fbpx
Сьогодні
Екорубрика 20:15 24 Чер 2022

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім’ю від голоду восени

Як зробити “розумну грядку” для вирощування безпечної городини із мінімальними витратами та високою врожайністю?

English version here

Дві основні проблеми нашого часу — неповноцінне харчування у всіх його формах та деградація довкілля та природних ресурсів. І те, й інше відбувається прискореними темпами. Число потерпаючих від недоїдання повільно підвищується вже кілька років поспіль, і водночас кількість людей із надмірною вагою та ожирінням у всьому світі зростає загрозливими темпами. Проблеми із системою харчування є й в Україні: статистика говорить про те, що українці вживають забагато борошняних продуктів та замало овочів.

Слід відзначити, що на показники споживання продукції в розрахунку на одну особу впливають обсяги її виробництва, чисельність населення, його купівельна спроможність, обсяги експорту та імпорту продукції. З погляду продовольчої безпеки, важливо забезпечити задоволення потреб завдяки власному виробництву — та чи можливо це в Україні? Висновки досліджень, які проводили минулого року, демонструють, що населення Миколаївської, Одеської та Херсонської областей вирощують навіть більше рослин, ніж необхідно за власного забезпечення: це пов'язано з економічною орієнтованістю районів на продаж рослинних продуктів в інші регіони України та експортом. Дещо гірша ситуація в північних, східних, деяких західних та центральних регіонах. Наприклад, у Запорізькій області населення виробляє вдвічі менше овочів та фруктів за норму потреби, а в Сумській — учетверо.

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім'ю від голоду восени

Проте, якщо порахувати, наскільки в середньому населення забезпечує себе плодовими рослинами, отримаємо цифру у 98%. Звісно, це лише умовні дані, і це не означає, що продукти, що виробляються, однаково доступні для жителів різних областей за ціною, або ж люди не надто старанно додержуються збалансованої дієти. Якщо говорити про проблеми харчування в цілому, традиційно в Україні спостерігається надмірно високе споживання олії, картоплі та хлібобулочних виробів, що зумовлене відносно низькою платоспроможністю населення. Наслідками незбалансованого харчування є зростання смертності та зменшення тривалості життя населення. Натомість, за даними ВООЗ, у країнах, де населення вживає багато овочів та фруктів, зменшуються показники смертності від хвороби системи кровообігу. Якісне збалансоване харчування суттєво зменшує ризик виникнення цукрового діабету та смертність від онкологічних захворювань.

Через війну ми споживатимемо ще менше овочів та фруктів

Слід відзначити, що за умови збереження тенденцій, які мали місце до 2013 року, прогнозоване значення рівня споживання плодово-ягідної продукції у 2022 році за даними Держстату мало становити 72,4 кг, що на 19,5 % менше від раціональної норми. Проте нам, можливо, не слід сподіватись навіть на такі цифри, і, спираючись на минулий досвід, показник буде значно меншим. Виною цьому — повномасштабна війна, через яку фермери не змогли висіяти деякі види культур, неможливо обробити деякі поля та потрапити на окуповані території.

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім'ю від голоду восени

Наприклад, у 2014–2016 роках унаслідок анексії АР Крим, падіння обсягів виробництва суттєво вплинуло на показники споживання та значення, у результаті чого споживання овочів зменшилось до 55 % від норми. У 2019 році мали місце позитивні зрушення — споживання збільшилось і досягло 58,7 кг/особу (65,2% раціональної норми). Прогнозоване споживання за наведеною моделлю у 2022 році мало складати 66,4 кг на одну особу за рік, або 73,8 % від норми, проте ми можемо забути про ці цифри, адже такий прогноз давали до початку повномасштабної війни. Точних прогнозів поки що зробити не можна, але ми маємо бути готові до меншої кількості овочів на прилавках та більш високої ціни на них, і, відповідно, до меншого споживання овочів населенням. Що робити в такому випадку, як задовольнити потребу в овочах та дати можливість українцям отримувати достатню кількість клітковини та вітамінів у своєму щоденному раціоні?

Яке рішення?

Зміна харчових звичок є серйозною проблемою через культурні, політичні та економічні причини і вимагатиме від державних органів, бізнесу та окремих осіб таких дій, що зазвичай виходять за стандартні рамки. Ці дії включатимуть заходи щодо зміни попиту та пропозиції, не в останню чергу трансформацію соціальних норм у бік відмови від м'ясного раціону харчування. Відповідно до доповіді Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН — ФАО, з труднощами в зміні харчових звичок на більш здорові та екологічні стикаються майже в усіх країнах:

"У завдання створення стійкої продовольчої системи немає ідеального рішення. Навпаки, необхідно внести безліч змін до різних секторів продовольчої системи", — йдеться в доповіді.

Вдалі для забезпечення потреб рішення не завжди є екологічними. Наприклад, у Кенії корови та інші жуйні тварини є невід'ємним джерелом харчування, продовольчої та економічної безпеки, особливо в сільських громадах, але при цьому вони також є основною причиною шкоди для довкілля. У Бразилії яловичина, соя та цукор є основними сільськогосподарськими та експортними товарами, однак зростання їх виробництва веде до високих викидів парникових газів та втрати біорізноманіття, особливо в Атлантичному лісі, серраду та бразильській Амазонії. У В'єтнамі риба є важливим джерелом харчування та економічної безпеки, проте стійкість в'єтнамського рибальства знаходиться під загрозою внаслідок історичного перелову та пропонованого будівництва гребель. Медаль має два боки, і з такого роду проблемою ми стикаємось і в Україні.

У який спосіб можна забезпечити овочами українців?

Налагодити сталу систему харчування можна, якщо надавати людям можливість споживати достатню кількість локальних овочів, зелені та фруктів за рахунок економічної доступності для них такої їжі. Продукти для кінцевого споживача мають бути недорогими та безпечними. Проєктна менеджерка та аналітикиня ГО "Еколтава" Марина Садкіна пояснює: є три способи вирощувати рослини: у великих фермерських господарствах, та ще два — на невеликій присадибній ділянці "стандартним" або ж пермакультурним методом. Кожен із цих методів має як недоліки, так і переваги.

Овочі з магазину VS Овочі з власного городу

Великі фермерські господарства працюють за "ефектом масштабу", де витрати на вирощування, обробку, збір та транспортування врожаю знижуються за рахунок закупівлі великих партій добрив, пестицидів, палива, тощо. Ефективність використання препаратів вища на більших площах вирощування. За такого вирощування обирають високоврожайні сорти та автоматизують процеси, підвищуючи цим ефективність витрат коштів, часу та праці. Продукція зазнає систематичної обробки від шкідників, тому зберігає товарний вигляд. Усе це сукупно дозволяє зробити собівартість вирощених овочів та фруктів нижчою.

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім'ю від голоду восени

"В результаті ми маємо високу врожайність та привабливу зовні продукцію за доступною ціною. Проте це не тотожно безпечній та корисній!" — зауважує експертка. Усе тому, що недоліків у цьому способі вирощування значно більше, ніж переваг:

  • Відбувається процес деградації ґрунтів та забруднення ґрунтових вод пестицидами, як наслідок — цвітіння води в наземних водоймах;
  • Викиди в повітря та втрата запилювачів (нерідко комахи помирають через обробку пестицидами).
  • Відповідальність за відходи частково перекладена на кінцевого споживача.
  • З огляду на те, що в більшості громад відсутні полігони та муніципальні станції компостування, усі рештки будуть гнити на невпорядкованих сміттєзвалищах та призводити до їх горіння, забруднення ґрунтів, підземних вод і повітря.

Що стосується приватних домогосподарств, тут є можливість застосування двох підходів:

"Стандартний" спосіб — коли на невеликій присадибній ділянці насаджено кілька сортів овочів та зелені. Саме в такий спосіб ми звикли вирощувати рослини на дачах чи невеликих городиках. І тут городники стикаються з цілим комплексом проблем:

  • Сівозміна зазвичай не проводиться, є нерегулярною або незначною;
  • Ґрунт деградований та заражений грибками, шкідливими мікроорганізмами та комахами, які щорічно призводять до втрати більшої частини врожаю або його пошкодження;
  • Необхідний періодичний полив, обробка від хвороб та шкідників наземної частини рослин безпечними та низькоефективними розчинами за народними рецептами або різними для окремих сортів рослин пестицидами — у такому випадку збільшуються витрати грошей і часу, а ризик перенесення шкідників із сусідніх необроблених культур усе одно зберігається.

У результаті, пояснює Марина Садкіна, ми маємо більш-менш безпечну до вживання домашню городину, але низьку врожайність за високих трудовитрат. Задля збереження врожаю все одно потрібно використовувати пестициди, а ресурси використовуються неефективно. "Стандартне" вирощування в домашніх умовах програє ефективності витрат та врожайності в порівнянні з вирощуванням овочів у великих господарствах, але сприяє отриманню більш безпечної та корисної городини з меншим впливом на довкілля. Проте залишається і третій спосіб вирощувати рослини. У ньому ми і вбачаємо майбутнє.

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім'ю від голоду восени

То як вирощувати рослини правильно?

Створюємо "розумну" грядку.

Ефективне високоврожайне вирощування городини можливе навіть на власній невеликій присадибній ділянці з застосуванням підходів пермакультури та ефективних мікроорганізмів. При цьому базове формування такої "розумної" грядки потребує зусиль та часу, які потім покриваються економією трудовитрат та коштів під час безпосереднього вирощування корисних овочів.

Пермакультурний спосіб полягає в створенні ефективних грядок замкненого циклу. За такого підходу рослини ростуть у максимально природних умовах, без застосування пестицидів і мінеральних добрив. Основним завданням "розумного" землеробства є створення саморегульованої екосистеми, яка за рахунок симбіозу живих організмів автономно забезпечує власні потреби та переробляє відходи.

Продовольча безпека: як захистити себе та свою сім'ю від голоду восени

"Важливо наголосити, що ефективність такого городництва залежатиме від розуміння взаємозв'язків між природними компонентами окремої земельної ділянки та вміння їх підсилювати сталими рішеннями. У результаті можна отримати високу врожайність безпечної городини на невеликих ділянках, що не призводить до деградації грунту чи забруднення навколишнього середовища", — звертає увагу Марина Садкіна. Проте, це лише звучить складно. Насправді, створити ефективне домогосподарство може кожен. Що для цього потрібно:

  • Аналізувати вихідні умови (тип та ступінь деградованості ґрунту), кліматичні умови, наявність багаторічних рослин та інше сусідство на ділянці.
  • Обрати районовані, стійкі до шкідників, високоврожайні культури. Додатково застосовуються "високі грядки", шпалери, а також принципи "доброго сусідства" обраних культур, коли грунт збагачується корисними речовинами, які виділяються в ґрунт рослинами.
  • Відходи утилізувати безпосередньо на грядці та збагачувати ґрунт (мульчування, компостування).
  • Для більш ефективного результату рекомендують застосовувати ЕМ (ефективні мікроорганізми), які дозволяють пришвидшувати процес розкладання решток, знищують шкідливі мікроорганізми та сприяють формуванню мікробіоти.
  • Також можна скористатися корисними лайфхаками: використовуючи елементи різнотрав'я обабіч грядок можна не лише зробити грядку більш естетично привабливою, а і привабити запилювачів та відлякати шкідників.
  • Мікрокрапельний полив можна замінити закопуванням у землю глиняних горщиків із вузьким горлом. Пористі стінки горщика дозволяють поступово насичувати землю вологою, уникаючи втрат, як за звичайного поливу.

А це точно спрацює?

Так, поки є ПоСАДИ!

Заради продовольчої безпеки українців, у квітні 2022 року громадська організація Еколтава розпочала проєкт "ПоСАДИ!". Він спрямований на людей, які через війну не можуть придбати насіння, щоби посадити городину та виростити овочі для себе.

Завдяки підтримці багатьох благодійників з Угорщини, Німеччини, Ізраїлю, Канади, активісти підготували базові набори, у які входять насіння звичних нам коренеплодів та баштанів, огірки, томат, капуста, кукурудза та деякі стручкові рослини, а також різноманітна зелень.

"Насіннєвий набір обирався за принципом головних культур, що споживає та вирощує населення. Культури, що насамперед йдуть до борщового набору та є найуживанішими серед українців", — пояснює Анна Бєсєдіна, менеджерка із залучення громадськості ГО "Еколтава" та координаторка цього проєкту.

Навесні можна було залишити заявку на сайті організації та, за умови наявного місця для висадки, безкоштовно отримати набір для вирощування городу. Загалом насіннєві набори отримали майже 800 сімей із Полтавської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Запорізької, а також Житомирської області.

З одного такого набору можна виростити достатню кількість овочів, щоби задовольнити потреби сім'ї з трьох осіб на декілька місяців. Кожна сім'я отримала відповідну до кількості членів родини кількість наборів — загалом на більше 3000.

"На жаль, економічна проблема поки що не вирішиться й люди будуть потребувати насіння", — вбачає виконавча директорка та кампейнерка ГО "Еколтава" Юлія Мельник, авторка ініціативи. Зараз в організації працюють над тим, щоби створити фандрейзингову платформу, тож скоро насіння стане доступним для ще більшої кількості українців, і ми зробимо ще один крок у бік розвитку здорового суспільства та продовольчої безпеки України.

1
5012

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: