Повернення до свого коріння: як американська художниця знайшла свою родинну спадщину в Україні 

"Рубрика" поспілкувалася з Елізабет Роскам — відомою художницею та філантропкою. Вона багато років створює мистецтво на українську тематику й навіть подарувала одну зі своїх робіт, Bright Horizons ("Яскраві горизонти"), колишньому президенту України Петру Порошенку після його виступу на спільному засіданні Конгресу США у 2014 році.

Відтоді вона створила ще більше творів, багато з яких натхненні її поїздками в Україну та незламністю українського народу. В одній із робіт на передньому плані зображений соняшник, а на задньому — сліди руйнування. Ця робота символізує те, як Україна продовжує процвітати, незважаючи на всі випробування.

"Мистецтво — це універсальна мова, яка не потребує перекладу, щоб торкатись сердець. Я сподіваюся, що мої роботи допоможуть привернути увагу до боротьби та незламності українців", — поділилася з "Рубрикою" Елізабет.

Для художниці зв'язок  з Україною має глибоке особисте значення. Вона наполовину українка, а історія її родини подібна до шляху багатьох українських емігрантів. Її дідусь і бабуся залишили Україну у 1920-х роках і оселилися у Сполучених Штатах, де народилася її мати. Попри життя за кордоном, сім'я докладала зусиль, щоб зберегти українську культуру. Елізабет рохрестили в Українській греко-католицькій церкві, вона вивчала українську мову, дотримувалася українських традицій і передала їх своїм дітям.

Один із синів Елізабет, відеограф, у квітні 2022 року — всього через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення росії — поїхав в Україну, щоб задокументувати життя у країні, понівеченій війною, і донести правду світові про страшні дії росії.

Сама Роскам відвідала Україну тричі, але те, що привернуло нашу увагу до неї, — це її відданість дослідженню свого українського коріння. Знати, що у тебе є українське походження, — це одне, а активно вивчати й відкривати свою спадщину — зовсім інше.

У чому проблема?

За останні двісті років українська еміграція пройшла через чотири великі хвилі, кожна з яких була зумовлена важливими історичними подіями. Політичні заворушення, голод, війни та репресії змушували українців залишати рідну землю, що призвело до створення великої української діаспори в різних куточках світу.

Попри труднощі, українські мігранти зберігали тісний культурний зв'язок зі своєю батьківщиною, водночас роблячи значний внесок у розвиток країн, до яких переїжджали. Багато хто брав із собою цінні речі — сімейні реліквії, документи, національний одяг — усе, що могло нагадувати про рідний дім і допомогти зберегти українську ідентичність для майбутніх поколінь.

Однак не всі мали можливість ретельно підготуватися до від'їзду. Деякі родини прибували в нові країни з порожніми руками, не маючи жодних матеріальних свідчень свого походження. Для їхніх нащадків це ускладнило збереження зв'язку з українським корінням та історією.

Яке рішення?

На щастя, історія Елізабет Роскам виявилася більш оптимістичною. Зацікавившись своїм походженням, вона мала у своєму розпорядженні безліч фотографій, документів і сімейних реліквій від своїх дідусів і бабусь, що допомогло їй дослідити українську спадщину. Будучи дружиною колишнього конгресмена США Пітера Дж. Роскама, вона неодноразово відвідувала Україну, переважно Київ. Її давня мрія побувати в місті предків — Тернополі — здійснилася у 2019 році.

Того року її чоловіка запросили виступити на конференції в Польщі неподалік Кракова, і, скориставшись нагодою, вони вирішили сісти на поїзд до Львова, адже були так близько до українського кордону. Під час перебування у Львові Елізабет зв'язалася з другом з Українського католицького університету, який допоміг їм знайти перекладача.

"Я успадкувала мамині папери, старі фотографії, документи про нашу родину. Після того, як мої дідусь і бабуся поїхали, ніхто з нашої сім'ї більше не повертався до України — мама не мала можливості відвідати батьківщину, і ніхто з моїх братів чи сестер також", — розповідає Елізабет.

Так вона стала першою у своїй родині, хто повернувся назад, щоб спробувати відновити історію своїх предків. У прагненні знайти початкову точку для досліджень вона навіть звернулася за порадою до посла України в США.

Як це працює?

Історія Елізабет справді нагадує сюжет голлівудського фільму. Вона мала стару адресу з паспорта своєї двоюрідної тітки 1920-х років, яка вказувала на місце, звідки походила її родина. Звіривши цю адресу з історичними картами та за допомогою перекладача, їй вдалося знайти це місце в Тернополі.

На тому місці стояв новий будинок, а його мешканці нічого не знали про попередніх власників або про предків Елізабет. Здавалося, слід обірвався. Але несподівано до них підійшов сусід, який розповів, що в цьому районі тривалий час жив чоловік із таким самим прізвищем, як у документах Роскам.

"Коли ми відвідали його, він спочатку не впізнав нашого прізвища, але потім я показала йому старі сімейні фотографії. Раптом він вказав на одну з них і сказав: «Це я, коли мені було п'ять років»", — із захопленням згадує Елізабет.

Ця неймовірна зустріч не тільки підтвердила зв'язок із її родиною, але й дала можливість відкрити нові сторінки сімейної історії, які могли б залишитися забутими.

Чоловік виявився її троюрідним братом Ігорем. Він і гадки не мав, що у нього є родичі в Америці, адже його предків було депортовано до Сибіру радянською владою у 1940-х роках. Репресії стерли будь-які знання про їхні сімейні зв'язки. Ігор був приголомшений, дізнавшись, що його дідусь мав родичів у США.

"Ми разом відвідали сімейне кладовище, де я нарешті побачила імена, про які мама розповідала мені все життя. Це був надзвичайно зворушливий момент — водночас прекрасний і гіркий", — поділилася Елізабет.

Це була чиста випадковість — вони не домовлялися про зустріч, просто стукали у двері. Якби того дня нікого не було вдома, нічого з цього могло б не статися.

"Єдине, про що я шкодую, — що моя мама так і не зустрілася з ними. Вона завжди цікавилася, чи залишилася в неї родина в Україні, і я б дуже хотіла, щоб вона побачила це возз'єднання", — поділилася Елізабет із сумною посмішкою.

Ще більше корисних рішень!

Не всі, хто має українське походження, мають документи чи докази, які полегшують дослідження родинної історії. У деяких випадках усе, що залишається, — це українське прізвище та загальне уявлення про місце, звідки походила родина. Однак існують різноманітні ресурси та послуги, які можуть допомогти вам віднайти українське коріння та зібрати історію вашої сім'ї.

"Рубрика" підготувала короткий алгоритм, з чого почати, щоб дослідити історію свого роду:

• Збирайте усні історії. Спілкуйтеся з родичами, записуйте їхні розповіді та фіксуйте важливі події та дати.
• Перевіряйте сімейні архіви. Розгляньте документи, фотографії, листи та щоденники, правильно їх підпишіть та систематизуйте.
• Створіть попереднє генеалогічне дерево. Організуйте відомі вам сімейні зв'язки та визначте прогалини, які потребують додаткових досліджень.
• Досліджуйте актові записи. Шукайте свідоцтва про народження, шлюб і смерть на таких платформах, як FamilySearch, Ancestry, MyHeritage.
• Використовуйте церковні книги. Знайдіть записи про хрещення, вінчання та поховання для отримання додаткової інформації.
• Аналізуйте переписні дані. Вивчайте переписи населення, щоб дізнатися про місця проживання та склад сім'ї.
• Досліджуйте військові архіви. Шукайте записи про військову службу, призовні документи та пенсійні справи.
• Перевіряйте імміграційні документи. Вивчайте списки пасажирів, документи про натуралізацію та паспорти. Корисними можуть бути ресурси: Ellis Island Records, Castle Garden, Національний архів США (NARA).
• Відвідуйте місцеві архіви та бібліотеки. Шукайте газети, земельні акти, заповіти та інші історичні документи.
• Документуйте та діліться результатами. Ведіть організований облік своїх знахідок і розгляньте можливість поділитися сімейною історією з родичами або на онлайн-платформах.

Додаткова порада:

Чи відчували ви коли-небудь бажання підтримати Україну, навіть якщо ви не впевнені, що маєте українське коріння? Якщо вам цікаво дізнатися більше про своє коріння, ДНК-тестування може допомогти вам виявити потенційну українську спадщину. Розгляньте використання таких ресурсів для ДНК-тестування та пошуку збігів:

• 23andMe (www.23andme.com) — ДНК-тестування з розподілом за регіонами Східної Європи.
• LivingDNA (www.livingdna.com) — Спеціалізується на детальних регіональних звітах про походження.

Дізнайтеся більше про процес дослідження вашого родоводу у статті Рубрики: Піти за власним корінням: 10 кроків, щоб дослідити родовід.