Епідемія кашлюку? Чим небезпечна хвороба, яке лікування та як захистити дитину

Україні стрімко зростає захворюваність на кашлюк. За даними Центру громадського здоров'я України за цей рік в Україні зареєстровано 2245 випадків захворювання на кашлюк. Для порівняння за аналогічний період минулого року було зареєстровано тільки 73 випадки, тобто збільшення показників — у 31 раз. Більшість усіх захворілих — діти. Підступність кашлюка, зокрема, в тому, що через його головний симптом — кашель, хворобу легко сплутати зі звичайним ГРВІ. Втім, наслідки кашлюка значно серйозніші.

Одна з причин зростання захворюваності — низький рівень охоплення щепленням проти кашлюка. Про це під час Національного діалогу, присвяченого Всесвітньому тижню імунізації, сказав заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. 

Він нагадав, що у 2015-16 роках охоплення вакцинацією АКДП було на рівні 25-30%, а це вкрай низькі показники, які дають через деякий час такі підвищення рівнів захворюваності. 

Рішення — у вакцинації. Наразі МОЗ планує catch-up кампанію, яка буде спрямована на довакцинацію як дорослих, так і дітей, однак проблема вже тут — захворювання поширюється й наражає на небезпеку насамперед дітей. 

Про те, чим небезпечний кашлюк, як він протікає, хто в зоні ризику і як від нього можна захисти свою родину "Рубриці" розповіли експертки Оксана Молода,  фтизіопульмонологиня, сімейна лікарка, позаштатна експертка Національного порталу з імунізації та Надія Дребот, дитяча інфекціоністка, лікарка-педіатр.

Кашлюк — що це за хвороба?

Кашлюк — це бактеріальне інфе­к­ційне захворю­ва­н­ня, що пере­бі­гає під ви­глядом затя­ж­но­го бронхі­ту, з тя­жки­ми нападами ка­шлю. Спричиняє захворювання бактерія Bordetella pertussis. Потрапляє вона до людини через верхні дихальні шляхи.

"Її підступність у тому, що ця мікроскопічна «панянка» синтезує кашлюковий токсин, що діє на кашльовий центр у мозку, викликаючи той самий нападоподібний виснажливий кашель", — говорить фтизіопульмонологиня Оксана Молода.

Що відбувається в організмі хворого на кашлюк: токсин, який виробляє бордетела, викликає некроз (загибель) епітелію дихальних шляхів, найбільше виражений у трахеї, в результаті порушується виділення слизу — він стає густий і в'язкий та сильно стимулюється кашльовий рефлекс.

Джерелом інфекції є хвора людина, яка з кашлем виділяє мікроаерозоль, розпилений у повітрі, внаслідок вдихання якого інфікуються люди навколо. 

Зазвичай інкубаційний період кашлюка триває 7-14 днів, найбільш заразною людина з кашлюком є у перші 3 тижні хвороби.

Як протікає кашлюк?

Кашлюк діагностувати непросто. Його початок дуже схожий на ГРВІ. Катаральний період, на перший погляд, не має якихось особливих симптомів: кашель звичайний, трохи більше виражені симптоми інфекційного токсикозу (головний біль, слабкість, зниження апетиту, може бути порушення сну). Цей період триває 10-14 днів, і лише потім кашель поступово посилюється, переходить у конвульсивний та виснажливий.

Період спазматичного кашлю може тривати 4–6 тижнів. Напади кашлю з характерним свистом виникають серіями, можуть супроводжуватись набряком і посинінням обличчя, петехіями (маленькими крововиливами) на обличчі та кон'юнктивах. Під кінець нападу пацієнт відкашлює густе в'язке харкотиння (діти можуть його ковтнути, а потім виблювати). 

"Раніше, в довакцинальну еру, спалахи кашлюку забирали життя у великої кількості маленьких дітей. Як правило, тоді розпізнати кашлюк вміли не тільки лікарі. Після винайдення вакцини проти кашлюку і започаткування масової вакцинації випадки кашлюку стали зустрічатися рідко. Нова когорта лікарів та й просто нове покоління дорослих, які на своєму віку не бачили кашлюку через високий рівень охоплення щепленнями, не мають навичок його діагностики", — розповідає лікарка-інфекціоністка Надія Дребот.

Лікарка відзначає, важливо діагностувати кашлюк в катаральному періоді, тобто тоді, коли пацієнт виділяє з кашлем паличку в навколишнє середовище і таким чином заражає контактних осіб. А сімейним лікарям завжди, тобто у всіх випадках кашлю у дитини чи дорослого важливо пам'ятати про кашлюк. Особливо важливо розібратися, чи це не кашлюк, якщо людина з кашлем є в оточенні немовляти.

"Обов'язково за підозри на кашлюк варто звернутися до лікаря для того, щоб цей кашлюк виключити. У нас є лабораторні методи, які можуть спростувати або підтвердити, що це, власне, кашлюк", — додає Оксана Молода.

Чим небезпечний кашлюк?

Кашлюк є дуже заразним. Картина захворювання і тяжкість симптомів залежать від стану імунорезистентності (повторне чи поствакцинальне захворювання мають легший перебіг і нетипову клінічну картину — домінує тривалий нехарактерний кашель). За відсутності систематичної вакцинації кашлюковою вакциною практично кожна людина може захворіти на кашлюк.

Старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюку, але хвороба є виснажливою та сильно ослаблює організм. Одужання починається через 4-8 тижнів, хворий починає рідше кашляти, приступи кашлю стають слабшими. Іноді період одужання може тривати від 2 до 6 місяців. 

"Найбільш небезпечним кашлюк є для дітей до року. В першу чергу для нещеплених дітей, але й для маленьких діточок, які ще не мають повного вакцинального комплексу", — наголошує Оксана Молода. 

У  немовлят кашель може не проявлятися — у них старт часто відбувається із раптової зупинки дихання, тобто апное (про це свідчить посиніння обличчя). Або початок захворювання характеризується відмовою від їжі, порушенням сну і кашлем, який вже в катаральному періоді швидко набуває ознак нападоподібного. Дитина може кашляти так інтенсивно і так часто, що не встигатиме захопити повітря між нападами кашлю. В результаті стрімко наростає дихальна недостатність і дитина може загинути через кисневе голодування.

"Тиждень тому нам вдалося на прийомі діагностувати такий кашлюк у 29-денного немовляти та вчасно машиною швидкої допомоги відправити в обласний інфекційний стаціонар. Туди, де є всі умови для отримання кисневої підтримки та спостереження за перебігом важкого захворювання у такої крихітки", — ділиться Надія Дребот. 

Чим менша дитина, тим небезпечніший кашлюк. Більш ніж половина малюків до одного року, хворих на кашлюк, потребують госпіталізації. Крім того, є високий ризик ускладнень (пневмонія, судоми, набряк мозку, енцефалопатія, грижі, переломи ребер) та найстрашніше — смерті.

І це не перебільшення — випадки смерті немовлят від кашлюку було зафіксовано в Україні у 2023 році, тоді загинула 2-місячна дитина на Волині та 3-місячна на Рівненщині. Цьогоріч у Вінниці від кашлюка померла 2-місячна дівчинка. 

Як захиститись від кашлюку?

Запобігти кашлюку можна завдяки вакцинації. Саме внаслідок широкомасштабної вакцинації, проведеної у 1950-1960 роках у промислово розвинутих країнах, сталося різке зниження захворюваності (більш ніж на 90%) і смертності від кашлюку.

Відповідно до Національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Ці вакцинації є безплатними. 

Дорослі й діти 6 років можуть вакцинуватися проти кашлюку вакцинами, придбаними власним коштом. Для дорослих — вакцина Бустрикс, щеплення проводиться один раз на 10 років. 

Від кашлюку обовʼязково потрібно вакцинуватися вагітним жінкам у термін від 16 до 32 тижнів вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці її життя до отримання нею вакцини.

Щоб захистити немовлят до 2-х місяців, які ще не отримали вакцину і є дуже вразливими, рекомендовано застосовувати так звану стратегію "кокона", коли всі навколо, хто контактує з дитиною, мають щепитися від кашлюку. 

"Також важливо донести до батьків новонародженої дитини інформацію про недопущення людей з будь-яким кашлем (дітей і дорослих) до контакту з немовлям", — зазначає Надія Дребот. 

"Я хворів на кашлюк, мені теж потрібно вакцинуватися?"

На жаль, перенесене захворювання не викликає стійкого імунітету. Щеплені теж можуть захворіти на кашлюк. У чому ж тоді перевага вакцинованих, якщо вони теж можуть захворіти? Це ще одне питання, яке доволі часто можна почути, особливо від противників щеплень. 

"У вакцинованих кашлюк протікає набагато легше. Діти не мають зупинок дихання, а дорослі мають просто достатньо тривалий кашель, але він не такий виснажливий і не настільки тривожить пацієнта. Також вакциновані діти та дорослі гарантовано не мають ускладнень", — пояснює Оксана Молода. 

Лікарка наводить приклад з власної практики: 

"Буквально на позаминулому тижні у мене було чотири пацієнта з кашлюком. Троє з них — це мама і дві доньки 9 і 6 років, вони не щеплені «за ідейними переконаннями». Переносять вони кашлюк досить важко. Особливо страждає 9-річна дитина, яка не спить вже кілька ночей. Кашель у неї нападоподібний, виснажливий, до блювоти. Натомість четвертий пацієнт — це щеплена дитина, вона також має кашлюк, але перебіг його значно легший і під впливом призначених протикашльових препаратів вона почувається більш-менш добре. Кашель у неї епізодичний і турбує її значно менше".

Лікування кашлюку

Лікарі діагностують кашлюк за типовими симптомами, методом ПЛР (взяття мазка з носогорла), за аналізом крові (кашлюк у крові може показувати підвищену кількість лейкоцитів), а також здавши аналіз на імуноглобулін М і G до кашлюку.

"Якщо ми встигли «спіймати» кашлюк в межах 3 тижнів від появи кашлю, дорослим та дітям призначається антибіотикотерапія, яка полегшує перебіг захворювання та скорочує період контагіозності. За тривалого виснажливого кашлю призначаються протикашльові препарати центральної дії", — інформує Оксана Молода.

Антибіотикотерапія призначається всім контактним з метою запобігання поширення кашлюку. Тобто це цілий комплекс заходів, які має вчасно провести сімейний лікар.

Під час захворювання на кашлюк необхідно своєчасно ізолювати хворого до 5 днів від початку ефективної антибіотикотерапії, а якщо антибіотик не застосовано — застосовується ізоляція впродовж 3-х тижнів від появи спазматичного кашлю.

"Якщо діагноз кашлюку нарешті встановлено, потрібно налаштувати себе на те, що це буде довготривалий період кашлю. Часто виснажливого і нічного. Розмаїття народних методів, і на їх підставі осучаснених, часто дуже абсурдних рекомендацій, вимагає від нас присутності здорового глузду у всіх випадках прийняття рішення щодо використання якогось методу. Більшість використовувати шкідливо", — додає Надія Дребот. 

Що варто поєднувати з рекомендаціями компетентного лікаря:

• прогулянки на свіжому повітрі біля водойми;
• зволоження повітря в приміщенні;
• часте провітрювання; 
• вчасне проведення гігієнічних процедур;
• за необхідності стаціонарне лікування і киснева підтримка.