Зелений або сільський туризм. Куди поїхати в Україні?

Сільський або зелений туризм — це досить молодий напрямок в Україні. Попри те, що за запитом «Сільський туризм» гугл видає мільйон варіантів, які пропонують зняти будиночок в сільській місцевості, справжній зелений туризм видається дещо іншою концепцією.

Такий туризм ще називають сільським, етнографічним, гастрономічним чи агротуризмом — назва різновиду залежить від запропонованого виду діяльності. Передбачається, що міський житель приїжджає в село і виконує певний обсяг сільських робіт, наприклад, під час збору врожаю, а натомість отримує житло і харчування. Крім цього, існує ще й програма — походи в ліс по ягоди та гриби, риболовля, проведення свят в традиційному стилі, знайомство з місцевими звичаями, стравами й напоями та інше. 

Такий тип взаємодії фермерів і туристів організовується в багатьох країнах світу через програму WWOOF (World Wide Opportunities on Organic Farms), яка існує 50 років і включає в список ферми з усього світу — це 130 країн, 12 тисяч фермерських господарств та близько 100 тисяч туристів, які вже спробували свої сили в сільському господарстві. 

Перевага зеленого туризму через цю систему полягає в тому, що турист отримує гарантію безпеки, — всі ферми, які є частиною WWOOF, повинні відповідати певним категоріям, наприклад, бути органічно чистими, не використовувати у виробництві отрутохімікати. Це класний спосіб економно подорожувати, адже бувши членом WWOOF, можна отримати візу в країну відправлення на кілька місяців або навіть років, а платити за проживання і харчування не доведеться. 

Чи є WWOOF в Україні?

Україна — незалежний член організації, і зараз в список органічних ферм включено 13 господарств — в Одеській, Миколаївській, Київській, Харківській областях та в Карпатах. 

Список доступних ферм є на сайті. Кожна з локацій має опис, в якому господарі розповідають про себе, свою ферму, час, який щодня потрібно проводити за роботою і тип робіт, які потрібні, — як правило, їх розбивають на проєкти, які тривають від кількох тижнів до кількох місяців. 

Наприклад, Денис та Анастасія з села Дудківка в Харківській області займаються виробництвом меду. Вони пропонують гостям окремий будиночок з кухнею та спальнею, вуличним душем і туалетом, а натомість потрібно щодня приділяти 5-6 годин роботі. Поточний їх проєкт розпочався 15 травня і триватиме до 1 липня. За півтора місяця потрібно встигнути реконструювати терасу, пофарбувати її, замінити бетонні палі, оформити клумби в саду, провести деякі ландшафтні роботи, вирубати частину лісу, а крім цього — постійно працювати на пасіці. Пара запрошує всіх охочих зв'язатися з ними та пройти невелику співбесіду у скайпі. Це інформація, яка знаходиться у відкритому доступі. Щоб отримати більше деталей, необхідно бути членом WWOOF. 

Якщо ви задумалися над тим, щоб відректися від міської суєти на якийсь час, можна не обмежуватися тільки Україною. Маючи членство в спільноті WWOOFерів, вибрати ферму можна в будь-якому куточку земної кулі, якщо візове законодавство дозволяє в'їхати в цю країну. Наприклад, відправитися в саме серце Африки, на ферму Габріеля Леннокса, розташовану на острові, просто посеред озера Вікторія в Кенії, щоб доглядати за козами та допомагати місцевій громаді. Вибір ферм величезний, і кожен, хто серйозно зацікавиться таким туризмом, зможе знайти те місце і той тип роботи, який припаде до душі. 

Як стати WWOOFером?

Щоб стати членом організації, турист повинен сплатити щорічний внесок — 20 фунтів для одноразової поїздки або 30 фунтів — для річної передплати, після чого він отримає можливість вибирати ферму, на яку вирушить. Членський внесок також дозволяє брати участь в програмі освітнього обміну, забезпечить доступом до товариства WWOOF через профіль учасника, доступом до каталогу господарств і інструментами обміну повідомленнями. Зареєструватися як WWOOFeр можна тут. 

Я не хочу працювати на фермі, я просто хочу там побувати

Українські концепції зеленого туризму опускають обов'язок «відпрацювати» притулок і натомість беруть плату за їжу та проживання. Це стосується організації WWOOF — тут ми говоримо про приватні господарства — ферми, які відкрили для себе ще один вид діяльності крім основного. 

В Україні це може бути поїздка вихідного дня — екскурсія по фермі з можливістю спробувати місцеві продукти або навіть самостійно їх приготувати. Це набагато більш щадний туризм — вставати на світанку і працювати на плантації не доведеться.

Де ж можна вдатися до українського зеленого туризму?

Косяк — село в Україні, яке знаходиться в Ємільчинському районі Житомирської області, з населенням з 19 осіб. Нещодавно інтернет-журнал «Сатіва Ротару» розробив брендинг села Косяк, щоб популяризувати село. Автори проєкту позиціюють село, як місце, вільне для вживання рекреаційної марихуани та планують організувати тури в Косяк, в рамках яких — пікнік з веганськими бургерами з продуктів, куплених у місцевих жителів, а також «музика і веселощі». Тури планують провести вже 5-6 або 12-13 червня. Щоб поїхати в тур, необхідно заповнити форму за посиланням.

Це справжнісінька козяча ферма, яку тримають дві жінки — Катерина Ільків та Катерина Тарасенко-Лісова. Тут і правда виробляється козячий сир, але поки що в невеликих обсягах. Проте, саме за цим сиром люблять приїжджати іноземці — Катерини розповідають, що гості добиралися до них з Румунії та Молдови, а іноді навіть з Німеччини. Вся річ у тому, що для туристів тут проводяться майстер-класи, виїзні обіди на природі, — в казанках, як у справжньому поході. На фермі можна спробувати подоїти козу, подивитися на процес виготовлення сиру або назбирати диких лісових трав для карпатського чаю. Все це — у форматі поїздки вихідного дня. 

Ще одне місце, де сподобається любителям сирів. Олексій Синельников, господар ферми, займається всіма процесами самостійно, і навіть за молоком їздить сам — на іншу ферму, за 100 кілометрів від Перечина. Тому і партії привозить великі — по пів тонни молока в тиждень. Олексій заробляє на тому, що продає сири, а ще — проводить екскурсії по своїй сироварні, на яких можна продегустувати м'які та тверді сири, а ще спробувати кольорові — така фішка у Перечинській мануфактурі. 

В Україні залишилося близько 300 буйволів — це зникомий вид тварин, збереженням якого вирішили зайнятися на одній з ферм Закарпаття. Буйволи тут вільно пасуться, для них побудували хлів і навіть окремий загін для травмованих тварин. На фермі виготовляють різні види сиру з молока буйволів — рікоту, моцарелу та адигейський.

Дивовижне місце, де живуть справжні страуси. Тут можна спробувати омлет зі страусового яйця, якого вистачить для сніданку на велику компанію або навіть шашлик зі страусового м'яса. Є тут і традиційна ферма — з поросятами, кізочками, домашніми птахами та кроликами. 

Молочна ферма «Мукко» — це крафтовий виробник, але водночас і дуже високотехнологічний процес. Тому вирушаючи на цю ферму, можна побачити й уявити як приблизно влаштована сироварня десь в Європі.

Тут є сири з трюфелем і лавандою, і навіть сир з віскі!

Я не хочу навіть на ферму. Мені потрібен заміський будинок дешевше, ніж на Booking.com

Виявляється, в Україні навіть існує Товариство сільського зеленого туризму, організоване за підтримки USAID кілька років тому. Передбачалося, що це буде база місць, де людина може відпочити від міста, орендувавши не будинок або номер у готелі, а ліжко-місце. Проєкт, правда, не отримав широкого розголосу і зараз являє собою базу з будинками з досить бюджетними цінами. Вартість одного дня з триразовим харчуванням тут може обійтися в 300-400 гривень, а нічліг — близько 150 гривень з людини. 

Повний список будинків є на сайті організації. Тут можна знайти місце для відпочинку майже в будь-який з областей України. 

Володимир Васильєв, голова товариства, вважає, що для повноцінного розвитку зеленого туризму в тому вигляді, в якому він існує в інших країнах, необхідні особливі пільгові умови, які потрібно внести в законодавство. У Верховній Раді є законопроєкт про сільський туризм, який депутати ухвалили у першому читанні ще у 2004 році, проте, до другого читання справа так і не дійшла, навіть через 17 років.