Бульдозери, архітектурна пам’ятка та обіцянки: як активісти захищають громадський простір у Луцьку

Старовинна будівля на фото — Гостинний двір Прайзлерів у Луцьку. Він починає свою історію з кінця ХІХ століття, коли поруч ще жила Леся Українка. Місцина напрошується зватись давньою — ще 400 років тому тут вже стояв православний храм. У 1617-му він згорів, на його місці з'явився монастир боніфратрів. Після Першої світової війни родина волинських чехів Прайзлерів надала йому функції готелю, ресторану, сільськогосподарського магазину та чеського клубу. 

У радянські часи й пізніше будівля занепадала, як і більшість історичних архітектурних пам'яток. Але навесні 2021 року луцькі урбаністи з ГО "Семиярусна гора" звернули увагу на Гостинний двір Прайзлерів та заговорили про нього з архітекторами міста. Згодом з місцевою владою підписали меморандум про співпрацю. Історичне місце вкотре отримало нове життя. 

Буквально за рік тут почав працювати публічний простір — місце, де лучани могли відпочити, поспілкуватись, організувати й провести заходи та загалом — створити осередок громадського життя. 

Але плани міської ради змінились, і майбутнє будівлі почали пов'язувати  з "таємним інвестором", який планував орендувати приміщення і територію за 1 гривню, реставрувати їх і відкрити бутик-готель. Перспектива того, що місто отримає бодай якусь орендну плату в бюджет досить примарна, адже у вартість може входити "здійснення робіт по збереженню пам'ятки", тобто сама реставрація. 

"Звичайно, мова не йшла про відкритий конкурс, — пишуть активісти, вкотре намагаючись дати розголос справі. — І це обурює найбільше".

Початок відкритої боротьби за Гостинний двір між громадськістю та владою має конкретну дату: 23 грудня 2022 року міська рада без попередження знесла частину технічних споруд біля Гостинного двору Прайзлерів і пошкодила створений волонтерами простір. Пізніше — розірвала меморандум з ГО, подала на волонтерів заяву в поліцію та намагається зробити голоси активістів якомога тихішими. 

Про те, як волонтери борються за збереження громадського простору та архітектурних пам'яток й що робити тим, хто лише на початку схожого шляху — читайте далі. 

На початку 2021 року територія Гостинного двору Прайзлерів була мало придатна для нормальної експлуатації. Велика щілина на фундаменті, перекриття, що обвалюються та й сам двір — усе виглядало не дуже гостинно. 

Але Гостинний двір ще мав усі шанси вижити. У січні минулого року Луцька міська рада виселила з двору всіх користувачів простору (різні комунальні та державні установи) і почала готувати документи для державно-приватного партнерства — перший дзвоник про небезпеку.

Один із членів "Семиярусної гори", луцький урбаніст Данило Яловенко розробив проєкт для відновлення території. Загальна вартість — 387 тисяч гривень. 

Щоб привернути увагу громадськості до того, що двір старої будівлі може стати новим, зручним та цікавим громадським простором із можливістю провести там час безоплатно, активісти почали організовувати в ньому заходи. Перший відбувся у травні минулого року: акустичний вечір та кіноперегляд, саме тоді й презентували нову концепцію двору. 

Тоді ж зібрали понад 300 підписів для розгляду петиції міським головою. Ця петиція закликала зберегти публічний простір у межах Гостинного двору, поділитися планами, які має міська рада. Проте активістам відповіли: "За реалізації цієї ідеї будуть проведені громадські обговорення відповідно до вимог чинного законодавства". Мер Луцька Ігор Поліщук пообіцяв провести громадські обговорення щодо цього питання, проте не виконав свою публічну обіцянку.

Обговорення тоді так і не відбулись, і це був другий дзвіночок про небезпеку. Натомість влітку сталося дещо хороше.

Дуже швидко навколо Гостинного двору закипіла робота. Рівно за місяць після першого заходу, у липні, ГО уклала меморандум про співпрацю з Луцькою міською радою. Тепер вони могли користуватися простором й покращувати його. 

Кошти на покращення знайшли швидко. Замість того, щоб просити їх з бюджету, волонтери впоралися самостійно: 287 тисяч гривень, як грант, профінансував волонтерський будівельний табір "Будуємо Україну Разом", решту, 100 тисяч гривень, "Семиярусна гора" зібрала на "Спільнокошті". Роботи розпочались вже в серпні, і звісно, до них долучались волонтери. 

За гроші з гранту "Будуємо Україну разом" закупили будівельні матеріали, рослини й  інструменти, щоб прибрати та облаштувати територію; з зібраного на "Спільнокошті" — звукову техніку для заходів і меблі. 

Трохи більше ніж за тиждень ГО "Семиярусна гора" та "Будуємо Україну разом" створили публічний простір: прибрали територію, переклали бруківку, висадили рослини. Вже 3 вересня відбулось офіційне відкриття "Гостинного".

Як то кажуть, понеслась: відкриті діалоги від молодіжних клубів, дискусійні клуби з історії,  квартирники, лекції, вечори настолок… Чого тут тільки не відбувалося, навіть середньовічні бої. Публічний простір запрацював. 

Все мало б бути ідеально, і небезпечні дзвіночки для пам'ятки архітектури нібито стали тихішими. Але загроза знищення "Гостинного" залишалась, і, здається, в місцевій раді зовсім не полишали задумів добряче підзаробити на гостинному дворі. 

Отож, 23 грудня Луцька міська рада без попередження знесла частину технічних споруд біля "Гостинного" і пошкодила створений волонтерами простір. Умови меморандуму було порушено. 

В Луцькій міській раді відписались: нібито меморандум не розірвано, але через те, що в зимовий період заходи не проводяться, то й "забезпечувати подальший доступ до приміщення є недоцільним". В листі урядовці також зазначили: увірвались на територію будівлі з бульдозером "у зв'язку з підготовкою до державно-приватного партнерства" — саме так було написано в офіційному листі від ради на запит "Семиярусної гори". 

"Семиярусна гора" одразу заговорила про руйнацію простору публічно, звернулася до виконавчих органів Луцької міської ради, вимагаючи зупинити руйнування Гостинного двору та провести публічні й відкриті обговорення, які мали відбутися ще влітку.

Прозора та відкрита влада мала б погодитися з цілком логічними вимогами громадськості, натомість розірвала меморандум про співпрацю з "Семиярусною горою". Почалася запекла боротьба за простір.

Для того, щоб місцева влада провела громадські слухання, необхідно зібрати 500 підписів від громадян під відповідним колективним зверненням. Громадська організація провела комунікаційну кампанію та зібрала 600.

Луцька міська рада не погодилася провести громадські слухання з ініціативи жителів громади. Посилаючись на різні підстави, ЛМР відхилила 276 підписів із 600. Врешті ЛМР все ж вирішила провести громадські слухання із власної ініціативи, проте вдалася до бюрократичного тиску.  

Через те, що серед підписів також були й підписи лучан, яким ще не виповнилось 18 років, представники ради подали заяву в поліцію на ГО про розголос особистих даних неповнолітніх без згоди їхніх батьків. Звісно, складу злочину тут не було, бо дані конфіденційно зберігаються у представників ГО. В "Семиярусній горі" вважають, що це ні що інше, як політичний тиск на організацію.

Результат цієї боротьби — слухання все ж відбудуться, і ця дата —  27 січня.

У своїй пропозиції "Семиярусна гора" визначили 3 представників міськради та 5 членів зі своєї команди. Натомість у своєму рішенні міська рада перевернула баланс і тепер представники ГО — в меншості. Проте це не фатально, адже врешті всі рішення приймаються голосами людей, які прийдуть.

Вимоги "Семиярусної гори" такі: 

• відмовитися від сумнівної процедури державно-приватного партнерства, яке проводиться без публічного висвітлення;
• організувати відкритий архітектурний конкурс для реставрації Гостинного двору за сприяння Національної спілки архітекторів України;
• зберегти внутрішній простір, створений руками волонтерів у серпні-вересні 2022 року, відкритим для людей.

Відповідно до Статуту територіальної громади міста Луцьк, за результатами громадських слухань приймаються рішення більшістю голосів присутніх, які досягли 18 років і мають право голосу на виборах, ОСН, ОСББ. 

Пропозиції, ухвалені за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами й посадовими особами міського самоврядування протягом 1 місяця з дня одержання пропозицій.

Чим більше представників громади, небайдужих до майбутньої долі "Гостинного" будуть на слуханнях, тим більша ймовірність його збереження. Це надзвичайно сильний механізм місцевої демократії, після здійснення якого міська влада нестиме високу репутаційну ціну за свої дії.

Голова "Семиярусної гори" вважає, що найкраща допомога для "Гостинного" та діяльності ГО — публічний  розголос:

"Підписатися на наші соцмережі і допомогати нам поширювати цю інформацію, адже це те, чого найбільша боїться міська рада. Вони хотіли віддати «Гостинний» таємному інвестору весною минулого року, але війна завадила цьому. Тому цей час, поки вони нічого не робили, ми використали для поширення інформації та мобілізації громадськості".

Те, як ініціюються громадські слухання, вирішується в Статуті громади або через громадські слухання. Наприклад, ось відповідний Порядок для міста Києва. 

Ініціювати такі слухання можуть члени громади, але для цього необхідно заручитися підтримкою, тобто підписами. Чим вище рівень громадських слухань — тим більше підписів потрібно.

Підписи мають бути фізичними. 

Для того, щоб їх зібрати, потрібна інформаційна кампанія: розкажіть місцевим жителям, для чого і з якою метою вони мають підписати звернення. Про ініціативу має дізнатись якомога більше людей. 

Визначте час та місце збору підписів, розкажіть про це в соціальних мережах. Додайте карту для зручності з інструкціями, як туди дістатися. 

Залучіть до збору підписів волонтерів. 

Саме так вчинили у "Семиярусній горі". Щоб не заплутатися у дзвінках та повідомленнях, створіть google-форму для реєстрації волонтерів. 

Не нехтуйте ОСББ-чатами.

Ще один варіант одразу знайти багато підписантів — проінформувати мешканців ОСББ про ініціативу. Це можете зробити або ви особисто, або люди, небайдужі до вашої справи. Ви можете домовитись про час збору підписів серед мешканців ОСББ та зібрати підписи на місці. 

"Рубрика" стежитиме за розвитком подій навколо Гостинного двору. Не лишайтеся байдужими і ви.