fbpx
Сьогодні
Екорубрика 12:18 23 Лют 2024

Два роки екоциду: що вже накоїли росіяни в Україні та чим це загрожує українцям і світу?

24 лютого Україна відзначає сумну дату — початок повномасштабного вторгнення. Руйнування людських життів, інфраструктури, економіки, екосистем. “Рубрика” разом з ГО “Let’s do it Ukraine” підбиває підсумки двох років повномасштабної війни для довкілля в Україні та світі.

English version here

У чому проблема?

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, російська армія вже завдала шкоди українському довкіллю на понад 2 трильйона гривень. Знищена техніка окупанта перетворилась на понад 859 тисяч тонн відходів, які вже викинули в атмосферу більш ніж 83 тисяч тонн CO2.

"Довкілля не має кордонів, тому екоцид, який сьогодні відбувається в Україні, відчуватиме весь світ. Ми маємо фіксувати всі екологічні злочини та створити план з відновлення. Кожен громадянин сьогодні має стати на захист навколишнього середовища, зберегти неоціненні ресурси планети Земля", — зазначає лідерка найбільшого екоруху країни "Let's do it Ukraine" Юлія Мархель.

Розбираємо шкоду, що росія завдала українській природі, за трьома категоріями.

Вода

екоцид в Україні

Затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС. Фото: Let's do it Ukraine

На сьогодні з початку повномасштабного вторгнення у водні об'єкти України потрапило понад  36 205 тонн сторонніх предметів, матеріалів, відходів та ще 1600 тонн забруднювальних речовин. Усе це становить загрозу для водної флори та фауни, а також для здоров'я людини.

Проте справжніх "апогеєм" екоциду в Україні став підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Це найбільша техногенна катастрофа в Україні після вибуху на Чорнобильській АЕС. Найбільший вплив цього екозлочину отримали саме водні екосистеми. Команда "Let`s do i Ukraine" за підтримки Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) протягом минулого року провела три екологічні місії для дослідження наслідків впливу Каховської катастрофи на водні об'єкти. Відтак, здійснили відбір проб води у водоймах, колодязях, свердловинах, а також проби донних відкладів з річки Дніпро, затоплених територій, та Дніпровсько-Бузького лиману.

забір проб води

Забір проб води. Фото: Let's do it Ukraine

Проби з Дніпра поблизу Херсона, Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря поблизу Очакова та проби з Одеської затоки показали однакову структуру забруднення. На всіх цих станціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш'як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі концентрації. Такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо за високих рівнів концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п'ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров'ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою.

Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Ліси

екоцид в Україні

Забруднене мінами довкілля. Фото: Let's do it Ukraine

Українські ліси на сьогодні забруднені вибухонебезпечними речовинами. 3 початку повномасштабної російсько-української війни в зоні проведення бойових дій та на деокупованих територіях піротехніки знешкоджують сотні боєприпасів за день.

На окупованих і деокупованих територіях через ліси переміщується важка військова техніка, у лісах знаходяться військові частини та ведуться активні бойові дії. За даними Держлісагентства, понад 40% лісових пожеж виникають саме через обстріли росіянами.

Загальна площа лісів, яких торкнулася війна, орієнтовно складає 3 млн га, це майже 30% всіх лісів України. За розмірами це як площа всієї Бельгії. Ще близько 1 мільйона гектарів лісу постраждали на окупованих територіях. Проте навіть частина лісового господарства, яка знаходиться на звільнених територіях, непридатна для користування та проведення аналізу, адже вона потребує розмінування, яке може тривати десятиріччями.

Повітря

екоцид в Україні

Зруйнований росіянами будинок. Фото: Let's do it Ukraine

Постійні обстріли з боку росіян призводять до численних пожеж та як наслідок — шкідливих викидів в атмосферу. 

  • Лісові пожежі призвели до 54 685 316 тонн викидів в атмосферу. 
  • Горіння нафтопродуктів призвело до 979 526 тонн викидів в атмосферу. 
  • Загоряння інших об'єктів призвело до 11 867 946 тонн викидів в атмосферу.

Усього 67 532 788 тонн шкідливих викидів в атмосферне повітря з початку війни! Лише уявіть, яким повітрям ми дихаємо. Така кількість викидів CO2 призводить до забруднення повітря та проблем з дихальною та серцево-судинною системами у людини; сприяє глобальному потеплінню та зміні екосистем. І це проблеми не лише України, а й усього світу, адже довкілля не має кордонів. Наслідки екологічних злочинів, які росіяни чинять в України, з часом відчуватимуться і на інших континентах. 

Яке рішення?

Для того, щоб відновити довкілля, потрібно розуміти реальний стан наших екосистем, проводити комплексні дослідження та збирати докази екологічних злочинів. Лише маючи повну картину та долучаючи провідних експертів з усього світу, можна розробити стратегію з відновлення. А сьогодні закликаємо кожного та кожну, хто читає цей текст, зробити свій побут максимально екологічним, де б ви не знаходилися. 

Як це працює?

Якщо в одній точці планети відбувається екоцид, люди в інших містах та країнах можуть допомогти в балансуванні екосистеми. Наприклад, продукувати меншу кількість CO2, користуючись екологічними видами транспорту; сортувати відходи та переробляти їх; відповідально ставитись до ресурсів Землі, зменшувати перевиробництво та повторно користуватися речами.

Дізнавайтесь більше про це у матеріалах "ЕкоРубрики" та на сайті letsdoitukraine.org (або в соцмережах громадської організації — Instagram та Facebook)

Автори: Юлія Мархель, Анастасія Кошуба, Марина Поливач

952

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: