Громадський активіст і політика: три настанови від лідерів думок

На минулому тижні у Харкові пройшов «III Форум десятиліття: громадянське суспільство в країні, що трансформується». Одне з головних питань, що підіймалося експертами та активістами протягом трьох днів, стала участь громадського сектору у виборах, який вже зараз є провідником змін в українському суспільстві.

«Рубрика» зібрала думки opinion leaders щодо адженди для громадянського суспільства у передвиборчий рік.

1. ФОРМУВАТИ ПОРЯДОК ДЕННИЙ ВИБОРЧИХ ДИСКУСІЙ

Відомий соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна вважає, що громадянському суспільству треба мобілізуватися і використати цей передвиборчий рік максимально.

«Не допрацьовує теж саме громадянське суспільство. Воно не може об'єднуватися, щоб далі добивати і добиватися своїх цілей», – підкреслила експерт, говорячи про відкат після революційний подій 2014 року.

«Представники громадянського суспільства у Верховній раді, які зараз є – це позитивно. Я б назвала їх «десантом». Але війни виграє організована армія, а не десант», – зауважила експерт.

Потрібно делегувати у місцеву владу громадських активістів, їх підтримувати. А громадянському суспільству йти у владу і йти у народ, щоб мати підтримку

Ірина Бекешкіна

 2. НЕ ЗУПИНЯТИСЯ І НЕ СКЛАДАТИ РУКИ

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе також вважає, що громадянському суспільству треба не боятися брати відповідальність, йти на вибори, будувати політичні проекти.

Ми всі з вами вписалися в марафон. У 2014 році ми думали, що вписалися в спринт, що швидко, зібравши всю волю в кулак, разом всі зараз впряжемося і добіжемо. І ми робили неможливі речі. Але нам, як виявилося, неможливі речі на межі фізичних можливостей доведеться робити ще довго

Іванна Климпуш-Цинцадзе

3. ПОЛІТИЧНА ДІЯ ЗАМІСТЬ ТЕОРІЇ

Керівник громадської організації «Центр UA» Олег Рибачук поділився своїм спостереженням, за яким громадянське суспільство створило собі міф –  безкінечно теоретизують, збирають круглі столи, пишуть законопроекти. Такі собі клуби. Владу це влаштовує.

«Навіть ідеальне громадянське суспільство не може змінити ситуацію. Важелі змін знаходяться в руках влади. Має бути політична дія», – зауважив у своєму виступі Ярослав Грицак, професор УКУ.

Журналістка та громадська діячка Зоя Казанжи вважає, що основна небезпека – це те, що пристойні люди взагалі не будуть вважати за потрібне йти у будь-які списки, просто не захотять гратися в цю смішну, «наперсточну» гру під назвою «вибори». Також, на думку Казанжи, молоді, амбіційні не виживають в цих системах.

Оксана Дащаківська, керівниця Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження», розповіла, що часто чує: громадські активісти свідомо не хочуть йти у політику, бо можливостей тиснути більше, якщо ти у громадському секторі. На її думку, у політику треба йти з командою і чітко розуміти, що ти можеш там зробити.

Успішний приклад трансформації громадського руху у політичний розповів громадський діяч та депутат місцевої ради з Маріуполя Кирило Вишняков. У 2012 році люди об'єдналися навколо екологічної кампанії «Стоп, смог» проти Метінвесту за чисте повітря у місті. У 2014 році цей актив, який весь час збільшувався, почав допомагати армії, поки держава оговтувалася. Наступний крок – вирішили йти у політику. Активні громадяни пройшли у міську раду і саме завдяки їм було розроблено і затверджено найдемократичніший регламент в Україні. Сьогодні Маріуполь очолив Рейтинг прозорих міст від Transparency International Ukraine.

Йти у політику чи ні – це особистий вибір кожного. Але Україні для справжнього ривку з лещат старих правил гри «свіжа кров» у владних колах потрібна якомога скоріше. Найближчі вибори – можливість для драйверів змін з третього сектору перейти на новий рівень повноважень. І її втрата дорого обійдеться Україні, про що часто говорять як публічні інтелектуали і що зрештою інтуїтивно відчувається.

Читайте нас у Facebook та Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.