fbpx
Сьогодні 19/09/2020 04:07
Розбір 10:19 28 Лют 2019

Індія та Пакистан: прикордонний конфлікт чи загроза ядерної війни?

Обидві країни нанесли авіаудари проти супротивника: вперше в історії, коли це зробили дві ядерні держави.

Кордон між Індією та Пакістаном / Фото: REUTERS

Індія і Пакистан заявили, що збили винищувачі один одного в середу, а Пакистан захопив у полон індійського пілота наступного дня, після того як індійські бойові літаки були збиті на пакистанський території вперше з часів війни 1971 року. Наземні сили відкривали вогонь у більш ніж десяти місцях на лінія розмежування індійських та пакистанських військ у регіоні Кашмір.

Мапа ситуації у Кашмірі. Джерело: BBC

Мапа ситуації у Кашмірі. Джерело: BBC

Напруженість підвищилася після теракту 14 лютого в контрольованому Індією Кашмірі, у якому загинуло більше 40 військових поліцейських Індії, відповідальність на себе взяла "Джаїш-е-Мухаммад" ("Армія Мухаммеда") – терористична організація, яка бореться за "визволення окупованого Кашміру" проти індійської влади. Індійські військові пов'язують організацію із  Міжвідомчою розвідкою Пакистану, таким чином пояснюючи свою подальшу атаку на Пакистан (офіційно Пакистан також визнає організацію терористичною). 23 лютого індійська влада оголосила про необхідність "захищати кашмірців", із обіцянками "приголомшливої відповіді" на терористичну атаку. До прем'єр-міністра звернулися приголомшені користувачі соцмереж, які проживають у Кашмірі: "Ми не спали минулої ночі, і ми не знаємо, чи ми збираємося прокинутися живим завтра. Люди уникають руху та скупляють найважливіші предмети; це відчуття кінця світу. Хтось може розповісти нам, що відбувається тут? Кашмір хоче миру".

Ризик конфлікту особливо різко виріс у вівторок 26 лютого, коли Індія здійснила авіаудар проти Пакистану, заявивши, що знищили тренувальну базу бойовиків поблизу міста Балакот, вбивши 300 повстанців. У свою чергу, Пакистан заявив, що загиблих у результаті індійської атаки немає. Селяни навколишніх територій прокинулися від звуку бомбардувань. Вони заявили, що через авіаудар була поранена лише одна людина, і що вони не знають про жодних загиблих.

Колишній пакистанський міністр закордонних справ Хіна Раббані Хар звинуватила Індію у "закликах до війни" на тлі загострення напруженості в Кашмірі. Вона сказала: "Як ми всі знаємо, ми всі зобов'язані поважати Хартію ООН, яка захищає наші існуючі міжнародні кордони, нашу суверенну цілісність. Індія же заявляє, що відправила літаки у пакистанський повітряний простір і, отже, порушила наш міжнародний кордон, зневажає міжнародне право, вживає заходи проти того, що вона нібито оголосила таборами [бойовиків]". Із її думкою погоджуються експерти Bloomberg, посилаючись на провідних політологів-дослідників Південної Азії, стверджуючи, що причина нинішнього конфлікту – у позиції індійського прем'єр-міністра Нарендра Моді, який бажає показати свою силу націоналістичному електоратові напередодні чергових виборів у країні.

Ряд подій заперечуються двома сторонами. Генерал-майор Асіф Гафор, представник збройних сил Пакистану, повідомив, що два індійські літаки були збиті після того, як вони ввійшли в пакистанський повітряний простір. Один з літаків розбився на контрольованій Індією стороні де-факто кордону в Кашмірі, відомого як лінія контролю, а інший – на пакистанській стороні. Індія заявила, що збила один з пакистанських винищувачів під час повітряного бою над Кашміром, через кілька годин після того, як Пакистан стверджував, що збив два індійські літаки і захопив пілотів. Представник міністерства закордонних справ Індії заявив, що обидві сторони втратили один літак у ході конфлікту, і що індійський пілот "пропав безвісти". Також розбився індійський гелікоптер Mi-17, однак обидві сторони офіційно підтвердили, що цей інцидент просто співпав із подіями конфлікту, пакистанські війська його не збивали. У той же час деякі політики розповсюджують дезінформацію, яку викрив німецький журналіст Джуліан Рьопке. Він також помітив розповсюдження фото 2016 року під виглядом нинішніх.

Зіткнення відбулося у середу вранці, коли Пакистан розпочав наліт на військові об'єкти на індійській стороні кордону. Пакистанський міністр шейх Рашид Ахмед у середу заявив, що його країна не хоче війни з Індією, але попередивши, що будь-який конфлікт між двома країнами буде "більш жахливим, ніж світова війна". Пакистанський прем'єр-міністр Імран Хан закликав Індію "сісти і поговорити" про ескалацію кризи, порівнював нинішню ситуацію з Першою та Другою світовими війнами, заявивши: "Ніхто не зацікавлений у війні… Усі війни у світі почалися з прорахунків…  Я запитую Індію, з нашою зброєю… з обох сторін, чи можемо ми дозволити прорахунок? Він не буде ані під моїм контролем, ані  під контролем [індійського прем'єр-міністра Нарендра] Моді. Здоровий глузд має переважати".

Інформаційне міністерство Пакистану опублікувало нібито фото одного зі збитих індійських літаків. Відео, що циркулює в соціальних мережах, показує, як індійський пілот був побитий жителями підконтрольного Пакистану Кашміру до прибуття пакистанських солдатів. Після звинувачень у порушенні Женевської конвенції стосовно полонених, пакистанці виклали відео-інтерв'ю з тим самим полоненим індійським пілотом, який п'є чай та дякує пакистанським військовим за врятування від натовпу цивільних та гуманні умови полону. "Чай фантастичний!" – заявляє пілот на відео. Звичайно, це також порушує Женевську конвенцію про поводження з військовими полоненими, Стаття 13: "Так само  військовополонені  завжди  повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ  та цікавості публіки". Індія стала вимагати негайно видати полонених.

При достатньо агресивній риториці окремих індійських та пакистанських політиків, збройні сили обох сторін намагаються тримати холодні голови та заперечувати фейки. Зі сподіваннями про "перемогу здорового глузду над війною" висловилися індійські та пакистанські журналісти. Пакістанські телезірки також виступили із закликами проти війни у соціальних мережах. Комік Заід Алі заявив: "Кожен, хто підтримує війну між Пакистаном і Індією, повинен бути виведений зі свого будинку і змушений сам воювати… ще раз подумайте про всіх солдатів, які помирають через це".

"Закрите небо" над Пакистаном. Джерело: Julian Röpcke / @JulianRoepcke on twitter.com

Однак не дивлячись на заклики до миру, Пакистан та Індія готуються до можливої війни. Пакистан офіційно закрив увесь свій повітряний простір, повністю перекривши цивільний повітряний рух (у той же час Індія здійснює прийом літаків за графіком, територію Пакистану минають через Перську затоку та Арабське море). У Карачі, найбільшому місті Пакистану та колишній столиці, оголосили надзвичайний стан та видали накази стосовно армійського постачання міською владою. Країною створюються табори для біженців, очікують атаки індійського флоту, а через мечеті просять населення відключати зовнішнє та внутрішнє освітлення в будинках. Біля Лінії Контролю на території Кашміру продовжується стрілянина. Очікування війни вдарило й по економіці регіону.

ІСТОРІЯ

Конфлікт стосовно Кашміру існує від початку історії незалежних Пакистану та Індії. У 1947 р. Британська Індія була розділена на окремі країни: згідно з Планом Маунтбеттена на місці Британської Індії створювалася держава індусів – Індійський Союз і мусульманська держава Домініон Пакистан, їм обом надавалися права британських домініонів. За довгі роки Середньовіччя (коли мусульманські імперії, такі як Султанат Делі та Великі Монголи володарювали більшістю території Індії, розповсюджуючи іслам, однак так і не викорінивши місцеві вірування) на території п-ова Індостан сформувалося численне мусульманське населення. Через це процес розмежування на дві країни став кривавим: окрім масової міграції носіїв мови урду з північної та центральної частин Індії до регіону Сінд (де колись превалювала мова місцевої народності синдців), трапилося відділення у війні за незалежність від Пакистану Республіки Бангладеш (колишній "Східний Пакистан"), і, звичайно, ряд індо-пакистанських війн за Кашмір. У результаті тривалих конфліктів населення регіону бажає хоч якої можливості збереження миру, а офіційні Індія та Пакистан не визнають існуючу де-факто Лінію Контролю як де-юре міждержавний кордон, вважаючи один одного окупантами. "Гарантом мирних переговорів" вже визвався виступати Кремль, у той час як у МЗС Пакистану закликають взяти на себе таку роль з метою активнішої деескалації Сполучені Штати Америки.

2856

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1

Nice blog and good information shared here.
https://www.hindihai.in

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: