“Ми більше не можемо розвиватися разом як пара”: чому розлучаються Гейтси та статистика шлюбних розривів

Нещодавно світ вразила заява однієї з найбагатших пар світу — Мелінди та Білла Гейтса, який створив компанію Microsoft. У Тwitter-акаунті Білла з'явилося їх спільне повідомлення про розлучення. 

«Після всього пройденого і виконаної роботи над нашими стосунками, ми ухвалили рішення закінчити наш шлюб. За останні 27 років ми виростили чудових дітей і побудували організацію, яка працює в усьому світі, щоб дати всім людям можливість вести здорове і повноцінне життя. Ми продовжуємо вірити в цю місію і будемо працювати разом в цій організації, але ми більше не віримо, що можемо рости разом як пара на нашому наступному життєвому етапі. Ми просимо зберегти приватність і особистий простір нашої сім'ї в цьому новому житті». — Мелінда Гейтс і Білл Гейтс

Як так вийшло?

Білл Гейтс познайомився з майбутньою дружиною, яка тоді ще носила прізвище Френч, на пресбрифінгу Microsoft в 1987 році, коли Мелінда працювала в компанії Білла на посаді менеджера відділу продажів. У 1994 році пара одружилася на Гаваях, після чого Мелінда пішла з компанії та зосередилася на дітях і сім'ї. У шлюбі у них народилося троє дітей — дочки Дженніфер і Фібі, і син Рорі. У 2000 році пара організувала Фонд Білла і Мелінди Гейтс, який працює і донині. 

Під час інтерв'ю газеті Times на честь 25-ї річниці шлюбу на питання журналіста про те, як пара розв'язує спірні питання, Мелінда відповіла: «Ми ніколи не сваримося». Вона також розповіла, що вважає символом їхнього шлюбу невелику статуетку, яку їм подарували на весілля батьки Білла: два птахи дивляться не один на одного, а в один бік. Мелінді так сподобався подарунок, що вона розмістила його на вхідних дверях. На її думку, це найкраща метафора шлюбу: разом дивитися в майбутнє і бачити його спільним для всієї родини. 

Пара Гейтсів була однією з останніх, які все ще залишалися в першому шлюбі з кола найбагатших пар. Розлучені — Маккензі та Джефф Безос, засновник Amazon; Патрісія і Рой Дісней, племінник Уолта Діснея, які прожили разом 52 роки; Сью і Білл Гросс, американський мільярдер, який входив до списку Forbes 14 років поспіль. 

Як тільки стало відомо про розлучення, зарясніли заголовки ЗМІ, в яких говорилося про імовірну суму майбутнього розлучення, варіанті поділу майна в парі й про те, чи буде функціонувати й далі Благодійний Фонд Гейтсів. Однак, нас зацікавило інше: у своєму повідомленні Гейтси заявили, що не можуть рости разом як пара. Величезні статки та майже 3 десятки прожитих разом років не переважили неможливість спільного розвитку, а значить, — це серйозний фактор в будь-яких стосунках. 

Ми вирішили розібратися в тому, що означає зростання в парі і яких помилок не слід допускати, і звернулися за коментарем до психотерапевтки, сексологині Дар'ї Непочатової.

Розставання неминуче?

Перш за все, психотерапевтка пояснила, що в будь-яких стосунках в парі важлива близькість:

«Кожен з нас завжди починає стосунки з певними очікуваннями. Ми всі шукаємо кохання, турботи, розради, захисту. Ми всі хочемо бути коханими та прийнятими коханою людиною. Це наша базова потреба, яка виникає з досвіду народження і дорослішання (немовля і дитина не вижила б без почуття прив'язаності). 

Близькі стосунки в парі — запорука міцного здоров'я, ментального, емоційного і фізичного. В нашу підкірку вшиті бажання мати поруч людину, на яку можна покластися, близького та коханого, з ким безпечно і комфортно. У парі проявляється внутрішня потреба кожної людини в безпечній емоційній прив'язаності, коли на коханого можна злитися, з ним/з нею можна сумувати, реалізовувати свій потенціал і тебе не покарають, тебе не кинуть, тебе зрозуміють. Чим ближче і надійніше партнер, тим самостійніші й незалежніші ми самі». 

Можливо, саме брак близькості й став причиною розриву стосунків Гейтсів. Незабаром після того, як подружжя оголосило про розлучення, їхні близькі анонімно заявили New York Times, що останні кілька років в шлюбі Гейтсів не все було так райдужно, як здавалося з боку. Кілька разів, за їхніми відомостями, пара була на межі розлучення. А залишення Біллом Гейтсом  ради директорів в березні 2020 року нібито пояснювалося тим, що він хотів врятувати сім'ю і більше часу проводити з дружиною і дітьми.

«Кожна пара, згідно з французьким психоаналітиком Еріком Смаджа, проживає своє життя в трьох реальностях: тілесно-сексуальній, психічній та соціокультурній, — продовжує Дар'я. — У кожній з цих реальностей пара може постати перед труднощами та неприємностями, такими як: брак спілкування; незадовільне сексуальне життя; позашлюбні зв'язки; жорстокість в сім'ї; криза щодо появи дитини; проблеми зі здоров'ям в одного з партнерів; проблеми дітей; конфліктні стосунки нової пари, створеної після розлучення, з іншими членами й т.д. Крім того, стосунки в парі — це заплив на довгу дистанцію, тому все вищесказане накладається також на вісь різних вікових і життєвих етапів кожного члена пари». 

Психотерапевтка пояснила, що етапи розвитку всередині пари дійсно існують. Американський психолог Брюс Тікман створив модель стадій розвитку будь-яких взаємин. Вони, як і живий організм, переживають формування, конфронтацію, нормування, функціонування і розставання. 

«І про розставання тут йдеться навіть не в разі збереження пари протягом усього життя партнерів, адже рано чи пізно до кожної людини приходить смерть, таким чином трапиться неминуче розставання, яке буде проживати партнер, який залишився. Якісь кризи можна подолати самостійно, для якихось потрібна допомога фахівця (сімейного терапевта, наприклад). Іноді, як це сталося з подружжям Гейтсів, пара вирішує розлучитися і таке рішення, якщо воно усвідомлене та обопільне, також свідчить про розвиток», — говорить Дар'я.

Як йдуть справи з розлученнями в Україні?

Зараз можна сміливо говорити, що жінки в нашому суспільстві стають все більш незалежними, а значить, не мають потреби в шлюбі, як це було в радянські часи. Як приклад наводиться одна і та ж статистика, де Україна — лідер за кількістю розлучень в Європі. 

Водночас поширена думка, що це позитивний показник. Втім, покладатися тільки на цю статистику не зовсім правильно, оскільки на самому ресурсі Landgeist, звідки взята мапа, сказано, що низька кількість розлучень свідчить про те, що знижується кількість укладених шлюбів, а високі показники розлучень в Україні та Росії такими є внаслідок того, що шлюби укладаються в ранньому віці, і їх більше, тому більше розлучень. 

По-друге, наведена статистика показує дані лише за 2018 рік. Неправильно стверджувати, що розлучення свідчать про якусь жіночу незалежність, адже розлучатися могли пари, які уклали шлюб, наприклад, у 2000 році, або ж на початку 2018. 

По-третє, вузько розглядати «незалежність» жінок тільки в фінансовому плані, адже, як ми вище відзначили, базова потреба в стосунках — це близькість і прийняття, а не фінансовий фактор. Так, можливо, зараз ми маємо більше жінок на керівних і добре оплачуваних посадах, ніж 30 років тому, але загалом, враховуючи рівень економіки та середні зарплати по країні, ніякої більшої фінансової незалежності жінки не отримали. 

А якщо вже говорити про статистику розлучень серйозно, то подивившись на більш сучасні дані за 2020 рік, наведені OpenData Bot, ми взагалі приходимо до зворотного: кількість розлучень в Україні скорочується, а не зростає. 

Так, згідно з актуальними даними сервісу, в 1991 році розлучилося 200 тисяч 810 пар, а у 2020 році — 119 тисяч 253 пари, що говорить про те, що кількість розлучень плавно, але зменшується. 

Як повинна розвиватися пара?   

Психотерапевтка вважає, що розвиток пари у стосунках має відбуватися у всіх трьох реальностях, які описав Ерік Смадж, а значить, щоб стосунки не згасли, парі слід працювати над ними в усіх трьох площинах:

• в тілесно-сексуальної реальності — пізнавати свою сексуальність, розвивати еротичний інтелект пари;
• в психічній реальності — знаходити місце для компромісів, які б дозволили кожному члену пари зберегти свій особистий простір; 
• в соціокультурній реальності — кожному члену пари реалізовувати свій потенціал в зовнішньому світі, а також потенціал самої пари — якісь спільні проєкти, спрямовані на зовнішній світ. А в разі гострого конфлікту — звернутися до сімейного психотерапевта.