“Відьомські руки”: що не так з дитячим фільмом “Відьми” і до чого тут терпимість

16 листопада в світі щорічно відзначається Міжнародний день, присвячений терпимості. Він був проголошений в "Декларації принципів терпимості" ЮНЕСКО з 1995 року. У цей день потрібно згадати про такі цінності як повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. Декларація проголошує визнання відмінностей у зовнішньому вигляді людей, їхнього положення, мови, поведінки і цінностей.

Толерантність — це гармонія в різноманітті

Людям властиво об'єднуватися в соціальні групи, всередині яких формуються певні правила і звичаї, устої. Разом з цим нам так само властиве неприйняття іншого як чужорідного і чужого. Дуже часто ми вороже сприймаємо відмінності. Однак така поведінка в сучасному світі вже не вважається нормальною: глобалізація світу привела до розквіту різноманіття, і те, що раніше здавалося в чиїйсь родині або соціальній групі неприйнятним, для інших вважається абсолютно нормальним. Саме тому і створений день терпимості, щоб нагадати людям про відмінності один одного, і про те, що прихильність краще агресії, а відкритість краще снобізму.

За останні два десятки років світ змінився на краще: згідно з дослідженнями Центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), які проводилися у 2014 році, за 25 років зведений індекс суспільної толерантності, що вимірює ставлення громадян до девіантних соціальних груп, виріс вдвічі: з 11 до 21 пункту, а ось індекс суспільної толерантності, що фіксує ставлення до людей з вродженими вадами, виріс більш, ніж в 3 рази: у 1989 році він становив 22 пункти, а в 2014 р. – вже 79 пунктів. Підтримувати їх раніше вважали за необхідне 50%, а сьогодні – 84% опитаних.

Цілком можливо, що саме такі зміни і стали причиною обурення глядачів фільму 2020 року "Відьми", творців якого вони звинуватили у цькуванні людей з інвалідністю. Хтось підтримав рух, а комусь претензії здалися необгрунтованими. Спробуємо розібратися.

#NotAWitch

Справа в тому, що у відьом у фільмі не вистачає пальців. Саме так виглядає ектродактилія — вроджена вада розвитку, відсутність або недорозвинення одного або декількох пальців кистей або стоп.

За сюжетом фільму відьми — негативні героїні, а деформовані кисті — їх відмінна риса, через що вони змушені носити рукавички, щоб приховати єство своєї неприємної натури. Користувачі соцмереж відгукнулися критикою на адресу фільму під хештегом #NotAWitch, — така негативізація особливості здалася їм образливою по відношенню до людей, що страждають на ектродактилію або, як її ще називають, деформацією кінцівок.

Наприклад, американка на ім'я Макс, авторка блогу It Takes a Journey, яка також страждає на ектродактилію, у своєму пості пише:

"Коли я росла, я дійсно боролася з тим, щоб моя рука виглядала інакше. Я приховувала це, тому що люди запитували, чи боляче це, я турбувалася, що це виглядає страшно для інших, і я всерйоз подумувала про ампутацію. Новий @witchesmovie від @warnerbrosuk говорить дітям, що деформація кінцівок — це те, чого слід боятися і що слід приховувати за рукавичками. Це не нормально".

У британки Райнон Джеймс також деформована одна рука:

"Я думаю, буде справедливо сказати, що @wbpictures розлютили і засмутили все співтовариство людей з деформованими кінцівками. Ми витрачаємо все своє життя на те, щоб навчитися любити свої відмінності в кінцівках і показувати іншим, що є чим пишатися, і це (фільм) просто проливає на це негативне світло.

Я виросла на книгах Роальда Даля і люблю їх. Але я точно не піду дивитися новий фільм "Відьми", і вас теж закликаю".

Вона також звернула увагу на оригінальний малюнок відьом Квентіна Блейка, на якому у відьом немає різниці в кінцівках. "Так чому вони визнали за необхідне включити це в новий фільм, я ніколи не дізнаюся. Вони помилилися", — обурюється дівчина.

Саме тому, що деформація кистей зображена у фільмі як щось страшне, що робить володаря долоні, яка так виглядає, схожим на злого персонажа, картина так образила людей з ектродактилією. Їм і так непросто доводиться з такою особливістю. Насадження негативного сприйняття такого роду інвалідності виглядає, як дискримінація, і глибоко ображає, зачіпаючи найбільш вразливі їх місця.

У кіностудії Warner Bros заявили, що автори не хотіли образити глядачів. Художники спочатку хотіли зробити пальці відьом схожими на котячі пазурі, повідомляє Deadline, а Енн Хетеуей, яка зіграла головну роль у кінострічці, опублікувала пост-вибачення під ролик організації Lucky Fin Project, яка підтримує дітей і дорослих з вродженою деформацією кінцівок:

"Дозвольте мені почати з того, що я роблю все можливе, щоб бути чуйною до почуттів і досвіду інших не через страх, а тому, що не завдавати шкоди іншим є базовим рівнем пристойності, до якого ми всі повинні прагнути. Як людина, який дійсно вірить в інклюзивність і дійсно ненавидить жорстокість, я повинна вибачитися за завданий біль. Я прошу вибачення. Я не пов'язувала різницю кінцівок з ектродактилією, коли мені показали зовнішній вигляд персонажа; якби це було так, запевняю вас, цього б ніколи не сталося", — виправдалася Хетеуей.

Таким чином, побічно і нехай навіть не через найвдаліший приклад, компанії Warner Bros вдалося звернути увагу громадськості на ектродактилію як проблему, що турбує багатьох людей і вимагає терпимого ставлення.

Як стати терпимішим?

Часто негативні емоції, агресивне ставлення до чого-небудь або страх продиктовані невідомістю. Страхітливі на перший погляд кінцівки можуть змусити вас відвернутися, що, будьте впевнені, обов'язково буде відмічено власником такої руки або ноги. Але боятися тут нічого.

Ектродактилія, як ми вже сказали, — вроджений порок. Причини деформації кінцівок можуть бути різними: від обвиття плоду пуповиною до психічної травми матері під час вагітності, але основним фактором залишається генетична схильність. Наприклад, в Африці, на півночі Зімбабве, є плем'я Вадом, практично всі члени якого через тісні генетичні зв'язки страждають деформацією кінцівок. При цьому, у всіх вона однакова: три середніх пальця ноги відсутні, а два крайніх пальця повернуті всередину. Через цю особливість членів племені прозвали "двопалими" або "страусоногими". Члени племені з такими змінами не вважаюься неповноцінними, будують сім'ї і ведуть побут нарівні з іншими жителями громади.

У сучасному світі при бажанні можна зробити пластичну операцію, яка зробить дефект менш помітним або зовсім прибере його: хірурги пересаджують пальці зі стопи на кисть при їх нестачі, поділяють зрощені пальці, витягають занадто короткі або вкорочують довгі, роблять протезування і пересадку шкіри. Однак в більшості випадків такі операції проводяться з метою повернути хапальну здатність власникові пороку. Такі операції можна робити тільки в дорослому віці, у виняткових випадках — в підлітковому, але не в дитячому.

Втім, проведення операції тільки з естетичною метою — справа кожного. Це рішення, яке кожна людина повинна приймати самостійно, без зовнішнього тиску. Чим більш толерантним і терпимим буде наше суспільство, тим меншим буде соціальний і культурний пресинг на кожного з нас. Давайте пам'ятати про це і бути добрішими!

Допомогти кожному в цьому може одна проста вправа: запитайте себе, що б ви відчували, опинившись на місці певної людини в ситуації, їй неприємній. Толерантність — це перш за все про вміння слухати і чути. Часом кожному з нас це потрібно — бути почутим.