Фінансова грамотність для дітей: як і з чого починати

У чому проблема?

Часто батьки не приділяють достатньої уваги фінансовій грамотності дітей, через що у тих формується неправильне ставлення до грошей та їхнього використання. Тож потім, уже в дорослому віці ці ж діти здійснюють необдумані покупки або навпаки бояться витратити зайві кошти, обмежуючи себе практично в усьому.

"Гроші — це надбання суспільства. Фінансова грамотність нам не дана природою та не закладена на рівні інстинктів і рефлексів. Відповідно, треба вчитися, аби її опанувати", — наголошує тренер з фінансової грамотності В'ячеслав Зражевський.

Ізолювати дитину від грошей в сучасному світі неможливо. Тож навіть якщо в родині не заведено говорити на фінансові теми, на дитину впливатиме її середовище.

"Бездіяльність батьків формує неправильні фінансові звички. Обмежувати дитину і казати, що гроші — це брудний дорослий світ, не найкраще рішення. У соціумі вона бачить, що в однолітків є іграшки, які потрібно купувати. Тож робить висновок, що потрібно мати багато грошей, аби отримувати бажане. Це призводить до певного фетиша, коли дитина хоче володіти грошима заради володіння, а не для розрахунку. Утворюється такий собі Скрудж Макдак", — пояснює експерт.

Яке рішення?

Перші кроки до навчання фінансовій грамотності дитина робить у 3-4 роки, коли починає тягнутися до товарів на полицях магазинів, пояснює В'ячеслав Зражевський. І хоча в цьому віці вона не розуміє цінність грошей та не вміє рахувати, батькам вже час розмовляти та пояснювати, що купити увесь магазин неможливо і навіть для однієї іграшки потрібно накопичити кошти. Для цього можна збирати гроші в скарбничку, перетворивши цей процес на гру або сімейну традицію.

"Дитині потрібно пояснити, що для того, аби купити якусь іграшку, на неї потрібно заробити гроші. Аби мати необхідну для покупки суму, потрібен який час, наприклад, тиждень. Тож кожен день батьки можуть давати дитині монетки, які вони разом збиратимуть в скарбничку на омріяну іграшку", — пояснює експерт.

Свідомо та більш ґрунтовно навчати дитину фінансовій грамотності варто в період 5-7 років. Як наголошує тренер, це ідеальний час, оскільки дитина починає рахувати та вивчати математику. У цьому віці вона має почати отримувати кишенькові гроші, які вчитиметься розподіляти та витрачати. Вже в 10-11 років дитина має усвідомити, як заробляють кошти.

"В 10-11 років дитині треба дати можливість спробувати заробляти, аби вона розуміла, що це не так просто. Це можуть бути якісь завдання від батьків або продаж власних поробок. Діти дуже талановиті й можуть створювати браслети та малюнки й отримувати свої перші кошти. Також вони зможуть вчитися оцінювати свою роботу", — наголошує експерт.

Важливо, аби описаний процес був позитивним досвідом, який сприяє розвитку дитини, а не завдає шкоди її психологічному стану чи утверджує негативні уявлення про гроші. Батьки не мають перекладати свою фінансову відповідальність та вимагати, аби дитина з 10-річного віку на всі свої забаганки та потреби заробляла самостійно. На цьому етапі дорослі мають підтримувати свою дитину, пояснити їй, що любитимуть її незалежно від її майбутнього заробітку. При цьому вона має зрозуміти, що омріяні бажання вимагають коштів, які не з'являються в гаманці самі собою.

У 13-15 років підліток має вміти розподіляти свої гроші та чітко розуміти, яким чином їх заробляють. У цьому віці потреби дитини можуть супроводжуватися додатковими бажаннями, які вже вона має поступово задовольняти сама. При цьому підліток вже робитиме свій свідомий вибір та розставлятиме для себе пріоритети.

"Умовно, доньці потрібні нові джинси. Тож батьки готові виділити на це 1500 гривень, як це відбувалося завжди. Але підліток може захотіти модніші та дорожчі джинси. У цьому випадку батьки просто дають потрібну суму та пропонують своїй дитині вибір: перше — зекономити та взяти дешевші, друге — купити ті, на які вистачить, третє — заробити гроші або ж відкласти з кишенькових та купити дорожчі. У дитини ще крім кишенькових та заробітку з'являється фінансова відповідальність", — пояснює В'ячеслав.

Пройшовши всі ці етапи, батьки поступово формують у дитини правильні фінансові установки, які надалі допоможуть їй виважено приймати рішення. У дорослому житті діти зможуть застосовувати набуті з дитинства знання та прокачувати їх у більш серйозних фінансових операціях.

Як це працює?

Фінансова грамотність дуже схожа на комп'ютерну гру, де дитина проходить різні рівні, котрі щоразу ускладнюються. Успішно її завершивши, вона отримує корисні навички та знання. Тим часом батьки своїм прикладом показують дитині, як можна діяти в різних ситуаціях або дають поради, як було б краще використати гроші.

"Це і справді як гра, в кінці якої стоїть бос (ускладнення на найважчому фінальному рівні, — ред.). І для дитини бос — це коли вона починає жити окремо та повноцінно себе забезпечувати", — зауважує тренер. 

В'ячеслав додає, що батькам важливо обирати вдалий час для розмови з дитиною на тему фінансової грамотності. Наприклад він зі своїми доньками він спілкується дорогою до школи. Під час розмови батьки можуть розповідати про позитивні приклади розподілу грошей з власного життя. Негативні також можна використовувати, але при цьому пояснювати чому ті чи ті рішення були неправильними. 

Окрім розмов, для розвитку фінансової грамотності дитини батьки можуть також застосовувати ігри, книжки та фільми. Але варто пам'ятати, що це лише інструмент для набуття або опанування навичок. Тож батькам доведеться комплексно підходити до навчання, оскільки погравши кілька разів у гру, дитина не стане фінансово грамотною. 

"Ігри на фінансову тематику обмежені правилами та містять певні алгоритми, які з часом дитина починає розуміти та використовувати. У житті натомість все може відбуватися непередбачувано й не за планом. Гра — це лише допоміжний інструмент. Класно, якщо її проводить ментор, який допомагає дитині проаналізувати її проблеми та дати поради батькам над чим працювати", — розповідає тренер. 

Наразі ринок має безліч книжок з фінансової грамотності для дітей різного віку. З власного досвіду В'ячеслав виокремлює "Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей" Бодо Шефера. Він додає, що саме вона лишає у дітей яскраві враження та вчить шанобливо ставитися до грошей. 

"Коли дитина досягає 10-річного віку, я раджу показувати фільми про бізнесменів, наприклад про засновника МакДональдзу. Фільм показує реальне життя, але дитина не завжди може зробити правильні висновки. Тому дивитися таке кіно потрібно з батьками, які будуть розставляти правильні акценти та пояснювати, чому сталося так і чому це правильно або ні", — підкреслює чоловік.

Коли батьки прагнуть навчити дитину фінансової грамотності, то їм потрібно повноцінно занурювати її в середовище та розвивати відповідне мислення, пояснює тренер з фінансової грамотності: 

"Це схоже на англійську мову. Є різниця, коли дитина вчить її в Україні й коли за кордоном. Так само із фінансовою грамотністю.

Основна мета — це сформувати правильно мислення. Наприклад, дитина має планувати бюджет, але як це правильно робити й що це взагалі таке? Дитину потрібно занурювати в ситуації, де вона вчитиметься на емпіричному досвіді. Наприклад, батьки пропонують дитині купити какао. Але дитина може спитати себе, чи дійсно вона хоче його в цей момент. Чи ці гроші вона може попросити та відкласти на нові навушники? Отак і розвивається фінансове мислення, дитина починає думати, чи дійсно треба їй какао саме зараз. У дорослому віці вона вже розставлятиме для себе пріоритети".  

Оскільки батьки, як правило, не можуть бути своїм дітям професійними вчителями з фінансової грамотності, можна звертатися до менторів, тренерів або психологів, які мають відповідні знання. Спеціалісти здатні визначити проблемні місця з грошима та скеровувати дитину в правильному напрямку.

Коли батьки починають давати кишенькові гроші, вони мають пам'ятати, що це не знімає з них фінансової відповідальності за дитину. "Свої" гроші вона має витрачати на забаганки. Наприклад, до оплаченого батьками обіду в школі, дитина за кишенькові додатково може купити собі булочку. Однак варто бути готовим також до того, що  перший час дитина може бездумно витрачати та просити гроші знову.

"Майже 90% дітей одразу витрачають свої гроші. Тож тут батькам варто проявити стійкість і збільшувати суму кишенькових лише за реальної потреби. Інші 10% дітей збирають кошти. У цьому випадку дорослі мають вчити не боятися витрачати гроші", — пояснює В'ячеслав. 

Він додає, що починати давати кишенькові гроші варто тоді, коли дитина почала казати "купи". Залежно від її віку, батьки мають виділяти кошти на день, а пізніше цей період поступово збільшувати. Вже у підлітковому віці дитина може отримувати кишенькові на тиждень або місяць.

Для визначення потрібної суми батьки мають проаналізувати свої фінансові можливості та бажання дитини, зазначає В'ячеслав. У малечі це може бути щось із солодощів, наприклад, улюблена цукерка, яка коштує 5 гривень. Таким чином у кишенькові можна закладати саме таку суму на день. Якщо ж дитина її не витратить, то матиме вже 10 гривень за два дні й зможе придбати собі шоколадний батончик. У результаті дитина вчиться накопичувати власний бюджет.

"Ідея кишенькових грошей полягає в тому, що дитина має відчувати дефіцит і тоді, коли вона його відчуває, то відповідно вчиться розподіляти гроші", — зазначає тренер з фінансової грамотності. 

Окрім бажань батьки мають звертати увагу на середовище, в якому зростає дитина. Якщо це сільська місцевість, то там сума кишенькових може бути трохи нижчою. Наприклад, для міста це 5 гривень на день, а в селі — 3.

"Батьки також можуть видавати гроші лише в будні, а на вихідні — ні, бо це дні, коли вони не працюють. Відповідно дитина має протягом тижня розрахувати свої кишенькові таким чином, щоб їй вистачило на свої бажання в суботу та неділю. Тобто з понеділка по п'ятницю вона отримає по 5 гривень, якщо вона їх не витратить, то матиме 25 на забаганки у вихідні",  — додає експерт.

Протягом дорослішання у дитини збільшуватиметься кількість бажань, тож батькам доведеться переглядати суму кишенькових грошей. Для цього можна обирати спеціальні дні раз на пів року. Та якщо дитина раціонально використовує кошти, наприклад, частину заощаджує на власні мрії, то з нею обговорити зміну суми кишенькових можна раніше запланованого часу.

"Якщо ж дитина не погоджується з вашим рішенням щодо суми кишенькових, то вона може скласти свій бюджет та аргументувати, чому має отримувати більше грошей. Як правило, на цьому етапі більшість дітей здаються", — ділиться тренер. 

Також дитині можна запропонувати почати заробляти, якщо їй серйозно не вистачає грошей. Тут вже простір для уяви батьків, які можуть давати завдання або домовлятися зі знайомими про підробіток.

Дитина може отримуватиме гроші за виконанні певних хатніх справ, це експерт визначає як фінансове виховання. Але коли батьки хочуть його застосовувати, то їм потрібно зважати на основні моменти:

1. Дитина повинна мати відповідальність, за яку їй не платять, наприклад, прибирання у власній кімнаті. Це типові хатні обов'язки, які розподіляють батьки.
2. Буває, що дитина сама проявляє ініціативу зробити платну послугу. Наприклад, родина викликає додому клінінгову компанію, яка миє вікна. Але дитина каже, що готова це зробити замість запрошених працівників. Тож батьки можуть заплатити за це їй, якщо все виконано на якісному рівні.  
3. Платити за хатні обов'язки батьки можуть у випадку непередбачуваних обставин. Якщо дитина прибирає щотижня на вихідних, але раптом посеред тижня мають приїхати родичі й відповідно потрібно підготувати до цього будинок. Або ж лишилося багато посуду після бенкету й помити його просять саме сина чи доньку. 

"Гроші за хатні обов'язки мають бути короткостроковими, за неочікувані задачі або за «наймання». Найкраще рішення в таких ситуаціях батькам із дитиною підписувати договір, де будуть визначені всі умови та оплата. Чим дитина старша, тим якісніше та детальніше все потрібно прописувати, бо діти забувають свої зобов'язання або перекручують їх", — наголошує В'ячеслав. 

Ще більше корисних порад батькам