“Економічний паспорт” Зеленського: як працюватиме і чого чекати

Згідно зі ст. 13 Конституції України, "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу". Існуючий в Україні механізм передбачає, що підприємства, які видобувають природні надра, сплачують ренту, 5% якої передається в місцеві бюджети, а інша частина потрапляє в загальний зведений бюджет. Як потім перерозподіляються ці кошти, та куди йдуть, відслідкувати неможливо, натомість в інших країнах громадяни відчувають право власності на надра власної країни більш безпосередньо, отримуючи частину прибутку від їх видобутку. 

"Кошти, плата за використання наших надр, накопичуватимуться на рахунках дітей українців", — так у промові до парламенту Володимир Зеленський анонсував запровадження економічних паспортів ще у 2020 році, а 6 грудня 2021 року Президент вніс на розгляд Верховної Ради пакет законопроєктів про економічний паспорт, головний з них — №6394 "Про економічний паспорт", а також ще три, які створюють регулюючий механізм:

• №6395 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта»;
• №6396 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь»;
• №6397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь».

Основне, що треба знати про економічний паспорт з того, що поки що про нього відомо, можна вмістити лише в три пункти:

• Передбачається, що активи учасників Фонду формуватимуться із внесків з бюджетних коштів, що надійшли від сплати ренти за користування надрами для видобутку корисних копалин, та інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників Фонду.
• За словами голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, ініціатори "економічних паспортів" розраховують, що у 18 років українець зможе розраховувати на суму у близько 10 тисяч доларів. Запропонована система передбачає, що накопичені гроші можна буде перерахувати на пенсійний рахунок, використати на освіту в Україні, лікування чи купівлю житла — все це після досягнення повноліття. 
• Хто ж отримає економічний паспорт? Якщо ви читаєте цю статтю самостійно та розумієте її сенс, то точно не ви. Якщо спиратись на заяву радника президента Олега Устенка, його отримають діти, народжені з 2019 року. Це вже щонайменше 707,66 тисяч осіб, якщо рахувати до жовтня 2021 року. 

Система виплат громадянам з фонду, який поповнюється за рахунок видобутку корисних копалин, типова для країн Перської затоки, які є світовими лідерами у видобутку та експорті нафти та газу, а нафтові та газові компанії, які дають левову частку бюджетних доходів цих країн, належать державі. Загалом країни Перської оперують сумою у 5,5 трильйонів доларів, які направляються в їхні "фонди майбутнього". 

Кувейтський "Фонд майбутнього" є найстарішим — його заснували ще у 1953 році, зараз в його розпорядженні — 700 мільярдів доларів США. До нього йде 10% доходів від видобутку корисних копалин, з цього фонду виплачують по 3 тисячі доларів кожному новонародженому, видають кошти на весілля (240 тисяч доларів нареченому), дешеві кредити на будівництво житла (до мільйона доларів), 300 доларів на місяць дружині, яка не працює. 

В Об'єднаних Арабських Еміратах при народженні дитини держава відкриває рахунок, на якому накопичуються фіксовані суми від експорту нафти. До повноліття дитини сума сягає близько 100 тисяч доларів. Загальний фонд в ОАЕ дорівнює 600 мільярдам доларів США. "Наймолодший" катарський фонд, заснований у 2005 році, оперує капіталом у 320 мільярдів доларів. В Омані статок такого фонду менший — 22 мільярди доларів. 

Найбільший "фонд майбутнього" у світі має Норвегія, де видобуток нафти і газу складає понад п'яту частину всього ВВП країни, близько третини прибутків державного бюджету та близько половини експорту. Державний пенсійний глобальний фонд має понад 1,35 трильйонів доларів активів. На кожного норвежця припадає приблизно по 250 тисяч доларів, але отримати ці кошти або витратити їх на житло чи щось інше не можна. Це рішення влади зумовлено побоюваннями спровокувати інфляцію. Ці гроші з державного пенсійного фонду норвежці можуть лише інвестувати в акції, а от вже кошти, отримані у відсотках — використовувати на власний розсуд. При цьому інвестувати можна лише в ті компанії, які узгодила норвезька Рада з етики. Не можна інвестувати в компанії, що виробляють зброю, тютюн (заборона діє з 2009 року), шкодять довкіллю, порушують права людини або ж сприяють поширенню корупції, а також (це новий пункт) — у компанії, що орієнтуються на використання викопного палива, компанії в сфері видобутку нафти та ті, що працюють в сфері розвідки. До речі, користуватись грошима з фонду може й Уряд, але лише в тому розмірі, в якому очікує отримати прибутки від цих коштів. 

У США виплати за видобуток корисних копалин щороку отримують всі жителі (а не громадяни, як у попередніх випадках) штату Аляска. Для цього потрібно прожити там понад один рік. Це "живі" гроші, які одразу зараховуються на банківські рахунки, витратити їх можна на що завгодно. Щорічна виплата приходить у жовтні та складає від 300 до 2000 доларів — всі отримують однакову суму, яка залежить від цін на нафту. 

Україна не входить до лідерів видобутку нафти і газу і значною мірою залежить від імпорту газу, і ще більше — нафти та нафтопродуктів. Газу внутрішнього ж видобутку достатньо для покриття потреб населення. Тож сподіватись на шалені прибутки від видобутку цих ресурсів не варто. Втім, у нас є інші корисні копалини, наприклад, залізна руда. 

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав понад 71 млрд гривень доходів від плати за використання надр — це близько 2,5 мільярдів доларів за середнім прогнозованим на наступний рік курсом. Це майже вдвічі більше, ніж було заплановано на цей рік (42 мільярди гривень). Таке різке збільшення виправдовують збільшенням цін на сировину, тож якщо ціни на корисні копалини, передусім руду і газ впадуть, то і доходи від ренти будуть меншими.Крім того, більшість родовищ, які приносять сьогодні рентні надходження, майже відпрацьовані, а в промислову розвідку нових держава фактично не вкладається. Наприклад, в останні роки бюджет на розвиток мінерально-сировинної бази не виходив за межі 100 мільйонів гривень. Це лише чверть відсотка від 40 мільярдів, які в рік дає сфера в державний бюджет. З "такими темпами", на думку виконавчої директорки Асоціації видобувної галузі країни, Ксенії Оринчак, вся сфера буде занапащена та стане приносити ще менше доходу — це ще один ризик для економіки країни. 

"Наскільки я зрозумів, першочергово будуть спрямовуватися у цей фонд, чи на ці рахунки, виключно гроші з надр. Тобто рента за користування надрами. Але у структурі бюджету це не такі великі гроші. У нас не ті обсяги видобування копалин", — зазначив політичний аналітик Валерій Клочок. 

І хоча пан Гетманцев зауважував, що кошти на рахунки можуть надходити не лише від рентних платежів, — це можуть бути і доходи від приватизації, і надходження від ПДВ на імпортні товари, наразі йдеться саме про плату за видобуток корисних копалин з надр України, і на думку експертів, такої кількості корисних копалин, щоб забезпечити фонд, недостатньо.

"Такі історії працюють у країнах Перської затоки, де є небагато людей і надлишок експортних природних ресурсів, і дійсно частину грошей можуть собі дозволити спрямувати на якісь там паспорти, коли дитина народжується і отримує гроші на рахунок, а коли їй виповнюється 18, вона вже багата. Але це не українська історія, у нас немає грошей на такі речі", — прокоментував фінансист Сергій Фурса. 

Втім, дискусії про законопроєкт ще розгортатимуться по ходу того, як його просуватимуть, доопрацьовуватимуть та критикуватимуть у комітетах Парламенту.