fbpx
Сьогодні 08/08/2020 19:56
Світ 10:25 25 Лис 2019

Імпічмент Трампа: гайд для тих, хто не дуже в темі. 7 запитань та відповідей

Що взагалі зараз відбувається у Сполучених Штатах у справі імпічменту? Що ми дізналися за останні тижні? І, зрештою, головне питання — чи піде Трамп з посади?

Фото ВВС

Ще з вересня цього року в Сполучених Штатах розслідують справу щодо імпічменту президента Дональда Трампа. За цей час відбулося багато чого: заслухали десятки свідків, процедуру імпічменту перевели в публічну площину, а також почули безпосередні підтвердження фактів тіньового, неофіційного впливу на Україну з боку оточення американського президента. 

Минулого тижня завершився етап публічних слухань у справі імпічменту Трампа. Конгресмени пішли на двотижневі канікули, утім сам імпічмент ще далекий від завершення. 

Описуємо, що відбувається, максимально коротко й просто в семи запитаннях.

1. Чому взагалі розпочали процедуру імпічменту Трампа? 

У Сполучених Штатах імпічмент — це процедура висунення звинувачень з боку законодавчої влади проти чиновника. Він може здійснюватися як на рівні окремих штатів, так і на федеральному рівні. В останньому випадку "законодавчою владою" виступає Конгрес — американський парламент, а "чиновником" — президент, віцепрезидент та всі державні службовці США. 

Як визначає Конституція США, проти чиновника можна висунути звинувачення в "державній зраді, підкупі та інших особливо тяжких злочинах чи проступках". "Інші особливо тяжкі злочини чи проступки" не мають певного чіткого трактування, тому можуть визначатися по-різному в конкретному випадку.

Що стосується Дональда Трампа, то підставою для початку процедури імпічменту проти нього стала скарга анонімного викривача з розвідувальної спільноти США. У скарзі йшлося про те, що Трамп тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою проведення Україною двох розслідувань: щодо одного з головних конкурентів Трампа на прийдешніх президентських виборах — Джо Байдена і щодо начебто втручання нашої країни в попередні вибори в США на боці Демократичної партії — знову ж таки, опонентів президента-республіканця.

Трохи детальніше слід пояснити за розслідування щодо Байдена. Його син Гантер з 2014 по 2019 рік працював у нафтогазовидобувній компанії Burisma, яка належить колишньому міністру енергетики й природних ресурсів Миколі Злочевському. Компанія, як і сам Злочевський, є об'єктом корупційних розслідувань в Україні та Великій Британії. У 2016 році Байден — тоді ще віцепрезидент США — публічно закликав Україну до відставки тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна. Трамп і його оточення стверджують: через те, що Шокін вів розслідування проти Burisma, де працював Гантер Байден. 

Викладені в скарзі інформатора дані Демократична партія витлумачила як тиск на главу іноземної держави з метою отримання особистої політичної вигоди. Тож 24 вересня глава Палати представників (нижньої палати американського парламенту) демократка Ненсі Пелозі оголосила про початок процедури імпічменту.

2. Як нині відбувається процес імпічменту?

Нинішні слухання у справі імпічменту можна умовно поділити на дві частини: закриту та відкриту (детальніше про них далі).

Під час закритої частини розслідування у справі імпічменту здійснювало одразу шість комітетів Палати представників, а допит свідків відбувався непублічно й про його результати не розголошувалися в ЗМІ. Утім американські медіа отримували доступ до вступних слів свідків та поінформованих джерел, звідки дізнавалися багато подробиць слухань.

А під час відкритої частини, яка була розпочата 31 жовтня рішенням Палати представників, допити стали відкритими й транслювалися в прямому ефірі американських телеканалів, а стенограми закритих допитів було викладено у вільний доступ (загалом понад три тисячі сторінок). Цей етап триває й досі.

Після завершення відкритої частини розслідування, яке нині веде лише Комітет із питань розвідки Палати представників, Юридичний комітет на основі зібраних доказів формулює конкретні статті звинувачення, які має підтримати Палата представників простою більшістю голосів.

Після цього Сенат (верхня палата американського парламенту) розглядає висунуті звинувачення у форматі суду (є головуючий, представники обвинувачення — Палати представників і захисту — президента). І далі відбувається голосування в Сенаті: якщо більшість у дві третини підтримує звинувачення, президент іде з посади.

Трамп

Фото CNN

3. Якими є аргументи демократів? 

Довгий час основним доказом тиску Трампа на Зеленського була стенограма їхнього телефонного дзвінка від 25 липня. Там президент США прямо говорить: "Я хочу, щоб ви зробили мені послугу" ("I would like you to do us a favour") і далі згадує Джо Байдена, дії якого треба розслідувати.

Але з плином часу суть звинувачення змінилася. Справа в тому, що США мали надати Україні військову допомогу обсягом у близько 400 млн доларів. Десь у червні чи липні (але точно до дзвінка 25 липня) вона була з незрозумілих причин заморожена. Публічно про це стало відомо наприкінці серпня; 11 вересня допомогу розморозили.

Таким чином, демократи стали розслідувати, чи не використовував Трамп військову допомогу Україні як важіль тиску на неї з метою проведення розслідувань щодо Байдена і начебто втручання України у вибори в США. І ось оце називають виразом "quid pro quo" (з латини — "послуга за послугу"). А зовсім нещодавно Ненсі Пелозі назвала це словом "підкуп" — це звинувачення є в Конституції США і, певно, набагато зрозуміліше виборцям.

Крім того, демократи звинувачують Трампа в перешкоджанні розслідуванню. По-перше, Білий дім забороняє свідчити своїм працівникам у справі імпічменту американського президента. А по=друге, сам Трамп досить різко відгукується про ключових свідків у справі — приміром, колишня послиня США в Україні Марі Йованович сказала, що слова Трампа щодо неї звучать загрозливо.

4. Гаразд, а що на це відповідають республіканці?

Республіканці апелюють до кількох тез. По-перше, сама Україна неодноразово заявляла, що ніякого тиску на них не здійснювалося (і це справді так: про це говорив як Зеленський, так і міністр закордонних справ Вадим Пристайко в численних інтерв'ю). До слова, Трамп неодноразово називав свій телефонний дзвінок із Зеленським від 25 липня "бездоганним".

По-друге, Україна є корумпованою країною, а тому затримка військової допомоги була цілком виправданою: не будуть же американці давати гроші, знаючи, що їх можуть розкрасти. При цьому тезу "Україна — надзвичайно корумпована" повторювали неодноразово і допитані свідки. Крім того, за твердженням республіканців, українська сторона не знала про затримку військової допомоги станом на 25 липня — тож про жодне "quid pro quo" не могло бути й мови.

По-третє, свідки у справі імпічменту часто говорять про факти, які вони чули від когось, тобто не знають про них безпосередньо — а отже, не можуть бути надійними джерелами інформації.

По-четверте, адміністрація Трампа допомагає Україні у військовому плані набагато більше, ніж його попередник демократ Барак Обама (і з цим погоджуються як свідки, так і демократи). Тому говорити про затримку військової допомоги як про відхилення від національних інтересів США є неправильним.

По суті, інформаційно республіканці (як і сам Трамп) подають слухання у справі імпічменту як "полювання на відьом", спробу "державного перевороту", намагання усунути від влади "всенародно обраного президента". 

слухання імпічмент

Фото EPA-EFE

5. Що нового ми дізналися під час слухань?

Насправді дуже багато. Тому є сенс зосередитися лише на ключових моментах, безпосередньо пов'язаних із імпічментом.

  • Трамп доручив український напрямок зовнішньої політики США не Державному департаменту, а своєму особистому адвокату Рудольфу Джуліані. Той почав просувати вищезгадані розслідування, а також звинувачував тодішню послиню США в Україні Марі Йованович у роботі проти Трампа.
  • Разом із Джуліані до цього тіньового каналу американської зовнішньої політики щодо України були залучені спецпредставник Державного департаменту США щодо України Курт Волкер, міністр енергетики Рік Пері та посол США в ЄС Гордон Сондланд. З українського боку з ними найактивніше співпрацював помічник Зеленського Андрій Єрмак.
  • Джуліані вимагав, аби Україна публічно зобов'язалася провести розслідування щодо Байдена та начебто втручання в американські вибори. Курт Волкер організував зустріч Джуліані та Єрмака, а також узгоджував текст публічної заяви разом із останнім.
  • Пізніше ця публічна заява стала умовою організації візиту Зеленського в Білий дім для зустрічі з Трампом. Візит цей Трамп пообіцяв президенту України ще у своєму вітальному листі від 29 травня.
  • Українська сторона не хотіла згадувати про конкретні розслідування, обмежуючись загальними згадками про боротьбу з корупцією. Зрештою, текст заяви так і не узгодили; її так і не зробили.
  • Стенограма телефонного дзвінка Трампа й Зеленського 25 липня не до кінця відповідає змісту сказаного. Зокрема, як засвідчив працівник Ради національної безпеки США Александр Віндман, що був безпосередньо присутній під час телефонної розмови, Зеленський першим згадав назву компанії Burisma — це вказує на те, що його, скоріш за все, готували до телефонної розмови і про розслідування він знав уже тоді.
  • Працівники Державного департаменту й Ради національної безпеки США безуспішно намагалися зрозуміти, чому раптом було затримано американську військову допомогу Україні. Єдине, що вдалося довідатися, — це було рішення безпосередньо з Білого дому. 11 вересня допомогу так само несподівано, без жодних причин, розморозили.
  • Гордон Сондланд засвідчив, що наприкінці серпня самостійно провів логічний зв'язок між затримкою допомоги та оголошенням Україною про розслідування. Схожого висновку дійшла й більшість опитаних свідків. Про це Сондланд спілкувався і з радником Зеленського Єрмаком на зустрічі 1 вересня у Варшаві. Там же були присутні президент України та віцепрезидент США Майк Пенс. Висновок Сондланда поділяє принаймні більшість свідків у справі.
  • Принаймні українське посольство в США знало про проблеми з наданням військової допомоги ще 25 липня — відповідні електронні листи вони скерували в Державний департамент.
  • А про дії Джуліані щодо українського напрямку зовнішньої політики США були в курсі багато високопосадовців США, в тому числі державний секретар Майк Помпео. Сам він забороняє свідчити працівникам Державного департаменту і сам не збирається постати перед Конгресом.

Навіть це — дуже скорочений перелік усього, про що стало відомо. Окремо можна згадати про ще один епізод — телефонну розмову Сондланда з Трампом, яка відбулася 26 липня, через день після телефонного дзвінка. Зі свідчень радника з політичних питань посольства США в Україні Девіда Голмса, який був присутній під час того дзвінка:

Я почув, як Сондланд привітав Трампа і пояснив, що телефонує з Києва. Я почув, як Трамп тоді уточнив, чи Сондланд в Україні. Сондланд відповів, що так, і далі сказав, що Зеленський "заглядає вам до рота" ("loves your ass"). Тоді я почув, як Трамп спитав: "Тож він проведе розслідування?" Сондланд відповів: "Він його проведе", додавши, що Зеленський зробить "усе, що ви його попросите".

6. То що, Трампу таки оголосять імпічмент?

Малоймовірно.

По-перше, Сенат, голосування в якому і є останньою інстанцією в процесі імпічменту, контролюється республіканцями. А вони нині не підуть проти Трампа — просто тому, що йому як висуванцю від партії на прийдешніх президентських виборах немає альтернативи.

По-друге, рівень підтримки діяльності Трампа в громадській думці США коливається стабільно на рівні 40%. Та ж ситуація — з підтримкою імпічменту президенту: тільки на початку жовтня вона сягла значення в трохи більше 50% і відтоді не зростала, а навіть знижувалася.

Для Демократичної партії процедура імпічменту — це не стільки про усунення Трампа з посади, скільки про зменшення шансів його переобрання у 2020 році. Крім того, разом із президентом переобиратимуть склад Сенату, в якому демократи нині мають меншість. Обґрунтоване звинувачення проти президента США і справді може призвести до повернення Демократичної партії до влади. Але поки прогнозувати щось складно. 

7. Чи є чого боятися Україні? 

Із самого початку скандалу навколо імпічменту Трампа Україна дотримувалася простої позиції: по мінімуму коментувати події, що там відбуваються, і всіляко уникати будь-якого втягнення у внутрішню політику США. Адже підтримка будь-якої зі сторін — чи то Трампа, чи то демократів — загрожує втратою двопартійної підтримки в Конгресі, на якій, власне, і ґрунтується основна частина американської допомоги Україні в її війні проти Росії.

Крім того, про Україну в США говорять нині саме в негативному контексті — розслідування щодо імпічменту, дій колишніх українських посадовців (зокрема ексгенеральних прокурорів Віктора Шокіна та Юрія Луценка), які співпрацювали з Джуліані. Можна стверджувати, що принаймні на деякий час "український кейс" став токсичним в американському політикумі. Інформація про можливе скасування посади спецпредставника Державного департаменту з питань України є тому підтвердженням.

9492

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: