Допомога за кордоном: де знайти житло, роботу або медичну допомогу

У чому проблема?

За останніми даними ООН, 2,5 мільйона мирних жителів покинули Україну через вторгнення Росії. У Єврокомісії прогнозують, залежно від різних сценаріїв, від 2,5 до 6,5 мільйонів переміщених українців, які шукатимуть захисту в ЄС. Бачимо, мінімальний поріг прогнозу ми вже перетнули. 

Усі ці люди мають потребу у житлі, харчуванні, більшість — роботі, деякі — у медичній допомозі. 

Яке рішення?

У Євросоюзі вперше активували директиву про тимчасовий захист (ДТЗ) для людей з України, котрі рятуються від російської війни. Документ передбачає можливість для українців отримати житло, медичну допомогу, працевлаштування, та інші привілеї на час дії директиви. Дія ДТЗ поширюється на всі держави Євросоюзу, крім Данії.

Як це працює?

Існує поняття "Біженець" та поняття "Особа, яка потребує тимчасового захисту". Вони НЕ дорівнюють одне одному. Між цими двома поняттями є велика різниця. В чому вона полягає?

Згідно з Конвенцією про статус біженців 1951 року, статус біженець надається з підстав, які мають індивідуальний характер.

• Це особа, яка внаслідок обґрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань.
• Для того, щоб отримати статус біженця, необхідно проходити бюрократичні процедури, які через велику кількість охочих отримати статус біженця можуть тривати декілька місяців. 
• Людина має перебувати в тій країні, де була подана заявка про біженство, доки її розглядатимуть.

Статус "особи, яка потребує тимчасового захисту" надається через зовнішні причини. 

• Це особа, яка потребує захисту через загрозу життю, безпеці та свободі в країні її походження через ряд причин, в тому числі, через військовий конфлікт або систематичне порушення прав людини в цій країні. 
• Відповідно до ей статус надається автоматично одразу після перетину кордону українцем.
• Особа, яка потребує тимчасового захисту може обирати ту країну ЄС, де їй легше знайти житло.
• Доступ до праці в країні перебування та інше забезпечення можна отримати з моменту звернення, а не очікувати до 6 місяців поки приймається рішення про надання статусу біженця або додаткового захисту.

Статус "особи яка потребує тимчасового захисту" є більш вигідним та зручним для українців, що перебувають за кордоном, оскільки:

• доступ до праці забезпечується з моменту звернення (біженці мають очікувати 6 місяців).
• можна безперешкодно повернутися до країни громадянства (біженці не мають такої можливості впродовж як мінімум 6 місяців).
• статус тимчасового захисту можна отримати в будь-якій безпечній країні на вашу думку, яка входить до Європейського Союзу на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої ви перетнули вперше;
• залишається право подати прохання про притулок в будь-який час.

Тимчасовий захист не означає автоматично, що особа отримує статус біженця/додаткового захисту в країні ЄС. Але особи, що прибувають з України, та отримали статус тимчасового захисту можуть подати заяву про надання притулку (міжнародного захисту) в будь-який час свого перебування.

З 2017 року українцям не потрібна віза для в'їзду до Шенгенської зони. Але безвізовий режим дозволяє перебувати в ЄС лише 90 днів. Протягом них можна їздити всією територією Шенгену. ДТЗ практично знімає обмеження на термін перебування у ЄС, яке дає безвіз. Спершу тимчасовий захист діятиме один рік. Якщо ситуація не стане кращою, то його дія автоматично подовжиться на пів року, а потім, за потреби, ще на стільки ж. Після цього Рада ЄС може подовжити захист ще на один рік — до трьох років. Водночас, якщо ситуація в Україні покращиться та дозволятиме переміщеним людям безпечно повернутися додому, то Єврокомісія може запропонувати припинити дію ДТЗ.

• Громадяни України
• Громадяни третіх країн, які мали посвідку на постійне проживання в Україні
• Члени сімей перших двох категорій. Йдеться передусім про чоловіка/дружину (включно з фактичними шлюбними відносинами, щоправда, якщо їх визнає держава-член ЄС, до якої в'їжджають) та неповнолітніх дітей. Також це можуть бути інші близькі родичі, якщо вони проживали разом і були залежними від людини з перших двох категорій.
• Громадяни третіх країн або особи без громадянства та члени їхніх сімей, які жили в Україні до початку російського вторгнення, та перебувають під міжнародним захистом (дипломати, консули, агенти міжурядових організацій тощо)

При цьому немає значення, в'їхала особа на територію іншої країни до 24 лютого або після. 

• Дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження);
• Доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має);
• Доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування;
• Забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання);
• Доступ до соціального забезпечення;
• Доступ до медичного обслуговування;
• Право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
• Можливість отримати статус біженця у майбутньому;
• Можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.

Це набір мінімальних стандартів. Звісно, конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни Європейського Союзу. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.

Після отримання такого статусу в конкретній країні, подорожувати в інші країни Шенгенської зони можна за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.

Польські мами залишили на залізничній станції візочки для мам, які прибувають з України

Наразі сусідні країни активно сприяють розміщенню та адаптації людей з України. Проте, ми радимо користуватися тільки офіційними джерелами інформації, перевіряти актуальність даних та можливість скористатися такою допомогою.

Такими джерелами є:

• офіційні сайти та засоби зв'язку посольств України в країнах вашого перебування, їхні представництва у соціальних мережах, які обов'язково є верифікованими (синьою галочкою);
• міграційні служби країн перебування;
• міністерства закордонних та внутрішніх справ країн перебування;
• управління соціального забезпечення та страхування в країнах  перебування;
•  відповідні Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців.

ПОЛЬЩА

Верифікований аккаунт в Facebook Посольства України.

Якщо у Вас немає гарантованого місця перебування в Польщі, зверніться до найближчого рецепційного центра (адреси — тут). У рецепційному центрі:

• Ви отримаєте додаткову інформацію про Ваше перебування в Польщі,
• Вам нададуть тимчасове житло в Польщі
• Ви отримаєте гаряче харчування, напої, базову медичну допомогу та місце для відпочинку.

Більше інформації тут.

Гаряча лінія +48 47 721 75 75

• Додатково ви можете заповнити Форму для отримання допомоги в Польщі, це можна зробити вже на місці або заздалегідь, поки ви знаходитесь на території України. 
• Інформацію для українців, які хочуть розпочати роботу в Польщі, які перестали отримувати пенсію і пенсію по інвалідності і виїхали з території України, про базові виплати на випадок хвороби, про допомогу на виховання, соціальне страхування (ZUS), пенсії та допомоги для осіб, які працювали в Україні, ви можете знайти за посиланням.  

Корисну інформацію щодо отримання допомоги у пошуку житла або будь-якої іншої допомоги можна знайти на сторінці HELP (Допомога) УВКБ ООН у Польщі.

МОЛДОВА

Верифікований акаунт Facebook Посольства України.

На Офіційному ресурсі, створеному для допомоги українським біженцям, можна знайти корисну інформацію для громадян України в Молдові, зокрема за напрямами:

• Житло
• Фінансові послуги, робота
• Медична допомога, харчування, для дітей, тварини, телекомунікації, психологічна допомога.

В Інформаційному центрі Бюро з питань міграції та притулку Республіки Молдова Ви можете дізнатися:

• Як можна подати заяву про надання притулку у будь-якому пункті пропуску під час перетину державного кордону Республіки Молдова; 
• Як отримати дозвіл на проживання в Молдові;
• Де можна тимчасово розміститися, якщо у вас немає родичів чи фінансових коштів;
• Де знаходяться Тимчасові кризові центри для іноземців у Республіці Молдова та які послуги надають;
• Яку підтримку можна отримати від міграційного офіцера.

Телефони «Зеленої лінії» Інформаційного центру Бюро з питань міграції та притулку Республіки Молдова: 

• 0 8000 15 27 
• +373 22 820 007 (спеціальна лінія для тих, хто прибув з України)

Дзвінок до Інформаційного центру безкоштовний (24/24) з будь-якої мобільної або стаціонарної телефонної мережі на території Республіки Молдова.

РУМУНІЯ

Верифікований аккаунт Facebook Посольства України.

На сайті Уряду Румунії є така інформація для українців:

• Кроки для отримання притулку в Румунії
• Медичні послуги та коло осіб, які можуть отримати їх безкоштовно або за певну оплату
• Право на працевлаштування в Румунії та умови на працевлаштування

Додаткові інформації можете отримати:

• (+4) 021.9590 — Румунська прикордонна поліція
• (+4) 021.410.75.13 — Головна інспекція з питань імміграції 
• 112 — Служба екстреної допомоги
• 119 — Кількість надзвичайних ситуацій, пов'язаних з дітьми (включаючи дітей без сім'ї)

Корисну інформацію можна знайти на сторінці HELP (Допомога) УВКБ ООН у Румунії або веб-сайті Румунської Національної Ради у справах біженців.

УГОРЩИНА

Верифікований акаунт Facebook Посольства України.

Телефони: +3614224118, +3614224122, +3614224123, +3614224124.

З питань оформлення статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, потрібно звертатися:

• В Будапешті – до Міграційної служби Угорщини, м. Будапешт: +36 1 463 9100, 1117 м. Будапешт, вул. Будафокі, 60 (1117 Budapest, Budafoki út 60.)
• Або ж до пунктів на вокзалі м. Будапешт Keleti pályaudvar (Східний вокзал), адреса: 1087 Budapest, Kerepesi út 2-4 та Nyugati pályaudvar (Західний вокзал), адреса: 1062 Budapest, Teréz krt. 55.
• В пунктах пропуску українсько-угорського кордону – до спеціально обладнаних на угорському боці пунктів для консультацій.

У зазначених пунктах волонтери Мальтійської служби допомоги та Реформатської церкви надають допомогу у вирішенні питань щодо розміщення, гарячого харчування, невідкладного медичного обслуговування, трансферу до аеропорту, надаються безкоштовні послуги перекладачів та консультації юриста.

Допомогу біженцям та шукачам притулку в Угорщині від ООН та корисну інформацію можна знайти за посиланням. 

Медичний центр DUNA MEDICAL CENTER розпочав безкоштовну медичну допомогу нужденним громадянам, які втекли від війни. Для надання допомоги потрібно тільки пред'явити паспорт. Також в центрі є можливість залучити для допомоги перекладача. Цей центр буде надавати допомогу по трьох напрямках:

• Медична допомога за загальними скаргами на стан здоров'я в робочі дні з 8:00 до 20:00 лікарями загальної практики.
• Медична допомога у разі скарг на здоров'я під час вагітності та невідкладна гінекологічна допомога буде надаватись у пологовому центрі робочі дні з 8:00 до 20:00, пізніше планується переведення на цілодобовий графік.
• Наразі йде підготовка до створення педіатричного напрямку надання допомоги. 

Для отримання допомоги потрібно зареєструватись за телефоном: +36-70-698-0696.

Адреса центру: 1095 Budapest, Lechner Ödön fasor 5.

Контакти : +36-70-330-5024, marcell.nagy@dunamedical.com 

 СЛОВАЧЧИНА

Верифікований аккаунт Facebook Посольства України

Телефони: +421-259-202-816, +421-259-202-824.

Пошта consul sk@mfa.gov.ua

Телефон «гарячої лінії» виключно у разі загрози життю чи загибелі громадян України: +421-259-202-813

Клопотання про надання притулку можна подати:

• У разі в'їзду на територію Словаччини через прикордонний перехід, клопотання про надання притулку можливо подати представнику прикордонної поліції під час перетину кордону.
• Якщо Ви вже знаходитесь на території Словацької Республіки, можете подати клопотання про надання притулку у Відділі з питань притулку в м.Гуменне: Úrad hraničnej a cudzineckej polície P PZ Oddelenie azylu PZ Humenné Nemocničná 1, 066 01 Humenné. Телефони: +421-96182-3241, +421-96182-3249

Інформація для українців, що прибувають у Словаччину, в тому числі інформацію про запит на азил (статус біженця) або статус тимчасового переміщення, проживання, роботу, охорону здоров'я, відвідування школи, допомогу громадських організацій та організації ООН, транзит до іншої країни ЄС, наземний транспорт, авіасполучення, COVID-19 — за посиланням. 

Корисну інформацію також можна знайти на сторінці HELP (Допомога) УВКБ ООН у Словаччині.

ЧЕХІЯ

Верифікований акаунт Посольства України у Чеській Республіці.

У Чеський Республіці за допомогою зверніться до сторінки HELP (Допомога) УВКБ ООН, а також до урядової сторінки.

Телефон гарячої лінії: +420 974 801 802

У всіх інших країнах, щодо процедур отримання притулку, а також до ресурсів із інформацією про допомогу зверніться, будь ласка, до сторінки HELP (Допомога) УВКБ ООН та виберіть відповідну країну.

Знайти притулок, допомогу волонтерів або самому стати волонтером можна через ресурс Shelter for Ukraine. 

Після того, як ви зареєструвались у відповідних органах та знайшли тимчасове житло, можна приступати до пошуку роботи. 

Можливості по пошуку роботи ви можете знайти на порталах кожної з країн, які ми вказали вище, або ж скористатись онлайн-порталами, які дозволяють знайти роботу по всій території Європи. Можливо, саме наявність вільних вакансій стане для вас вирішальною в виборі місця для евакуації. В цьому вам допоможуть такі сервіси:

UA talents — платформа працевлаштування для переміщених осіб з України та всередині неї. На UA Talents компанії з усієї Європи можуть рекламувати вакансії людям з України, які втратили роботу через війну. 

1. Якщо ви шукаєте роботу, необхідно заповнити анкету на сайті, де варто вказати: особисті дані; вік і стаж роботи; знання іноземних мов; практичні навички.
2. Далі анкету буде оброблено та запропоновано вакансії, що підходять для вашого запиту. 
3. Роботодавці зв'язуються з вами за вказаними вами контактними даними Ви можете самостійно обрати вакансію з нашої бази та подати заявку.

HelpUkrainians – від порталу для пошуку роботи Jooble, що працює в 71 країні світу, створив ресурс для працевлаштування українських біженців в країнах Західної Європи. На сайті можна знайти поради про те, як безпечно працевлаштуватись та скласти резюме. Після реєстрації та заповнення профілю сервіс запропонує доступні вакансії. 

Активована нині директива дає українцям доступ до освіти. Це означає, що дітей можна направити до місцевого садочка або школи. Поки що інформація про освіту не централізована, але за досвідом осіб, які вже перетнули кордон та розмістились, звернутись можна до місцевих закладів освіти. Деякі з них мають змішані класи, де навчаються діти, які частково володіють англійською мовою або мовою країни, в якій опинилися. 

У Польщі в державних школах, що найближче знаходяться до житла осіб, які вимушено покинули Україну, українські діти мають право на безкоштовну освіту. Знання мови при цьому не є вирішальним, а для того, щоб записати дитину до школи, потрібна заява батьків чи опікунів дитини, а також документи про попередню освіту дитини. Рішення про влаштування дитини приймає директор. Станом на 11 березня до польських шкіл прийшли навчатися вже 24 тисячі українських дітей. Більше інформації про це — тут. 

У Чехії для українських школярів створюють мережу українських шкіл, де працювати зможуть викладачі з України. Українці зможуть зареєструвати своїх дітей, а педагоги з України також можуть подати заявку на участь у проекті — тут. 

А це точно спрацює?

Так, якщо підійти до вибору місця евакуації вдумливо. Зокрема, необхідно звернути увагу на кількість евакуйованих українців в країні або місті на даний момент. 

Наприклад, такі міста як Варшава й Краків уже не можуть прийняти нових біженців, бо можливості мегаполісів практично вичерпані. Протягом двох тижнів до Кракова приїхало близько 80-100 тисяч українців. Їх розміщували в готелях, також біженці знайшли притулок у друзів і родичів, які вже живуть і працюють у місті. Краків уже витратив майже всі гроші з бюджету, виділені на надзвичайні ситуації.

У лікарнях Варшави вже розмістили 1500 біженців, 2000 дітей прийняли до шкіл та дитячих садків. Але розміщувати людей нікуди. А самі біженці не хочуть їхати за межі мегаполісів. 

Тому якщо маєте можливість рухатися далі вглиб Європи – зробіть це. А побачити, де можна знайти тимчасовий прихисток майже в будь-якому куточку Європи, можна тут.