“Якщо хоч одна людина позбудеться стереотипів — ми все правильно робимо”: як під час війни в Україні працює інклюзивна модельна школа

У чому проблема?

Жінки з інвалідністю часто бувають непомітні в суспільстві та зазнають ізоляції. На жаль, це і досі є світовою тенденцією. Вони стигматизовані, їм важче реалізуватися в професії, їх рідко можна побачити на вулицях, у публічних просторах, у неспеціалізованих сюжетах та рекламі. В українському суспільстві барʼєрів, з якими стикаються жінки з інвалідністю — фізичних, психологічних, соціальних, ще більше.

Львів'янка Юлія Бойко на кріслі колісному вже 13 років. Увесь цей час вона бореться з упередженнями:

"Коли мені довелося сісти в крісло колісне, я думала, що це кінець мого життя, відчувала страх перед думкою суспільства. Адже в ментальності наших людей, на жаль, ще досі панують такі стереотипи, що людина з інвалідністю — неповноцінна, несамостійна, і що вона є проблемою для оточення. А ще упередження, начебто, людина з інвалідністю не може бути видатною, добре заробляти, є економічним тягарем для країни тощо. Я соромилася візка і майже не виходила з дому". 

Жінка додає: зруйнувати бар'єри всередині себе допомогли життєві принципи — попри все цінувати життя, пізнавати світ, шукати можливості для допомоги ближнім і особистої самореалізації. 

Яке рішення?

Хоч і повільно, але світ змінюється. Так, нещодавно всесвітньо відомі бренди Victoria's Secret та Pink вперше випустили колекцію білизни для жінок з інвалідністю, "щоб стимулювати значні зміни в глобальній індустрії моди". У травні цього року 19 діячам та діячкам з інвалідністю, що працюють у галузях моди, спорту та мистецтва присвятив номер журнал Vogue. Людей з інвалідністю все частіше можна побачити на обкладинках модних глянців та на подіумах.

Наблизити суспільство до нового толерантного інклюзивного безбар'єрного простору з рівними можливостями для всіх за допомогою мистецтва моделінгу намагаються і в Україні. Зокрема в Києві та Львові вже рік успішно реалізується проєкт Інклюзивна модельна Школа "НовіМИ", який не лише надає жінкам можливості для самовираження, але й сприяє створенню інклюзивного середовища у модній індустрії в Україні та за її межами. Школа об'єднує людей різного віку та фізичних можливостей, підкреслюючи, що кожен заслуговує бути видимим та почутим.

Як це працює?

Благодійний проєкт Інклюзивна Модельна Школа "НовіМИ" — це простір, у якому всі різні, але рівні. Основна ідея проєкту — тут разом навчаються, беруть участь у модних показах моделі з різними формами інвалідності та моделі без інвалідності. А його місія: за допомогою мистецтва моделінгу наблизити українське суспільство до нового толерантного інклюзивного європейського безбар'єрного простору з рівними можливостями для всіх.

Незалежно від стану здоровʼя кожної з учасниць проєкту, навчання у школі спрямовано на підвищення рівня самооцінки, творче самовираження, розвиток соціальних навичок, і в кінцевому підсумку — формування здорового способу життя та активної життєвої позиції. Разом із практичними навичками моделінгу проєкт дає учасницям найголовніше — можливість жити цікавим та наповненим життям.

А почалося все з того, що  2021 році засновниця проєкту Ольга Акимова вирішила відкрити онлайн-школу з моделінгу для жінок старше 30 років та запросити на безоплатне навчання мам дітей з інвалідністю. Ольга Акимова пояснює: мама дитини з інвалідністю повністю розчиняється в дитині, віддаючи всі свої ресурси на лікування та реабілітацію дитини. Таким жінкам дуже потрібне місце, де вони могли б плекати себе, надихати та надихатися. Потім проєкт трансформувався і зʼявилася ідея залучати також і жінок з інвалідністю.

"Я завжди прагну оточувати себе сильними людьми. Для мене зразком сильних людей завжди були люди з інвалідністю, а також їхнє оточення — ті, хто поряд", — говорить Ольга Акимова. Вона і сама є прикладом руйнування стереотипів. Мама пʼятьох дітей (наймолодших із них родина прийняла до себе в січні 2023), спортсменка та активістка, Ольга захопилася моделінгом вже після 40 років, пройшла навчання в декількох модельних школах, знялася в рекламі, взяла участь у багатьох модних показах в Україні та за її межами.

У лютому 2022, ще до початку повномасштабного вторгнення, Інклюзивна Модельна Школа встигла провести кілька занять у Києві та Львові. Війна, евакуація та переїзд за кордон значної частини людей з інвалідністю призупинили проєкт, але ненадовго.

"Приблизно через рік, на початку 2023 року я зрозуміла, що попри війну, проєкт має продовжуватися. Ми підтримували звʼязок з дівчатами, і я знала, що вони чекали відновлення занять, бо для них це було як ковток свіжого повітря. Я вирішила спробувати, але з розумінням, що проєкт знову має пройти трансформацію, отримати нову ідею, місію, філософію. Бо так, як було раніше — вже не буде. Тепер в кожному нашому кроці й дії ми маємо підкреслювати силу, міць, незламність та свободу України та українців", — говорить Ольга Акимова.

Заняття в Інклюзивній Модельній Школі "НовіМИ" тривають чотири місяці, форма навчання — онлайн та офлайн. Для кожної моделі з інвалідністю застосовується індивідуальний підхід, адже діагнози у всіх — різні. 

"Ми не акцентуємо уваги на проблемах, бар'єрах, комплексах, — зазначає Ольга Акимова. — Ми рухаємось вперед — і тоді руйнується все, що нам заважає. Це мій свідомий підхід і головне правило взаємодії з моделями".

Під час навчання всі жінки обовʼязково мають професійну фотосесію, де вони представляють колекції дизайнерів, а також реалізують свій власний образ — той, у якому вони себе уявляють. До фотосесій залучаються професійні фотографи, візажисти, стилісти, студії, обладнання, дизайнери та колекції. По закінченні курсу — випускний вечір із запрошенням гостей, українських виконавців, дизайнерів, фотографів, відеооператорів, ЗМІ, представників влади та інших.

Станом на листопад 2023 року у школі відбулося 2 повних випуски. А її випускницями стали вже 20 моделей з інвалідністю з Києва та Львова.

"На кожному випускному я наголошую, що це не кінець, а навпаки — тільки початок нового шляху. Так, з важкою працею, але і з результатом. Це шлях змін. Поряд з цими неймовірними дівчатами я і сама змінююсь,  отримую енергетичний мотиваційний заряд та приклад справжніх українських жінок: сильних, незламних, сміливих, незалежних", — каже Ольга Акимова.

І це не просто слова. Так, цієї осені в рамках проєкту "НовіМИ" українські моделі зробили ще один важливий крок у напрямку інклюзивності у світі моди. Вони взяли участь у Всесвітньому тижні моди у Дубаї, демонструючи патріотичну колекцію #PIXELTIME. За задумом колекція відображає силу та незламність українських людей, в тому числі й людей з інвалідністю.

За словами Ольги Акимової, ця поїздка на WorldFashionWeek Dubai мала дуже важливе значення.

"Відомо, що в Дубаї більшість тримається проросійської позиції, — розповідає Ольга Акимова. — Своїм показом ми мали намір нагадати про війну в Україні. Попри форс-мажори (в останній момент нам змінили локацію на більш незручну, заборонили використовувати музичну композицію, під яку ми тренувалися, в залі іноді було чутно провокаційні вигуки) нам це вдалося. Попри все пролунало: «Слава Україні!», а наш жовто блакитний прапор замайорів на подіумі. Саме тоді я зрозуміла — з цією командою можливо все!"

Засновниця проєкту додає, що про відчуття та досвід моделей Інклюзивної Модельної Школи ніхто не розповість краще, ніж вони самі. Ми поспілкувалися з деякими з випускниць школи й розпитали дівчат про їхні історії.

Юлії Бойко, про яку ми згадували на початку матеріалу, 38 років. Через захворювання (розсіяний склероз) уже 13 років вона пересувається за допомогою крісла колісного. За освітою Юлія — практична психологиня, за професією — контент-менеджерка. Окрім того, Юля — громадська активістка, учасниця багатьох інклюзивних проєктів, має безліч хобі, обожнює подорожувати, а також отримує адреналін від дайвінгу, снорклінгу, плавання на каяках, наметових таборів… На цьому жінка не планує зупинятися і мріє про політ на параплані.

Маючи досить насичене життя, Юлія Бойко каже, що головні бар'єри, з якими їй доводилося стикатися — це насамперед стереотипи в соціумі, іноді навіть дискримінація. Мабуть, саме тому Юля додала до списку своїх захоплень ще одне, а саме — моделінг.

"Інклюзивна Школа декларує рівні можливості для усіх. Ми всі різні, але кожна з нас має право бути стильною, елегантною, модною. Адже мода, як частина культури, не знає обмежень і сприяє впровадженню нових соціальних цінностей", — говорить Юлія Бойко. На її думку, такий проєкт може зробити українське суспільство більш відкритим та толерантним.

"Вірю, що ситуація зі стереотипами поступово зміниться в Україні, адже тисячі незламних і успішних українців постійно руйнують «совкові» міфи. Сьогодні громадянський обов'язок людей з інвалідністю — бути соціально активними та відстоювати свої права, ставати агентами змін у суспільстві й не втрачати оптимізму", — вважає Юлія Бойко.

35-річна Юлія Сухова теж зі Львова. Вона — соціальна психологиня і заступниця голови громадської організації "Рівні можливості для всіх". Юлія стала незрячою у підлітковому віці, але знайшла для себе джерело ресурсу у спорті — активно займалась різними видами та перемагала, щоб зламати стереотипи та довести, що люди з інвалідністю — повноцінні громадяни. 

Сьогодні Юлія теж займається постійним розвитком, допомагає іншим реабілітуватись та самореалізовуватись. Разом із родиною волонтерить, проводить благодійні концерти та ярмарки, працює над книгою про реабілітацію та самореалізацію після війни. У планах — відкрити соціальне підприємництво, реабілітаційну структуру та будинок сімейного типу для людей з інвалідністю. Модельна діяльність в арсеналі Юлії опинилась теж не випадково:

"Вважаю, що інклюзія та інтеграція повинні бути завжди й в усьому. Про осіб з інвалідністю дуже часто забувають, це було і до війни, є і зараз. І найяскравіше привернути увагу до них можна лише чимось новим", — говорить Юлія Сухова.

"Школа Ольги Акимової — яскравий приклад того, що з нами можна і варто працювати, бо є чудові результати — це і є новий сучасний погляд на наш розвиток, реалізацію та рівні можливості в усьому. Ми, люди з інвалідністю, вчимось, працюємо, популяризуємо Україну за її межами, займаємось волонтерством для ЗСУ, робимо свічки, плетемо маскувальні сітки, організовуємо благодійні ярмарки та концерти. Ті, хто втратили здоров'я або набули інвалідність під час війни, бачать у нашому образі живий приклад, що не все втрачено", — говорить Юлія Сухова.

Зі Львова й Надія Романюк. Їй 39, діагноз — ДЦП з дитинства. Попри те, що їй важко ходити, жінка завжди була активною. За освітою Надія — бухгалтер, але за професією ніколи не працювала,  тому що зіштовхнулася з дискримінацією. Жінка пригадує, що коли намагалася влаштовуватися на роботу, роботодавці дивилися на її зовнішній вигляд і через це у ввічливій формі відмовляли. А ще проблемою було те, що Надії було важко говорити, і жінку просто не розуміли.

Проте попри діагноз Надія все ж і працювала, і вчилася, і вже багато років волонтерить, допомагаючи нашим військовим — з 2016 року жінка плете сітки на передову. У модельну школу Надія відправила заявку у 2021 році:

"У мене була мрія стати моделлю, але я знала, що це не реально, тим паче для мене, людини з інвалідністю. Це було моє дуже велике здивування і радість, коли мене взяли у школу. Я була щаслива", — розповідає Надія.

Жінка пригадує, що перед першим виходом на подіум шалено переживала. Але хвилювання виявилося вартим того. 

"З початку реалізації себе у школі я дуже змінилась. Школа дала мені впевненість у собі та своїх силах. Підвищила мою самооцінку, змінила моє ставлення до життя та оточення навколо себе. Завдяки тренуванням змінився мій фізичний стан, я почала краще ходити, і почувати себе впевненіше у ходьбі, та на подіумі. Це помітила не лише я, але й оточуючі, які за мене дуже радіють та підтримують", — продовжує Надія Романюк.

Таких історій у школі — десятки. І всі жінки говорять одне: завдяки навчанню нового відкрили нових себе, але що не менш важливе — зробили суспільство трохи більш інклюзивним та толерантним.

"Ми навчаємось не лише моделінгу. Ми вчимось взаємодіяти одна з одною, допомагати одна одній, шукати золоту середину, підлаштовуватись одна під іншу. Таким чином, вибудовується інклюзивне суспільство, де всі між собою рівні і всім комфортно", — каже 38-річна Валентина Сухарь.

Жінка наголошує, що важливо, аби суспільство бачила людей з інвалідністю не як якусь окрему категорію людей, яку треба жаліти, а як повноцінних членів соціуму:

"Суспільство звикло сприймати людей з інвалідністю як недієздатних, бідних особистостей, яких потрібно лише жаліти. Настав час це змінити. Всім своїм життям я показую іншу сторону медалі — особистість сильну, незалежну, яка хоче і може себе реалізувати, попри складнощі, попри нерозуміння іншими. Завдяки людям, які не ставили акцент на моїй інвалідності, і вірили в те, що я можу звернути гори, мені вдавалося знаходити в собі сили і не зациклюватись на негативних моментах".

А 19-річна Ксенія Гвоздяк додає: "Люди з інвалідністю навчені боротися з труднощами, то чому б нам не стати взірцем гідного протистояння для тих, хто опинився в подібній ситуації? Життя продовжується і його треба жити. І наші фізичні вади не мають бути цьому перепоною. Все найкраще — всередині".

Ще більше корисних рішень!

Чи потрібно в часи війни організовувати подібні проєкти, залучати спонсорів та витрачати на це гроші? Однозначно так, вважають учасниці проєкту. Ми матимемо ще більше людей з інвалідністю після закінчення війні, а такі проєкти показують — життя з інвалідністю може нічим не відрізнятися від життя здорової людини.

Що стосується проєкту "НовіМИ", він буде розвиватися і трансформуватися й далі. Засновниця Інклюзивної Школи Моделей Ольга Акимова говорить, що заходи будуть носити більш соціальний характер, вже є плани щодо участі у відповідних проєктах в Україні та за її межами.

"Наш проєкт актуальний на зараз, тому що ми розуміємо, що наше суспільство потрібно готувати до правильної комунікації з людьми з інвалідністю. Уже зараз показувати, що вони є, що вони класні, що вони нічим не відрізняються від людей без інвалідності і з ними можна прекрасно взаємодіяти". Нова програма Інклюзивної модельної школи «НовіМИ» включатиме в себе також мотиваційні зустрічі з людьми-легендами, які діляться не тільки своїми досягненнями, а і своїми історіями подолання невдач, перешкод, історіями підняття після падіння — бо саме в цьому і полягає сила. Але головне не це. Головним маркером для мене є те, що після наших  виступів у людей змінюється ставлення до людей з інвалідністю і вони сприймають їх інакше. І навіть якщо хоч одна людина із залу вийде зі зруйнованим стереотипом щодо людей з інвалідністю — значить ми все правильно робимо", — каже Ольга Акимова.

Взяти участь в проєкті можуть всі охочі молоді жінки старше 18 років з інвалідністю, без інвалідності, в тому числі мами дітей з інвалідністю. Достатньо написати повідомлення у Viber за номером +380680972640, отримати коротку анкету, заповнити її й почати навчання.