fbpx
Сьогодні
Що відбувається 13:42 26 Жов 2021

Світова енергетична криза: які рішення ухвалює Україна?

Чи варто хвилюватися про те, що ми залишимося без тепла, електрики та гарячої води?

English version here

Європейці страйкують і буквально плачуть, отримуючи нові платіжки за газ і електрику. За даними аналітичної компанії ICIS, в Британії ціни  на електрику в вересні виросли до 285 фунтів стерлінгів ($395) за 1 мегават-годину (МВт·год), побивши 22-річний рекорд. У Німеччині оптова вартість електроенергії з постачанням на початку наступного року досягне €90 за 1 МВт·год ($106), відзначили в Financial Times. Ціни там тепер майже вдвічі вище, ніж в січні цього року. 

Усе це — через виниклу енергетичну кризу в Європі. Чому зима 2021/2022 може виявитися найсуворішою для жителів західної Європи та України, і що робити Україні в цій ситуації — розбираємося разом. 

енергетична криза

У чому проблема: чому ціни на електрику, газ і нафту в Європі зростають?

Якби не невдалий збіг обставин, що склалися, наслідки були б більш м'якими, але на виниклу енергетичну кризу в Європі вплинуло відразу декілька чинників: погода, пробудження від коронавірусної летаргії, скорочення обсягів видобутку і виробництва газу і спроба перейти на зелену енергетику. 

Минулої зими запаси газу в сховищах Європи суттєво виснажилися через холоди, а потім настало спекотне літо. Як повідомляє служба Європейського Союзу зі зміни клімату Copernicus, серпень 2021 року став найспекотнішим за останні 30 років. Через аномальні температур виріс попит на електроенергію від постійної роботи кондиціонерів, а ще — пересохли деякі водосховища, через що гідроелектростанціям довелося знизити виробничі потужності. Слідом за турбінами зупинилися вітряки — літо в Європі виявилося найбільш безвітряним з середини минулого століття. Це викликало дефіцит електроенергії та різкий стрибок цін на неї. 

Заповнювати дефіцит електрики в Європі вирішили за допомогою газових електростанцій, адже від ядерних там поступово відмовляються ще з 80-х років минулого століття, а від вугільних — через Паризьку угоду про декарбонізацію. Звідси — високий попит на блакитне паливо, і це — тільки одна з причин зростання цін на газ. Жару до вогню піддало і поступове повернення економіки на колишній рівень. Обсяг повітряного руху в Європі зріс до трьох чвертей від нормального рівня, в червні цей показник відновився тільки до половини. Зросла і кількість вантажоперевезень, виробничі потужності заводів і фабрик повертаються на колишній рівень. 

Газу, який видобувається в Європі, не вистачає. Причина тому — не тільки сплеск попиту, але і скорочення обсягів його видобутку в Норвегії та Нідерландах — єдиних країнах, де кількість видобутого газу перевищує його споживання. Крім виснаження запасів в Північному морі, кілька норвезьких газових родовищ встали на плановий ремонт. 

Тому тим, кому газу не вистачило, доводиться переходити на більш "брудний" вид палива — нафту і нафтопродукти, які все ще залишаються більш доступними за ціною, ніж газ і енергетика з поновлюваних джерел енергії. Логічно, що разом з попитом зростає і ціна, і станом на 18 жовтня за барель нафти Brent пропонують вже $85,75 — це найвища ціна за останні 3 роки. Але експерти стверджують, що і це — не межа. 

Ціни на нафту можуть перейти на рівень в $90 за барель наступного місяця, вважає головний фінансовий директор Velandera Energy Partners Маніш Радж, а експерт з MarketWatch заявив Швейцарському виданню Swissinfo, що навіть якщо вартість нафти підніметься до $100 за барель, її використання все ще буде економічно більш вигідним у порівнянні з газом. 

енергетична криза

Які рішення урядів в Європі та чи надовго затягнеться криза?

Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), ціни на природний газ і електроенергію в Європі коливатимуться в залежності від температури, потужності вітру і багатьох інших факторів. У цьому сенсі погодні умови впливатимуть на ринки як з боку попиту, так і з боку пропозиції. Під питанням і можливість трансферу газу — чим менше його буде в сховищах, тим нижче тиск в трубах, якими його транспортуватимуть. Це, своєю чергою, може спричинити нові суперечки, оскільки багато міжнародних угод прописують необхідний рівень тиску в трубах для транспортування газу. 

Тому в IEA відзначили, що країни мають законне право вживати надзвичайних заходів, як-от тимчасове звільнення від деяких податків або зборів, щоб полегшити тягар споживачів, особливо найбільш вразливих, в періоди короткострокових ринкових потрясінь. Власне, цим в Європейських країнах і займаються: Франція пообіцяла одноразово виплатити по 100 євро 5,8 млн малозабезпечених сімей. Іспанія (до невдоволення Єврокомісії) пообіцяла в найближчі пів року вилучити в енергокомпаній 2,6 млрд євро надприбутки та роздати їх як субсидії населенню. Італія затіяла реформу комунальних платежів, а поки суд та діло, відписала на тимчасові дотації до 3 млрд євро. Греція пообіцяла компенсацію в 9 євро на місяць всім, а бідним — ще більше, а також пільгові тарифи клієнтам держкомпанії. Португалія вирішила не підвищувати стелю регульованих цін на електроенергію у 2022 році, попри зростання цін на сировину для її виробництва. Німеччина і Великобританія, на противагу сусідам, поки що не запроваджують подібних заходів. 

енергетична криза

Енергетична криза в Україні?

І хоча з Європою це майже не пов'язано, в Україні знову не вистачає електрики. Уся річ у тім, що електрична енергосистема України будувалася за часів СРСР і відтоді не модернізувалася. У ті часи наша електромережа була тісно пов'язана з білоруською, і передбачалося, що Україна буде черпати електрику із сусідньої республіки, оскільки тієї, що генерується на нашій території, не вистачає. 

Щорічно ми виходимо з ситуації одним і тим же способом: закуповуючи електрику у Білорусі, так вирішили вчинити й цього разу, тому з 1 листопада Україна планує почати імпорт електричної енергії з Республіки Білорусь. Ці постачання покликані допомогти Україні вийти з енергетичної кризи, в якій країна опиниться в кінці жовтня-початку листопада, коли очікується внутрішнє зростання попиту на електроенергію. Задовольнити його коштом внутрішніх виробників енергії країна не здатна через провалену програму з накопичення вугілля. За даними Міненерго, в разі політичної відмови Білорусі продавати електроенергію, Україна з високим ступенем ймовірності буде змушена почати штучне обмеження внутрішнього споживання. Першими під категорію обмежень потраплять промислові споживачі: їм буде запропоновано добровільне скорочення обсягів споживання на 10-20%. Про вимушені скорочення споживання електрики стабільно згадують раз на пів року — минулого разу віяловими вимкненнями нам погрожували в лютому через брак вугілля, який повинні були використовувати на вугільних електростанціях, однак все обійшлося.

Набагато гірша ситуація з газом. І хоча голова українського "Нафтогазу" Юрій Вітренко переконує нас, що зараз в українських підземних газових сховищах накопичено майже 19 млрд кубометрів газу, що перевищує встановлений раніше урядом України показник в 17 млрд кубів до початку опалювального сезону, деякі державні підприємства вже залишилися без газу. 

Наприклад, в місті Шепетівка Хмельницької області з 18 жовтня всі школи та дитячі сади переходять на віддалене навчання, але не через коронавірус, а тому що вони не мають чим опалювати приміщення, в яких температура вже опустилася до 14 градусів. Усе це через те, що ще влітку ціни на газ злетіли, і бюджетні установи просто не могли собі його дозволити. Така ситуація склалася не тільки в Шепетівці — у всій Хмельницькій області через нестачу газу оголошено надзвичайну ситуацію техногенного характеру. 

Те ж саме — у Львівській області. На території Львівщини працює 825 бюджетних установ, які споживають газ для власних потреб. У них є понад 4 тисячі пунктів обліку газу, з яких на сьогодні включені лише 986. Аналогічна ситуація склалася і в інших областях. На Закарпатті регіональна комісія ТЕБ та НС оголосила про надзвичайну ситуацію з постачанням природного газу бюджетним установам області — у зв'язку з відмовою постачальників доставляти енергоносій за непідвищеними цінами. У Івано-Франківську оголосили надзвичайну ситуацію через відсутність газу для бюджетних установ. 

енергетична криза

Які рішення є в уряду?

В Офісі Президента заспокоюють: позапланові засідання ТЕБ та НС збираються тільки для "подолання технічних проблем і якнайшвидшого підписання договорів на постачання газу", газу в сховищах достатньо і Нафтогаз підпише договори зі школами та дитячими садками за ціною 16,8 гривні. Про це заявив у Facebook заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко. 

Але оптимістично налаштовані не всі. Нардеп Олег Мейдич наполягає на тому, що в Україні ситуація катастрофічна і що зараз в Україні розгортається повномасштабна енергетична криза. Як розв'язання проблеми депутат пропонує ввести надзвичайний стан по всій країні, припинити експорт природного газу з України. Судячи з даних Оператора Газотранспортної системи України, експорт газу з України в березні у 22 рази перевищив його імпорт. Найбільше газу було експортовано до Угорщини — 70,6 млн куб. м, Словаччини — 54 млн куб. м, ще 10,2 млн куб. м було експортовано до Польщі. Але тільки це не вирішить проблему. На думку Мейдича, необхідно також усунути посередників між видобутком і облгазами та ухвалити законопроєкт "Батьківщини" 4680 про направлення дешевого газу власного видобутку на потреби населення, який лежить в Раді з січня цього року. 

енергетична криза

Що вийде в результаті?

Попри те, що газу для бюджетних установ за доступними цінами поки немає, для населення ціна на нього не зміниться. Річ у тім, що на газ для населення з 1 травня діють фіксовані річні тарифи, тому до травня 2022 вартість газу для українців вирости не може.

Більшість постачальників встановили ціни в діапазоні від 7,8 до 11 гривень за кубометр, що значно менше нинішніх ринкових 18 гривень. Тому можна сказати, що зараз українцям пощастило опинитися під "парасолькою" річного тарифу. А ось у випадку з опаленням і гарячою водою все навпаки.

У травні уряд припинив регулювання цін на газ для теплокомуненерго (ТКЕ), які постачають населенню опалення і гарячу воду. Тепер за тарифи відповідає місцева влада, адже більшість ТКЕ — комунальні. Раніше це працювало так: уряд встановлює ціну (нижче ринкової), за якою державний "Нафтогаз" продає газ теплокомуненерго. Тепер же ТКЕ можуть на свій розсуд вибирати постачальника газу, а не тільки купувати блакитне паливо у "Нафтогазу". Поки що відомо тільки те, що "Нафтогаз" продаватиме газ ТКЕ за фіксованою ціною 7,42 гривні. 

1
2520

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: