«Еколтава» VS сміттєві гори. Від лекцій до судів з міськрадою
5 питань до громадської ініціативи, яка випустила фотопроект на тлі Макухівського сміттєзвалища
Думаєте, в регіонах мало сильних еко-борців? Полтавчани розбивають стереотипи.
«Ekoltava» працює вже 5 років, запустила 9 масштабних проектів, пропагує "зелений активізм", навчає сортуванню сміття та розумному споживанню енергії. А нещодавно скреативили фотопроект, яким поділилися сотні фейсбукерів.
5 запитань і відповідей «Еколтави» для «Рубрики»
1. "Еколтаві" вже більше 5 років – серйозний вік для громадської організації. Чому вирішили об'єднатися, і як сформувалась команда?
Спочатку об'єднала мета жити в чистому місті. Бо сміття – наша велика проблема. Ми хотіли змінити ставлення полтавців до відходів і те, де їх треба лишати. Тому перші наші кампанії були пов'язані з екологічним просвітництвом на тему відходів: кінопокази, екологічні фестивалі, лекції в школах.
Так і об'єдналися 5 завзятих активістів у громадську організацію. За п'ять років зрозуміли, що проблему треба вирішувати комплексно і з тими, хто на це впливає. Наприклад, зараз ведемо судові процеси з міською радою.
Загалом розпочати допомогли досвідчені друзі та партнери з інших міст, які порадили перші кроки – сайт, стратегія, місія, персонал.
2. Які найбільші еко-проблеми у себе в місті можете назвати, і як їх вирішуєте?
У цій сфері основні проблеми не тільки для нашого міста, а й України в цілому – це переробка відходів, раціональне використання енергії, кліматичні зміни та вирубка лісів на експорт.
Щодо відходів: на місцевих рівнях не виконується законодавство України про поводження з відходами (ЗУ "Про відходи"), відсутня інфраструктура для роздільного збору відходів – сортувальні лінії, баки для сортування, техніка для вивозу. Діє "кругова порука" – влада у містах не поспішає вирішувати це питання, адже поки комплексно за це не взялося жодне місто і конкретних штрафів немає.
Питання екологічного виховання та просвітництва має йти паралельно зі створенням інфраструктури для належного поводження з відходами. Люди готові вчитися (принаймні вистачає ініціативних), але, якщо не будуть створені умови з боку влади та бізнесу, все просвітництво лишиться красивими словами і втраченим часом та ресурсами. Зараз проблема раціонального використання сміття повністю на плечах окремих ініціатив, підприємців та громадських об'єднань.
Щодо відновлювальної енергії і клімату: Здавалося б, для суспільства ця проблема не є пріоритетною. Але літо 2018-го показало іншу сторону медалі. Затоплення у Києві, Нікополі, Львові та пожежі на Херсонщині, Одесі довели – Україна вразлива до кліматичних змін. Ми частина світу, а отже, природних та погодних змін також. Питання стоїть гостро, а про заходи з адаптації міст до цих змін місцеві чиновники навіть не чули.
Як вирішуємо? Зрозумівши, що один в полі не воїн, об'єдналися з іншими українськими та міжнародними організаціями, щоб спонукати міста переходити на ВДЕ. Входимо до громадської коаліції "Енергетичний перехід". Наприклад, зараз вже 4 українських міста підписали меморандум з міжнародною кліматичною організацією 350.org та заявили про мету перейти на 100% відновлюваної енергії (сонце, вітер, вода, біомаса) до 2050 року.
Ми підтримуємо енергетичний перехід, міста та села повинні відмовлятися від викопного палива та використовувати чисту енергію – адже, це ключ до протидії кліматичним змінам, плюс енергонезалежність та нові робочі місця.
Людей також хвилює проблема енергозбереження, адже вартість енергоресурсів постійно зростає.
На локальному рівні працюємо з ОТГ, ОСББ, директорами адміністративних закладів і ЗМІ. Користується попитом вчасна інформація про можливості, а також навички і фахівці у галузі просвіти, фандрайзингу, проектного менеджменту, енергетики. Якщо це буде забезпечено – успіхів не доведеться довго чекати.
3. Чому важливо, щоб "зелений активізм" став трендом, сміття сортували та переробляли, а енергія була відновлюваною і доступною?
Проблеми сортування, переробки відходів і раціонального використання енергії – це глобальні виклики, над якими ми маємо працювати протягом 5-10 років, аби вирішити. Як показує практика – саме люди створюють суспільний запит, саме виборці впливають на те, як політичні лідери ведуть свої кампанії і на що ставлять пріоритет. Якщо зелений активізм стане трендом серед суспільства – ми вирішимо наші екологічні проблеми швидше. А нових просто неможливо буде створити, бо громадський контроль і небайдужість будуть надто сильними.
4. Як виникла ідея фотоісторії на тлі сміттєзвалища? Які ще проекти зараз реалізуєте, і що плануєте у перспективі?
Ідея виникла спільно з молодими та активними студентами Української Академії Лідерства полтавського підрозділу. Наша голова організації – Юлія Мельник – талановита фотографиня. А Макухівське сміттєзвалище – найбільша сміттєва прірва Полтавщини – вже давно стало місцем для огляду українських журналістів, депутатів та громадських діячів, що приїжджають до нашого міста. От і вирішили висвітлити реалії у проекті "Я, сміття і моє життя".
Проекти зараз – це консультаційний центр сталого розвитку. Нещодавно прогримів наш щорічний GreenCamp – екологічний табір для українських активістів. Далі плануємо працювати у напрямку енергоменеджменту в ОТГ, інформаційних турів в українські міста, що стали кліматичними лідерами, та аналізом енергетичних планів міст на предмет того, наскільки вони дієві, реальні та всеохоплюючі.
5. Щоб ви порадили ініціативним громадянам та ГО, які тільки розпочинають займатися питаннями екології?
Налаштуватися на те що результат буде не швидкий. Створювати мережу з друзів і партнерів. Пам'ятати, що екологія – це наука про взаємозв' язки в природі і між людиною і природою, а не просто красива приставка "еко" до назви. Перші активні кроки для починаючих організацій – це часто виклики та випробування, але й цінний досвід.
Що б ми порадили собі у минулому на початку діяльності:
Розвивайте свою обізнаність та кваліфікацію. Знаходьте час заглядати на Гурт, Громадський простір, Prometheus, ВУМ. Тут професіонали з громадського сектору діляться власним досвідом ефективної комунікації, івент-менеджменту, адвокації, лобіювання, фандрейзингу, залучення волонтерів, організаційного розвитку та іншими важливими речами громадської діяльності.
Знайомтеся з іншими екологічними організаціями. Партнерство дає безліч можливостей.
Слідкуйте за тим, що відбувається в країні та світі. Підписуйтеся на інтернет-розсилки експертних організацій чи мереж (наприклад, Українська Кліматична Мережа, Кліматична мережа СЕКЦА), читайте актуальні новини на екологічних порталах (Ekotown) та слідкуйте за еко-трендами України у соцмережах.
Цінуйте свою команду та людей, що діють з вами. Довіряйте своїм колегам, будьте відкриті та чесні у своїх діях. Поважайте думки та ідеї одне одного. Будьте відповідальними за свої слова, обіцянки та дії в роботі. Спільно святкуйте маленькі здобутки та перемоги. Дякуйте.
Отримуйте задоволення від того, що робите. Вірте у свої сили!