fbpx
Сьогодні 08/08/2020 17:22
Урбан 09:33 08 Лис 2019

Що не так з українськими містами? Відповідає Євгенія Кулеба

Сьогодні у нас урбан-#Небайдужа. Координаторка створення Скверу Небесної сотні та керівниця ГО “Місто-сад” Євгенія Кулеба

Чи знаєте ви, що в європейських містах про зміну труб на вулиці попереджають за кілька років? Ні, це не жарт, це реалії Страсбургу. 

До Дня урбанізму "РУБРИКА" поговорила з ініціаторкою створення відомого Скверу Небесної сотні, керівницею ГО "Місто-сад" Євгенією Кулебою про різницю українських та європейських міст, а також розуміння міської гендерної чутливості в Україні.

Євгенія мати двох дітей та дружина екс-посла України в Раді Європи, а тепер – віце-прем'єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби. Після завершення дипломатичної роботи чоловіка у Страсбурзі, їхня родина повернулася до Києва.

Далі – пряма мова.

Комфортне місто – це, у першу чергу, місто для людини. Це місто, в якому безпечно, де чисті вода та повітря, охайні вулиці, відсутнє інформаційне забруднення. У комфортному місті людина відчуває себе щасливою, відчуває себе потрібною, якій зручно і яка розуміє, що може впливати на те, що в місті відбувається. Має бути енергетичний обмін між містом і містянами

Євгенія Кулеба

СТРАСБУРГ vs КИЇВ, 

або чим відрізняються європейські міста від українських

Київ і Страсбург дуже важко порівнювати, тому що Страсбург досить провінційне місто, а не столиця. У світових столиць є інші правила, умови розвитку та ознаки. Тому порівнювати ці два міста не зовсім правильно. Якщо порівнювати, то доцільніше було б порівнювати Київ так Париж. Якщо ж казати загалом про різницю між європейським та українським містом, то вона є.

Перше. Страсбург – дуже спокійне місто, в ньому практично немає трафіку. У місті існує чітка політика міської влади, що пов'язана із зменшенням кількості машин на дорогах. 

Страсбург

Як цього досягти?

➡️ дуже дороге паркування

➡️ паркомісць практично немає

➡️ організовано зручний громадській транспорт

➡️ розвинута система велодоріжок

Усе це спонукає до того, щоб люди менше використовували автівки. Це системна, стратегічна робота керівництва міста, і я думаю, що тут українським міським адміністраціям варто взяти це до уваги.

Після повернення до Києва, мене одразу здивувала відсутність, принаймні візуально, стратегічної роботи. Є якісь поодинокі рішення. Наприклад, зробили незаконну надбудову на Майдані та її зараз зносять. Або демонтують МАФи. Але усі ці рішення не є стратегічними та комплексними. Хіба що з точки зору піару вони привабливі, одразу є результат: прийшов, сфотографувався, виклав у мережу.

А ось стратегічних рішень може дуже довго бути не видно. Треба розуміти, що ця робота складна – потрібно залучати багато експертів, можуть бути помилки. Це дуже велика відповідальність, але цю відповідальність європейські міста на себе беруть. Сподіваюся, в українських містах буде щось змінюватися. Хоча є приклади стратегічного розвитку й для міст України, наприклад, так розвивалася Вінниця. Там і GIZ був залучений до розвитку міста, адміністрація міста прислуховувалася до закордонних експертів.

Друге. Дуже сильно кидається в очі проблема з прибиранням сміття. Ми навіть будемо надсилати запит у КМДА, щоб розуміти, яким чином виділяються та використовуються кошти для цих робіт. У своєму дворі я бачу очевидно чітку схему, коли прибирають у дворі безхатченки. Виглядає так, що десь виділяються кошти, хтось кладе їх у кишеню, дає, умовно кажучи, буханку хліба безхатченку, який, за фактом, не прибирає, а робить імітацію. Так не може бути. Мають бути професіонали, а не людина, яка періодично напідпитку лежить на дворі, і час від часу щось мете. Така ж проблема є по всьому Києву. Створюється враження брудного міста.

Третє. Відсутність системності у виконанні робіт. Наприклад, у Страсбурзі регулярно відбуваються капітальні ремонти інфраструктури. І все відбувається за графіком. Наприклад, на вулиці, де ми жили, була запланована зміна труб. І про це мешканців вулиці попередили за два роки (!).

Київ старішає. Почався опалювальний сезон, і ми вже бачимо, як труби розриваються, машини падають у розірваний асфальт, щось тече. Ми навіть не уявляємо, скільки гарячої води просто витікає у землю.

Звичайно, є й позитивні моменти у порівнянні із Страсбургом. Київ активно розвивається, місто проводить багато різноманітних культурних подій, розвивається гастрономічна галузь, відкривається багато нових закладів, відбуваються різноманітні освітні заходи.

Але з точки зору питань стратегічного розвитку міста, Києву потрібно змінюватися на краще.

ЯК СКВЕР НЕБЕСНОЇ СОТНІ В КИЄВІ ЗНОВУ ОПИНИВСЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ

Сквер Небесної сотні

У травні 2018 року було остаточне рішення Верховного суду України і ми повністю відвоювали землю Скверу Небесної сотні – повернули її у власність держави та міської адміністрації. Але, на жаль, за півтора роки місто так і не спромоглося надати земельній ділянці статус скверу, щоб там могли прибирати, щоб там можна було провести електрику, встановити систему поливу тощо. Нічого цього не відбулось. Після рішення суду міська влада ніяким чином не продемонструвала свій інтерес до цього простору.

Складається враження, що власник ділянки побачив незацікавленість міської влади до Скверу Небесної сотні, і вирішив знову судитися.

Наша архітекторка, яка працює в ГО "Місто сад", Олена Орап розробила хороший проект реконструкції скверу. Крім того, дітки з архітектурного табору теж розробили цікавий проект. Ми планували реконструкцію, що місто виділятиме гроші на це, що ми доведемо до ладу Сквер, встановимо сцену та екран тощо. Ми сподівалися на розвиток, а отримали суди.

Підставою для початку цієї справи стали "нововиявлені обставини", які знайшов власник. Вони дуже дивні: викликають сумнів у достовірності проведеної експертизи. Хоча всі факти цієї експертизи були відомі колишньому власнику землі, але чомусь він вирішив посилатися на цей аргумент.

Чесно кажучи, ми були шоковані. Ділянка немає статусу скверу, з'явилися "нові обставини", знову починається боротьба. Тим часом Сквер у дуже занедбаному стані, розбитий дитячий майданчик. Замість відновлення, ми маємо судитися.

7 листопада відбувся суд щодо Скверу Небесної сотні, на якому заяву позивача залишили без розгляду.

КУДИ ПРЯМУЄ "МІСТО-САД" 

Місто-сад

Ми займаємося створенням публічних просторів і дуже хочемо продовжити роботу в Донецькій та Луганській областях у нових містах. У нас вже є контакти, про "Місто-сад" знають, запрошують до співпраці.

Специфіка нашої роботи полягає не в тому, щоб побудувати публічний простір. Метою є встановлення діалогу між представниками громадськості та органами місцевого самоврядування, щоб люди визначились, як вони хочуть змінювати місто, які є механізми взаємодії. Цю роботу ми плануємо продовжити.

Також в нас є ще один великий проект – ми вивчаємо стереотипи на заході та на сході України. Усі вони класичні, відомі, але дуже цікаві. У нас вже були 2 експедиції в Донецьку область і в Закарпатську область, де зустріли багато різних, цікавих людей. Їхніми історіями на сторінці "Місто-сад" ми ділимося з суспільством.

Мета цього проекту – показати, які є стереотипи, і наскільки це справді стереотипи, наскільки є різні думки, різні люди. Наприклад, є стереотип, що "на сході всі сепаратисти". Проте там дуже багато патріотів, людей, які вболівають за Україну, які багато роблять для будівництва "європейського сходу України". На заході ж є стереотип, що там "багато заробітчан". А, насправді, є приклади людей, які повертаються з-за кордону, відкривають бізнес, розвивають регіон.

Женя Кулеба

ЧИ Є УКРАЇНСЬКІ МІСТА КОМФОРТНИМИ ДЛЯ ЖІНОК

М'яко кажучи, є питання. Страсбург – це маленьке, провінційне місто. Але в ньому практично не зустрінеш підземного переходу. З точки зору гендерної чутливості, підземний перехід – одна з категорично неприйнятних у сучасному місті речей.

Наприклад, у Києві напроти ЦУМу встановили наземний пішохідний перехід. Це однозначно позитивний приклад. Але це не має системного характеру. Дороги, переходи, автобусні зупинки, громадський транспорт – усе це має створюватися з урахуванням гендерної чутливості.

ЦУМ перехід

А ще є проблема в суспільному сприйнятті. Люди навіть не розуміють, що місто може бути гендерно чутливим.

До цієї проблеми потрібно підходити системно і комплексно, проводити інформаційну кампанію щодо того, яким має бути місто, до чого варто прагнути, і потім впроваджувати ці принципи у реальне життя.

ПОРАДИ ДЛЯ АКТИВІСТІВ,

як зробити своє місто більш комфортним та дружнім

Потрібно знаходити експертів, які будуть професійно підходити до кожного питання. Якщо це, наприклад, судова справа, яка пов'язана із земельною ділянкою, потрібно шукати професійних юристів, а не намагатися самостійно вв'язуватися у суди. Кожен має займатися своєю справою. Якщо це питання транспорту, потрібно знаходити відповідних експертів, шукати кошти. Кожному активісту варто прагнути до експертизи.

Навчитися мистецтву діалогу. Раніше активізм сприймався як протест. Тобто активісти – це люди, які лише кричать та протестують, і нічого конкретного не пропонують. У будь-якому питанні потрібно бути конструктивним, готовим до діалогу. Вміти відстоювати свою думку, причому, доводити експертно, наводячи факти. А не просто грати на емоціях чи влаштовувати істерики.

Бути залученим до багатьох процесів. Наприклад, якщо говорити про стратегію, то потрібно долучатися до змін у законодавстві. Мені зараз дуже подобається, яким чином відбувається робота із законом про столицю України. Проходять публічні дискусії, презентації. Питання вирішується не кулуарно, а публічно. Усі зустрічі відкрити, там можуть бути присутні усі бажаючі. 

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО "Інтерньюз-Україна" за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.

4130

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

Міста не можуть вириватсь з загального екмономічного стану надато сильно як з культурних особливостей регіонів. Прог недерну чутливість міста посміявся щиро. Ще на такому гранти не зароблялись напевно. Гендерно-чутливе освітлення ще можнар озкручувати - аби хтось платив за цю дурню в Україні, де без паранджі і жінки автомобілі по кольору вибирають.

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: