fbpx
Сьогодні
Вибори 20:18 11 Лют 2019

Повернення графи "проти всіх": турбота про виборця чи політична технологія?

Останній раз графа “проти всіх” у виборчих бюлетенях була присутня на виборах президента у 2010 році. З 18 листопада 2011 року вона зникла через непотрібність, оскільки такі голоси не мали жодних юридичних наслідків і не впливали на результати виборів. Проте в кінці січня 2019 року з’явилась законодавча ініціатива повернути графу “не підтримую жодного кандидата (партію)” до виборчих бюлетенів на парламентських, президентських та місцевих виборах.

Оскільки в політиці нічого просто так не буває, постає питання: а кому може бути вигідна така ініціатива, та на чиєму рейтингу на майбутніх виборах вона відіб'ється? 

Юридичні наслідки VS фальсифікації

Українське законодавство не передбачало жодних юридичних наслідків голосування "проти всіх", фактично уможливлюючи обрання більшістю від меншості. Тобто скільки б голосів не було віддано за "жодного кандидата (партію)" вибори все одно визнавались такими, що відбулися, і обраним вважався той кандидат чи партія, які набрали голосів більше ніж їх опоненти. Голосування "проти всіх" впливало хіба що на рівень фальсифікацій, адже заповнений бюлетень унеможливлював спокусу його використання на користь "іншого" кандидата.

Однак графа "проти всіх" була досить популярною серед українців. На різних виборах 1,5-5% громадян ставили позначку "+" як раз напроти неї. Наприклад, на президентських виборах у 1999 році, коли у другий тур вийшли Леонід Кучма та Петро Симоненко, майже мільйон виборців (970 тисяч) не підтримали жодного кандидата. При повторному голосуванні виборів Президента України 26 грудня 2004 року, коли у другий тур вийшли Віктор Ющенко та Віктор Янукович, не підтримали жодного кандидата 2,34% виборців (майже 700 тисяч осіб). При повторному голосуванні виборів Президента України 7 лютого 2010 року, коли у другий тур вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, не підтримали жодного кандидата 4,36% (1 113 055 осіб).

Схожа ситуація була і на виборах до Верховної Ради України. Наприклад, на парламентських виборах у 1998 році не підтримали кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), від жодної партії (блоку) 5,25% виборців (майже 1 мільйон 400 осіб), в одномандатних округах (за мажоритарною системою) – майже 2 мільйони виборців. У 2002 році в багатомандатному окрузі (по партіях) – 2,45% (635 тисяч осіб); в одномандатних округах – майже 2 мільйони виборців. У 2006 році (чисто пропорційна система) – 1,77% (майже 450 тисяч осіб), у 2007 році (чисто пропорційна система) – 2,73% (637 185 осіб).

18 листопада 2011 року законотворці вирішили скасувати графу "проти всіх", обґрунтовуючи цей крок її непотрібністю, відсутністю смислового навантаження, зокрема, тим, що у виборчому законодавстві більшості європейських країн можливість голосувати "проти всіх" не передбачена. Що було істинною причиною – чи вищезазначені мотиви, чи все ж таки бажання розширити поле для фальсифікацій на майбутніх парламентських виборах 2012 року – залишається відкритим питанням.

Ініціатива щодо повернення графи "проти всіх"

У кінці січня народний депутат України Сергій Тарута зареєстрував в парламенті законопроект № 9492 "Про внесення змін до деяких законів України щодо волевиявлення виборців", який передбачає повернення до бюлетенів на виборах Президента України, Верховної Ради України та місцевих виборах графи "не підтримую жодного кандидата (партію)". Автори законопроекту обґрунтовують такий крок тим, що це дозволить повною мірою виборцю реалізувати своє право вільно обирати (передбачене 38 статтею Конституції України), в результаті чого мандат та посаду отримають лише найкращі, лише ті, кому люди дійсно довіряють. Тобто виборець не буде змушений голосувати за менше зло, а зможе продемонструвати в повній мірі своє ставлення до влади, показати, наскільки глибоким є рівень недовіри до влади та кандидатів. Понад те автори законопроект пропонують вважати вибори недійсними, якщо кількість голосів за "проти всіх" перевищить 50%, а кандидати, які отримали недовіру від виборців, вже не зможуть брати участь в повторних виборах.

Чи складно уявити собі ситуацію, коли 50% виборців поставлять відмітку саме в графі "проти всіх"? Зважаючи на нинішній рівень довіри до більшості представників політичного класу, до політичних інститутів та органів державної влади загалом, беручи до уваги рівень антирейтингу основних кандидатів на пост президента – думаю, що ні. Дуже багато громадян жаліються на відсутність альтернативи при голосуванні. Вони прагнуть побачити у бюлетені дійсно достойного кандидата, а не чергове набридливе "політичне меню". Безумовно 50% "проти всіх" – це вирок всім політикам, але чи не ризикуємо ми таким чином отримати "висновок патологоанатома" для всієї країни? Адже де гарантія, що на повторних виборах з'явиться прийнятний для більшості кандидат? Чи не опиниться Україна в циклу постійних перевиборів? І хто буде реалізовувати владу в цей період? І де брати кошти на серію виборів? Як будуть компенсуватись економічні втрати від постійної політичної турбулентності? Думаю, що подібних питань можна поставити ще з десяток. Але всі вони більше стосуються норми про визнання виборів недійсними за умови 50% голосів навпроти рядку "проти всіх". Але ж можна проголосувати лише за повернення графи "проти всіх", без встановлення юридичних наслідків такого голосування. І ось тут вже постає питання: "хто виграє від такого рішення?"

Програш збирачів "противсіхів"?

Сьогодні найбільшим збирачем "противсіхів" є несистемний кандидат Володимир Зеленський, який останнім часом демонструє серйозну, а для деяких кандидатів навіть загрозливу, динаміку зростання рейтингу. Його підтримка вже перевалила за 20% (серед тих, хто має намір голосувати і визначився) і судячи з усього це не межа. Така ситуація, в першу чергу, критична для чинного гаранта, який згідно з більшістю соціологічних опитувань, посідаючи третю сходинку, ризикує не потрапити до другого туру взагалі, а навіть потрапивши туди в парі із Зеленським, все одно програє зі значним відставанням. У другому турі з Тимошенко чинний президент теж програє, але відставання значно менше, що вселяє надію Порошенку на боротьбу. Отже, прийняття закону, який поверне графу "не підтримую жодного кандидата" може вдарити по підтримці Зеленського, який сприймається ледь не головним конкурентом Петра Олексійовича в його штабі. Не дарма афілійовані з Порошенко "порохоботи", телеканали та інші медіа розвернули справжню інформаційну війну проти Зеленського, навіть позбавивши Тимошенко пальми першості в "поливанні брудом".

До певної міри це може бути вигідне і Тимошенко, яка поки що теж у другому турі програє художньому керівнику "95 кварталу". Можна припустити, що "Опозиційний блок" підтримає подібний законопроект, адже після їх розколу Зеленський відщепнув частину їхнього електорату на Сході та Півдні України. "Народний фронт", який фактично розпався на дві частини – ті, хто орієнтуються на Порошенко і ті, хто співчувають Тимошенко, відповідно теж можуть підтримати таку ініціативу. Тобто голоси знайти можна. А от Зеленському варто задуматись про стратегію дій у випадку прийняття даного законопроекту.

Щоправда, тим хто бажає повернути графу "проти всіх" необхідно мобілізуватись і проголосувати за законопроект на найближчому пленарному засіданні (26 лютого – 1 березня), адже ЦВК за 22 дні, тобто не пізніше 9 березня, має затвердити форму, колір і загалом остаточний вигляд бюлетеня для голосування. Бажано було б під час голосування дотриматись всіх передбачених регламентом процедур. Проте наявність політичної волі може подолати всі можливі перепони.

Ось так начебто благородна мета може нести цілком прагматичний політичний інтерес. 

12231

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: