якість, надійність. Йдеться і про гірничу техніку, високо- й енергоефективне переробне обладнання, і високоякісний щебінь, і забезпечення логістичної складової", — розповів Олександр Толкач.

Він також наголосив, що міжнародні бренди, з якими працює підприємство, дуже оптимістично дивляться на майбутнє України. "Під час широкомасштабної війни наші партнери продовжують виконувати всі зобов'язання, реалізовувати технічну підтримку обладнання, системні оновлення, обслуговування автомобільної та навантажувальної техніки тощо", — додав Олександр Толкач.

"Відкриття заводу та продовження інвестування у промисловий потенціал — це насправді про віру інвестора та нашої команди в цю країну і її Перемогу", — наголосив директор ТОВ "Гранітний кар'єр".

Фото Миколи Тимченка