Розвиток екосвідомості у дітей: 5 ініціатив з України 

У чому проблема?

Війна приносить з собою багато шкоди для природи. Лише за минулий рік збитки українському довкіллю від воєнних дій перевищили $38 млрд. Через обстріли окупантів горять степи та ліси, руйнуються наземні й водні екосистеми, гинуть тварини та червонокнижні рослини. Справжньою екологічною катастрофою стало руйнування греблі Каховської ГЕС — там де ще недавно вирувало життя, тепер лише кілометри розтрісканої землі та тонни мертвої риби.

Через війну питання екологічної освіти в Україні стають дедалі важливішими.

Яке рішення?

Навіть у часи війни, коли ресурси можуть бути обмеженими, а умови — небезпечними, розвиток екосвідомості серед дітей має надзвичайну вагу. По-перше, навчання екологічних цінностей допомагає дітям розуміти взаємозв'язок між людиною і природою, а також наслідки дій людей на довкілля. По-друге, саме сьогоднішні діти є майбутніми лідерами, і їхнє розуміння значення екології та здатність зберігати природні ресурси є важливим кроком у напрямку майбутнього відновлення та розвитку України.

Розвиток ініціатив, які навчають дітей екосвідомості — як ніколи на часі.

Як це працює?

У Запоріжжі, місті, яке й до війни мало серйозні проблеми з довкіллям, є унікальний навчальний заклад, у якому в дітей формують навички фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення й свідомості. У загальноосвітній школі №20 екологічного профілю Запорізької міської ради з першого класу вчать ставитись до природи як до універсальної цінності.

Практичні роботи, навчальні ігри, ситуативні вправи, природоохоронні проєкти допомагають учням зрозуміти взаємозв'язок навчального матеріалу з життєвою практикою. Причому до виконання багатьох завдань вони долучають своїх батьків, навіть під час війни.

Екозагони юних запоріжчан озеленюють свій дендропарк, висаджують шкільні клумби, беруть участь у міських толоках.

А коли в школі почули оголошення обласної екоініціативи від КЗ "Зоцентум" ЗОР "Процвітай моя Земля", що має на меті озеленити Україну, то одразу зрозуміли, що ця задача просто створена для екологічно активних учнів. До челенджу "Посади дерево миру" протягом цієї весни доєдналися навіть ті школярі, які зараз знаходяться в евакуації й навчаються дистанційно.

Так, п'ятикласниця Бажена Павленко посадила дерево миру на подвір'ї будинку, де вона зараз мешкає — у Львівській області. Це декоративна яблуня Ола, яку у народі ще називають райською яблунею. "Я обрала саме це дерево тому, що хочу, щоб у нашій квітучій країні після перемоги було як у раю", — пояснила дівчинка.

На Кіровоградщині громадська організація "Нова Дружківка" реалізує проєкт для молоді "Школа екоактивізму". До війни ГО працювала на Донеччині. А в листопаді минулого року через бойові дії команді довелося переїхати до Кропивницького. Ідея зробити на новому місті "Школу екоактивізму" виникла через виклики, з якими команда "Нової Дружківки" зіштовхнулася під час широкомасштабної війни.

"Ми розуміємо, наскільки критичною є екологічна ситуація в нашій країні. Тому вкрай важливо вже зараз планувати, як ми будемо відбудовувати Україну після перемоги. І вже сьогодні необхідно починати вивчати сучасні екологічні підходи, щоб згодом максимально залучити всі ресурси для збереження та відновлення нашої країни", — говорить керівниця школи Анна Павленко. 

Навчання в "Школі екоактивізму" розраховано на 5 місяців. Протягом цього часу юнаки та юначки проходять навчання з тренерами, серед яких досвідчені фахівці та активісти. В програмі близько десятка тренінгів, на екологічні теми й не тільки. До прикладу, на одному з тренінгів експертка з локальної демократії Анастасія Прокопенко передавала учням знання про те, які інструменти локальної демократії існують у громаді. Як за допомогою цих інструментів можна впливати на розвиток своєї громади та ефективно комунікувати з владою, у тому числі для розвʼязання проблем, пов'язаних з довкіллям. А на воркшопах підлітки разом із тренерами обговорюють проєктні підходи, шукають можливості для спільних ініціатив та вивчають інструменти, які дозволяють зробити міста комфортними.

У Луцьку дошкільнят вчать компостувати органічні відходи. Компостери у луцьких дитсадках міська рада почала встановлювати ще кілька років тому. Так, торік для дитсадків Луцька закупили 20 компостерів, а цієї весни — ще 26.

Садочок №19 був одним із перших у Луцьку, де компостер встановили організовано. У закладі говорять — користь від такої справи встигли оцінити:

• компостер у закладі привчає дітей до сортування сміття;
• звільнилося місце у звичайних сміттєвих контейнерах;
• у садочка з'явився поживний гумус, який можна використовувати на клумбах закладу.

А в дитячому садку №11 міста Луцьк минулого року зробили власний компостер із дерев'яних палет. Для цього в палети заклали агроволокно, плівку, насипали землю, а потім діти та вихователі засипали туди листя, додавали воду та мікроорганізми.

Таку ідею запропонували батьки дошкільнят. Проєкт назвали "Ланцюжок добра". Головна його мета була навчити дітей компостувати сміття. Батьки кажуть, дітям дуже цікаво збирати вдома органіку — наприклад, шкірки від яблук, бананів — і заносити в садок, вони знають, що треба сортувати сміття, щоб берегти довкілля.

У Полтаві сортувати сміття дітлахів вчить полтавське комунальне підприємство КАТП-1628, яке забезпечує в місті збір і утилізацію різних видів сміття. На підприємстві впевнені —  сортування починається з розуміння того, для чого це робити і що це може дати в майбутньому. А майбутнє, насамперед, — це наші діти. Саме тому, співпрацюючи зі школами Полтавської громади, КАТП-1628 запустило пілотний проєкт про сортування відходів.

Перший захід проєкту відбувся у травні в ЗОШ №23. В 2-Б класі було проведено урок на тему "Чому важливо сортувати відходи". Під час уроку школярі не лише уважно слухали, відповідали на питання, а й грали в дидактичну гру та дивилися тематичний мультик.

"Наша мета — розвивати започаткований проєкт та проводити подібні заходи систематично. Таким чином, ми зможемо привити дітям європейські цінності і розуміння глобальності ситуації забруднення навколишнього середовища. Саме такими маленькими кроками ми прокладемо шлях у чисте майбутнє нашої громади", — наголошують комунальники.

А ще нещодавно Полтавський КАТП-1628 організував та провів конкурс дитячого малюнку на тему "Сортуй — планету рятуй". Малюнки учасників-переможців використали в соціальній рекламі, яку тепер можна побачити на сітілайтах та білбордах Полтави.

Ангеліна Левішко, учениця 6-А класу ЗОШ №27 міста Полтава — одна з переможниць конкурсу малюнку "Сортуй — планету рятуй". Про конкурс дівчинка дізналася від учителів своєї школи та без вагань вирішила взяти в ньому участь.

Ангеліна розповіла, що її сім'я небайдужа до екології та вже тривалий час робить кроки в напрямку сортування відходів. Спершу це були батарейки та лампи, які здавали до "Екобусу" (комунальний автобус, який курсує Полтавою і збирає небезпечні відходи —  люмінесцентні лампи, термометри, акумулятори, батарейки), а потім вже почали відсортовувати макулатуру та пластик.

Безумовно, сьогодні екологічна просвіта для дітей, яким довелося пережити жахи війни, має бути поєднана з психологічною підтримкою. З цим твердженням згодні в ГО "Екосфера", яка вже другий рік на базі бібліотек міста організовує в Ужгороді літні активності для дітей "Безпечні канікули з новими друзями".

У програмі проєкту — 10 заходів для психологічної підтримки дітей ВПО. Протягом літа на дітлахів чекають майстер-класи та квести на теми: "Скорочення відходів", "Сортування сміття і переробка", "Лісові екосистеми", "Екзоти міста Ужгорода", "Енергія сонця", "Птахи в умовах урбанізації" та інші. Також серед активностей табору — спостереження за птахами на річці Уж, екскурсії в Ужгородський ботанічний сад та середньовічні замки. Крім того, діти побувають у двох Національних природних парках, де познайомляться з біорізноманіттям краю, пограють в екоігри та навчаться роботи в команді.

Ініціатори проєкту вважають: активно проведений час, можливість соціальної взаємодії з іншими підлітками, пізнавальні заняття та новий досвід дозволять дітям, яким довелося покинути власні домівки через війну, не лише дізнатися щось корисне про екологію, а й пройти психологічну реабілітацію.

Минулого року заняття проєкту відвідали близько 500 дітей. У ГО відзначають: адаптація в новому середовищі через творчість, знайомства та подорожі допомогла дітям не почуватися самотніми та, крім того, заходи проєкту спрямували дитячу енергію на засвоєння нових знань та вмінь у природоохоронній сфері.

Ще більше корисних рішень!

Екологічна освіта повинна бути інтегрована в усі сфери дитячого життя. Це означає, що екологічні цінності та практики повинні бути впроваджені не лише в школі, у громадських організаціях чи на місцевому рівні, але й, насамперед, у сімейному оточенні. Батькам важливо створювати атмосферу, де екосвідомість є частиною сімейної культури і родинних цінностей.

Педагоги та психологи радять, екологію з дітьми краще вивчати у форматі гри:

1. Гуляючи парком або лісом, розкажіть дитині про його мешканців: птахів, тварин, комах. Розповідайте про різні типи квітів і дерев, які там ростуть. Грайте з малюком в "Чомучку", відповідайте на всі його запитання. Не відмовляйте дітям, а задовольніть їхню природну допитливість. Інакше вони поступово перестануть з інтересом ставитися до світу. А разом з інтересом зникне і турбота про нього.
2. Слухайте звуки природи. Зараз скрізь можна знайти записи з шумом дощу і моря, співом птахів, голосами тварин. А потім запитайте дитину, що їй більше подобається. 
3. Зробіть годівниці для птахів. Почитайте разом з дитиною, чим правильно їх годувати. Регулярно досипайте в годівничку корм. Вивчайте, хто і коли до вас прилітає.
4. Перетворіть прогулянки парком або лісом на невеликий суботник. Візьміть із собою мішки для сміття та рукавички. Навчіть дитину не смітити на вулиці. Сміття — лише до урни, а якщо не має поблизу, то в сумочку або кишеню, а пізніше — викинути.
5. Заохочуйте малюка до садівництва. У парку можна посадити дерево або кущ. Біля будинку — зробити клумбу. У квартирі — доглядати за кімнатними квітами. Привчайте дитину до того, що потрібно доглядати за посадженими рослинами. Необхідно їх поливати й підживлювати.
6. Розберіть разом із дитиною іграшки та одяг. Спитайте в дитини, що з цього їй вже не потрібне, і віднесіть у контейнер для нужденних або віддайте на переробку.
7. Зшийте з дитиною екоторбинку. Користуйтеся нею, щоб подавати приклад.
8. Сортуйте разом сміття. Пояснюйте, що так правильно і чому. Це також можна робити у формі гри, скажіть дітям, що ви — супергерої та рятуєте планету.
9. Грайте в "Що буде, якщо …". Запитайте у дитини, що буде, якщо пропаде вода? Щезнуть всі рослини? Стане поганим повітря? Нехай діти фантазують. Спрямовуйте їхні відповіді на правильний шлях. Вони мають усвідомлювати всю важливість турботи про екологію.
10. Читайте екологічну літературу. Сьогодні є безліч книг для дітей, які розповідають про проблеми, наслідки та розв'язання екологічних проблем.