“Підсилити голос жінок у скруті”: як працює ініціатива, що підтримує жінок, які опинились за межею бідності

Галина, її дочка-студентка та старенька мати пережили пекло у Маріуполі. Виїхали разом із сусідами, які взяли їх у своє авто. На речі місця не вистачило. Квартиру Галини знищив російський снаряд, а багатоповерхівку, в якій жила її мама, окупаційна влада знесла до фундаменту. Зараз три жінки оселилися на Вінниччині:

"У нас не залишилося нічого. Роботи в маленькому селі немає, і навіть вертатися нам не буде куди…"

Говорити про таке страшно, але ця історія типова для України, яка сьогодні воює з російським агресором. Де шукати допомогу жінкам, які втратили все, тікаючи з-під обстрілів із дітьми та літніми батьками? Тим, хто зазнав насильства та має важкі хвороби? "Рубрика" шукала відповіді.

"Жінка для жінки" — це платформа, створена три роки тому львівською громадською організацією Центр "Жіночі перспективи" для допомоги жінкам, що опинилися у кризових життєвих обставинах. Ініціатива збирає та публікує розповіді жінок, які потребують підтримки, і таким чином шукає донорів для допомоги. Як розвивається та працює ініціатива під час війни, "Рубриці" розповіла заступниця голови Центру "Жіночі перспективи" психологиня Марта Чумало.

Ідея платформи, через яку можна б було надавати адресну підтримку жінкам, що перебувають у скруті, виникла під час ковіду. Тоді організація, що з 1998 року займається захистом прав жінок, почала отримувати запити про допомогу від своїх клієнток, які через пандемію втратили можливість задовольняти базові потреби своєї родини.

"Багато жінок опинилися у дуже скрутних обставинах. Часто, втрачаючи роботу, вони були вимушені разом із дітьми повертатися до кривдників, бо більше не могли сплачувати за оренду окремого житла. Інші не мали можливості купувати навіть їжу чи ліки, — розповідає Марта Чумало. — Водночас до нас почали звертатися більш спроможні жінки з пропозиціями допомогти. Ми вирішили підсилити голос жінок у скруті, щоб про них дізналися ті, хто має змогу допомогти".

Спочатку працівниці "Жіночих перспектив" розміщували дописи про потреби жінок на власних сторінках у соцмережах. Але коли запитів стало дуже багато, створили окремий майданчик, де будь-яка людина могла б розказати свою історію і попросити про допомогу. Одними з перших на історії жінок, що поширювала платформа "Жінка для жінки", відгукнулися київські психологи — колеги Марти Чумало.

А потім до ініціативи почали підключатися все більше жінок, які відчували в собі сили простягнути руку допомоги тим, хто цього потребує. Це була не тільки фінансова підтримка — допомагали речами, продуктами, послугами, наприклад з шиття чи репетиторства.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, запитів стало в десятки разів більше. 

"Якщо раніше ми закривали по два-три запити на тиждень, під час війни за цей же період почало надходити до сотні запитів", — говорить Марта Чумало.

• Олена застудила нирки, ховаючись від російських бомбардувань у підвалах Харкова. Тепер треба зробити операцію, роздробити камінець, коштів на це немає. До війни Олена працювала кондитеркою, сьогодні збирає та продає горіхи у маленькому містечку на Полтавщині. Якби не дороге лікування, якось давала б собі раду. А так змушена просити підтримки.
• Дім Ліни знищений війною. ЇЇ чоловік відправився на захист України добровольцем, був спершу у Харківській області, а останні місяці воював під Бахмутом. У січні 2023 року зник безвісти. У Ліни та її маленької донечки не залишилося нічого і нікого, на чию підтримку можна розраховувати.
• Катерина жила у Василівці Запорізької області зі своїм сином та чоловіком. У них був свій будиночок та спокійне сімейне життя, чекали на народження ще однієї дитини. Проте війна все змінила. Практично 2 місяці родина жила в сирому і холодному підвалі. А потім окупанти вибили двері в дім та забрали з собою чоловіка Катерини. Три доби його катували — зламали щелепу та ніс, підв'язували за руки до стелі. Таким чином росіяни хотіли отримати інформацію про військових, партизанів та багатих людей. Не дізнавшись нічого, понівеченого чоловіка відпустили. Родині вдалося виїхати з-під окупації до Запоріжжя. Тут винаймають житло та намагаються зібрати кошти на операцію, яка потрібна чоловікові Катерини після катувань. На лікування віддали вже всі кошти, навіть ті, що збирали малюку на коляску. 
• Людмила живе до лінії фронту найближче з усіх, хто звертався до ініціативи — це Торецьк, Донецька область. За 500 метрів — перша лінія оборони. До окупованої Горлівки лише кілька кілометрів через фронт. Ні водопостачання, ні електрики, ні газу немає вже рік. Їжу місцеві готують на вогні, самі рубають дрова. Воду беруть з джерел. Там залишилося близько 20 заселених приватних будинків. Один з них — Людмили, яка мешкає з дочкою та 3-річним онуком. Вони раді будь-якій допомозі, інколи у них працює Укрпошта.

Схожих історій безліч. Сьогодні ініціатива сконцентрувалася на допомозі найвразливішим — самотнім жінкам з дітьми, які стали переселенками або мешкають у прифронтових зонах — Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях. Для них усіх платформа пропонує прості й прямі інструменти підтримки  — фінансова допомога, покупка продуктів чи ліків, замовлення послуг, пошук можливостей лікування. Втім, багато запитів задовольняється, як говорить пані Марта, "за сценою", навіть не потрапляючи на платформу.

"Це все дуже елементарні, приземлені потреби", — говорить співзасновниця ініціативи.

Кожну історію ретельно перевіряють перед публікацією. Так люди, які хочуть допомогти, можуть бути впевнені, що їхній добрий намір дійсно підтримає людину у скруті.

Ініціатива "Жінка для жінки" є не тільки ефективним містком між благодійниками й тими, кому потрібна допомога. Зараз ГО "Жіночі перспективи" активно розвивають підтримку продуктовими наборами. Щомісяця по всій Україні розсилаються близько 100 коробок із продуктами. Умова — працюючі поштові оператори. На жаль, на окуповану територію продукти доставити практично неможливо, там жінкам намагаються допомагати грошима. Марта Чумало наводить приклад, коли до них з окупованої Херсонщини звернулися представники сільської ради. В селі залишилося кілька літніх жінок. Кошти пересилали на голову сільської ради, і вона вже в такий спосіб організовувала допомогу стареньким, що не змогли евакуюватися.

Запити йдуть не тільки з прифронтових областей, а й з тилу, де люди не можуть дати собі ради після евакуації. До прикладу, Галина переїхала до Львова із Харкова. Її рідний дім пошкоджений. Вона не може працювати — прогресує катаракта (захворювання око, яке спричиняє розлади зору різних ступенів, — ред.), а операція коштує 18 тисяч гривень. Таких коштів колишня медсестра дитсадочка не має. Галина звернулася до ініціативи "Жінка для жінки". На її запит відгукнулися львівські медики й запропонували операцію.

Минулого місяця в ГО закривали запит самотньої жінки, яка перебуває в СІЗО. Почалося все з адвокатської допомоги для подачі апеляції. А потім виявилося, що у жінки немає навіть у що переодягнутися. Тож кинули клич і за допомогою благодійників купили їй кросівки, білизну — прості, базові речі.

Дуже багато запитів від мам з дітьми: багатодітні родини часто мають потребу у смартфонах, щоб діти мали можливість вчитися. Також є потреба у волонтерах для занять із дітьми ВПО, які через війну пропустили навчання і тепер потребують допомоги. В усіх цих випадках теж допомагають благодійниці та благодійники проєкту.

До ініціативи долучаються і чоловіки. "У нас є такий чоловік, благодійник, який завжди відкликається на запити, що зʼявляються на сайті, — розповідає Марта Чумало. — Уявляєте, він допомагає абсолютно кожній жінці, що звернулася за підтримкою! Є чоловіки, які просять дати номери карт, скажімо, десятьох жінок у складних ситуаціях. А тоді надсилають їм кошти протягом кількох місяців. Це дуже цінно".

Заступниця голови Центру "Жіночі перспективи" зазначає, за три роки існування проєкту "Жінка для жінки" вдалося зібрати вже понад 2 мільйони гривень та допомогти 1500 жінкам!

Часто допомога переростає у більш тривалу взаємодію. Іноді люди стають близькими. Благодійниці відвідують жінок, допомагають їм із дітьми. Своєю чергою, жінки, що отримали можливість хоч трохи стати на ноги, починають допомагати іншим жінкам, які опинилися у скруті. Опікуватись старенькими, що живуть поряд, пересилати далі отримані дитячі речі, з яких їхні діти вже виросли. Так шириться колообіг добра.

"Для мене ця ініціатива є чудовим підтвердженням того, що світ — добрий. І навіть під час війни є місце для людяності, солідарності, співчуття. «Жінка для жінки» — це можливість доторкнутися і полегшити чужий біль. Це — про вразливість, про те, що безпека можлива. Цей проєкт про те, що ми — люди", — говорить Марта Чумало.

Ініціатива "Жінка для жінки" часом залучає до підтримки й інші організації. Наприклад, так було з театром Лесі Українки у Львові. Театр організував виставку портретів Лесі у різних стилізаціях, а потім і великий аукціон. Виручені кошти відправили жінкам, чиї історії публікувалися на сайті.

У січні цього року у Києві поряд із входом до магазину "Всі. Свої" розмістили інформаційні стенди із QR-кодами історій та закликом допомогти жінкам, що опинилися у кризових життєвих обставинах. Це відбулося в межах акції "Вона потребує допомоги", яку проводив Центр прав людини "Zmina" та Центр "Жіночі перспективи" спільно з мультибрендовою платформою.

"Ми самі можемо створити для когось диво. Наприклад, допомогти жінкам, які опинилися у скруті. Саме для цього існує проєкт наших колежанок «Жінка для жінки». Ми хочемо, щоб про нього дізналися якомога більше людей", — сказала Ірина Виртосу, керівниця проєктів у Центрі прав людини "Zmina".

Якщо ви теж хочете допомогти жінкам у межах проєкту "Жінка для жінки", сконтактуйте з його координаторкою через сторінку проєкту у Фейсбук, за телефоном +38 067 674 07 70 або електронною поштою. Для того, щоб попросити про допомогу, варто заповнити анкету на сайті.