Продовольчий шантаж росії: чому світ не справляється без наших продуктів та як наново налагодити експорт з України

росія через нестачу власних ресурсів, спричинену санкціями, намагається заповнити дефіцит, обкрадаючи українських фермерів та підприємців.

Ще 27 квітня в інтернеті опублікували рішення законодавчих зборів краснодарського краю рф про "експортацію надлишків минулорічного й цьогорічного врожаю у фермерів Херсонської області". Голова місцевого російського комітету Владислав Зирянов заявив, що такий досвід зможуть успішно впровадити надалі колеги з інших регіонів рф. Тож красти зерно росіяни стали не лише з Півдня України: Луганська обласна військова адміністрація повідомила, що росіяни вивезли або знищили трирічні запаси зернових для області. До речі, через кілька годин після публікації пресреліз про експропріацію зерна з території України з офіційного сайту був видалений, але, як то кажуть, скріни не горять.

Звичайно, жодних "надлишків" зерна ми не маємо. У 2021–2022 маркетинговому році, станом на 21 лютого, уже було експортовано 42,6 млн тонн зернових, а за минулий маркетинговий рік Україна стала другим експортером зерна у світі — про це свого часу заявив заступник міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства торговий представник Тарас Качка під час 52-ї сесії Міжнародної ради по зерну.

росія не лише краде українське зерно через нестачу власного — вона свідомо унеможливлює експорт зерна з України, провокуючи масовий голод у багатьох країнах світу.

Через блокування ворожими військовими кораблями немає доступу до українських портів; уже були випадки, коли росія навмисно підбивала торгові судна, які прямували на загрузку.

Зараз в українських зерносховищах, за даними ООН, міститься близько 25 мільйонів тонн зерна — вони переповнені, і наші основні імпортери — Єгипет, Туреччина, Індонезія, Іспанія, Нідерланди, Іран, Пакистан, Лівія, Ємен і Туніс, вкрай потребують цих поставок. Всесвітня продовольча програма (ВПП) ООН у своєму зверненні наголошує, що 44 мільйони людей у всьому світі поступово наближаються до голоду. Одна з країн, які особливо потерпають, — це Ємен, який закуповує в Україні та росії приблизно третину пшениці та вже став перед загрозою масового голоду. Зростання світових цін та турбулентність ринків у поєднанні зі значними перебоями в постачанні призвели до швидкого зменшення запасів продовольства в країні. Найбільший імпортер пшениці в країні HSA Group попереджає, що Ємен стикається з проблемами доступності продуктів харчування та глобального ланцюга поставок у таких масштабах, яких раніше не було. За оцінками ООН, понад 17,4 млн жителів Ємену потерпають від нестачі продовольства, а на 1,6 млн чекає "надзвичайний рівень голоду" в найближчі місяці.

Проблеми з експортом зерна з України призведуть не лише до голоду в країнах, що не можуть дозволити закуповувати вкрай дороге зерно (тобто не українське), а й до зростання інфляції у розвинених країнах світу.

Це, за словами Генерального директора ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) Ку Донджу — зростання цін на продукти харчування, перебої з експортом кормів, палива та добрив з України та росії. Виконавчий директор організації Девід Бізлі має таку ж думку, про що наголосив у твіттері:

"Якщо порти в Одеській області не відкриються негайно, трапиться дві речі: по-перше, ми матимемо сільськогосподарський колапс в усій Україні. По-друге, на увесь світ насуватиметься голод. Продукти харчування мають бути відправлені, порти мають знову відкритися, і це має статися ЗАРАЗ", — написав виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми у соцмережі:

Дефіцит соняшникової олії у світі вже почався

Більшість соняшникової олії до Великої Британії надходить з України, і деякі роздрібні мережі в Британії вже обмежують продаж соняшникової олії "в одні руки", адже через війну росії проти України виникли перебої з поставками. Так, наприклад, найбільша британська мережа супермаркетів Tesco дозволяє кожному клієнту придбати три пляшки соняшникової олії. Tesco каже, що обмеження є тимчасовим заходом, "щоби забезпечити доступність товару для всіх". В інших мережах супермаркетів, Waitrose і Morrisons, кількість обмежена двома пляшками. Деякі мережі також обмежують продаж оливкової та ріпакової олії. При цьому частина мереж, зокрема Sainsbury's і Asda, доки не обмежують кількість олії, яку можуть купувати їхні клієнти.

Дефіцит торкнувся не лише супермаркетів — через нестачу ресурсів під загрозою ціла мережа кафе. Традиційні британські кафе fish & chips — смаженої в клярі риби та картоплі — під загрозою припинення діяльності — і також через нестачу соняшникової олії. Ресторани мережі отримували з України близько половини всієї олії та більшу частину борошна, які з початку війни суттєво подорожчали.

За проблему взялися в ООН

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш веде переговори з росією, Туреччиною та іншими країнами, щоби відкрити експорт українського зерна та запобігти глобальному дефіциту продовольства. Як пише The Wall Street Journal з посиланням на дипломатів, Гутерріш звернувся до москви з проханням дозволити деякі постачання українського зерна в обмін на заходи щодо полегшення експорту калійних добрив із росії та Білорусі. Але, за словами дипломатів, росія зараз, схоже, не веде серйозних переговорів щодо угоди. А от Туреччина готова брати участь в угоді, зокрема шляхом розмінування Чорного моря та управління судноплавством. Представництва росії та України при ООН, а також посольство Туреччини у Вашингтоні відмовилися від коментарів. У статті The Wall Street Journal йдеться про те, що країни продовжуватимуть чинити тиск на росію, щоби дозволити хоча б обмежене постачання зерна — як варіант, у супроводі судів під прапором міжнародної організації чи країни, нейтральної чи дружньої москві.

ЄС обіцяє лібералізувати торгівлю та спростити транспортне сполучення

Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції; він вказав на те, що ЄС має план дій. План полягає в тому, щоби спочатку звільнити сховища від того зерна, яке Україна ще не експортувала. Для цього будуть запроваджені так звані "коридори солідарності" для потягів, а вже після цього — допомогти в Україні і з виробництвом зерна.

Що стосується лібералізації — Європейська комісія офіційно запропонувала зупинити на рік справляння імпортних мит на український експорт до країн Євросоюзу (йдеться про промислові мита, аграрні мита і квоти, систему вхідних цін, антидемпінгових і захисних мит). Щоправда, це ще не остаточне рішення, його мають узгодити всі країни-члени ЄС, а також затвердити Європарламент і Європейська рада. Київ сподівається, що це станеться вже найближчими тижнями.

За створення "коридорів солідарності" частково відповідатиме Румунія и Польша

Міністерство транспорту Румунії оголосило тендер на ремонт залізничної лінії між селом Джурджулешти (Молдова) та портом Галац для перевезення вантажів з України. Ремонт цієї залізничної лінії триватиме 60 днів із дати підписання контракту — тендер мав закінчитись ще 19 квітня, тож у липні, за ідеальним сценарієм, коридор має запрацювати.

За рахунок цього маршруту Україна зможе відвантажувати та отримувати вантажі через Молдову та порт Галац. Отже, дунайський порт стане одним із ключових портів у регіоні для перевезення товарів та сировини.

Україна та Польща створять спільне логістичне підприємство, покликане збільшити обсяг залізничних перевезень українського експорту до ЄС та на світові ринки через Європу.

Доки залізнодорожні коридори ще не готові, нам можуть допомогти країни Балтії. Але доведеться домовлятись із Білоруссю

Торговий представник України Тарас Качка наголошує на тому, що найбільшу здатність із перевезення комодитизу мають балтійські порти — Литви, Латвії та Естонії; до того ж, сумісність залізничних колій у цьому напрямку технічно спрощує перевезення. Міністр агрополітики України Микола Сольський зазначив, що найбільш перспективними наразі виглядають Клайпедський та три порти в Латвії, адже вони значно потужніші за польські (така альтернатива також існує) та мають більш розвинену інфраструктуру. Проте, усе не може бути ідеально — для цього доведеться домовлятись про залізничне сполучення через Білорусь, зауважує Качка.

Велика Британія також береться до справи

Наприкінці квітня Велика Британія знизила до нуля всі мита на товари українського експорту, а всі квоти будуть скасовані відповідно до угоди про вільну торгівлю. Мито було скасовано на основні товари українського експорту, включно з ячменем, медом, консервованими помідорами та птицею. У Лондоні переконані, такий крок допоможе українському бізнесу та виробникам у скрутну хвилину.

Проте чи спрацює така лібералізація поки що невідомо, оскільки українські виробники досі не могли заповнювати наявні імпортні квоти, які передбачалися Угодою, і які тепер будуть тимчасово "обнулені" — досі залишається відкритим питання невизнання еквівалентності української системи санітарного та ветеринарного нагляду над виробництвом яловичини, свинини тощо.

США пропонує виділити $11 мільярдів для подолання продовольчої кризи

Білий дім опрацьовує з Конгресом можливість затвердження пакету реагування на загрози глобальній продовольчій безпеці, який передбачатиме виділення $11 мільярдів упродовж наступних трьох років.

Канада готова надати кораблі для експорту українського зерна

Міністр закордонних справ Канади Мелані Джолі заявила, що її країна, ще один великий експортер сільськогосподарської продукції, готова відправити кораблі до європейських портів, щоб експортувати українське зерно тим, хто його потребує.

"Ми маємо переконатися, що ці злаки будуть відправлені світу. Якщо цього не станеться, то мільйони людей зіткнуться з голодом", — зазначила Джолі.

Тож, як ми бачимо, світ потерпає від російської агресії, яка вплинула на економіки багатьох найсильніших країн. Чим швидше будуть вирішені логістичні та бюрократичні питання — тим краще, але ми сподіваємось, що Перемога значно ближча.