ЄС, Україна та все, що між ними: як не потрапити на гачок дезінформації

У чому проблема?

Напередодні початку третьої зими в умовах повномасштабної війни росіяни знову активізували пропаганду та дезінформацію. Один зі способів маніпуляцій та поширення дезінформації, який росія використовує, — це виривання певних деталей з контексту, що спотворює дійсність.

Наприклад, інформація про те, що в ЄС немає консенсусу щодо розширення союзу, приправлена меседжем про те, що Молдова є пріоритетною державою у черзі на вступ, є однозначним прикладом вириванням з контексту та маніпуляції. Пояснюємо, чому так.

По-перше, не може бути лідерів щодо реального приєднання до ЄС станом на початок листопада. Адже фактично процес приєднання ще не розпочався. По-друге, інформація не подається від імені групи депутатів Європарламенту, а лише одноособово, що свідчить про те, що це не колективна позиція.

Чому така інформація з'явилась саме зараз? Офіційний сайт Представництва ЄС говорить про те, що 8 листопада Європейська комісія (як виконавчий орган) прийняла Пакет щодо розширення. З нього випливає, що зважаючи на прогрес у реформах, Європейській Раді рекомендується вже розпочати перемовини про членство з Україною та Молдовою. У середині грудня 2023 року має відбутись саміт лідерів ЄС, що складають Європейську Раду, на якому буде визначено, чи розпочинати перемовини про членство з Україною та Молдовою. Лише тоді можна буде говорити про реальні перспективи вступу чи наявності консенсусу щодо цього.

22 грудня у Нідерландах пройшли парламентські вибори, на яких перемогла "Партія за свободу" (Partij voor de Vrijheid). Її лідер Герт Вілдерс досі не висловлювався про те, що він за продовження допомоги Україні.

Цей факт російська пропаганда вирішила використати на свою користь. Так, відсутність заяви вона подає як повний провал і припинення підтримки України з боку Нідерландів. Дещо радикально, чи не так?

Тут вороги України не гребують тим, щоб притягувати в цей контекст прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який під час війни не цурається навіть особисто зустрічатися з російськими посадовцями, і вже заявив, що "вітер змін уже тут". Мовляв, якщо Угорщина може таке утнути, то й Нідерланди зможуть. Основою для всіх цих маніпуляцій слугує один лиш факт — новообраний прем'єр не зробив заяви про підтримку.

Нагадаємо, що за даними агрегатора допомоги Україні Ukraine Support Tracker, Нідерланди наразі знаходяться на восьмому місці за загальною допомогою Україні й на сьомому місці за військовою допомогою.

Окрім цього, у самих Нідерландах, навіть і прихильник допомоги Україні, ще чинний прем'єр-міністр Марк Рютте заявив, що він бачить складнощі у приєднанні України до ЄС до 2030 року.  На його думку, приєднання нових членів до ЄС — складний процес, у якому не може бути жодних поступок щодо вимог вступу, до того ж у самій євроспільноті треба буде провести значні реформи, якщо приєднається більше держав. Попри зміст заяви, слід зважати зокрема й на те, що її Рютте зробив у виборчий період.

Не слід також забувати, що росіяни відомі тим, що намагаються просочитись у владні структури НАТО та ЄС. Тому цілком можливо, що у 2023-2024 одним із головних завдань для України стане збереження єдності щодо продовження допомоги Києву саме серед держав членів ЄС. У країнах ЄС неминуче проходитимуть вибори, що означатиме певний турбулентний період напередодні та у транзитні періоди у разі зміни влади. Проте, до цих змін навряд чи є сенс додатково переживати.

Безперечно, росія буде використовувати блокування українських водіїв на українсько-польському кордоні як нагоду посіяти ще більший розбрат між двома народами та Києвом і Варшавою. Крім того, росія та її агенти однозначно будуть поширювати меседжі розбрату про відносини між ЄС та Україною й Польщею. І хоча кожен день блокади кордону завдає втрат щонайменше на десятки мільйонів євро обом державам, а також іміджеві втрати, росія не зупиняється на тому, щоб тиснути лише на ці меседжі.

Так, росіяни водночас поширюють тези маловідомих експертів про те, що нібито Львів має повернутись до складу Польщі. Це подається як реакція на слова міського голови Львова Андрія Садового. Садовий же насправді, звертаючись до поляків, сказав наступне: "Увесь ваш гігантський внесок у перемогу України у цій війні зводиться нанівець групою маргіналів, які блокують гуманітарні постачання країні, яка вже другий рік захищає свою незалежність та безпеку Європи. Чи має Польща мужність, політичну волю та громадянські інструменти припинити цю ганебну блокаду України? Ціна занадто висока".

Традиційно росіяни продовжують поширювати меседжі й про те, що Україна та її євроінтеграція приречені, але це все ж більше розраховано на внутрішню аудиторію.

Загалом будь-яка дезінформація має певну аудиторію. Так, наприклад, мобілізація в Україні — одна з тем розбрату, яку росіяни поширюють, аби показати українцям, зокрема, що російська армія нібито підготовлена краще, а також те, що війна начебто зайшла у глухий кут.

Тут ворог підключає фейкові новини про те, що Україна, мовляв, звернулась до країн, у яких перебувають українці, із закликом про екстрадицію — нібито для підсилення мобілізації. Водночас ряд європейських країн, таких як Німеччина, Австрія та Угорщина спростовують таку інформацію.

Такий сценарій дійсно можливий, проте українські топпосадовці вже пояснили, що ймовірність блокування Угорщиною вступу України до ЄС достатньо низька. За словами Ольги Стефанішиної, віцепрем'єр-міністерки з питань євроатлантичної інтеграції, консенсус існує щодо всіх рішень, які розглядаються в ЄС, тому ЄС не дозволить виставити на голосування рішення, якщо такого консенсусу не буде.

Окрім того, пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила: "Немає нічого звичайного, коли йдеться про Україну і розширення ЄС. Ви б'єте всі рекорди. Ви відправили анкету-опитувальник через два тижні. Такого ніколи не було в історії. Тому ніхто не може назвати термінів, але багато чого залежатиме від вас. А також, і це те, що нам потрібно пам'ятати, йдеться не тільки про вашу волю і здатність реформуватися під час війни, якою вражаючою вона не була б, а також про здатність Європейського Союзу реформувати себе".

Проте, звісно, росіяни не пишуть про те, що саме Європарламент у 2022 році зазначив, що Угорщина перетворилася на "гібридний режим виборчої автократії" під керівництвом націоналістичного уряду. ЄС сам заблокував 7,5 млрд євро допомоги Угорщині через проблеми із захистом прав людини. 

Які рішення?

Рішення просте — слідкувати за власною інформаційною гігієною та курувати контент, який ви споживаєте.

• Довіряти офіційним каналам від ЄС: Європейська комісія, Європейський парламент, Європейська Рада, Представництво ЄС. 
• Читати оригінальні заяви українських чиновників, які відповідають за зовнішню політику, а саме за європейську інтеграцію — наприклад, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. 
• Загалом — перевіряти першоджерело інформації, аби розуміти, чи не спотворена вона в тому чи іншому повідомленні, чи відповідає дійсності.
• Слідкувати за перевіреними українськими джерелами та надійними ЗМІ. Не спиратися на анонімні джерела, які не несуть жодної відповідальності за контент.