Завжди говори "так"? Навіщо вам рішення імпровізувати у звичайному житті

Вікторія Губарева

Сьогодні, 15 жовтня, у світі відзначають свято — День імпровізатора. Історично імпровізація була пов'язана з поетами в Італії. Там імпровізаторами називали тих діячів мистецтва, які на будь-яку запропоновану тему декламували під акомпанемент якого-небудь музичного інструменту вірш, складений ними тут же, без будь-якої підготовки. 

Однак поняття імпровізації через сторіччя перетворилося і значно розширилося. Це не просто вміння складати слова у вірші на ходу, а навичка, яка, якщо її достатньо розвинути, допоможе зорієнтуватися в будь-якій ситуації та з будь-якими людьми. Наприклад, коли вам потрібно раптом придумати промову на заході, описати проєкт, в якому не брали участь, або допомогти комусь вийти з незручної ситуації. У всіх цих випадках вам доведеться швидко міркувати та не потрапити в стресовий стан, а значить — доведеться імпровізувати. Але як?

«Рубрика» розібралася, що ж таке насправді навичка імпровізації та чим вона може допомогти у звичайному житті кожному з нас. У кінці статті ви дізнаєтеся, які вправи потрібно робити, щоб розвинути у себе навичку імпровізації, і навіть зможете потренуватися в цьому мистецтві.

Як ми вже зрозуміли, це не просто комедія. Відома викладачка акторської майстерності Стенфордського університету Патрісія Медсон у своїй книзі «Уроки імпровізації. Як перестати планувати та почати жити» пише, що імпровізація ніяк не пов'язана з почуттям гумору, хоча багато комедійних телепередач зав'язано саме на цьому. Проте метод імпровізації використовується не тільки для створення смішних замальовок і епізодів. Це перевірений часом метод для опрацювання драматичних сцен і характеру персонажа, для створення музики та постановки танцю.

У повсякденному житті імпровізацію можна з успіхом застосовувати постійно, буквально на кожному кроці. Юрій Кляцкін, викладач зі Школи Імпровізації Кляцкіних веде уроки імпровізації, отримані знання від яких люди надалі застосовують саме в повсякденному житті. Він вважає, що саме вміння імпровізувати — це запорука ефектного управління життям, контролю над емоціями, страхом і сумнівами. Юрій впевнений, що вміючи імпровізувати, можна легко відпускати старе, приймати будь-які зміни та відчувати себе щасливою людиною. Все тому, що імпровізація, на його думку — це постійний вибір:

Юрій Кляцкін, фото з Facebook-сторінки Школи Імпровізації Кляцкіних

«Ми імпровізуємо завжди, адже ми живемо не за сценарієм, — каже викладач. — Коли ми відмовляємося від неробочих моделей, створюючи нові, ми імпровізуємо. Коли ми діємо, а не думаємо — ми імпровізуємо»

Імпровізація (на відміну від, скажімо, малювання або письменницької діяльності) навчає того, як налагодити гармонійні стосунки з оточенням та весело проводити час. Ми займаємося імпровізацією не тільки для того, щоб самовиражатися, але і щоб навчитися легко встановлювати контакти з оточенням.

Імпровізація допомагає бачити те, що нас оточує, і завжди перебувати в гарному настрої. Це альтернатива способу життя, за якого люди намагаються жорстко контролювати все, що з ними відбувається. Для цього треба просто сказати «так», перестати сперечатися і намагатися допомагати людям. Імпровізація — це можливість робити все те саме, що ми робимо, але по-іншому. 

А ще, розвиваючи імпровізацію, ви розвиваєте інтуїцію та інтелект. Змушуєте складатися нейрони в нові зв'язки та рятуєтеся від страхів, блоків і внутрішніх затискачів. 

Існують певні правила, які вказують, що треба робити та на що звертати увагу в процесі імпровізації. Набуття навички імпровізації передбачає не тільки виконання вправ, про які ми розповімо пізніше, а й певне перетворення себе як особистості.

Фото з Facebook-сторінки Школи Імпровізації Кляцкіних

Юрій Кляцкін вважає, що імпровізація — це, перш за все, про довіру до себе. Він твердо стоїть на тому, що вміння імпровізувати насамперед залежить від того, наскільки швидко ви зможете перейти від думки до дії, і наскільки ви впевнені в тому, що саме ця дія буде правильною. Механізм працює так: у ситуації, де від вас вимагається швидке ухвалення рішень, не завжди буде час на те, щоб свідомо подумати, — тоді потрібно покладатися на власну інтуїцію і робити так, як вона підкаже. Тут вже важливу роль відіграє довіра до себе: якщо вона присутня, ви довіритесь інтуїтивному мисленню, зімпровізуєте і вчините правильно. Тому уроки імпровізації — це не просто театральні сценки та постанови, виписані в список. Це і духовні практики, і медитації, які вчать вибудовувати контакт з собою та оточенням, довіряти власному тілу і світу навколо. Навчитися імпровізувати — значить особистісно вирости та стати щасливішими. 

Фото з Facebook-сторінки Школи Імпровізації Кляцкіних

Щодо самих вправ, за словами викладача імпровізації, кожна з них направлена на опрацювання окремої навички. Найчастіше — на позбавлення почуттів страху і провини:

«Імпровізація — це свобода вибору, яка не може співіснувати з виною чи страхом. Тому ми повинні позбутися від цих почуттів на заняттях», — говорить Кляцкін. Причому зробити це, як стверджує викладач, можна різними способами. Нам він розповів, що його приятелька з «імпровізаційної тусовки» в Руані повідала, як щовівторка члени їхньої трупи повинні придумати нову вправу з імпровізації.

Більшість вправ на імпровізацію містять комедійний елемент. Він, звичайно, зовсім не обов'язковий, але викладач імпровізації пояснив нам, що саме така імпровізація дає елемент гри, а значить, людина краще запам'ятовує. 

Суть будь-якої вправи полягає в тому, щоб сформувати ситуацію і певне правило, якого потрібно дотримуватися. На своїх заняттях професійний імпровізатор пропонує учням розіграти сценку на ринку, учасники якої можуть спілкуватися лише питаннями. Або кожне сказане ними слово починається з однієї й тієї самої літери. Є ще багато різних вправ:

• вмикати фільм без звуку і вголос вигадувати героям діалоги
• розповідати всім відому історію (наприклад, це може бути відома казка), перериваючи її словами «до речі» або «раптом», щоб вчитися імпровізувати на ходу, доповнювати сюжет уточнюючими подробицями й тим самим розвивати думку і підгодовувати уяву слухачів
• цілу годину говорити на одну і ту саму тему, не відволікаючись на інші предмети. Якщо це риби — згадайте все, що знаєте про риб, не переводячи тему більше ні на що. 
• продумувати переходи між кількома темами за принципом «останнього слова» (чіпляємося за останнє слово абзацу та від нього розвиваємо думку в іншу сторону). 

Вчитися імпровізації, безумовно, краще на практиці, але якщо вам особисто до душі спершу обговорювати теорію — прочитайте книгу «Уроки імпровізації. Як перестати планувати і почати жити» Патрісії Медсон. Зрештою, прекрасні приклади ви можете знайти в таких фільмах, герої яких прекрасно вміли орієнтуватися в незнайомих ситуаціях і викручуватися з будь-яких колотнеч, діючи інтуїтивно. Це можуть бути фільми  «Віртуози» (Hustle), «Впіймай мене, якщо зможеш» (Catch me if you can), «Теорія брехні» (Lie to me), або серіали «Білі комірці» (White collar), «Форс мажори» (Suits), «Менталіст» (The mentalist), «Вікінги» (The Vikings). 

Крім того, що вправи з імпровізації можуть розвинути ваше мислення, та й просто виявитися ще одним способом весело провести час з друзями або родиною, ви можете використовувати імпровізацію в практичних ситуаціях — ми обіцяли розповісти про це ще на початку статті. 

Головну вправу, яка одночасно є разом з цим і принципом імпровізації, — це метод «Так, і…». Будьте впевнені: якщо постійно тримати його в голові, то впоратися з будь-якою життєвою ситуацією буде набагато простіше. В основі принципу «Так, і…» — прийняття. Коли хтось в сцені (або в житті) щось заявляє, прийміть це як істину — «Так». Частина цього принципу «і» означає побудову на тій реальності, яка була встановлена. Цей простий принцип дає вам свободу вибору, можливість не озиратися назад, і головне — розуміння того, що потрібно діяти тут і зараз, в тій ситуації, яка вже склалася. 

Наприклад, вам потрібно підготувати спіч, презентувати себе або проєкт компанії. Якщо у вас проблема з публічними виступами або ви просто не знаєте, з чого почати, спробуйте вправу, яку пропонує Мері з Improve Studios: спробуйте поставити таймер і помістити свою розповідь в 3 хвилини. Розповідайте вголос, виразно, так, як робили б це перед публікою. Потім повторіть те саме, але цього разу спробуйте вкластися в півтори хвилини. Вийшло? Тепер знову скоротіть час удвічі, до 45 секунд. Повторюйте це знову і знову, поки не дійдете до 3 секунд. У звичайної людини без надздібностей і супершвидкої мови в 3 секунди вкладеться всього 2 слова, ними й спробуйте охарактеризувати себе або свій проєкт. У вас повинно вийти щось на зразок «Талановитий авіаконструктор», а, можливо, буде щось незрозуміле, типу «Желейна кава». Ця вправа допоможе вам виокремити головне і структурувати інформацію. 

А ще, плюс будь-якої імпровізації в тому, що ви стаєте впевненішим. Спробуйте зробити щось врозріз з існуючим планом, довірившись течії обставин і інтуїції, і ви побачите, як круто може скластися життя, якщо придумувати його тут і зараз.

↓Читайте також

Рішення тижня: у Києві кожен може зіграти свій концерт (ВІДЕО)

Пінзель з психотерапевтичним ефектом: навіщо йти на виставку "Катарсис"?

День підприємця України: ТОП-5 рішень, які ви можете використовувати