Що робити з вирвами від вибухів та знищеними ландшафтами? Рішення, які працюють

У чому проблема?

Війна триває, і росіяни скоюють воєнні злочини, у тому числі й проти довкілля, щодня. Це забруднення водних ресурсів та ґрунтів, спричинене вивільненням хімічних речовин від вибухів. Наприклад, сірка, що міститься в зарядах, буквально випалює все живе — рослини, дрібні мікроорганізми, комах тощо. А важкі метали зберігаються в землі та згодом потрапляють в наш раціон разом із продуктами. 

Таке забруднення можуть спричинити й руйнування стратегічних об'єктів, наприклад, очисних споруд, пошкодження яких може призвести до витоку нечистот у річки. Як наслідок — розповсюдження хвороб; можливо, навіть поява епідемій, і загалом — погіршення епідеміологічної ситуації через потрапляння небезпечних речовин у питну воду або згодом у харчові продукти.

Також у місцях інтенсивних боїв суттєво порушується нерест риб, руйнуються місця гніздівлі птахів через гучні звуки вибухів (нерідко боєприпаси вибухають у самих водоймах). На стан водно-болотних екосистем негативно впливає форсування річок плавучими бронетранспортерами й зведення понтонних переправ для інших транспортних засобів.

Врешті-решт, пожежі на складах, нафтобазах, у торгівельних центрах, у які влучають російські снаряди, згоряння хімічних реагентів призводять не лише до короткочасного забруднення повітря. Так, небезпечний попіл, що містить шкідливі для живих організмів канцерогенні сполуки, щоразу, коли дме вітер, знов і знов потрапляє в атмосферу; з водою цей попіл потрапляє в ґрунти.

Яке рішення?

Території, уражені бойовими діями, все ж можливо відновити та навіть покращити, а згодом надати їм рекреаційний статус або знов використовувати для промисловості чи сільського господарства. 

У світі вже існують приклади такого використання — ба більше, приклади відновлення довкілля після екологічних катастроф є навіть в Україні. Екологи з організації "Екологія. Право. Людина" розробили дослідження, присвячене методам відновлення довкілля після бойових дій. Що пропонують робити експерти — розбираємо кожне з рішень.

Одне з рішень — заповідання та обмеження використання землі. Так зробили, наприклад, на атолі Бікіні (Маршаллові острови). Колись там був американський полігон для ядерних випробувань, а нині атол Бікіні включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. І хоча ця територія не має офіційного заповідного статусу, там діють певні обмеження щодо використання ресурсів довкілля задля збереження та відновлення біорізноманіття. 

У разі неможливості суцільного заповідання або більш доцільного продовження сільськогосподарського використання територій, вражених військовими діями, застосовують природоорієнтовані рішення (nature based solutions). Це працює, наприклад, якщо перетворити воронки від вибухів на "острови" лісів та ставки-копанки. Іноді вони утворюються навіть самостійно. "Рубрика" разом з екологами відвідала Чернігівщину, щоб зібрати проби ґрунту на ділянках землі, де велись артобстріли. 

На наш подив, у деяких місцях неможливо було взяти проби для аналізу, оскільки воронки вже перетворились на озерця. 

Екологи впевнені, що пошкоджений рельєф поля можна перетворити на новий ландшафт, корисний для сільського господарства — більш сталий та продуктивний у вже недалекому майбутньому. Рішення — це "природні острови" на місцях вирв від підривів. 

Відповідно видозмінений агроландшафт допомагатиме агровиробнику або фермеру, адже може:

• Запобігати ерозії ґрунту, зменшуючи швидкість вітру.
• Стабілізувати мікрокліматичні показники поля, підвищуючи вологість повітря, ґрунту, скорочуючи випаровування.
• Зменшувати кількість шкідників поля, надаючи притулок сотням комахоїдних птахів, своєрідній "біологічній зброї" проти шкідників.
• Сприяти родючості через збільшення вмісту гумусу на 20-40% та пористості ґрунту — до 9%. Введення деревних та інших природних елементів у аграрні ландшафти активізує обмінні процеси.
• Депонувати вуглець у деревних рослинах і накопичувати органічний вуглець у ґрунті.
• Зменшити рівень хімічного забруднення, адже деревні насадження абсорбують та зв'язують хімічні елементи в різних шарах ґрунту і сприяють очищенню ґрунтових вод. 
• Урізноманітнені агроландшафти з мозаїчними вкрапленнями чагарникових чи деревних груп посилять рекреаційну привабливість регіонів. Естетична та культурна цінність таких мозаїчних агроландшафтів зростає.

Що стосується знищення росіянами інфраструктури — тут також є рішення. Екологи наводять приклад знищеної 2 квітня греблі Оскільського водосховища, найбільшого на лівому березі Дніпра, та дають несподіваний висновок: відновлювати пошкоджену частину греблі не потрібно. Краще знести всю греблю, щоб відновити проточність річки Оскіл. Екологи дають таке пояснення: 

"Внаслідок бойових дій, які призвели до руйнації промислових підприємств, уже немає жодного сенсу в заборі такої кількості води. Отже, виходячи з цього, зникає й основна мета існування згаданого водосховища, яка полягала в акумуляції води для підтримання рівня Донця, більшість стоку якого забирали на канал Сіверський Донець-Донбас", — йдеться в дослідженні.

Це дасть одразу декілька переваг:

• Оскільки руйнування затвора призвело до витоку води, значні площі дна з часом висохнуть, що стане першим кроком до створення там характерних природних екосистем та перетворення мілководдя на луки. 
• Враховуючи, що течія річки буде відновлена й зникне перешкода для міграцій гідробіонтів, у річку Оскіл вище нинішньої греблі повернеться значна частина видів, які потребують проточної води, а це зі свого боку слугуватиме поновленням та збагаченням кормової бази для птахів, що заселяють території поблизу. 
• Ці фактори приведуть до повернення та заселення територій рідкісними видами флори та фауни та створення/відновлення їхніх ареалів. 

Тож рішення є, реалізувати їх можна через розумне управління природними ресурсами — це можна здійснити впровадженням запропонованих екологами реформ та вкладенням у відповідні проєкти коштів. Останні, до речі, ми обов'язково отримаємо через міжнародні суди як компенсацію від росії за завдану шкоду після нашої Перемоги. 

Вірмо в Перемогу та дбаймо про природу разом з ЕкоРубрикою!