Не просто відпочинок: як екотабір “Воргол” знайомить дітей із Сумщиною

У чому проблема?

Повоєнне відновлення — це не тільки про відбудову фактично зруйнованого ворогом. Глобальна задача українців — з любовʼю до своєї країни, зробити кожне село та кожне містечко "кращими, ніж було".

Яке рішення?

Третій рік у маленькому селі Воргол, що на Кролевеччині (Сумська область) для дітей організують екотабір з однойменною назвою.

Екотабір "Воргол" —  не просто літній відпочинок, а цікаве та живе спілкування з науковцями, освітянами та екоактивістами про природу рідного краю, його історію та потенціал. Набуття розуміння того, що все, що навколо, потрібно берегти та вдосконалювати — і для себе, і для майбутніх поколінь.

Як це працює?

ГО "Воргол", яка у партнерстві  з Кролевецькою міською радою реалізує проєкт екотабору для дітей, культурно-освітніми ініціативами займалася і до війни. Зокрема в 2021 році ГО організувала Фестиваль історичної реконструкції. Серед основних цілей  організації з самого початку було привернення уваги до питань екології, збереження історії рідного краю, а також до проблеми знелюднення малих сіл.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, про гучні фестивалі довелось забути, але ГО продовжувала працювати над іншими ідеями. Тож коли друг організації доктор біологічних наук Сергій Панченко запропонував організувати в селі екотабір для дітей, аби хоч трохи відволікти їх від війни та ґаджетів, всі одразу погодились.

Починати довелося з нуля. Навіть сама ідея екотабору на початку не мала чітко означеної концепції. Постійно обговорюючи, нашаровуючи на ідею вже конкретні цілі, активісти обирали напрями, за якими працюватиме екотабір. Намагалися врахувати всі важливі моменти, об'єднати між собою всі майбутні активності якоюсь "інтуїтивною ниточкою". Такою ниточкою стала природа та історія Воргла.

Місцем для проведення табору обрали Просвітницько-рекреаційний простір "ЛокоМотив", який заснувала ГО "Воргол". Великим плюсом локації є не лише зручне розташування та наявність приміщень для занять, а й надійний підвал-укриття на випадок повітряних тривог. Фінансування табору відбувається коштом ГО "Воргол" та особистих коштів учасників.

Основна цільова аудиторія проєкту — діти з Кролевецької громади середнього та старшого віку, учасники позашкілля, орієнтованого на природничі науки, — говорить Максим Конюх, місцевий житель, підприємець, голова громадської організації "Воргол". Він, за словами однодумців, є головним двигуном проєкту і тою "іскрою, що розпалила яскраве вогнище" спочатку історичного фестивалю, а потім — і екологічного табору для дітей.

Програма екотабору розрахована на п'ять днів активного відпочинку. Кожен день — різні теми. Цьогоріч це біологія та екологія, патріотичне виховання, історія та археологія. Теми занять "крутяться" навколо самого села Воргол, його історії, природи, культури. Заняття на 90% практичні та польові.

"Наші викладачі — активні науковці зі ступенями кандидатів та докторів наук, діячі культури, члени та друзі ГО, які працюють з дітьми на волонтерських засадах. Для дітей та підлітків вони можуть стати орієнтиром справжнього дослідника та представника істинної еліти суспільства", — коментує Максим Конюх.

Він розповідає про те, як на пару днів екотабір перетворився на археологічну експедицію. Для дітей — навчальну. Адже недалеко від "ЛокоМотива" працюють справжні археологи. Діти під пильним оком кандидата історичних наук Євгена Осадчого намагалися відшукати череп'яні уламки посуду — вони можуть дати інформацію про першопоселенців села, яке бере свій початок ще в 17 столітті. Роботу тут тільки розпочато, але щось в руки юних дослідників із давніх шарів землі таки потрапило. Тепер знайдені артефакти будуть вивчати археологи.

А зустріч з ГО "Козацький клуб "Гарда" з міста Глухів стала для учасників екотабору реальним святом. Патріотичне заняття для дітей проводив Роман Дзекелев, співзасновник клубу. Козацький клуб "Гарда", присвячений відродженню традицій українського козацтва, ремесел та захисту України. Його заснував Роман Дзекелев та Ігор Білевич, який загинув на війні восени 2022.

"Це був мікс цікавого спілкування, знайомства з козацьким строєм та амуніцією, майстер-класу з володіння шаблею та іншою козацькою зброєю. А також козацькі ігри, стрільба з лука, метання ножів. Майже всі діти вперше тримали лук у руках, однак — добре впоралися, — ділиться враженнями Максим Конюх. — А на завершення програми козацького вишколу діти брали безпосередню участь у майстер-класі від Тетяни Сокур з приготування козацького куліша".

Так скромно говорить про себе Олена Міськова, докторка філософії в галузі біології, наукова співробітниця регіонального ландшафтного парку "Сеймський". З Ворглом та місцевими активістами вона познайомилась, коли вивчаючи флору регіону, писала дисертацію. Згодом стала частиною команди ГО, працювала над культурно-освітніми проєктами, допомагала організовувати фестивалі.

В екотаборі "Воргол" Олена Міськова вже третій рік проводить для дітей заняття з ботаніки та екології. 

"На відміну від школи, у нас в екотаборі немає підручників, а навчальний матеріал — це навколишнє природне середовище. В селі Воргол та поблизу воно різноманітне й доступне для вивчення. Головний принцип в тому, щоб діти самі могли знайти, побачити, потримати, понюхати, сфотографувати, замалювати будь-який об'єкт природи", — каже Олена Міськова.

Заняття з біологинею охоплюють багато актуальних питань. Наприклад:

• збереження біорізноманіття;
• охорона рідкісних видів рослин;
• антропогенний вплив на навколишнє середовище та природні ресурси;
• екосистемні послуги та інші.

Як зазначає викладачка, водночас діти мають знати та розуміти, які живі організми є саме в їхній місцевості. Тому після теоретичної підготовки, навчальних ігор чи вправ, всі відправляються на екскурсію до парку, до водойми, у ліс, щоб відшукати об'єкти, які щойно обговорювали.

"Дітям сподобалось збирати гербарій, помітно було, що вони до цього ніколи не колекціонували рослинні зразки, та ще й за всіма правилами гербаризації. Один хлопчик, Денис, так перейнявся, що привозив рослини з Кролевця і кожен день просив лопату, щоб піти «копати гербарій».

Багато дітей намагались запам'ятати якомога більше назв рослин, що їх оточує. Дійсно, до цього мало хто знав, як називається те, що росте буквально під ногами. Цікавість їх просто переповнювала", — розповідає біологиня.

Вона зазначає, нероздільність людини й природи часто знецінюється у наш час. Намагання сучасних батьків максимально забезпечити своїх дітей всіма благами технічного прогресу, ґаджетизація навчання і культура тік-току створюють штучне середовище, зумовлюючи відрив від природного. Саме тому однією із задач екотабору є тримати цей баланс.

Використання під час навчання крутих застосунків зі штучним інтелектом — ок, але це відбуватиметься під час вивчення і взаємодії із живими об'єктами. Перегляд відеоролика — чудово, але побачене не обмежується екраном, а розширюється на ціле небо, де літають птахи, наче зовсім поруч завдяки біноклям. Виготовлення виробу — прекрасно, але не із хімозних слаймів, блискіток і пінопласту, а з натуральних матеріалів, які вихованці табору самі будуть збирати та поєднувати у дивовижні конструкції.

Викладачка зізнається — потрапивши вперше в село Воргол, побачивши його природу і особливість, вона відчула величезне бажання створювати там щось, що приносило б користь. Адже "це все — наше!". Цю закоханість у Кролевеччину й загалом в Україну молода науковиця намагається передати і дітям.

"Виховання покоління, що підростає, — це найважливіша інвестиція сьогодення. Ви хочете бачити, як наші діти продовжують нищити природу, виснажувати землі, знищувати біорізноманіття лук та лісів, руйнувати екосистеми, не даючи шансу людству на майбутнє? Чи зробимо цей маленький крок, довівши, як важливо берегти природне та ландшафтне різноманіття, знати свою історію, захищати свою землю? Покажемо дітям цей світ заново, у всіх його взаємозв'язках та неповторності, навчимо торкатися природи та бути гармонічною її частиною", — саме такою бачить місію проєкту Олена Міськова.

"Ми намагаємось пояснити юному поколінню, що вони живуть у неповторному місці. Не обов'язково звідси тікати. І вже точно не треба цуратися Батьківщини. Нові покоління змалку мають знати, хто вони, на якій прекрасній землі ростуть і для чого", — акцентує Максим Конюх.

А це точно працює?

"Кожен раз, коли я сюди їду, я хвилююсь від очікування того, що буде сьогодні, що ми будемо робити в екотаборі, це дуже цікаво", — таку фразу сказала одна з юних учасниць екологічного табору. Це означає, що організаторам та викладачам вдалося не лише відволікти дітей, організувати альтернативні активності під час канікул, а й зацікавити їх знаннями, особливо практичними, яких часто не здобудеш у школі.

Про успіх проєкту говорить і те, що учасники табору не пропустили жодного заняття. А майже всі, хто відвідував табір минулого року, подали заявки на участь і цьогоріч. Росте і кількість охочих. Якщо у перший, 2022 рік, у таборі були 10 дітей, то минулого року було вже вдвічі більше. Цьогоріч — 25 учасників.

До речі, заявок у цьому році було так багато, що навіть довелося відмовляти — всі просто не помістилися б у "ЛокоМотиві". Тому на наступний рік організатори екотабору мріють зробити вже не одну зміну, а декілька. Для цього вони вже зараз починають шукати фінансування.

"Екотабір «Воргол» та подібні йому ініціативи  — це можливість брати участь у побудові майбутнього нашої країни. У нас ростуть дуже талановиті й круті діти, головне не забувати про це і допомогти їм самим це усвідомити", — говорить Максим Конюх.

А Олена Міськова додає: варто не боятися втілювати проєкти, шукати підтримки та оточувати себе людьми, які завжди підтримають і скажуть "а давай". Можливо колись, сидячи за столом один із ваших друзів теж скаже: "може організуємо екотабір?", а через три роки діти вибігатимуть з автобуса з криками "нарешті ми до вас приїхали!".