fbpx
Сьогодні 22/01/2021 01:10
Екорубрика 08:42 02 Гру 2020

Хутрові ферми в Україні: чи може у нас повторитися данський колапс?

Розповідаємо, як в Україні виготовляють хутро і чому з цим насправді ще більше проблем, ніж здається на перший погляд.

English version here

Нещодавно світ сколихнули новини з Данії — найбільшого постачальника норкового хутра у світі, а також Іспанії та Нідерландів, теж відомих хутром. Там норки підхопили коронавірус, що призвело до паніки й рішення вбити всіх норок на хутрових фермах. Понад мільйон тварин було вбито. Це здійняло чергову хвилю дискусій у суспільстві, які точаться вже десятиліттями, — чому ми досі виробляємо хутро?

Європейський "норковий колапс" не такий далекий від України, як здається. Нас це стосується напряму.

Чи задумувались ви, скільки ж треба вбити живих істот, щоб пошити шубу? За інформацією громадських організацій, одна шуба дорівнює 30-70 норкам, 30-200 шиншилам, 10-20 лисицям, 200-400 білочкам, 30-40 єнотам, 30-40 кроликам або 15-20 собакам. Чи приємно на собі носити хутро тварини, яка потенційно могла бути вашим домашнім улюбленцем? Вас теж лякає ця думка? Але, як кажуть, де є попит, там є і пропозиція. За інформацією Асоціації звірників України, на даний час в Україні зареєстровано 37 ферм, серед яких 11 активних. Проте скільки їх в Україні насправді невідомо нікому.

Найпопулярнішими для вирощування в Україні є норки, оскільки на них найбільший попит на міжнародних аукціонах. Ферми розраховані на поголів'я у 10-450 тисяч, а кількість працівників може бути від 20 до 200. Власниками ферм виступають здебільшого національні інвестори, хоча є ферми, які належать іноземним компаніям (наприклад, Кіпр чи Великобританія, де хутрові ферми заборонені).

Виробництво хутра не лише етична проблема, але й екологічна. За даними багатьох незалежних досліджень, хутряна промисловість є однією з найбільш шкідливих для екології. Так, наприклад, щоб виробити 1 кг хутра треба використати приблизно 563 кг або від 376 до 1126 норок (вага однієї норки від 0,5 до 1,5 кг). Екологічний ефект від виробництва 1 кг хутра є таким самим, як і викиди від машини, що проїхала 1250 км. А якщо це 850 тисяч норок на рік? А це тільки питання викидів у повітря. А як щодо запаху? Використання води та викидів у ту ж воду? Відходів та бруду? Хімічних речовин для обробки хутра, щоб воно не розкладалося та не гнило? Сотні літрів крові та величезної кількості кісток та трупів? Але, напевно, ви вже про це не раз чули, так? Не будемо говорити абстракціями, і звернемося до українських реалій.  

Як виробляють хутро в Україні?

В Україні дуже часто ферм розташовуються поряд з житловими будинками. Наприклад, одна з українських ферм знаходиться за 320 метрів до найближчого будинку (хоча відстань мала б бути не менше, ніж 1200 метрів). Інша ферма, за свідченням селян, знаходиться "буквально через дорогу від будинків". Тому місцеві жителі мають жити "під боком" з фермами, які, за даними перевірок Державної екологічної інспекції, щорічно не виконують приписи законодавства про відходи, порушують порядок здійснення викидів забруднюючих речовин у повітря та не контролюють кількість та якість стічних вод. Через це люди, що живуть поблизу, часто скаржаться, що "дихати немає чим", "питну воду треба завозити", "ґрунти випалені відходами від ферми", "послід норок викидається на поля біля поселень", "ферми влаштовують незаконні звалища відходів та могильники".

А як може бути по-іншому, якщо ферми нехтують виконанням законів щодо екологічної безпеки? Так, наприклад, одна із ферм Київської області має всі дозвільні документи на вирощування 40 тисяч поголів'я, але насправді, при перевірці слідчими органами виявляється, що там 200 тисяч норок. За результатами досліджень питної води зі свердловин біля ферми, вона не придатна для пиття населенням, а вміст забруднюючих речовин перевищують усі допустимі норми. Як зазначають екологи, така концентрація канцерогенних речовин може викликати онкологічні та інші тяжкі хвороби, обпалити дихальні шляхи та внутрішні органи людини.

Діяльність деяких ферм була зупинена в судовому порядку у зв'язку з ігноруванням приписів Державної служби з надзвичайних ситуацій. Наприклад, "не належне утримання системи пожежогасіння… призведе до пізнього виявлення пожеж, і у зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень". Якщо навіть співробітники ферми під загрозою, як рятувати десятки чи сотні тисяч тварин?

На реальних прикладах можна побачити, який катастрофічний ефект мають ферми. Проте, повернемося до питань гуманності. На жаль, ще немає рішень щодо покарання винних за жорстоке поводження з норками в Україні, хоча негуманні способи їх вбивства та жахливі умови утримання вже давно відомі суспільству. Про умови утримання норок, які призводять до постійного страху, бійок та канібалізму, детальніше можна побачити у розслідуванні "Відкритих кліток", яке проводилось на одній з найбільших ферм в Польщі, що вважалась зразковою. 

Хутрові ферми в Україні

Як розв'язувати проблему?

На щастя, з кожним роком ця проблема викликає все більший відгук у серцях українців, і вже зараз робляться певні кроки щодо захисту тварин. Одним з прикладів такої перемоги є згода українських судів, що "тварини розташовані в умовах, що не відповідають їх біологічним та видовим особливостям", а "процес вичинки шкір норки пов'язаний із їх масовим забоєм, який розпочинається з позбавлення життя тварин у газових камерах через удушення, після чого відбувається зняття шкури, в деяких випадках з ще притомної норки" є "діями, що спрямовані на завдання страждань тваринам порушуючи умови утримання та використання негуманних методів умертвіння тварин".

Величезним кроком на цьому шляху буде прийняття закону, що забороняє діяльність ферм, як це було здійснено в багатьох країнах Європи. В Україні, також, вже понад рік триває розгляд законопроєкту №2360, який забороняє розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з 2025 року. Прийняття цього законопроєкту не лише наблизить наше законодавство до європейських норм, а й зробить Україну більш гуманною країною. 

Що може зробити кожен з нас? 

Все просто не купувати хутро. Виробництво хутра є найбільш згубним для довкілля у 17 з 18 показників впливу на навколишнє середовище і цей згубний вплив більший у 2-28 разів (залежить від критерію) за вплив від виробництва інших матеріалів для одягу. Близько 1500 всесвітньо відомих брендів, що диктують моду, відмовились від використання хутра у своїх колекціях. В Україні таких брендів уже понад 50. А це свідчить про те, що хутро перестає бути модним та актуальним у наш час.

Авторка статті: Ганна Голубнича, представниця кампанії "Вільний від хутра ритейл"

1734

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: