За два роки — три нові великі проєкти: як селищна громада на Закарпатті стає логістичним хабом

У чому проблема?

Для економічного розвитку більшість українських громад потребують інвестицій. Не виняток і Закарпаття. Багато громад регіону мають дефіцитні бюджети.

Яке рішення? 

Щоб ефективно налагоджувати контакти і співпрацю з інвесторами, громади розробляють інвестиційні паспорти. Ця робота потребує системного фахового підходу, відтак експертної підтримки. На Закарпатті громадам, і зокрема Батівській громаді, таку експертну допомогу надала Програма "U-LEAD з Європою". Розробка інвестиційного паспорта допомогла Батівській громаді визначити розвиток логістичного хабу як один із пріоритетів.

Інвестиційний паспорт громади — це документ, що містить інформацію про головні переваги, умови та можливості для інвестування, огляд основних галузей економіки, трудові та інші ресурси громади.

Щоб його розробити, громада має: 

• інвентаризувати всі свої ресурси, які можуть потенційно зацікавити інвесторів, 
• оцінити свої сильні і слабкі сторони, 
• оцінити свої потреби і потенціал, 
• визначити свої конкурентні переваги, 
• визначити свої пріоритетні напрямки розвитку,
• викласти ці дані в систематизованій формі з реальними пропозиціями для інвесторів.

Уперше поміркувати про розробку інвестиційного паспорта керівництву Батівської громади довелося 2021-го року. Тоді на Берегівщині за участі громад району, обласного керівництва та іноземних партнерів пройшов інвестиційний форум. 

"Коли ми отримали запрошення на цю подію, то зрозуміли, що не маємо такого документа, де було б сконцентровано всю важливу для потенційних інвесторів інформацію про нашу громаду", — розповідає заступниця Батівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Габріелла Галамбош.

Але й до того громада постійно стикалася з тим, що під час спілкування з потенційними інвесторами не вистачало такої наочної інформації. Спочатку спробували взятися за цю роботу самостійно.

"А коли ми завдяки Програмі «U-LEAD з Європою» отримали можливість розробити справжній інвестиційний паспорт з експертною підтримкою, то дуже зраділи", — каже Габріелла Василівна. Вона була залучена до роботи над паспортом і 2021-го року, і вже 2022-го. 

Габріелла Галамбош наголошує: "З нашого досвіду можу сказати, що справді дуже важливо мати експертну фахову підтримку. Експерт, буквально вів нас за руку. Це було нон-стоп спілкування, це методичні рекомендації: що варто, що не варто долучати, на що варто звертати увагу. Тому що коли ми самі розробляли документ, то хоч і брейнштормили, але певні привабливі для інвестора аспекти могли пропускати".

Габріелла Галамбош ділиться свіжим досвідом: однозначно варто переглядати всі ресурси, які тільки є в громаді.

"Вам може здатися, що цей об'єкт не привабливий для інвестора, але насправді це може бути не так. Завдяки експертній підтримці U-LEAD ми спілкувалися з іншими громадами, дізнавалися, у кого який досвід роботи і це допомагало звертати увагу на якісь неочевидні речі", — говорить заступниця Батівського селищного голови. 

Дуже дієво буде поспілкуватися з приватним сектором. Так можна "підсвітити" об'єкти нерухомості, складські приміщення, які не використовуються, земельні ділянки, які, можливо, мають якийсь природний ресурс.

Габріелла Галамбош додає: "Власники готові йти на контакт, комунікувати. І вони теж раді, якщо ми можемо їм допомогти, наприклад, залучити якогось невеличкого інвестора".

Варто шукати туристичний потенціал. А для цього піднімати архівні документи, спілкуватися з людьми поважного віку в населених пунктах громади. Бо населені пункти об'єдналися в громаду, але у кожного з них є якась родзинка, можливо, ще не відома загалу, вважає Габріелла Галамбош.

Співпраця Програми "U-LEAD з Європою" з Батівською селищною радою почалася ще до створення громади, у 2017 році. Громада була утворена 2020-го року і до сьогодні активно бере участь у всіх навчальних програмах, які пропонує "U-LEAD з Європою", розповідає керівник Закарпатського регіонального офісу Програми "U-LEAD з Європою" Микола Сюсько.

Він перераховує: 

• у 2021-ому році громада пройшла комплексну навчальну програму "Громада, дружня до бізнесу", де детальніше дізналася про те, як правильно будувати діалог і співпрацювати з бізнесом, які існують інструменти підтримки бізнесу і як їх впроваджувати;
• тоді ж громада отримала експертну підтримку в розробці спроможної мережі закладів освіти;
• у 2022-ому році розробила інвестиційний паспорт;
• у 2023-ому році розпочала навчання з розробки Стратегії розвитку громади і власне розробку цього документа.

"Громаді вдалося розробити, як на мене, якісний документ", — говорить Микола Сюсько про інвестиційний паспорт громади.

Що стало запорукою цього?

По-перше, ця громада вирізняється з-поміж інших тим, що відкрита до нових амбітних ідей.

"Вони провели детальний аналіз їхнього потенціалу та не бояться розробляти амбітні та нетипові проєкти", — каже Микола Сюсько.

По-друге, у громади є справді хороші передумови для розвитку бізнесу.

Микола Сюсько перераховує: "Вона має дуже вигідне географічне розташування поряд з кордоном з Угорщиною, хороший залізничний вузол, вільні земельні ділянки для розміщення підприємств. А цим в Закарпатській області мало хто може похвалитись, бо дві третини області є гірською територією. Також у них є природні ресурси, як-от поклади термальних вод".

По-третє, місцева влада і жителі громади ініціативні й активні.

"Голова громади і його заступниця по цьому напрямку є дуже проактивними, завжди комунікують з інвесторами. До прикладу, коли розпочалася війна, вони одразу почали думати і пропонувати землю для розміщення потенційного будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб. Є готовий проєкт такого містечка, вони зараз у пошуку ресурсів під нього, — додає Микола Сюсько. — Активні мешканці громади створили молодіжний простір «Здибанка». Для сільської громади такі активні громадські центри — це рідкість".

Як це працює?

Найголовніша перевага — це зручне географічне розташування, тому що Батівська громада прикордонна. 

Габріелла Галамбош уточнює: 

"У нас дуже близькі відстані до Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі. Також наша громада розташована в межах 5-го міжнародного критського коридору. 

Теж дуже важливо, що через нашу громаду проходить міжнародний шлях М25. І на території громади функціонує контрольно-пропускний пункт «Дзвінкове» — «Лонья» на кордоні з Угорщиною.

Залізнична станція «Батьово» — це велика вузлова станція. Ми маємо широку і вузьку колію, це об'єднує нас з Європою, і це, звичайно, пасажирські і вантажні перевезення".

Є земельний банк, природні ресурси, інфраструктура для бізнесу, людський капітал. 

Відтак інвестиційний паспорт містить пропозиції в різних напрямках: це створення індустріального парку "Батьово", кілька земельних ділянок для розміщення об'єктів промисловості, можливість спорудження на території громади центрів відпочинку на базі джерел термальних вод.

"Коли ми розробляли інвестиційний паспорт, то фактично детальніше дослідили локальні умови Батівської громади. З одного боку, тут хороший потенціал у напрямку розвитку промисловості, а з іншого, також наявні передумови для розвитку туристичної галузі", — говорить керівник Закарпатського регіонального офісу Програми "U-LEAD з Європою".

Заступниця Батівського селищного голови Габріелла Галамбош розповідає, що над розвитком логістичного напрямку почали працювати ще до великої війни: 

"Після початку повномасштабної війни ми ще краще зрозуміли, що це дуже важливий аспект, тому що, на жаль, ворог знищує нашу транспортну логістику, перекрив морські шляхи. Ми розуміємо, що тепер маємо максимально попрацювати над тим, аби була можливість створення належної логістики для інвестицій, для бізнесу".

На сьогодні громада напрацювала вже три великі проєкти виробничо-перевантажувальних комплексів. Проєкти отримали погодження профільного міністерства, нині на стадії будівництва. 

"У 2022-ому році Батівська громада залучила два підприємства, які працюють у галузі сільського господарства, і це саме новостворені підприємства, а не релоковані. У 2023-ому році тут розпочали будівництво підприємства у галузі деревообробки. Для сільської громади відкрити три підприємства за останні два роки, попри те що у країні триває війна, як на мене, дуже хороші результати", — каже Микола Сюсько.

Габріелла Галамбош наголошує, що успіху сприяли:

• ухвалена державою спрощена процедура створення виробничо-перевантажувальних комплексів,
• підтримка районної та обласної адміністрацій,  
• розуміння і спільне бачення депутатського корпусу та членів  виконавчого комітету.

Крім того, дуже важливо було налагодити якісну комунікацію з інвестором. 

"Навряд чи до когось зараз прийде інвестор з кешем і скаже: «О, давайте ми у вас тут щось побудуємо, щось відкриємо чи запустимо». Це так не працює, на жаль. Це досить тривала робота, для якої потрібні комунікація і відкритість. Ми це на собі відчули. Для інвестора важливо, коли не треба ходити «на прийом», багато разів просити зустрічей. У нас були інвестори, які приходили на сесію, представляли, наприклад, свій проєкт, відбувалося обговорення", — розповідає заступниця селищного голови.

Третій великий проєкт, виробничо-перевантажувальний комплекс "БФ ТЕРМІНАЛ", інвесторами якого є ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", передбачає створення майже трьох тисяч робочих місць. 

Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, відвідавши об'єкт наприкінці травня, коли розпочалося зведення цехів, наголошував: "Важливо, що цей кейс не тільки про економіку, а й про соціальну та гуманітарну складові. 

Разом з інвесторами розробили концепцію розвитку громади, де підприємство спрямовуватиме кошти на будівництво дитячих садочків і шкіл. Також у межах програми Закарпатської ОВА щодо забезпечення житлом працівників нових підприємств зведуть житлові масиви з відповідною інфраструктурою та багато іншого. 

Водночас громада спрямовуватиме кошти, отримані від ПДФО підприємств, на розвиток дорожньої інфраструктури, покращення медичного обслуговування тощо… 

Дякую Батівській громаді за ініціативу, ефективний менеджмент та швидкі зважені рішення."

На початок 2024-го року очікується запуск першої черги цього підприємства. Проте проєкт викликав неоднозначну реакцію в закарпатських представників деревообробної галузі через побоювання, що великий бізнес "задавить" менші підприємства. На це голова Закарпатської ОВА в одному з інтерв'ю навів такий аргумент:

"Дошка МДФ, яку будуть виготовляти в Батьові, робиться із щепи, трісок і тирси. Тобто зрізається дерево, обрізаються гілки, верхівка – стовбур іде на ділову деревину, а відходи цей завод перероблятиме на МДФ. Вони не конкуренти закарпатським деревообробникам, вони забиратимуть їхні відходи і перероблятимуть, можливо, навіть платитимуть за це. Тобто нема проблем насправді. Ми боролися за цей проєкт чотири місяці, він міг бути у Львові".

Фото надані Батівською селищною радою