Тренд доступності: чи вигідно бізнесу бути інклюзивним?

Питання інклюзивності та пристосування просторів, вулиць, транспорту для людей з інвалідністю в Україні почали піднімати  лише зараз, а ініціатива пристосування просторів виходить від бізнесу та меценатів у більшій мірі, ніж від держави. Ми відвідали онлайн-конференцію "Тренд доступності: дискусія з бізнесом про вигоду від інклюзії", щоби глибше розібратися в цьому питанні. І ось про що ми дізналися. 

Так, наприклад, кінотеатри мережі "Планета Кіно" із самого початку будувались у повній відповідності до норм ДБН, які є обов'язковими та включають у себе вимоги до адаптації приміщень для маломобільних людей. Логічно, що за додержання норм зали мали б бути повністю пристосованими до відвідувачів на колясках. Проте, як виявилось, навіть з урахуванням цих норм, пересуватись на візку дуже незручно, розповідає Дмитро Деркач, співвласник "Планета Кіно". 

При побудові нового кінотеатру у RiverMall було враховано цей досвід: у новому ТЦ "Планета Кіно" зробили ресурсну кімнату для людей з порушеннями аутичного спектру, уможливили доступ до кінозалів на візках. Що стосується витрат, виявилось, що побудова інклюзивних кінозалів обходиться не дорожче, аніж кінозалів, що повністю відповідають ДБН — більш затратно виправляти такі недоліки у вже існуючому кінотеатрі, як каже Слава Коржов, директор з клієнтського досвіду мережі кінотеатрів «Планета Кіно». Це вдається не в усіх залах, розповідає пан Деркач, іноді технічні умови не дозволяють, наприклад, розширити коридор так, як це мало б бути, проте, за його словами, вони намагаються зробити свої кінотеатри доступними для всіх. 

Чи можна адаптувати старі приміщення?

Мережа гіпермаркетів АШАН не завжди будує власне приміщення — іноді компанія викупає вже існуючу будівлю, яку потім адаптують для людей з інвалідністю: ви не побачите порогів, двері в мережі автоматичні, а місця для паркування людей з інвалідністю — не далі 50 метрів від входу. Також для людей з інвалідністю, людей на візках та вагітних жінок на касах передбачено обслуговування без черги, але про це знають не всі. Прохід на таких касах трохи ширший за звичайний, щоб проїзд на візку не завдавав незручностей. 

Із проблемою невідповідності найманих приміщень стикаються майже всі, особливо у ресторанному бізнесі — 90% закладів орендують приміщення. "Нам доводиться адаптуватись, і ти не можеш вплинути на архітектуру будівлі, оскільки частіше за все заклади відкриваються в центрі міста, де розширити прохід неможливо, бо це — частина архітектурної пам'ятки," — каже Олена Борисова, Генеральна директорка Сім'ї ресторанів Дмитра Борисова. Пристосовувати приміщення вдається тільки завдяки мобільним пандусам, наявності костилів та інших засобів. "Проте, декларувати те, що наші заклади на 100% адаптовані, ми не можемо, бо це не так", — чесно зізнається Олена.

Яна Дімітрова, керівниця сім'ї ресторанів «Гойра Груп», розказала про випадок, коли департаменти не дозволили мережі зробити пандус у закладі в центрі Чернівців, тож довелось побудувати його всупереч вказівкам місцевої влади. 

Чи є рівними умови для працевлаштування для людей з інвалідністю?

Бізнес має бути інклюзивним не тільки через пристосування приміщень. У суспільстві має розвиватись адаптація людей з інвалідністю, адже часто трапляється так, що вони ведуть асоціальне життя. Саме тому соціальною місією бізнесу є інтеграція осіб з різними формами інвалідності у суспільство через залучення їх до роботи. Досвід у працевлаштуванні людей з інвалідністю має АШАН — на касах або в залі часто можна зустріти працівника з порушенням слуху або зору. Досвіду наймання таких людей в Україні явно не вистачає — з цим погодилась і рестораторка Олена Борисова, і співвласник "Планети Кіно" Дмитро Деркач. При цьому Олена зауважила, що витримати для людини з будь-якою формою інвалідності те саме навантаження, що і особі без інвалідності, дуже важко, майже неможливо. Дмитро наголосив на тому, що з радістю залучав би таких осіб до роботи, проте для цього не вистачає інформаційного ресурсу: яким має бути навантаження та як адаптувати вже робочий колектив до нових співробітників.

З чого починати?

Звичайно, доступність закладів — це важливо, проте починати робити доступним простір в українських містах для людей з інвалідністю потрібно не з кафе та ресторанів, а з житлових будинків, лікарень, соціальних закладів, шкіл та інститутів. Як правильно підмітила Олена Борисова: "Що можна говорити про кафе, якщо вони не можуть вийти з дому?!", — і вона абсолютно права. Непристосованість міської інфраструктури просто вражає: чого варті лише "рельси" на сходинках, не кажучи вже про висоту бордюрів, які тут і там часто бувають нездоланною перепоною для коліс візка. Саме тому громади мають гуртуватись та розпочинати вести діалог із місцевою владою для того, аби адаптацією громадських закладів займались не бізнесмени та меценати, а держава. Ініціативи допомогти з боку влади у наступному році ми навряд чи дочекаємось — бюджетні витрати на соціальну сферу знов скоротили, тож ситуацію потрібно брати у свої руки. 

Дивіться повну дискусію у рамках Форуму інклюзивності від Доступно.UA

"Рубрика" — інформаційний партнер Форуму Інклюзивності 2020. Стежте за всіма новинами у нашому спецпроєкті та долучайтеся до онлайн-заходів на сторінках Доступно.UA.