Як організувати команду, керувати проектом, впливати на владу: гайд для активістів на місцях
Справжня трансформація країни та суспільства можлива через поступальні зміни. Ідеально – коли намір «зверху» (від влади) зустрічається з зусиллями «знизу» (від суспільства).
Ми підготували короткий конспект лекцій першого модулю програми «Молодь змінить Україну» (Благодійного Фонду родини Богдана Гаврилишина). Її головна мета – об'єднати та залучити молодих українців у реалізацію проектів міського розвитку. Цього року школа проходила одночасно у десяти містах України. Вперше за роки існування програми навчання також відбувалося і у Слов'янську, Донецька область.
Ганна Каліта, проектний менеджер платформи «Змісто», співзасновниця Top Place
«Влада може робити щось недосконало. У вас є два шляхи: або просто критикувати, або показати їй, як треба»
– Ми кілька років проводили фестивалі своїми силами, якими хотіли замінити типові офіціози «для галочки». Побачивши це, влада сама почала робити більш якісні свята, зважаючи на потреби громадян.
– Є безліч гарних інструментів для організації роботи команди:
- Trello – платформа для обміну файлами та координації дії команди;
- Wunderlist – інструмент для постановки та контролю задач;
- Google.Alerts – зручний інструмент для пошуку необхідної інформації в гуглі – вам приходитимуть оповіщення про новини в обраній темі;
- BananaTag – зручний інструмент для перевірки, чи читали вашого листа. Допоможе завжди розуміти, де є пробіли в комунікації та шукати альтернативні шляхи.
Валерій Гармаш, Слов'янськ – керівник сайту 6262.com
«Намагайтеся розповідати персональні історії – це дуже чіпляє»
– Так, є така думка: якщо не співпрацювати з владою та бути «білим та пухнастим», то робити проекти та зміни неможливо. А якщо хочеш щось змінити, варто «замаратися». Я не підтримую цю думку: можна компенсувати участь влади бізнесом чи донорами. Так, довіра – ресурс, який можна монетизувати. Більше того, політики часто активізуються перед виборами. Заробити хороший статок можна. А далі що? Що робитимете наступні 4 роки? Чекати на нові вибори?
– Орієнтація на цінності дає свої результати і окупиться більше, ніж прибуток тут і зараз.
– Людей своїх цінностей можна знайти. І саме вони будуть з вами у найскладніші часи. Завжди. А не від виборів до виборів.
– Коли ви реалізовуєте проекти, варто відповісти собі на наступні питання:
- Чого ви хочете? (Проблема: Пам'ятники архітектури руйнуються. Хочу: створити туристичну привабливість, а також залучити нову аудиторію на сайт)
- Яка ваша цільова аудиторія (ЦА)? (Відповідальні особи, інвестори, користувачі інтернету)
- Кому ще може це бути цікаво? (окрім ЦА) (Бізнес, міська влада, донори, громадськість, учбові заклади)
- Які «побічні» ефекти? (Портфоліо для майбутніх проектів (12-серійний серіал, більше 100 тисяч переглядів на Ютуб)
- Розраховуємо сили
– Команда (Хто і що вміє? Які ресурси для реалізації? Важливо пам'ятати, що виконавці – невід'ємна складова. Якщо хочете робити все самі – посипетеся)
– Залучені фахівці (можна виховати своїх, або ж найняти інших)
– Терміни реалізації
– Фінанси
– Розповсюдження
– Звіти
– Закриття проекту
- Кому воно треба? (Щоб що?)
- Чого хочуть ЦА та інші причетні?
– Аудиторії – гарний контент
– Бізнес – завжди рахує: як монетизується?
– Влада – приписує результати: чому може бути зацікавлена у проекті?
– Учбові заклади – чекають, поки за них зроблять: як їх приєднати до процесу?
– Громадськість – каже, як треба зробити
– Донори – які показники та результати можуть бути їм цікаві?
- Як використовувати? Впевнено та наполегливо
– Партнерство варто обговорювати «на березі»: під час реалізації проектів може виникнути багато нюансів, тож не варто покладатися, що все вдасться гладко вирішити. Обговорення і прописування всього на старті допоможе вам зберегти відносини».
– Намагайтеся розповідати персональні історії – це дуже чіпляє. У нас є проект «Слов'янськ. Легенди». І ми намагалися персоналізувати та розповісти кожну історію максимально цікаво. До прикладу, багато людей знають вулицю Шнурковського. Якби ми просто розказали її історію, з точки зору хронології чи історичної цінності, навряд хтось би запам'ятав це. Проте, ми розповіли про те, чому саме вона отримала таку назву. Шнурковський не був меценатом, він був фанатом жінок. І кожній своїй улюбленій жінці будував будинок. А коли роман закінчувався, з'являлась інша жінка і їй він також будував щось. Так і з'явилась вулиця, забудована їм. Через таку подачу інформації ви запам'ятаєте цю вулицю на довше, ніж якби я просто пояснював історичну цінність кожної будівлі, правда? Шукайте шляхи комунікації та цікаві історії – це ключ до успіху.
Іван Мукомел, проектний менеджер
«Довіра – це теж ресурс. Ніколи не забувайте про це»
– Яка різниця між стратегією та планом? Стратегія – це візія, а план – деталізований, покроковий опис її досягнення.
– Формування стратегії має складатися з наступних кроків:
- Що та навіщо ви хочете?
На цьому етапі варто проводити аналіз. Проте, багато українців «грішать» тим, що не можуть зупинитися вчасно, аналізуючи щось. Коли ви проводите аналіз, то не забувайте, що деяка інформація може застаріти, а деяка – взагалі не потрібна, і на неї не варто звертати увагу. Тому часовий проміжок для аналізу інформації – не більше півроку. Завжди питайте себе: яку проблему вирішить цей аналіз?
Гарними інструментами на початку стануть:
– SWOT-аналіз сильних та слабких сторін, загроз та можливостей (ззовні),
– PEST – аналіз сильних і слабких сторін, загроз та можливостей (всередині),
– Метод «гілки»: причинно-наслідкові зв'язки – вимальовувати наслідкові розгалуження від дій. Завдяки цьому методу можна знайти дії, яких не варто чинити, або ситуацій, які варто уникати. Через цей метод краще прораховувати два сценарії розвитку, бо система може бути надто розгалужена, і можна потрапити у «болото аналізу».
- Наступним має бути план дій: максимально деталізований, з зонами відповідальності та строками виконання поставлених цілей.
- Для чого і куди хочемо прийти?
Завдяки цьому пункту ми можемо робити поетапні підсумки: чи туди ми прямуємо, куди хотіли, чи ні? Хто наші однодумці і як ми можемо їх залучити?
Коли люди мають різну мотивацію, але хочуть прийти до одного і того самого
– Ніколи не забувайте, що довіра – також ресурс. Зазвичай, в перший місяць реалізації, ідея втрачає 20% однодумців – треба намагатися досягти позитивного результату за півроку, щоб не втратити однодумців та не демотивувати людей. Пам'ятайте, що згідно з психологічних досліджень, якщо ви щось втрачаєте або вас обманюють – треба буде щонайменше в два рази зробити більше, ніж ви втратили. Довіра – також ресурс. Її краще не втрачати, ніж намагатися повернути.
– Якими б не були складними на початку дії та ідеї, для людей їх треба робити максимально простими та зрозумілими. Якщо не виходить щось з результатами – стратегію не варто чіпати, варто змінювати план дій (створювати оперативний план)
Максим Голтвяницький, співголова Eastern European Human Rights Agency
«Демократичний вплив на владу та інституції – це довгий шлях. Але найбільш ефективний»
– Використовуйте Закон про доступ до публічної інформації, але робіть це максимально грамотно. Бо якщо запит сформований неправильно, вас можуть перенаправляти з інстанції в інстанцію безкінечно. Тож варто діяти у рамках наступного алгоритму:
- Дізнатися про порядок прийняття рішень – запросити порядок (у вас є один документ, на який можна спиратися)
- Зібрати фактаж – інформацію про реалізацію стратегій, акти виконаних робіт тощо.
- На основі отриманих даних намагатися притягнути до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
- Звернення
- Петиції
- Запити
– Більш ефективні механізми, які мають вищу силу впливу
- Запит від громадської організації чи коаліції громадських організацій
- Депутатське звернення чи запит
Коли ви вибудовуєте комунікацію з владою, завжди пам'ятайте, що система побудована таким чином, що відповідальність за бездіяльність менша, ніж за діяльність (якщо я щось почав робити, а зробив порушення – то…адміністративна чи кримінальна відповідальність; якщо я нічого не роблю – немає проблем). Якщо ви вибудовуєте комунікацію за принципом «от ви не виконали того і того», це навряд чи спрацює. А от тональність «я б хотів порадитися, чи можливе те і те» (тобто, з пропозицією) – вже краще.
– До кого звертатися, якщо ваш запит проігнорували?
- Омбудсмен (протягом 30 діб не відповіли)
- Уповноважений з прав людини (на Київ)
– Пам'ятайте: влада може не знати про те, що вона має це робити
– Коли вирішення того чи іншого питання перетворюється на відкрите протистояння – ви програєте владі, бо у влади – репресивний апарат. Ненасильницькі методи ефективніше, ніж ненасильницькі – влада не знає, що робити
– Правові дії можна поєднувати з ненасильницькими формами протесту, яких історія знає безліч. Ідеолог кольорових революцій налічив їх 198. Деякі приклади:
- Пікет
- Роздаткові матеріали, книги
- Символічне захоплення цінностей (соляний похід Ганді)
- Вахти
- Сидяча забастовка (1936-1937 роки, 130 000 прибічників у США; італійський варіант – шити лише ліві чоботи)
- Громадянська непокора (Роза Паркс,)
- Публічні виступи – Мартін Лютер Кінг,
- Десакралізація символів
- Роздягання – як знак протесту
Протест має бути ефективним!
Планування
1. Аналіз ситуації
- На користь чого? Проти чого ви лобіюєте?
- Якого результату хочемо досягти?
- Хто відповідальний за прийняття рішень? У чиїй це компетенції?
- Як ефективніше впливати на уповноважену особу/орган? Хто союзник, а хто опонент?
2. Збір інформації (відкриті – запити, сайти і т.д., закриті: інсайдерська інформація)
- Чого ми хочемо досягти? І для чого?
- На кого треба вплинути і кого можна залучити для вирішення проблеми?
- Що ці люди хочуть почути?
- Кому довіряє ЦА? Кого вона слухатиме?
- Яка комбінація каналів комунікації буде вдалою у вашій ситуації?
- Що є: які ресурси є, яких не вистачає?
3. Створення коаліції
- Чи є союзники?
- Яке коло учасників кампанії? (механізм – хто у руля, як приймати рішення, розподіл обов'язків: організація акцій, публічні виступи, збір коштів) Складати коаліційні угоди, де прописано всі-всі можливі варіанти
