Попри обстріли й мінування: підсумки фермерського року на Херсонщині та рішення для харчової безпеки

У чому проблема?

6 червня росіяни здійснили терористичний акт, спровокувавши найбільшу техногенну катастрофу XXI століття. Після цього фермери Херсонщини опинились в ще гіршому стані, ніж були. Згідно з даними Мінагрополітики, лише у Херсонській області було підтоплено 25 тисяч гектарів полів, втрачено — 100 тисяч тонн врожаю. Загалом на правобережжі Херсонщини налічується 520 тис. га сільгоспземель, з них станом на 2 жовтня офіційно розмінували лише 89 тис. га. Тож "розмахнутись" у фермерів Херсонщини точно не вийде.

Аграріям довелось працювати — попри знищену техніку, заміновані поля та постійні обстріли. Крім того, сільськогосподарські поля були затоплені, врожай втрачено. Залишились лише борги в банках, аби виплатити які, фермери мали реалізувати знищений врожай.

Цьогоріч ринок уже встиг певним чином переорієнтуватись. Так, за даними Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації цьогоріч овочами й кавунами забезпечували Україну Одещина, де аграрії почали проявляти зацікавленість у зміні структури посівів, аби уникнути дефіциту — саме тому цього серпня українці мали нагоду поласувати кавунами.

Але на самій Херсонщині ситуація з кавунами залишає бажати кращого. За повідомленням очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, було зібрано 590 тонн баштанної продукції, 58,5 тисяч тонн зерна, 4,4 тисячі тонн ріпаку, 16,3 тисячі тонн картоплі, овочів — близько 30 тисяч тонн. В основному — томати й цибуля.

Якщо порівняти ці цифри з довоєнним 2021 роком, цифри здаються мізерними. Два роки тому лише ріпаку було зібрано близько 239,4 тисячі тонн, зараз — лише 4,4 тисячі тонн. Врожаю зернових у 2021 році було близько 4 мільйонів тонн — непорівнянно велика цифра з цьогорічними 58,5 тисячами.

"Нині важко стверджувати, тому що певні площі заміновані, й водночас маємо втричі меншу територію у зв'язку з тимчасовою окупацією частини області. Загалом же на Херсонщині в довоєнний час збирали мільйони тонн, а зараз — тисячі… Зараз, звичайно, це зовсім не ті обсяги, завдяки яким ми раніше жили", — додав очільник ОВА.

Яке рішення?

Цього року фермерам Херсонської області попри всі спроби окупантів зірвати посівну кампанію та жнива, все ж таки вдалося зібрати врожай. 

У пресслужбі Херсонської обласної військової адміністрації повідомили, що попри заміновані поля, вкрадену та знищену техніку, нестачу кадрів, дефіцит коштів на придбання зерна, добрив, матеріалів для обробки та захисту культур, усупереч всім складним умовам, херсонські фермери демонструють "небачені" результати — саме так назвали ті тисячі тонн врожаю, які так важко порівнювати із мільйонами, що були до початку повномасштабного вторгнення. Хоча це набагато краще, ніж нулі минулого року.

З часом ситуація має покращитись. Одну з проблем, що має великий вплив на роботу фермерів та безпосередньо використання земель — замінування полів, поступово вирішують. Так, нещодавно на  пресконференції очільник ХОВА Олександр Прокудін повідомив, що в області на деокупованих територіях розмінували близько 100 тисяч гектарів — 15% від усієї території. При цьому 85 тисяч гектарів — це землі сільськогосподарського призначення, що вже безпечні для роботи.

Журналісти "Суспільного" провели цікавий експеримент: завітали на ринок в Херсоні, дізнались ціни на продукцію, розпитали як покупців, так і продавців. 

Висновок короткий: продукції мало, але й попит невеликий. Раніше Херсонщина цілком задовольняла попит місцевих покупців на овочі та м'ясо-молочні продукти. Тепер овочі завозять на Херсонщину з інших областей, й ціни такі продукти мають відповідні. Втім, ціни могли б бути ще вищими. Заважає цьому те, що багато людей виїхало з Херсонщини із початком повномасштабної війни, і попит, що формує на ринку ціну, низький.

Економіст Володимир Молчанов каже, що завищені ціни на херсонських ринках виправдані. На їх формування впливає декілька економічних факторів. Це доставлення, умови, в яких продаються ці продукти, та малий попит на товар.

"Здорожчання існує і з цим нічого не поробиш. Вони складаються на підставі якихось ринкових механізмів, попиту і пропозицій. Якби людей було більше, то й ціни були ще більше. Людей просто мало залишилося. З іншого боку це впливає на окрему групу товарів, які не вигідно возити через те, що їх треба возити великими партіями", — говорить Володимир Молчанов.

Після більш ніж півтора року тотальної війни психологічний та матеріальний ресурс українських агровиробників вичерпується. Аграрії потребують підтримки, щоб продовжувати працювати.

Про це свідчать дані опитування "Сміливість бути фермером", яке було проведено за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

Серед факторів, що мотивуватимуть агровиробників продовжувати працювати у майбутньому, респонденти схильні керуватися більш практичними роздумами. 

Найбільший відсоток респондентів — 68,2% — розраховують одержувати безоплатну матеріально-технічну підтримку, зокрема одержання насіння. 67,5% очікують розширення можливостей для залучення фінансування. 38,3% підкреслюють необхідність постійного інформування агровиробників про актуальні програми підтримки. Серед інших мотиваційних стимулів називають також доступ до агротехрішень, юридичної та бухгалтерської підтримки, а також успішний досвід колег. 

Проте аби отримати підтримку, необхідно знати про наявність державних, міжнародних, донорських, грантових програм підтримки, і дослідження показали, що лише 23,5% агровиробників вважають себе добре обізнаними з ними. Майже половина вважають себе необізнаними або дещо обізнаними щодо таких ініціатив. Тож ось кілька інструментів, які фермери можуть використовувати, аби отримати додаткову фінансову підтримку:

• Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (ФЧГК), який вже незабаром розпочне надавати часткові гарантії на залучені кредитні ресурси сільгоспвиробникам, що мають до 500 га земельного банку. 
• Додаткові можливості для фінансування для аграріїв також можна шукати на порталі GRANTY. Наприклад, 
• Програма USAID з аграрного і сільського розвитку також регулярно надає допомогу фермерам на конкурсній основі або за зверненнями. Зв'язатись із представниками програми можна за посиланням.

Уже в жовтні аграрії Херсонщини отримали 10 тонн елітної пшениці для посівної 2024. Про це повідомила пресслужба Херсонської ОВА.

Як зазначається, завдяки співпраці Херсонської ОВА з компанією Lidea в рамках програми підтримки фермерів, які постраждали від бойових дій "Разом до посівної", цього тижня аграрії Херсонської області отримали посівний матеріал під врожай 2024 року.

"10 господарств Херсонщини зможуть засіяти 50 га розмінованих полів, а вже наступного сезону зібрати для посіву 250 тонн власного насіння озимої пшениці", — йдеться у повідомленні.

І це може бути лише початок.