У чому проблема?
З початком повномасштабного вторгнення громади Миколаївської області пережили зовсім різні досвіди. Якісь пройшли окупацію довжиною в понад 8 місяців, інші стали прифронтовими та потерпали від постійних обстрілів, у деяких вже велися бої, але їх змогли відбити ще на початку великої війни.
Однією з таких громад є Баштанська. Бій за місто тривав три з половиною години. Тоді місцева ТрО змусила ворога відійти від їхнього дому. Після цього ворог неодноразово обстрілював містечко. У громаді, яка раніше налічувала 22 тисячі осіб, отримали ушкодження понад 100 будинків та 26 об'єктів комунального майна.
"Загалом наша громада на собі відчула весь арсенал російської зброї: від куль до авіабомб. У приміщення міської ради прилетіла ракета С-300. На громаду скидали авіабомби ФАБ-250, ФАБ-500. Прилітали калібри, 4 штуки протягом двох хвилин. Влучили в адміністрацію та наш спортивний комплекс. Там поруч школа, будинок культури та приватний сектор", — розповідає голова громади Олександр Береговий.
Росіяни також випустили близько 10 ракет по системі водопостачання, яка забезпечувала водою саму Баштанку та декілька прилеглих сіл.
Але навіть попри близькість до фронту та руйнування інфраструктури Баштанка все одно стала прихистком для внутрішньо переміщених осіб з окупованої частини Миколаївської та Херсонської областей. Люди, які не хотіли далеко їхати від дому, знаходили собі прихисток тут.
Баштанка залишається ним і зараз, але тепер переважно приймає людей із прифронтових територій Херсонської області. Офіційно у громаді зараз перебуває 3800 ВПО, але скільки таких людей насправді сказати неможливо. Міська влада пояснює, що їхня кількість постійно змінюється залежно від інтенсивності обстрілів чи інших подій як, наприклад, підриву Каховської ГЕС.
Яке рішення?
Бюджетні спроможності громад на кшталт Баштанки зазвичай доволі обмежені та не дозволяють говорити про їхнє масштабне відновлення. Проте цей процес можуть запустити та прискорити місцеві жителі — розвиваючи волонтерський рух та громадський сектор.
Саме тому Всеукраїнський громадський центр "Волонтер" прийшов до Баштанки з проєктом "Чисті та вмотивовані", який мав дати поштовх для розвитку громадських ініціатив, що сприятимуть відновленню громади.
У межах проєкту створили 12 стаціонарних пралень у деокупованих селах та містечках Миколаївщини та Херсонщини. Їх облаштували сучасною технікою для прання і сушки речей, якими мешканці громад можуть користуватись безплатно. До роботи у громадських пральнях залучили волонтерів.
"Цим проєктом ми планували активізувати громаду. Спочатку залучили волонтерів до роботи в пральнях. А в майбутньому будемо проводити навчання з написання проєктів. Тоді ті люди, які зараз живуть у цій громаді, зможуть самі створювати проєкти та займатись відновленням тут чи в інших громадах", — розповідає заступник голови Центру "Волонтер" Дмитро Дорошок.
Заступник голови Центру "Волонтер" Дмитро Дорошок
Дмитро Дорошок та Олег Діброва з Центру "Волонтер" і познайомили "Рубрику" з проєктом просто на місці — у Баштанці. Разом із нами до "Чистих і вмотивованих", навідалися, до речі, і представники Посольства Швейцарії. Саме воно фінансує проєкт в межах програми "Спроможні та сильні", яка упроваджується Фондом Східна Європа.
Тож далі розповідаємо, як працюють громадські пральні та чи дійсно вони стали відправною точкою розвитку громади.
Як це працює?
Ідея створити громадські пральні з'явилась після підриву росіянами Каховської ГЕС. Катастрофа значно ускладнила всі побутові процеси для багатьох жителів Херсонщини та Миколаївщини, адже водопостачання до них або припинилося цілком, або працювало з перебоями. Зокрема, особливо гострим стало, здавалося б, банальне питання можливості попрати свої речі. Волонтери побачили проблему, розробили проєкт для її вирішення та почали шукати активні громади, де його можна було б реалізувати.
Для волонтерів було важливо, щоб ініціативу підтримувала місцева влада, оскільки облаштовують пральні коштом гранту від Фонду Східна Європа, але надалі саме місцева влада має утримувати громадські пральні. Так проєкт з'явився у Баштанській громаді — Дмитро Дорошко разом із баштанською волонтеркою Світланою Бутучел разом запропонували реалізацію міському голові й той жваво підтримав ідею. Тепер у місті працюють дві громадські пральні.
Представники Посольства Швейцарії (ліворуч), Світлана Бутучел (у центрі) та представники Центру "Волонтер" (праворуч)
Одна з них на території дитячого садочку "Віночок". Нас зустрічає директорка цього закладу Марина Ковтун й розповідає, що в садочку вже третій рік немає дітей — працювати з ними у звичному форматі тепер небезпечно через близькість до лінії фронту.
Тепер замість дітей у садочку "оселилися" місцеві волонтери — саме вони працюють у громадській пральні. Їхня головна задача — допомогти тим, кому важко самому попрати чи принести сюди речі. В останньому випадку волонтери самі навідуються до жителів Баштанки, забирають потрібні речі, перуть, сушать їх та повертають назад.
"Місцеві волонтери — молодці, не відмовляються допомогти. Вони самі їздять до людей з інвалідністю, пенсіонерів. Їздять на чому є, зазвичай це велосипед чи мопед. І у нас є багато позитивних відгуків і на словах, і написаних. Люди дуже вдячні", — з гордістю говорить Марина Ковтун.
Водночас скористатись послугами громадських пралень може будь-хто охочий. Найчастіше сюди звертаються внутрішньо переміщені особи. Зазвичай у будинках, де вони живуть, немає власних пральних машинок, а купувати нові — дорого й часто недоступно для переселенців.
Щоб записатись у пральню, достатньо лише зателефонувати або заповнити онлайн-форму — пральні працюють кожен день. Вони також забезпечені електрогенераторами та можуть працювати під час відключень світла.
Представники Посольства Швейцарії, Центру "Волонтер" та місцеві волонтери у громадській пральні
Друга пральня розташована в центрі для внутрішньо переміщених осіб. Локація, звісно, обрана не випадково — тут на пральню чи не найбільший попит. Один з працівників центру пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення сюди приїжджало настільки багато людей, що декому доводилось спати на лавочках, підлозі та сходах. Тоді будівля була майже не обладнана.
Натомість зараз у центрі зробили ремонт. Тепер для кожної родини є окрема кімната і все необхідне для життя в ній. Також тут обладнали спеціальні ігрові кімнати для дітей, де можна вчитись, грати, читати, спілкуватись. У центрі є й своя кухня з волонтерами, які готують сніданок, обід і в вечерю.
Хоча такий ремонт не є частиною проєкту "Чисті та вмотивовані", але саме він дав новий подих волонтерському руху в громаді. Процес обладнання центру залучив нових людей та дав змогу вчитись волонтерам, зокрема і вже згаданій пані Світлані, голові громадської організації, що опікується центром.
"Чесно скажу, що жодних проблем для ВПО у Баштанці немає. Всі йдуть назустріч, завжди відгукуються та готові допомогти", — розповідає жінка, яка виїхала з окупації та вже третій рік живе з родиною у Баштанці як внутрішньо переміщена особа, а зараз волонтерить у громадській пральні.
Такі ініціативи як "Чисті та вмотивовані" як ніколи важливі та актуальні сьогодні, оскільки підтримують маленькі громади. Вони дають місцевим та переселенцям відчуття нормальності попри складність часів. А також створюють активні спільноти, яким показують, що позитивні зміни можливі, і стояти за ними може кожна з них.
Фото: Павло Зелінський для "Рубрики".
