Що відбувається

Чи працюють антитютюнові заходи в Україні? ЕКСПЕРИМЕНТ  

“Рубрика” провела експерименти, щоб з’ясувати перші результати після початку дії нового Закону, та поспілкувалась з лікарем та авторкою законопроєкту.

У чому проблема?

Київський міжнародний інститут соціології провів опитування серед українців, яке показало: з 2019 року кількість курців серед дорослого населення країни поступово збільшується.

Попри різке зменшення кількості курців серед дорослого населення у 2020 році, у 2022 люди знов почали курити. Це зростання, на думку соціологів, які проводили дослідження КМІС, пов'язане з війною: через стрес певна кількість людей повернулася до куріння. Також соціологи припускають, що зміни можуть бути пов'язані з методом інтерв'ювання опитуваних — у телефонних розмовах цьогоріч, можливо, люди більш щиро відповідали на запитання. Крім того, популярності за два роки набули бездимні тютюнові вироби: IQOS або Glo. 

Яке рішення?

Курити заборонили на державному рівні. 

Які нові правила запрацювали цього літа?

Розв'язувати проблему зростання кількості курців серед українців взялися на законодавчому рівні. 16 грудня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну», покликаний виконати одразу декілька завдань: 

  • зменшити  привабливість тютюнових виробів; 
  • захистити людей від пасивного куріння. 

Норми Закону набувають чинності поступово, і перші зміни почали діяти 11 липня 2022 року: у громадських місцях заборонили курити не лише звичайні сигарети, а й будь-які вейпи, електронні сигарети, трав'яні вироби для куріння, кальяни, а також IQOS, Glo чи будь-які інші подібні пристрої для нагрівання тютюну.

Народна депутатка Лада Булах, авторка законопроєкту, пояснює:

"Наше головне завдання — створити умови, за яких діти та молодь не мають стимулів розпочинати курити, і дати більше стимулів для припинення вживання тютюну та нікотину тим, хто вже має залежність. Згідно з дослідженнями, кожен п'ятий підліток віком 13-15 років курить електронні сигарети. Діти — це головна цільова аудиторія тютюнової індустрії, на яких вона полює завдяки агресивному маркетингу. І якщо Законом №1978 уже з наступного року буде заборонено рекламувати будь-які електронні пристрої для куріння, то сигаретна викладка, на жаль, залишатиметься й надалі". 

Чи запрацював Закон насправді? "Рубрика" вирішила перевірити самостійно. Ми провели декілька експериментів, щоб з'ясувати, як люди ставляться до куріння, наскільки обізнані у своїх правах та чи здатні нові правила покращити здоров'я громадян.

Експеримент №1: Перевіряємо, чи працює закон на повну силу та… 

Одразу виявляємо порушників!

Увечері ми завітали до одного з відомих барів у центрі Києва. Коктейль, зручне крісло та неперевершений панорамний вид з вікна виходити "на перекур" на холодну вулицю зовсім не хочеться. Наш експериментатор дістає електронну сигарету та повільно випускає тонкий потік білого диму в стелю — так, щоб офіціантка обов'язково це побачила. Вона дійсно це помічає, прямує через усю залу до нашого столика та лагідно нагадує про те, що куріння в приміщенні заборонено, але… несподівано направляє нас до "курилки" на тому ж поверсі.

Що каже Закон про "курилки" в приміщеннях та куди скаржитись?

Насправді згідно з антитютюновим Законом, "курилки" заборонені для куріння звичайних сигарет ще з 2012 року! З 11 червня цього року в них також не можна курити ані IQOS, ані Glo, ані будь-що інше. 

Дмитро Купира, виконавчий директор ГО "Життя",  почувши цю історію, обурився. Він звернув нашу увагу на те, що існування такої "курилки" — грубе порушення норм нового Закону. 

До речі, "кальянних" тепер теж не має бути. Стаття 13 Закону повністю заборонила куріння кальяну в приміщеннях закладів ресторанного господарства та в будь-яких зонах для куріння в приміщеннях, де подають напої та їжу.

У разі порушення заборони на вживання будь-яких тютюнових виробів на заклад громадського харчування очікує штраф: 3000 гривень за перше порушення та 15 тисяч — за повторне. Штраф накладається також і на самого курця, щоправда, значно менший: 170 гривень — це максимальне стягнення.

Чи зробить Закон людей здоровішими?

Щоб це з'ясувати, ми звернулися до лікаря-методиста Центру громадського здоров'я МОЗ України Отто Стойка. 

Лікар запевняє: нова норма покращить стан здоров'я всіх: як працівників закладів, де раніше можливо було курити, так і відвідувачів — неважливо, курять вони чи ні: 

"Я завжди кажу курцям: заборона на куріння тютюну в громадських місцях поліпшить насамперед їхнє здоров'я. Річ у тім, що питання чистого повітря важливе для всіх, у тому числі й для курців. Якщо вони разом курять в закритому приміщенні, «додають» одне одному ще більше шкідливих речовин. Тож це — універсальна турбота про здоров'я", — пояснив Отто.

Перший ефект, який спостерігається від активного куріння — це концентрований дим з різними токсичними речовинами, який повною мірою отримає курець. Вторинний дим не так негативно впливає на здоров'я, він має менше токсичних речовин, тому досліджувати цей вплив важче й довше. За словами Отто Стойка, яскравий приклад — дослідження, у якому науковці аналізували здоров'я жінок, чоловіки яких курили. В учасниць експерименту виявили на 30% більше серцево-судинних захворювань, у тому числі інфарктів, порівняно з тими жінками, чоловіки яких не курять. 

Ми запитали в експерта, яким є вплив куріння електронних сигарет на тих, хто знаходиться поруч. Якщо коротко — це питання активно досліджують науковці: 

"З приводу куріння електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну вже є дослідження, поки що не такі численні, як про сигарети. Тютюнові вироби з електричним нагріванням вийшли на ринок приблизно у 2016 році. Порівняно з дослідженнями, які стосуються саме сигарет, це невеликий термін".

Вплив новітніх принад для куріння на оточення курця, за словами лікаря-методиста Центру громадського здоров'я МОЗ, є комплексним: 

"Звичайно, все залежить від концентрації, способу введення цих речовин в організм. Але для фахівців очевидно, що будь-який дим, який вдихає людина — шкідливий, і в приміщенні механізм такий самий, як і з сигаретами.  Від електронних сигарет, на мій погляд, вторинний дим має меншу шкоду, але й досліджень небагато. Можливо, з'являться інші акценти шкідливості від куріння електронних цигарок і пристроїв для нагрівання тютюну, ніж це було з сигаретами. Ми точно знаємо, що куріння електронних сигарет не позбавляє від нікотинової залежності, а деяких токсичних речовин у цих пристроях навіть більше. Для прикладу: пластик у стіках для пристроїв нагрівання тютюну також дає токсичний дим, а хмари з олієподібних речовин, які є основою цих заправок, плюс ароматизатори, плюс нікотин негативно впливають на здоров'я". 

Лікар пояснив, що заборонивши одразу всі новітні нікотинові пристрої, законодавці не стали чекати на дослідження. Це — гра на випередження, адже від початку досліджень негативного впливу нікотину на організм людини до перших заборон минуло приблизно 60 років, а від появи перших пристроїв для нагрівання тютюну до перших обмежень — менше 10-ти.

Експеримент №2: Чи обізнані люди у своїх правах на чисте від тютюну повітря?

Табличка на прозорій стіні однієї з будівель величезного столичного бізнес-центру свідчить: курити ближче, ніж за 7,5 метрів від будівель на території — заборонено. Проте такі таблички є в багатьох місцях, і люди часто ними нехтують. Наш піддослідний курець встає на проході під будівлею та починає випускати хмарки від електронної сигарети.

Повз проходить декілька людей — усі зайняті своїми справами, вони геть не звертають уваги на курця, але от зупиняється пара колег, і чоловік зауважує: "На території є два спеціально відведені для курців місця". Він ввічливо пояснює, як знайти "курилки", але в голосі все одно відчувається суворість: ця людина точно готова відстоювати свої права на чисте від нікотину повітря. До речі, на зауваження, що табличка забороняє куріння традиційних сигарет, а не електронних, відповів, що правила для всіх однакові. 

Насправді перехожий, що нам зустрівся, повівся досить передбачувано: 55% респондентів у дослідженні КМІС вчинили б так само.

"Це опитування проводилося ще до запровадження перших норм, які набули чинності в липні цього року. Українське суспільство ухвалило консенсусне рішення — ми не куримо будь-які тютюнові чи нікотинові вироби в приміщеннях", — додає депутатка Лада Булах.

Ми не завжди усвідомлюємо реальну загрозу пасивного куріння для нашого здоров'я. Але пам'ятайте: ваше право на бездимне середовище гарантоване Законом. Не дозволяйте себе "обкурювати". 

Що можна зробити, виявивши порушника?

  • Ввічливо звернутися до курця з проханням припинити порушення (якщо ви почуваєтеся в безпеці, щоб це зробити).
  • Звернутися до адміністрації закладу або установи з вимогою припинити порушення.
  • Звернутися до поліції за номером 102.
  • Скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, адміністрація якого створює умови для куріння або іншим чином порушує норми бездимного законодавства.
  • Розмістити наліпку про заборону куріння (наприклад, у визначеному місці під'їзду). Макет для друку можна завантажити тут.

Експеримент №3: Чи досі цигарки приваблюють молодь?

Щоб дізнатися, чи впливають нові заборони на підлітків, ми вирушили на один із найскладніших експериментів: шукати школярів із цигарками чи будь-яким їх різновидом. Непросте завдання! 

Та все ж знаходимо трьох молодих осіб з одноразовими електронними сигаретами біля торговельного центру. Після вмовлянь та переконань у повній анонімності дізнаємося таке:

  • сигарети серед підлітків непопулярні через неприємний запах та можливість "спалитись" перед батьками;
  • для підлітка придбати щось на кшталт IQOS — дорого, до того ж треба постійно просити когось купляти стіки;
  • а от одноразові ароматні електронні сигарети користуються серед молоді більшою популярністю: за словами підлітків, хоч ті й дорожчі за сигарети, але приємніші на смак; до того ж куріння не "спалять" батьки — можна курити навіть вдома; електронні сигарети можна замовити в інтернеті, і під час таких замовлень у підлітка ніхто не запитує паспорт.

І це величезна проблема, яку необхідно вирішувати вже зараз.

Виконавчий директор ГО "Життя"Дмитро Купира говорить: за статистикою, 80% курців дебютували саме з ароматизованих сигарет. Даних про одноразові електронні сигарети поки немає, але нині це, фактично, аналог таких привабливих для молоді цигарок з різними солодкими фруктовими смаками. 

"Е-сигарети з рідинами — це найбільше зло з усіх", — каже нам інший респондент Олексій з електронкою в руках. Раніше хлопець взагалі не курив тютюн — не подобався запах і присмак, але з появою "електронок" хлопець таки став залежним від нікотину. 

Та приємний смак і запах — це ще не все: ми вже писали про те, що підлітків та молодь зваблюють до куріння принаймні сімома різними способами.

Що робить новий закон, щоб не приваблювати дітей курінням?

Ухвалений  комплексний антитютюновий закон №1978 імплементує до українського законодавства положення Директиви 2014/40/ЄС "Про наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів".

Авторка закону, народна депутатка Лада Булах, пояснює:

"Важливість Директиви № 2014/40/ЄС полягає в тому, що її норми запобігають або вводять обмеження на застосування тютюновою індустрією маркетингових технологій, спрямованих на підвищення привабливості тютюнових виробів, електронних сигарет, стимулювання продажів і створення ілюзії меншої шкоди". 

Зокрема, закон передбачає: 

  • збільшення медичних попереджень на пакуванні тютюнових виробів для куріння до 65% з графічними попередженнями про наслідки вживання тютюну з обох боків пачки — заборона почне діяти з 11 січня 2024 року;
  • заборону використання смако-ароматичних добавок (солодощі, фрукти, прянощі тощо) при виробництві сигарет та рідин для електронних сигарет — почне діяти з 2024 року. Дебют куріння у дітей найчастіше відбувається саме з ароматизованими сигаретами (80%);
  • заборону будь-якої реклами пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет та рідин до них — з липня 2023 року;
  • заборону куріння сигарет для нагрівання разом з електронними пристроями у визначених законом місцях та всіх громадських та робочих приміщеннях на рівні з іншими тютюновими виробами, кальянами та електронними сигаретами — діє з 11 червня цього року.

Це має спрацювати. За даними Київської школи економіки, заборона викладки сигарет може знизити ймовірність почати або продовжити курити на 23%. Логічно передбачити, що це стосуватиметься й електронних сигарет, і пристроїв для нагрівання тютюну. Крім того, вторинним результатом заборони викладки буде скорочення витрат на лікування хвороб, викликаних тютюнокурінням.

Депутатка також додає:

"Наукові дослідження свідчать — реальні ілюстрації хвороб на пачках сигарет рятують життя. Попередження підвищують обізнаність людей про небезпеку споживання тютюну та спонукають курців кинути курити. Окрім того, курці стверджують, що саме з пачок сигарет вони найчастіше дізнаються про небезпеку куріння, порівняно із будь-якими іншими джерелами інформації". 

Лікар Отто Стойка, який спеціалізується на поведінкових факторах ризику, каже: такі заходи більшою мірою розраховані на молодих курців та тих, хто вагається:

"Більшість людей починає курити до 20-25 років, пробують різні види пристроїв, у них немає улюбленого товару, немає залежності. На курців, у яких вже є залежність, це навряд подіє: люди із захворюванням легень курять навіть у лікарнях. А от молодь, яка тільки придивляється до товару, може замислюватися про шкоду. Це також добре працює у випадках, коли людина чує про шкоду куріння з усіх боків. Наприклад, почув від лікаря, нагадали рідні, побачив картинку. Що варто зробити ще — так це змінювати зображення на пакуванні, щоб людина до них не звикала, а ще — розміщувати на пачках цигарок телефонну лінію з допомогою кинути курити, у Канаді це роблять ще з 80-х років". 

В Україні аналог такого поштовху вже існує: у нас є національний сайт "Я кидаю курити", на якому можна знайти інформацію про вплив куріння на здоров'я, отримати консультацію та дізнатись, як допомогти курцю.

Наступними важливими кроками, відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, можуть стати заборона викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та запровадження стандартизованого пакування тютюнових виробів, чинного у понад 20 країнах світу. Якщо прибрати викладку в магазині та запровадити непривабливу пачку сигарет, законодавиця Лада Булах впевнена: за кілька років  в Україні значно зменшиться кількість курців.

Свіжі дописи

  • Що відбувається

“Рубрика”, Lviv Media Forum та Український ПЕН отримали в ПАР відзнаку “Відвага заради демократії”

Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Кейси

Сергій Каліцун: “Я глянув на ногу, розраховував, що вона ціла. А її не було”

Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Що відбувається

Збільшення податків на тютюнові вироби: чимало активістів не згодні з рішенням

Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

582 години з турнікетом: як український військовий вижив у підвалі попри складне поранення

“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

Сергій Малечко: “У когось остання Тесла, а у мене сучасний протез”

38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024
  • Кейси

Зв’язок поколінь: як підлітки з Миколаївщини вчать літніх людей користуватися ґаджетами

“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.