Як працює російська пропаганда? Вчимося розпізнавати фейки

У чому проблема?

Риторика російських ЗМІ більше схожа на казки Ганса Крістіана Андерсена. Російські журналісти перетворились на фейкометів та не соромляться самостійно вигадувати новини. Існує навіть професія "коментатор", задача якого – розповсюджувати чутки та впливати на людей через соціальні мережі. 

Яке рішення?

"Рубрика" вирішила розібратись, як працює російська пропаганда та навчитися розпізнавати фейкові новини з росії. Отже…

…Декілька тез про те, як працює пропаганда

• Людям легше повірити в те, що співпадає з їхнім уже існуючим баченням ситуації. Якщо людина, яка глибоко занурена в пропаганду, почує щось, що не відповідає її моделі світосприйняття, вона сприймає цю інформацію як неправдиву. Для прикладу, хоч це й абсурдно: багато росіян досі не вірять в те, що російська армія обстрілює цивільні об'єкти або мирних жителів, навіть коли бачать відеодокази. 
• Більш правдивою завжди здається та інформація, яку людина отримала раніше. 
• Інформаційні "якорі" – подаються як факти, що не потребують доведення. Це найбільш розповсюджені фейки або твердження, про які ЗМІ говорять постійно. Жертви пропаганди звертаються до них як до останніх аргументів у суперечках, наприклад: "Гдє ви билі восємь лет?". 
• Менше фактів – більше емоцій. Критичне мислення працює гірше, якщо інформація подається з емоційним забарвленням. Замість уточнення деталей: хто, коли, де, як, чому – тиск на емоції. 

Що вони вигадують?

Наведемо приклади

"Фотодокази" – не завжди докази. Наприклад, новина "Російські війська в ДНР захопили ноутбук ВСУ з докладними даними про цілі ударів "Точкой У" – це фейк. На фото, що пропонує джерело, фейкомети не змогли скористатися навіть гугл-транслейтом: слово "об'єкти" написали через російську "Э". 

Ця новина була опублікована ввечері, а трохи раніше, вдень цього ж дня, ракета "Точка У" прилетіла в центр окупованого Донецька. ЗСУ не здійснювали ударів по Донецьку.

Ще один фактор ризику – неперевірені новини. Телеграм-канали, з яких ми любимо отримувати новини "якнайшвидше", також можуть розповсюджувати фейки. І справа тут не лише в тому, що автори каналу "запроданці". Перевірити всю інформацію – це надскладна задача, а завдання ворога полягає в тому, щоб розповсюдити неправдиву інформацію масами. Легкою "здобиччю" для них стають не лише телеграм-канали, а ще й чати у соцмережах, розсилки СМС або у мессенджерах. 

Коментатор під постом у фейсбуці може виявитись ворогом! Не секрет, що в росії працюють справжні ботоферми. Ось, наприклад, одне з оголошень, у якому на роботу винаймається людина, яка просто буде розміщувати "коментарі зі спростуванням"  у Телеграмі, які заздалегідь підготовлені іншими спеціалістами. До речі, на "фейки" також буде вказувати керівництво. Фраза "З цієї теми розповсюджується зараз дуже багато брехні проти Росії" дає чітко зрозуміти, хто платить за "спростування фейків". 

І такі коментатори виконують різні задачі. Їх активно використовують для того, щоб дізнатись про обстановку в тих чи інших містах або селах, тож вкотре нагадуємо: не розповсюджуйте інформацію про переміщення українських військ, ділитися, де гучніше "бахкає" та з якого боку, також не потрібно. Такі коментатори можуть використовувати українську мову, але "паляться" на абсолютно однакових коментарях, опублікованих з різних акаунтів. 

Не ведіться!

Ігорьок, що "заклеює вікна". Ще одна важлива деталь, яка не є пропагандою, але на яку варто звернути увагу в інтернеті – це волонтери. Користуючись тим, що українські люди – чуйні та зараз особливо активно допомагають одні одним, ворог намагається замаскуватись під них і таким чином отримати корисну інформацію про вибухи, переміщення української техніки тощо. Один з прикладів – Ігорьок, хлопець, який перебуває одночасно і в Харкові, і в Києві та пропонує постраждалим від вибуху містянам безкоштовно затягнути вибиті вікна плівкою. Тільки от заклеювати вікна ніхто не приїжджатиме, адже на тому кінці зв'язку з вами розмовляє не Ігорьок, а коригувальник ракет. Ворог лише з'ясує точну адресу, де стався вибух, і наступного разу буде стріляти більш точно. Тож будьте уважні щодо того, з ким ділитеся інформацію – перевіряйте все!

Небезпечні вакансії. Оскільки росіяни мають проблеми з перевезенням небезпечних вантажів в Україні, погано знають її місцевість та при цьому планують подальше просування, вони вирішили залучати для перевезень українців. Після згоди на вакансію можливе потрапляння в заручники та примус до виконання злочинів, – про таке попереджає Центр протидії дезінформації.

⚠️ Ознаки небезпечної вакансії:

• Робота на лінії рф – Україна; в Білорусі; на лінії Білорусь – Україна; робота в Грузії, Вірменії та на ТОТ.
• Неофіційна робота.
• Вимоги: Досвід роботи на цистернах/бензовозах (для постачання пального військам рф). Досвід роботи на рефрижераторах (імовірно для перевезення тіл загиблих). Знання доріг у певних областях України.

Звертайте увагу на посилання та розширення файлів, які намагаєтесь відкрити, щоб вашою персональною інформацією не скористався ворог та жоден інтернет-шахрай:

• Під час оплати в Інтернеті звертайте увагу на електронну адресу: «https://» – безпечне посилання; ❗️«http://» – небезпечне
• Не відкривайте на пристроях вкладення (додатки) підозрілих листів, що мають такі розширення, як ❗️«.exe», «.bat», «.cmd», «.vbs», «.docm», «.xlsm» тощо
• Безкоштовне підключення до Wi-Fi у публічних місцях часто відбувається без введення паролів, що робить ваш пристрій вразливим для зламу. Вимикайте функцію «Автоматичне підключення до Wi-Fi»

Правила розпізнавання фейків

Для розпізнавання фейків навіть існують правила. Зазвичай ними користуються журналісти, але в теперішніх умовах вони будуть корисні всім:

• Звертайте увагу на шрифт. Факапи можуть бути не лише з російською "Э" замість "Є". Іноді в заголовках фейкових новин можуть використовувати цифру "3" замість літери "З", англійську "p" замість кирилиці "р". Це робиться для того, щоб обійти блокування фейкової новини за певним заголовком.
• Звертайте увагу на першоджерело. Наприклад, чийсь коментар не є новиною. Для створення фейкової новини іноді використовуються цитати "очевидців" або "чиновників", або навіть вигаданих експертів. Новину завжди легко підтасувати та зробити брехню більш вагомою, якщо підкріпити її коментарем неіснуючої людини. Іноді фейкова новина посилається на нібито "першоджерело", відомий сайт, і сторінка, що відкривається за гіперпосиланням також нібито схожа на відомий сайт. В такому випадку зверніть увагу на URL сторінки. 
• Правило п'яти "W". Це правило розробили англомовні журналісти, але так його легше запам'ятати. Задавайте критичні питання:  What? (Що сталось?), Where? (Де це сталось?), When? (Коли це сталось?), Who? (Хто заявив?), Why? (Чому це сталось?). Такі питання вчать не лише розвінчувати фейки, а й критично ставитись до кожної новини. 
• Про можливу або існуючу дезінформацію нам повідомляють заздалегідь. Це задача Центру протидії дезінформації при РНБО, але про можливі провокації повідомляє також і СБУ, і пан Арестович у своїх зверненнях. Центр випускає інформаційні дайджести щодня, як от, наприклад, цей:

❗️ Керівник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС рф провів брифінг щодо біолабораторій США в Україні, які заражали птахів вірусами та вивчали шляхи їх міграції на територію рф. Це, очевидно, фейк. (Заражені вірусами птахи, серйозно?)

❗️ У мережі фото та відео врятованих дітей-сиріт супроводжуються закликом "швидко їх всиновити", оскільки влада України нібито передасть їх у "добрі руки". Застерігаємо: це – фейк! 

❗️ В мережі шириться інформація про те, що українська влада покинула Маріуполь. Застерігаємо: це – фейк, бо "Маріуполь – тема №1 для Президента і дипломатії".  

❗️ ЗМІ рф ширять наратив про те, що світ змінить думку щодо рф через залежність від російських ресурсів. Застерігаємо: це – дезінформація!  

❗️ Ворожі боти публічно сперечаються між собою за «необхідним сценарієм», створюючи ілюзію свободи слова. Застерігаємо: це – маніпуляція!

Щоб бути обізнаним, підпишіться на канал Центру протидії дезінформації і на перевірені джерела інформації. Наводимо перелік офіційних джерел:

• Офіс Президента України
• Генеральний штаб Збройних сил України
• Кабінет Міністрів України
• Міністерство оборони України
• Міністерство внутрішніх справ
• Національна поліція України
• Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС)
• Державна прикордонна служба України
• Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
• Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
• Сухопутні війська ЗС України
• Військово-морські сили ЗСУ
• Територіальна оборона ЗСУ