Всесвітній день першої допомоги: експрес-курс з реанімації

З 2000 року Всесвітній день надання першої або домедичної допомоги проводиться щорічно у другу суботу вересня з ініціативи національних організацій — членів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Цього року цей день припадає на 11 вересня і сьогодні "Рубрика" вирішила зібрати в одному місці все найголовніше, що треба знати про надання першої допомоги.

Основне завдання під час надання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і запобігти розвитку можливих ускладнень. Перша допомога надається потерпілому до приїзду швидкої, і загалом усі дії, які має зробити особа, що допомагає потерпілому, — максимально спрощені. Проте все ж таки людина, яка надає першу допомогу, має бути знайома з алгоритмом дій, які потрібно виконати та найпростішими навичками домедичної допомоги.  

1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс). 

• Щоб визначити, чи у свідомості людина, можна до неї звернутись із запитанням або потрясти за плечі. 
• Забороняється, з метою визначення свідомості, тиснути постраждалому на очі. 
• Для того, щоб визначити дихання в умовах пандемії, можна спостерігати за рухами живота впродовж 10 секунд. Для того, щоб зручно відміряти час, необхідно порахувати вголос від 501 до 510. За цей час людина має зробити не менше 2-3 видихів. При цьому підйом та спуск живота рахується як 1 видих. 
• Протягом декількох хвилин після зупинки серця у постраждалого може зберегтися слабке дихання або поодинокі гучні вдихи. Рятувальнику важливо не сплутати їх із нормальним диханням. Якщо у нього виникли сумніви, що дихання нормальне (16-18 вдихів за хвилину), вважається, що дихання відсутнє. Для визначення життєвих показників постраждалого немає необхідності перевіряти пульс; рятувальнику слід обмежитись тільки визначенням наявності дихання.

3. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо). Для виклику швидкої існують певні правила, дивіться нижче. 

4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх. В разі артеріальної кровотечі — накласти джгут, а в разі венозної — тугу пов'язку та здійснити тиск на рану. 

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.    

6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) — розпочати серцево-легеневу реанімацію. Про техніку проведення реанімації детальніше дивіться у відео. 

7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою. До речі, перегортати людину також потрібно правильно. Як це зробити, аби не нашкодити постраждалому, дивіться у відео. 

8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

До речі, викликаючи швидку, також потрібно знати про деякі правила, оскільки ваша розмова з диспетчером повинна бути максимально швидкою та при цьому — продуктивною. Для цього варто пам'ятати про декілька простих правил. 

1. Ніколи не робіть діагноз самостійно. Навіть якщо ви добре обізнані про ознаки тієї чи іншої хвороби, ви можете сказати, наприклад, що в людини підозра на інфаркт. Але найкращий варіант — описати симптоми.
2. Чітко відповідайте на поставлені диспетчером запитання.
3. Першим слухавку кладе завжди диспетчер. 

Звичайно, для кожного окремого випадку створені окремі інструкції. Звичайно, що у разі підозри на перелом хребта чи підозри на отруєння опіоїдами порядок дій буде різним. Протоколи дій для таких випадків затверджені Міністерством охорони здоров'я, їх можна знайти за посиланням. Проте найчастіше, коли людині потрібна перша допомога до приїзду швидкої — це зупинка серця, яка виникає через серцево-судинні захворювання.

За статистикою Європейської ради реанімації, у Європі кожні 45 секунд зупиняється чиєсь серце, тобто відбувається зупинка кровообігу. Це 1920 зупинених сердець на добу, 13 440 зупинок на тиждень та 700 800 зупинок на рік. Серцево-судинні захворювання, переважно ішемічна хвороба серця та інсульт, є основними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. В Україні серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності населення. За цим показником наша країна лишається одним зі світових лідерів. 

Аналіз Держстату щодо смертності в нашій країні у 2020 році показав, що найбільше українців померло від інфаркту та інсульту — разом це 40 359 смертей. Інсульт, за офіційною статистикою МОЗ, є причиною №2 високої смертності українців. Проте у 30% випадків людину можна врятувати від інсульту, а в разі інфаркту — повернути людину до життя. 

Про те, як відрізнити інсульт від інфаркту, яку першу допомогу надавати та як правильно реанімувати людину — дивіться у відео.