Партія Ангели Меркель точно переможе на виборах. Якщо ні, то виграють Зелені і сформують уряд. Німецькі вибори – спокійні і нецікаві. Ще кілька місяців це здавалося правдою, а зараз – навпаки. Розповідаємо, як Німеччина готується голосувати і що з того Україні.
Фото Reuters
26 вересня громадяни ФРН підуть на дільниці, аби обрати новий склад депутатів Бундестагу. І вперше за 16 років у списках не буде Ангели Меркель. Канцлерка, яка застала ще президентів Віктора Ющенка та Джорджа Буша, йде з посади, тож у Німеччині почалася боротьба за її політичний трон.
Ще кілька місяців тому глядачу могло здатися, що вибори у Німеччині – просто формальність перед Октоберфестом.
20 квітня з'їзд ХДС/ХСС (об'єднання Християнсько-демократичної партії та Християнсько-соціального союзу) обрав кандидатом у прем'єри Арміна Лашета, очільника землі Північна Рейн-Вестфалія, котрий натужно виграв у баварця Маркуса Зедера. І медіа, не чекаючи вересня, почали обговорювати, яким же він буде канцлером.
Зрештою, Ангела Меркель лишила Німеччині у спадок потужну економіку і лідерство в ЄС, тож її центристсько-демократична партія, до якої всі звикли за 16 років, має легко виграти. Вийшло ж навпаки. З квітня рейтинги ХДС/ХСС вперто падають: зараз її підтримує усього 21% німців. Найгірший результат за 70 років!
"Це невезіння, яке стається з кожною владою", – коментує Ерік Лангенбахер, старший дослідник Університету Джона Гопкінса (США). Мовляв, люди втомилися від пандемії і закидають партії Меркель, що країна ніяк не подолає COVID-19 (для порівняння, сусідня Данія вже майже скасовує карантин).
У липні на західну Німеччину обрушилися ще й катастрофічні повені з руйнуванням цілих містечок і десятками загиблих. Влада (а кого ж ще винуватять люди?) не запобігла і не допомогла як слід – нарікають критики. Притому від обох лих особливо постраждала Північна Рейн-Вестфалія. Ви ж здогадались, що популярності Арміну Лашету це не додало?
Тож незадоволені виборці "перебігають" до інших політсил: наприклад, у Баварії популярнішою стає місцева партія "Вільні голоси" – до Бундестагу навряд чи пройде, але 2-3% голосів у ХДС/ХСС може забрати.
Сам Армін Лашет тут не допомагає, а навпаки. Так, він переміг на партійному з'їзді (експерти взагалі відзначають його уміння домовлятися), але для простого виборця так і не став харизматичним лідером-переможцем. За оцінкою Reuters, німецька публіка не вірить, що політик справиться з пандемією, змінами клімату чи появою тисяч біженців з Афганістану.
Далі – гірше, бо кандидат потрапив в "усмішковий скандал". У липні після вже згаданих повеней Лашет відвідав одне зі зруйнованих містечок. Вочевидь, політик відволікся від теми, адже радісно усміхався і жартував з колегами – і у цей момент його записали на відео. Звісно ж, німців такі кадри на тлі руїн серйозно обурили.
Знайомтесь, Анналена Бербок і партія "Зелені" – саме їх німецька преса "обрала" замість ХДС/ХСС. На одному з телеінтерв'ю журналісти навіть влаштували політикині оплески (!), вона з'являлася у етерах та на обкладинках журналів. "Нові обличчя", готові рішуче боротися за захист довкілля і проти кліматичних змін – такі герої Німеччині були потрібні (особливо на тлі посух, пожеж та інших погодних аномалій).
Однак лише до травня. Адже потім популярність партії впала, зараз "Зелені" ідуть третіми із 16% підтримки.
У цієї загадки є просте пояснення. Імовірно, німці вважають Анналену Бербок надто недосвідченою для канцлерської роботи. Там доведеться не лише захищати природу, а й вирішувати інші проблеми на зразок економічних криз, хвилі біженців з Афганістану чи суперництва з Китаєм. На жаль для кандидатки, за одне лише літо вона серйозно підживила ці підозри.
Фото Reuters
Наприклад, у липні журналісти закидали Бербок плагіат у її книзі (вона заперечує, визнавши однак, що "багато ідей від інших людей проникли у роботу"). До цього політикиня забула задекларувати зарплату від партії і випадково заявила, що хоче обмежити ближні авіаперельоти, тоді як у програмі "зелених" такого немає.
Порівняно молоду партію критикують за невпевнену презентацію власної програми, та й унікальності вже немає: обіцянки захищати довкілля (особливо після руйнівних повеней) дає кожна із великих політсил.
У часи Меркель СДП була на другому плані, зате зараз має найвищий рейтинг у 26% і йде до перемоги на виборах. Партія виступає за модель "держави загального добробуту" (на зразок Швеції) та податки для багатих, а рейтингами багато в чому завдячує лідеру, Олафу Шольцу.
Фото Reuters
Він керує Міністерством фінансів країни (новачком у владі точно не назвеш) і має імідж поміркованого політика, який підкріплює перемогами на дебатах. Та й сама партія 16 років не була на перших ролях, тож претензій назбиралося менше, ніж до ХДС/ХСС. Однак для "монобільшості" голосів все одно замало, доведеться формувати коаліцію.
У більшості прогнозів йдеться про альянс соціал-демократів та "зелених", у яких багато спільних поглядів, ну, і прем'єрський пост для Шольца. Однак найпевніше, потрібен буде хтось третій, і варіантів два (адже з ультраправою і антиєвросоюзною "Альтернативою для Німеччини" блокуватися не хоче ніхто).
Найменшим політичним землетрусом для Німеччини була б "світлофорна коаліція" (усе через кольори партій) цих двох сил і Вільних демократів, але є проблема. Лідер останніх Крістіан Лінднер за таке хоче пост міністра фінансів, і не менше.
А у цьому кріслі він планує зменшити податки (особливо для багатих), провести дерегуляцію і навіть дозволити дизельний транспорт, все щоб бізнесу жилося легше. Для "зелених" і соціал-демократів пускати такого ліберала в уряд – теж не варіант.
Фото Reuters
Натепер європейська преса говорить і про іншу формулу: СДП+"Зелені"+Die Linke, вони ж "Ліві". Зрештою, пише Politico, активісти усіх трьох партій "виросли" із протестно-соціалістичних рухів 70-х, мають схожі погляди на економіку та захист довкілля. Виборцям таке сподобається. Але для Німеччини стане шоком, адже Ліві є спадкоємцями комуністів колишньої НДР і взагалі мають репутацію радикалів.
Як вам таке: співлідерка партії Яніна Вісслер називала капіталізм "нелюдяною і жорстокою системою", а її колега Дітмар Барч встиг навіть повчитися у СРСР (хоча згодом відійшов від радянофільства). А ще Die Linke виступає за розпуск НАТО.
Для Шольца, хоч він і соціаліст, це занадто, тому політик хоче якось домовитися з Вільними демократами і оформити "світлофорну коаліцію". Мовляв, тотально лівий уряд може розколоти німецьке суспільство, і люди ворогуватимуть у дусі прихильників Трампа та Байдена. А такого лідеру СДП не треба.
Якщо не вийде ні те, ні інше, потрапити до уряду має шанс навіть ХДС Арміна Лашета. Їм для цього доведеться знайти спільну мову з Зеленими і Вільними демократами у обхід соціалістів (це зватиметься "ямайська коаліція").
А взагалі процес буде довгим. "Комбінацій купа, тому Берлін наразі готується до затяжних торгів, що по завершенню виборів затягнуться на тижні чи місяці", – пише редактор "Радіо Свобода" Ріхард Юзвяк, прогнозуючи, що "коаліціада" може тривати до Різдва, а ЄС залишиться без лідера (тоді німцям буде і не до України).
Фото Reuters
Якщо вибори у США привчили нас, що про Україну говорять багато, то німецькі партії у своїх програмах значно менше цікавилися великою світовою політикою, зосередившись на внутрішніх справах. "Український слід" з'явився лише 4 вересня, коли мер Києва Віталій Кличко поїхав до Ганновера, аби виступити на агітмітингу ХДС (ми не жартуємо).
Та й коли Меркель звільнить крісло наступнику, його політика щодо України та Росії (у німців ці дві теми зазвичай ідуть разом) зміняться мало. "Коли йдеться про Лашета та Шольца, слід очікувати більш-менш сталості [у взаєминах з Росією]", – коментує Ліана Фікс, директорка з міжнародних питань Фонду Кьорбера (Берлін). Мовляв, питання лише у тому, на чому уряд робитиме більший наголос, на економіці чи все ж правах людини?
Новий канцлер явно зважатиме на те, що Росія – другий за значенням торговий партнер Німеччини, та й газ їм постачає саме Москва. Не дивно, що лідери ХДС та СДП навіть говорять про РФ схожими фразами. Обидва критикують режим Путіна за анексію Криму та втручання у європейські справи, підтримують незалежність України.
Це зовсім не заважає Лашету і Шольцу різними словами закликати до діалогу з Кремлем (а зовсім не до нових санкцій), наприклад, очільник соціал-демократів хоче "повернення до кращих взаємин". І згадує, як свого часу канцлер Віллі Брандт першим поновив стосунки з Радянським Союзом.
Фото Reuters
Тож нова коаліція найпевніше продовжить курс Ангели Меркель, коли Німеччина водночас : а) Підтримує санкції проти Росії у ЄС, допомагає Україні дипломатичними кроками та фінансами і б) Закликає до перемовин та порозуміння з росіянами, торгує з ними і не надто тисне на Путіна у "Нормандському форматі".
У центрі уваги тут німецько-російський "Північний потік – 2", за його добудову та запуск виступають і Армін Лашет, і Олаф Шольц. Однак на тлі "Лівих" вони – цілком друзі України. Партія Вісслер та Барча прямо закликає Німеччину дружити з Росією, а у 2014 році Die Linke називала уряд Арсенія Яценюка "фашистами".
Зате українців можуть порадувати "Зелені". Анналена Бербок і соратники налаштовані рішуче, вони не побоялися вписати у свою програму слова про підтримку нашої країни, кремлівську агресію проти України та допомогу російській опозиції. Заодно партія вимагає зупинити "Північний потік", хоча крім геополітики, "Зелені" тут керуються ідеєю, що газ – це погано, пора перейти на енергію сонця, вітру абощо. Однак багато залежить від того, чи дістанеться їм МЗС (адже погляди партійців ідуть урозріз з тією ж СДП).
Тожму нашій країні не слід чекати неймовірних здобутків у стосунках з Німеччиною, краще зосередитися на реальніших темах. Так, Берлін обіцяв допомогу в укладанні нового газового контракту з Росією та переході на зелену енергетику, якщо ж німців цікавить економіка, то треба пропонувати їм вигідні проєкти. А домовлятися про зброю чи військову допомогу логічніше з тими, хто готовий її надавати: США та Великою Британією.
Київська архітектура виділяється унікальним поєднанням стилів — від бароко та готики до неомодернізму, конструктивізму та… Читати більше
“Рубрика” поговорила з ветеринаркою та кінологинею й розповідає, що робити, щоб допомогти вашому собаці чи… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як медіа та громадські організації можуть залучити кошти для своєї діяльності, не спираючись… Читати більше
“Рубрика” розповідає про притулок для котів на прикордонній Сумщині та про те, як тут намагаються… Читати більше
У Полтаві активно тестують і просувають додаток, який дає шанс на просте й зрозуміле спілкування… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалася з сексологинями, щоб створити для вас спеціальний гайд. Зберігайте його, користуйтеся і нехай… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.