Промислове забруднення повітря: що я можу змінити у своєму місті

В умовах карантину нам радять гуляти на свіжому повітрі. Але що робити, коли повітря в місті настільки забруднене, що ніякої користі від прогулянки не буде? Такі міста як Кривий Ріг, Харків, Запоріжжя вважаються найбільш забрудненими містами України. У рамках онлайн-конференції "Промислове забруднення повітря в Україні 2020" спікери з України та Чехії розповіли, як перевірити якість повітря в місті. І найголовніше — як вплинути на ситуацію.

Як перевірити якість повітря?

Представниця чеської організації "Арніка" розповіла про дослідження, проведені у 2018 році в Україні, про забруднення повітря. Аналіз дав можливість ініціювати нові проекти і зміни, які зроблять екологічне законодавство більш жорстким для підприємств, які роблять викиди в атмосферу. У тому ж році був запущений проект, який дозволив створити мережу пристроїв для моніторингу якості повітря, які тепер встановлені по всій Україні.

Для перевірки якості повітря в Україні існують приватні ресурси моніторингу повітря. Індекс забруднення можна перевірити на сайті "Чисте повітря для України". Фільтр показує, скільки в повітрі в даний момент знаходиться дрібно- та крупнодисперсного пилу, вміст вуглекислого і чадного газу, формальдегідів, а також рівень вологості, шуму і температуру.

Є й інші сайти, що надають більш широку інформацію — не тільки про повітря в Україні, а й по всьому світу. На сайті SaveEcoBot більш зручний інтерфейс демонструє, наскільки сприятливе повітря, кількісно показуючи його забруднення від нуля до 300+. Станції моніторингу встановлено жителями міст, незалежними проектами, організаціями та органами місцевого самоврядування, такими як: Save Dnipro, luftdaten.info, Eco City, AirVisual, Air Pollution, Kyiv Smart City, ЛУН Місто Air, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український гідрометеорологічний центр, Європейська система обміну радіологічним даними.

Як вплинути на екологічну ситуацію в своєму місті?

Основними забруднювачами атмосфери є великі промислові підприємства. У Запоріжжі це "Запоріжсталь", у Києві — Дарницька ТЕЦ, у Харкові — Коксохім. Такі підприємства повинні розміщувати оголошення в місцевих газетах з інформацією про викиди в атмосферу, на підставі яких громадяни можуть звернутися до суду, щоб накласти заборону на такі заходи. Але такі оголошення мало хто читає, адже друковані газети, по суті, — рудимент. Тому багатьом підприємствам вдається уникнути відповідальності за неправомірну діяльність, адже не помічена ніким реклама не буде приводом для "протесту" громадськості.

Крім цього, допомогти може широкий розголос діяльності підприємства, яке забруднює навколишнє середовище, щоб жителі населеного пункту або району знали про ситуацію. Громадськість може залучати до процесу органи місцевого самоврядування.

Також можна подавати скарги і звернення до контролюючих органів — фіксувати порушення на фото і відео, зберігати дані з доступних датчиків, які вимірюють повітря. Також можна подавати запити про концентрацію шкідливих речовин у грунті, повітрі та воді по гарячій лінії або онлайн в органи місцевого управління і в департаменти Міністерства екології. Зверніть увагу, що доказом у суді будуть тільки дані, надані контролюючими органами і самим підприємством.

Крім цього, громадяни мають можливість брати участь у законотворчих проектах, відстежуючи ініціативи і їх обговорення на сайті Мінекології, подавати і підтримувати петиції, приклад однієї з них — "Чисте повітря України", яка пропонує впровадити державну систему моніторингу повітря, впровадити відкритий реєстр інформації про якість повітря і оновити процедури прийняття екологічних рішень.

У Верховній Раді зараз знаходяться на розгляді проекти законів 3417, 3418, 3526, спрямовані на підвищення якості роботи екологічних служб. Вони припускають підвищення штрафів і розширення повноважень перевіряючих служб. Наприклад, один із законопроектів пропонує дозволити проводити позапланові перевірки моментально за запитом жителів, які помітили шкідливі викиди на підприємстві. Однак дозвіл перевірок не вирішить проблему, оскільки нинішнє законодавство має дірки. Оскільки порушення екологічних норм є адміністративним порушенням, перевіряючі служби складають протоколи про порушення. Але помилки, які допускаються при складанні адмінпротоколів дають можливість уникнути відповідальності порушників. За словами помічниці депутата, часто такі помилки робляться навмисно. В результаті витрачені зусилля на перевірку нівелюються, а проблема — не вирішується. Сергій Штепа також говорив про законопроект, який криміналізує забруднення повітря. Пропонується ввести досить жорстке покарання — позбавлення волі строком на 5 років.

Таким чином, відповідальність на чисте довкілля лежить на кожному з нас. Ми в силах вплинути на ситуацію, але тільки спільно, проявляючи активну громадянську позицію.

Проходьте наш тест: Чи знаєш ти, як врятувати себе від забрудненого повітря?